Образ Дон Кіхота став певним символом, навіть міфологемою
Головний герой вигадує собі красиве ім’я. Звісно, справжньому лицареві нього недостатньо. Необхідний ще зброєносець, яким стає знайомий Дон Кіхо-ІІІ Санчо Панса. Новоспечений лицар дає гучне ім’я навіть своєму коневі. Не може лицар і без Дами серця, якою стає дівчина з сусіднього села з пишним іменем Дульцінея Тобоська (ясна річ, це ім’я також вигадав наш лицар сумного образу).
Зброю Дон Кіхот лагодить собі з того, що “завалялось” у домі ще від часів його прадіда. От, здавалося б, і все! Образ славного лицаря вийшов на славу, перепрошую
Отже, Дон Кіхот вирушає здійснювати подвиги, показувати свою лицарську мужність та звитягу…
Ми визначили, що у своєму творі Сервантес пародіює усі основні атрибути, дії середньовічного лицаря. Але повернімось на хвилинку до наших міркувань і перевіримо їх уважніше. “…Жоден славний лицар не обходився без подвигів, які покриють його ім’я вічною славою”. Безумовно, це так. Дон Кіхот робить усе; заради викорінення зла на землі, заради справедливості
Звісно, він мріє про славу та визнання, але стимулом до його боротьби є сам факт існування несправедливості, яку він бачить (чи яка йому примарилась). Отут вперше щось не збігається…
Образ Дон Кіхота дуже глибокий, ми розуміємо це ще читаючи твір, навіть не встигнувши до ладу подумати над ним. Але, намагаючись стати “копією” і мужнього середньовічного лицаря, Дон Кіхот перевершує свій ідеал: вроджене прагнення справедливості набуває дещо химерних форм і не завжди дає бажані результати саме через втрату відчуття реальності, але ж прагнення Дон Кіхота до загальної справедливості дуже відрізняється від прагнення здобути собі славу, багатство та прихильність Дами серця. Герой, який воює зі злом, не може не викликати повагу та захоплення, але ж викривлене сприйняття Дон Кіхота примушує його бачити зло там, де його нема або ж не прогнозувати ситуацію й можливі наслідки власних дій.
Тепер ми співчуваємо Дон Кіхоту, його таке щире; і таке палке прагнення добра та істини, навіть попри його невдачі, не дає нам змоги поставитися до цього образу цинічно, промовивши щось на зразок “ну, хотів як краще, а вийшло краще не згадувати…” Можливо, читаючи твір, ми думаємо собі: “От дивак!”, але частіше, зізнаємось ми в цьому чи ні, ми співчуваємо Дон Кіхотові й вболіваємо за нього, хоча й здогадуємось, що його фантазії;не переможуть дійсність (вітряки не перетворяться на велетнів, яким би благородним не був Дон Кіхот…). Це робить головного героя роману по-своєму трагічним, але, безумовно, симпатичним читачеві.
Замисливши роман як пародію на лицарську літературу низької якості, Сервантес зробив набагато більше: він зобразив по-своєму трагічний образ, обраї і дуже глибокий і яскравий, життєвий настільки, що ім’я цього героя перейшло в мовленні у розряд загальних назв. Виходить, цей дивак – не просто поодинокий випадок. Створюючи свого персонажа, Сервантес витяг на поверхню цілий шмат людської свідомості, зобразивши ті проблеми, які турбують багатьох людей, знайшовши підгрунтя для опису окремого психологічного типу, окремої; філософської системи.
Через це образ Дон Кіхота ми не лише спостерігаємо на папері, а й часто зустрічаємо і – головне – впізнаємо у нашому житті.
Перш ніж говорити про донкіхотів у нашому житті, треба подумати, чи виникають такі типи у сьогоденні та й чи висока ймовірність їх виникнення. Ну, що ж? Алонсо Кіхано проти Дон Кіхота. Ох, і не проста ця проблема!
