Образ Грегора Замзи як гротескний літературний “автопортрет” Франца Кафки
Новаторство Франца Кафки у царині художньої прози. (Франц Кафка перший із європейських письменників XX століття широко використовував багатозначні символічні та алегоричні образи, що давало йому можливість із великою силою увиразнювати трагізм людської долі, розкрити кризу суспільства, його бездуховність, егоїзм, зневажання людської особистості.) ІІ. Новела “Перевтілення” – це спроба письменника розкрити перед світом своє бачення природи людини. (Франц Кафка у новелі “Перевтілення” через свого героя показав себе. Письменник
Спілкування з дітьми відбувалося тільки у формі наказу чи насмішки. Батько не сприймав своїх дітей, особливо єдиного сина Франца, як особистість. Постійні приниження його гідності перетворили Франца на замкнуту, відлюдькувату, закомплексовану людину.)
Підсвідомий пошук нещастя й певна схильність до саморуйнування у характері Франца Кафки. (Батько завжди був грубим у стосунках із Францом Кафкою, у спілкуванні з сином завжди виступав із позиції сили, це призвело до того, що у письменника з дитинства розвинулася низька самооцінка.
Такий душевний стан письменника розвинув у ньому песимізм і фаталізм. Будь-яку подію у своєму житті він сприймав як ще один крок до фатальної розв’язки. Передчуття нещастя, пошук його у кожній події призводили до руйнування людської природи митця.)
Грегор Замза – літературний портрет Франца Кафки. (Франц Кафка свідомо чи підсвідомо в образі Грегора Замзи втілив свій портрет. Герой новели – добра, порядна, розумна людина – натурально перетворюється на комаху, бо до цього перетворення жив як комаха. Не подобалася робота, а він працював, бо треба віддавати батькові борги; не поважав шефа, а змушений був хилити перед ним голову; страждав від самотності, а після роботи сидів сам у кімнаті. Запрограмованій! раз і назавжди тільки на нудну безперспективну роботу, він і в людській подобі був уже комахою.)
Перетворення людини на комаху – єдино можливий результат того житт я яке вів герой. (Якщо людина не любить себе, не думає про свій розвиток як особистості, перестає мріяти і боятися змін, тоді вона справді втрачає людську подобу, руйнує свою душу. У щоденнику Франц Кафка часто описує свої почуття, і в кожному рядочку звучать туга, сум за чимось нездійсненним. Він ха рактеризує себе як нездару, невігласа, якого ніхто не любить, який ні на що не здатний.
Невпевненість у собі, намагання уникнути чужих поглядів, страх перед оцінкою здібностей – цими рисами свого характеру Франц Кафка наді ляє і героя “Перевтілення”.
Людина втрачає повагу до себе, перестає розвиватися як особистість, а зна чить, неминуче перетвориться на тварину.)