Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості або історичних добутках


Недалеко від міста Чигирин над рікою Тясмином притулився Суботив – хутір Хмельницьких. Заснував його батько Богдана. У ті часи Чигирин був на краю хресного миру. Далі простилались дикі степи.

Там ходили табунами дикі коні, сагайдаки, тури, а ближче до моря випасали овець і коней волохи, турки, татари. На дніпровських островах була Січ Запорізька, куди направлялися Козаки з України. Вони робили засідки на татар, які вторгалися в Україну, щоб грабувати села й хутори, забрати невільників. У степах же не був ні осад, ні міст, ні сел. Земля вільна

була скрізь, але господарювати на ній було небезпечно.

Тому хутори ховалися по балках, а двори обгороджували частоколом зі стрельницами. Коли виникала льоху, з них отстреливались від ворога. Лісу теж захищали, їх було раніше багато.

Михайло Хмельницький Поставив двір міцний, господарював добре, жив заможно. Його син Богдан Зіновій виріс прудким, розумним і дотепним. Був сильний і швидким, як вогонь

Час і місце робили людей хороброї й завзятими, адже смерті в очі заглядали вони майже щодня. У полі ніколи не виїжджали без рушниці, щоб вартовий міг попередити про напад татар. Серед такого небезпечного життя й ріс Богдан.

Але його батько прагнув бачити сина освіченим, тому віддав сина в єзуїтський колегіум Вгалиции.

Однак Богдана тягло в безкрайні степи. І не захотів він залишатися в спокійній стороні, шукати тут служби, а вернувся на Дніпро. Пішов на Січ Запорізьку, щоб стати досвідченим воїном і хоробрим проводирем, адже найбільше тоді поважали воїна, сторожачи границь України. Ходив на турків і татар, воював у море й у степу. Два роки пробув у турецькій неволі, поки після перемоги під Хотином в 1621 році не виміняли його на турецьких невільників.

А разом з тим Богдан і сам зачарував знатного татарина…

Богдан Хмельницький виріс на вільних козацьких просторах, де козакові за честь було захищати свою землю від татарських набігів. Син чигиринського сотника, він мріяв стати гарним воїном, хоробрим козаком. У таких умовах формувався характер майбутнього гетьмана.

Те, що батько віддав його на навчання, ще більше вплинуло на характер Богдана, на його бажання бути краще, розумніше й саме цим допомагати козакам обороняти рідний край. Будучи писарем війська козацького, Богдан Хмельницький часто їздив у Варшаву, бачив, як бажали козаки миру, як намагалися миритися з польською шляхтою – а сам набирався життєвого досвіду

Згодом Богдан став сотником. Не в змозі більше миритися з витівками польського гетьмана, Хмельницький вертається на Запоріжжя й стає на чолі боротьби проти поляків, тому що зрозумів, що політика уряду Речі Посполитой відносно України носила яскраво виражений колоніальний характер. Тому зовсім не випадково що, що, ставши гетьманом козацького війська, Богдан Хмельницький очолив боротьбу українців проти польської шляхти

Отже, ми можемо зробити висновок, що, маючи досвід воєначальника, дипломата, вихований у традиціях козацтва, Богдан Хмельницький протягом всього життя відстоював інтереси козацтва й сприяв створенню козацької гетьманської держави



Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості або історичних добутках