З одного боку, коли б якось Алонсі закортіло перетворитися на Дон Кіхота у наше сторіччя повального індивідуалізму, коли одній людині байдуже до психологічного стану іншої, до її думок та вчинків, до її долі взагалі, якихось перепон на шляху такої магічної метаморфози не виникло б… Але ж є й інший бік: тепер людина, як мені здається, більше обмежена обставинами: робота, родина, та й взагалі, більш дрібне, тобто купа так званих “соціальних прив’язок” не може сучасна людина уявити себе кимось і помандрувати собі боротися з ним. Ми більш закорінені у навколишній світ: у “територію”, у соціум тощо. Виходить, тут не вгадаєш: є чинники, які свідчать за появу нових донкіхотів, є хто проти…
Але ми не врахували ще одного. Розглядаючи ситуацію, коли комусь закортіло уявити себе іншою людиною, ми не враховували, високу імовірність того, що таке бажання виникне.
Аж тут і криється пояснення чому у нашому сучасному житті так мало донкіхотів. Мені здається, надто щасливим та приземленим став наш світ останнім часом, безкорисне служіння добру, ідеали, подвиги, – все це побачиш хіба що в книжках та історичних поемах. Крім того, нема де й вчитися цього: дитину від раннього віку привчають до прагматичності, практичності, сили, а слово “фантазер” надто часто вживається в негативному значенні.
Наші часи просто створені для того, аби винити донкіхотів…
Може, коли нема, то й не треба? Може, психологічний феномен донкіхота зник через те, що був непотрібний, був такою собі психологічною мутацією? З такими припущеннями особисто я не погодився б категорично.
На моюдумку, нашому сьогоденню дуже не вистачає таких людей: енергійних, з благородною душею, які воюють проти кривди та зла, а найбільшою цінністю яких є справедливість та щастя людей. Але ж згадаймо, воюючи зі злом, Дон Кіхот воював з вітряками, – може хтось заперечити мені. Це вагомий аргумент, але і тут криється плутанина: “воювати з вітряками” – тепер це фразеологізм, який позначає марну боротьбу, коли людина перебуває під владою ласних ілюзій і не бачить реального становища
. Якщо не враховувати випадок, за якого людина воює зі справжніми вітряками, постає питання: а що ж є марною боротьбою? І тут я неодноразово стикався з тим, коли боротьба з реальним обманом заради справжньої справедливості люди називали “боротьба з вітряками” тільки через те, що така боротьба забирає надто багато сил і марна через те, що складна! От, викривлення первинного змісту. ФілософіюДон Кіхота багато хто протиставляє філософію пристосування та адаптацією до всього, що б там не було: коли робити вибір між донкіхотством і пристосуванням до брехні, нечесності, приниження, ясна річ, що я перший піду шпинати з таким вітряком, ще й армію зберу!
Отже, попри помилки Дон Кіхота, його відрив від реальності, його філософія виправдана і природна. Дон-Кіхотство значно більше личить людині, ніж спроби адаптуватися до будь-якого бруду, ніж спроби забути про будь-які безкорисливі вчинки, ніж індивідуалізм у гіршому розумінні цього слова.
Дон Кіхота вважали диваком. Сучасних донкіхотів, мабуть, ще більше вважають диваками. Але настільки важливо, щоб такі люди не зникли, бо тоді жити буде нецікаво, а серед ста “вітряків, які здаються велетнями”, згідно з моїм прісним життєвим досвідом, ховається як мінімум десять “велетнів, що прикидаються вітряками”…
Такі образи потрібні, мабуть, не лише в літературі, а й у житті. Бо тільки у людини, яка хоче змінити цей світ і переймається не лише власним життям – пародія на лицарські романи. Пародія – це переспів відомого твору, сюжету чи стилю. Відомо, що “Дон Кіхот” – пародія на лицарські романи.
