Образ Фауста. Пошуки сенсу буття і призначення людини

Ви звернули увагу, що в трагедії Гете обмаль зовнішньої дії? Вся І дія трагедії представлена усього 5 пунктами плану, хоча за обсягом займає чимало сторінок. Це свідчить, що І частина твору, як і вся трагедія взагалі, має неабияку інтенсивну внутрішню дію, наповнену енергією пошуку, думки, почуттів.

Підтвердженням цього є цитатний план до І дії “Ніч”.

Зразок цитатного плану внутрішньої дії (до І дії трагедії “Ніч”).

У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов – Уже і лікар, і правник,

1.на нещастя, богослов… Коментар.

Фауст стає у Гете символом людини, котра відчайдушно шукає сенс буття.

Початок пошуків – розчарування в науках, якими він оволодів, – медицині, юриспруденції, богослов’ї, філософії.

2.Не можем знати ми нічого! Коментар. Врештірешт, Фауст доходить висновку, що теоретичні, книжні знання нічого не варті в справжніх пошуках таємниці людського буття.

3.Не вірю я, що я щось знаю, Не вмію я людей навчати…

Коментар. Крім усього, Фауст розчарувався у власних здібностях пізнання світу.

4.Томуто й почав я ворожити, –

Чи не одкриє духів міць

Мені одвічних таємниць…

Коментар. Тому герой вдається

до ворожіння, прагнучи вирватися із зачарованого кола книжкових істин.

5.Візьми цю книгу чарівну; Цей Нострадамів віщий Твір Тобі відкриє таїну. Спізнаєш ти шляхи світил, Збагнеш природи вічний рух, І в душу вступить повінь сил, Коли промовить духу дух.

6.Природа безконечна! Де ж, коли ж Знайду ту грудь, що нею світ ти поїш, І небо, й землю – все живиш?

Коментар. Фауст натрапляє на знак макрокосмосу і розгублюється: у всесвіті немає точки опору для пошуку відповідей. Безкінечність Всесвіту сильніша за людські можливості.

7.Ти, Дух Землі, мені рідніший, Я став відразу мов сильніший…

Коментар. Але Дух Землі, на який натрапляє Фауст, не дає відповіді на питання, і справжнє знання про сутність людського буття залишається для героя недосяжним.

8.Я подоба божа,

І не близький до тебе!

Коментар. Дух Землі зникає, і на зміну йому до Фауста приходить його учень Вагнер. Він – схоласт і догматик – повна протилежність Фаусту.

9…. Це йде мій помічник,

Докучливий сухий влазливець!

У Фаусті Гете з самого початку підкреслює найважливіші властивості людської натури: незадоволеність досягнутим і спрямованість до ідеалу. Розвиток внутрішнього сюжету у творі зумовлений саме таким ходом думок автора. Це ж визначає і особливості жанрової природи твору.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ Фауста. Пошуки сенсу буття і призначення людини