Але зазначимо, що це пародія на лицаркі романи низької якості, створені авторами без хисту, адже ідеали лицарства, лишились у минулому, не піддавались висміюванню, бо вони не були “неправильними”, а лише поступилися місцем новій філософії. Зазначимо і те, що якби твір Сервантеса був лише пародією і не більше, він ніколи б не здобув тієї популярності, яку він має і дотепер. Але, перш ніж аналізувати глибинні шари змісту цього твору, розберімося з цім, чи справді “Дон Кіхот” є пародією і в чому це виражається.
Дон Кіхот – чоловік, який зачитується лицарськими романами. Ці твори настільки захоплюють його, що він починає жити ними. І це, здавалося б, природно для людини, якій подобається певний жанр чи вид мистецтва… Але природно доти, доки наш герой живе цими романами, а не живе у них.
Тут мається на увазі зав’язка твору: реальність відсувається для Дон Кіхота на другий шині, і він починає жити у світі середньовічного лицарства, вважаючи себе одним і його представників.
Related posts:
- Образ Дон Кіхота – прояв кращих намірів і прагнень людини (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Образ Дон Кіхота – прояв кращих намірів і прагнень людини (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Лицарський роман в Іспанії XVI століття переживав своє друге народження. Сервантес вирішив написати пародію на лицарський роман, перетворивши чарівне романтичне середовище на повсякденне життя Іспанії початку XVII століття. Усе, що було у лицарському романі розкішним […]...
- Образ Дон Кіхота За кількістю перевидань “Дон Кіхот” Мігеля Сервантеса поступається лише Біблії. У 2002 році Нобелівський комітет визнав цей роман найкращим літературним твором всіх часів. Цікаво, що одразу після написання твір отримав несхвальні відгуки. Справжню цінність історії про премудрого гідальго розгледіли аж через кілька століть. Справжніми поціновувачами Дон Кіхота були Достоєвський та Ейнштейн. Головний герой твору – […]...
- “Суть Дон Кіхота: сльози чи радість” Навряд чи дивний і суперечливий образ Дон Кіхота з твору Сервантеса може залишити когось абсолютно байдужим і неупередженим. Твір цей став надзвичайно популярним, його було переведено практично не всі мови світу, а тому він просто не може залишатися незрозумілим чи невизнаним. Найголовнішим у всьому цьому творі є образ головного героя – Дон Кіхота. Дон Кіхот […]...
- Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота О квіте лицарства!.. О похвало свого роду, честе і славо цілої Ламанчі та й цілого світу! Мігель Сервантес де Сааведра Нещодавно я прочитала один з найвизначніших у світі літературних творів – роман Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”. Мене вразив образ головного героя роману. Збіднілий гідальго […]...
- Вірний зброєносець Дон Кіхота – Санчо Панса (за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Вірний зброєносець Дон Кіхота – Санчо Панса (за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Санчо Панса – селянин, який супроводжує Дон Кіхота як “зброєносець”. Це повна протилежність своєму господареві. Вона починається із зовнішності – маленька, товста фігура Санчо Панси різко контрастує з образом високого і худого лицаря. У Санчо живе […]...
- Дон Кіхота – вічний образ всесвітньої літератури Сервантесу вдалося створити роман на всі часи і для всіх народів. Таємницю привабливості для людства цього образу намагалися розгадати філософи (Гегель), письменники ( Тургенєв, Достоєвський, Томас Манн ). Роман по-своєму інтерпретували такі художники, як Гойя, Дом’є, Пікассо, такі композитори, як Мендельсон, Штраус, Мінкус. Пройшовши складний шлях через свідомість людей, “Дон Кіхот” здійснив реальний вплив на […]...
- Романтизм Дон Кіхота та твереза розсудливість Санчо Панси “Дві постаті, які діють разом і контрастують одна з одною, – комічні й напівкомічні – це древній і досі живий мотив фарсу, карикатури, цирку, кіно: худий і довгов’язий, низенький і товстий, хитрий і глупий, господар і слуга, освічений і поважний, невчении і простуватий і найрізноманітніші комбінації – все це було в різних країнах, у різних […]...
- Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Пародія на лицарські романи XVI століття побачила світ на початку XVII століття. Саме в цей час відомий іспанський письменник епохи Відродження Мігель Сервантес написав свій роман “Дон Кіхот”. Метою твору, за словами автора, було знецінення лицарських романів, які […]...
- Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості (за романом М. Сервантеса “Дон Кіхот”) Багато хто з нас захоплюється образами середньовічних лицарів. Лицарство минулого овіяне романтикою та славою. Хлопці марять лицарськими турнірами, дівчата мріють зустріти на своєму шляху парубка, якого можна було б назвати “справжнім лицарем”. Славнозвісний кодекс лицарської честі здається усім нам тим, що треба наслідувати… Може, все це стало причиною того, що роман Сервантеса, який був задуманий […]...
- Мандри Дон Кіхота в пошуках справедливості Твір за однойменним романом Мігеля де Сервантеса Сааведри. Розквіт іспанського Ренесансу в літературі позначився поширенням лицарських романів, у яких зображувались надзвичайні пригоди їхніх героїв. Сервантес не сприймав уславлення віджилих ідеалів і написав веселу пародію-са-тиру, назвавши її “Премудрий гідальго дон Кіхот з Ламанчі”. Герой роману – збіднілий провінційний гідальго дон Алонсо Кіхана, з тих, що “мають […]...
- “Дорогами Дон Кіхота” за романом Сервантеса Як не дивно, але герой роману М. Сервантеса “Пригоди хитромудрого ідальго Дон Кіхота із Ламанчі” – не прекрасний юний лицар, а “бадьорий кістлявий старий”, який, без кінця читаючи лицарські романи, щиро повірив, що часи лицарів не пройшли, повірив у те, що захистити гнаних і принижених, допомогти пригнобленим і бідним, встановити справедливість можна влучною стрілою і […]...
- Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості Силою власного генія Сервантес створив собі найвеличніший пам’ятник – написав безсмертний твір про пригоди мандрівного рицаря та його зброєносця. Своїм романом Сервантес намагався показати співвітчизникам, що не можна жиги лише міфами про велич Іспанії. В образі головного героя твору, Дон Кіхота. наче в кривому дзеркалі, демонструються хиби іспанців: надмірна самовпевненість, феодальна пиха, гонитва за авантюрами […]...
- Як краще жити: розумом чи серцем? (Протиставлення ідеалізму Дон Кіхота тверезій розсудливості Санчо Панси) 8 клас Ф. ПЕТРАРКА, ДЖ. БОККАЧЧО, М. СЕРВАНТЕС, В. ШЕКСПІР Як краще жити: розумом чи серцем? (Протиставлення ідеалізму Дон Кіхота тверезій розсудливості Санчо Панси) Як краще жити: розумом чи серцем? Ця проблема давня, її розв’язує людство протягом багатьох століть. Романтизм і практицизм зіткнулися й на сторінках роману М. Сервантеса. Чому головні герої такі різні? Як […]...
- Трагічне і комічне в образі Дон Кіхота Лицарі минулого… Вони бентежать душі жіночої половини суспільства уже протягом кількох століть. Чи, може, то живе в наших душах туга за незнаною минувшиною, чи не вистачає сили і мужності в наших сучасниках. Юнакам же в обрисах попередніх епох увижаються лицарські турніри і славні звитяги. А славнозвісні кодекси честі! Чи й справді дотримувались їх воїни минулого, […]...
- “Дорогами Дон Кіхота” Кожна людина напевно коли-небудь замислювалася про те, щоб повторити історію якогось літературного героя або персонажа. Як правило, пригоди літературних персонажів не бувають суцільно простими і легкими, а тому необхідно гарненько подумати, чи дійсно ти хочеш проходити через всі ці випробування. Втім, думається, що багато людей погодилися б піти на будь-які випробування, аби тільки спробувати себе […]...
- Твір на тему: “Дорогами Дон Кіхота” Кожна людина напевно коли-небудь замислювалася про те, щоб повторити історію якогось літературного героя або персонажа. Як правило, пригоди літературних персонажів не бувають суцільно простими і легкими, а тому необхідно гарненько подумати, чи дійсно ти хочеш проходити через всі ці випробування. Втім, думається, що багато людей погодилися б піти на будь-які випробування, аби тільки спробувати себе […]...
- “Характеристика Дон Кіхота і Гамлета” Гамлет, як і сам Шекспір??- людина епохи Відродження. Він навчався в одному з кращих навчальних закладів Європи, де в ті часи викладав Джордано Бруно. Це розумна, здатна мислити і діяти людина, а не відчужений від життя філософ. Однак він зволікає, не наважується нанести удар, як заклинав його привид батька. Ця нерішучість пояснюється не відсутністю мужності […]...
- Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості Свій твір письменник створював у в’язниці. Коли Сервантес працював збирачем податків, його несправедливо звинуватили у крадіжці. І хоча об’єктивність таких звинувачень була очевидна, Сервантес не поспішав подавати і карги й прохання про звільнення, бо чи не вперше в житті мав більш ніж достатньо часу, аби працювати над своїм твором. Таке ставлення до літературної праці трапляється […]...
- Твір на тему: “Характеристика Дон Кіхота і Гамлета” Гамлет, як і сам Шекспір??- людина епохи Відродження. Він навчався в одному з кращих навчальних закладів Європи, де в ті часи викладав Джордано Бруно. Це розумна, здатна мислити і діяти людина, а не відчужений від життя філософ. Однак він зволікає, не наважується нанести удар, як заклинав його привид батька. Ця нерішучість пояснюється не відсутністю мужності […]...
- “Порівняльна характеристика Гамлета і Дон Кіхота” Гамлета часто зіставляють з Дон Кіхотом. Це два найбільш красномовних образи, створених геніальними художниками в епоху Відродження. Немає більш високих орієнтирів, і здається, що всі проблеми, породжені кризою гуманізму, проглядаються в їхньому ряду. І. С. Тургенєв у промові “Гамлет і Дон Кіхот” – класичному аналізі цих героїв – побачив у них протилежні початки. Він не […]...
- Образ Малахія Стаканчика – українського Дон-Кіхота й пророка (п’єса Миколи Куліша “Народний Малахій”) Микола Куліш, український драматург початку XX століття, створив новітню українську драму, заснував український театр абсурду. У своїх непересічних творах він відображав епоху, до якої належав, та життя людини, яка повірила фальшивій ідеології цієї епохи. П’єса “Народний Малахій” написана 1927 року – глибоко новаторський твір. У ньому автор відходить від конкретних фактів, намагаючись таким чином зосередити […]...
- Слово важкий споріднене з камінним – основним символом драми У другій дії в словах дон Жуана про “нагірну в’язницю”, підвалиною якої є “каміння”, ще ледве пробивається справжнє значення цього слова. Через якусь хвилину слово “камінь”, вжите у розмові з Командором, визначає вже саму “гору”, навколо якої у легкому танці грає біла хвиля – Анна. Слова Анни, сказані з наміром виявити свою відданість Командорові, набувають […]...
- Розкрийте проблематику роману Сервантеса “Дон Кіхот’. Поясніть суть поняття “донкіхотство” Проблематика “Дон Кіхота” Сервантеса полягає в протиріччі між лицарськими ідеалами Дон Кіхота, і реальною дійсністю, яка аж совсім не ідеальна. Начитавшись лицарських романів, головний герой сідлає коня та вирушає на боротьбу зі злом. Уява Дон Кіхота робить з клячі – бойового скакуна Росінанта, з селянської дівчини – прекрасну шляхетну даму Дульсінею, якій він присвячує свої […]...
- Образ Санчо Панси, героя роману Сервантеса “Дон Ніхот”, уособлення практичної недалекоглядності Дон Кіхот, начитавшись лицарських романів, вирішив повторити подвиги славних лицарів Середньовіччя: битися з велетнями, боротися з чарівниками, допомагати скривдженим, щоб покрити своє ім’я немеркнучою славою. У боротьбі зі злом йому потрібен вірний джура, Дон Кіхот намовив свого сусіда, бідного і не дуже розумного селянина Санчо Пансу, кинути жінку й дітей і податися з ним у […]...
- “Лист до Дон Кіхота” “Шановний Дон Кіхоте! Зовсім недавно я познайомився з одним з найбільш видатних творів світової літератури – романом М. Сервантеса “Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі”, де ти був головним героєм. Мене дуже вразив твій образ. З роману я довідався, що ти був збіднілим ідальго Алонсо Кехано і найбільш за все у світі любив читати лицарські […]...
- Дон Кіхот – благородний лицар або навіжений Герой роману Мігеля де Сервантеса Дон Кіхот став всесвітньо відомий ще за життя автора. Простому народу дуже сподобався образ шляхетного лицаря, який подорожує по Іспанії своєї уяви. Мені теж образ Дон Кіхота здається дуже цікавим і незвичайним. У минулому хитромудрий ідальго вів дещо яке господарство, користувався заслуженим авторитетом у сусідів, любив полювання. Однак, перечитавши безліч […]...
- Твір на тему: “Лист до Дон Кіхота” “Шановний Дон Кіхоте! Зовсім недавно я познайомився з одним з найбільш видатних творів світової літератури – романом М. Сервантеса “Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі”, де ти був головним героєм. Мене дуже вразив твій образ. З роману я довідався, що ти був збіднілим ідальго Алонсо Кехано і найбільш за все у світі любив читати лицарські […]...
- Як доктор старців став “Ионичем” Для всієї російської літератури характерне звертання до моральних проблем. У центрі її уваги завжди перебували вічні проблеми: добра й зла, пошуків сенсу життя, впливу навколишнього середовища на особистість людини й інші. У творах Чехова найбільше яскраво відбитий процес зміни человечесякий душі під впливом середовища й прожитого років. Хто не мріяв замолоду про таких возвишенних ідеали, […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса I. Головний сенс життя представників літературних кіл епохи Відродження (життя, прожите без користі для людей, подібне до смерті). II. Величні образи Дон Кіхота та його зброєносця Санчо Панса (в них відображені складні суперечності іспанської дійсності XVI-XVII ст.): 1. Втілення в образі Дон Кіхота розуміння Сервантесом людської сутності (благородна, прекрасна, внутрішньо вільна душа, безкорисливо здатна служити […]...
- Мігель Сервантесде Сааведра роман “Дон Кіхот” На який період припадає найвищий розквіт культури Іспанії, її “золотий вік”? Відповідь: На XVІ – першу половину XVІІ ст. Яким був задум Сервантеса щодо створення роману “Дон Кіхот”? Відповідь: Створити пародію на лицарські романи. У якому віці до Сервантеса прийшла слава письменника? 60 років. Чому вважають, що Мігель Сервантесде Сааведра створив новий тип роману, який […]...
- “Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий… ” Аналіз поезії Лесі Українки “Дим” Талант Лесі Українки як лірика найповніше розкрився в громадянській поезії. Розглядаючи вірші про завдання і обов’язки митця, роздуми про майбутнє, переконуємося, що образна думка поетеси органічно пов’язана з реальним життям, з найважливішими подіями того часу. Перебуваючи в Італії, Леся Українка 1903 року написала поезію “Дим” – найкращу сповідь поетеси, яка перебувала далеко від України. Найсильніше […]...
- Дон Кіхот – божевільний диван чи останній лицар? Мігель де Сервантес задумав свій роман як пародію на традиційний лицарський роман. Адже за доби середньовіччя лицарські романи були найпопулярнішим “чтивом”. Герой Сервантеса має цілу бібліотеку подібних романів, через які він зрештою і збожеволів. Втілення задуму Сервантесом було настільки успішним, що роман “Дон Кіхот” вийшов далеко за межі літературної пародії. Глибоко і тонко розкритиковано суспільні […]...
- “Що є символом вічного життя у “Легенді про вічне життя” I. Франка” “Легенда про вічне життя” видатного українського поета і письменника І. Франко являє собою поетичний роздум про сенс існування людини, про те, що є для неї найціннішим і про те, для чого вона живе. За сюжетом цієї поезії чарівний горішок безсмертя по черзі отримували аскет, цар, коханка царя, генерал і куртизанка. І кожен з цих героїв […]...
- Без бажання все важке, навіть найлегше Григорій Сковорода є одним з найбільш впливових літературних діячів України. Літературна діяльність цієї людини була наповнена принципами олександрійською філософської школою, сам Сковорода також дуже любив діяльність філософів Сенеки та Марка Аврелія. Центральне місце у творчості Григорія Сковороди займає людина і проблема самопізнання людиною. Безліч праць і афоризмів письменника присвячено саме цьому, одним з таких афоризмів […]...
- “Що є символом вічного життя творі “Легенда про вічне життя” Івана Франка?” Варто погодитися з тим, що Іван Франко був не тільки великим українським поетом і прозаїків, а й видатним філософом, який піднімав складні і суперечливі проблеми людського буття. У поемі “Легенда про вічне життя” автор відповідно до її назви піднімає проблему вічного життя. Дійсно, можна повністю погодитися з автором у тому, що ця проблема є однією […]...
- Може бути, Пушкін навіть краще б зробив, якби Він перший поетично відтворив, в особі Тетяни, росіянку жінку. В. Г. Бєлінський. Жіночий характер пушкінських времене З портретів і мініатюр кисті О. Кипринского й В. Боровикова, В. Тропініна й К. Брюллова беззахисно, задумливо й ніжно дивляться на нас ока сучасниць великого поета. Неповторні долі, що збулися й не несвершились надії, мечтые На жаль, час у […]...
- “Без бажання все важке, навіть найлегше” за афоризмом Г. Сковороди Григорій Савич Сковорода заслужено вважається видатною постаттю в українській літературі. Зараз з упевненістю можна сказати, що цей філософ і письменник випередив свій час: він випередив художньою довершеністю своїх байок, прозових творів і трактатів, випередив змістом і формою поетичних творів. Але, на мою думку, головнішим є дещо інше. Не підкоряючись плину своєї доби, Г. Сковорода, насамперед, […]...
- Як доктор Старцев став Іоничем Твір по оповіданню А. П. Чехова “Іонич”. У російській літературі досить часто письменники торкалися таких тем, які були актуальні для будь-якої епохи. Такі проблеми, порушені класиками, як поняття про добро і зло, пошуки сенсу життя, вплив навколишнього середовища на особистість людини та інші, завжди стояли у центрі уваги російської літератури. Чехов найбільше яскраво показав процес […]...
- Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став Матеріал уроку. Тарас Шевченко “Ой діброво, темний гаю”. Прислів’я. Мета. Закріпити знання учнів про дитячі роки поета: ознайомити учнів із поезією Т. Шевченка; розвивати пам’ять, навички виразного читання віршів напам’ять; розкрити красу поетичних образів: виховувати естетичні смаки. Обладнання. Портрети Т. Шевченка, збірки творів, ілюстрації батьківщини поета. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Літературна гра “З […]...
- Твір на тему: “Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак” У найкращих творах найвідоміших авторів нерідко буває так, що їх головні герої є складними, суперечливими постатями, які ніяк не можуть викликати однозначного і простого ставлення. Так склалося і в романі Сервантеса про пригоди Дон Кіхота. Ця людина поєднувала в собі відразу кілька якостей, а тому його цілком можна і навіть потрібно називати одночасно героєм і […]...