Образ Катерини в однойменній поемі Т. Шевченка
“Коли тобі нема що сказати – мовчи, коли є – кажи і не бреши”. Цей відомий вислів Ромена Ролана якнайкраще визначає основний критерій письменницької творчості. І він цілком застосовний до Шевченкового поетичного мистецтва, яке завжди говорило про справді важливе для нього і його народу – і говорило правду. Окрім того, що Шевченко був, як то кажуть, поетом Божою милістю, він був ще й людиною великого серця. І те палке серце вболівало не за якусь абстрактну Україну-неньку, скоріш декларативну, як відчуту, а за цілком конкретних, живих
Чи то раннє сирітство було однією з причин, чи збережена з дитинства любов до сестер… А може, спогад про перше несміливе кохання – Оксану… “Помандрувала моя Оксаночка в похід за москалями. Та й пропала… ” Хтозна.
Та, мабуть, все це, разом із простою людяністю, повагою і схилянням перед Жінкою, зробило Шевченкову Музу такою уважною до долі жіночої, а надто материнської.
Поема “Катерина” – один із хрестоматійних творів на цю тему. Його назва промовисто вказує на те, що саме образ Катрі концентрує
Жінка, здатна на велике, безоглядне, пристрасне кохання, ошукана у своєму почутті й покарана за нецноту. Збезчещена дівчина, кинута на осуд і глум оточуючим, – типовий образ у класичній українській літературі (та й чи тільки в українській!). Образ Катерини справді типовий.
Поетові-романтикові йшлося про те, щоб підкреслити “чорні брови” (символ краси), гаряче серце, шал емоцій і відчуттів (символ романтичної, свавільної натури), вірність слову (символ приреченості). Оце і все, що ми знаємо. Але цього досить, щоб збагнути авторську ідею образу. А вона не така вже й проста. Зайшлий “москалик” – людина з іншого світу, небуденний, особливий, так не схожий на сільських парубків поводженням.
Катерина закохалася і повірила у слова, на якій той не скупився і яким насправді не надавав значення. Як то кажуть, “кожен судить про іншого в міру власної розбещеності”. Дівчина просто не могла припустити, що слова любові можна говорити “на вітер”, особливо якщо бачиш, що на доказ взаємності тобі пропонують рівноцінне загибелі – змарновану дівочу честь.
Але історія Катерини – не просто історія зневаженого й осміяного кохання. Адже недаремно звучить авторська засторога: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями… “. Катрин обранець – чужак, мародер.
Розважився, попив, поїв, покохався – і в полк, справно нести службу. Сільського парубка ще би громада чи батьки схаменули “саночки возити” (хоч невідомо, як поставилась би до цього Катерина). А цей – шукай вітру в полі!
Але не хотіла цього знати закохана жінка. Почувши під серцем дитину, навіть не забажала її позбутися. Покритки зреклася родина, її зневажило село, а вона вирушила в дорогу до коханого, бо все шукала йому виправдань: не знає, не може прийти, зранено, вбито… Довгий шлях на чужину, злидні, насміхання, – все терпіла і йшла.
Бо – до нього. З його дитям на руках. Він заступить і всім доведе, що їхнє почуття – справжнє, а така любов виправдовує гріх.
Дісталась до Московщини. Аж ось – загін драгунів. “Попереду старший їде… ” Уявляю собі цю сцену доволі яскраво – от де реалізм. Поза простором і часом. До нього, до Івана, успішного та “командистого”, кидається якась старчиха з дитям і привселюдно (перед підлеглими!) накидає йому в батьківство своє мале жебраченя…
Глум!… Та й скільки їх, тих Катерин з байстрятами!… Хіба ж можна так всерйоз сприймати клятви під солов’ями?..
Коли вмирає надія – гине Катерина. Більше ніхто в цілому світі не оборонить жінки та її дитини перед знущаннями. Один гріх поповнюють два, ще тяжчі: Катерина накладає на себе руки і покидає дитя напризволяще.
Сироті шлях – зі сліпим кобзарем, таким же у світі сиротою. Катерина своєму малому Івасеві “дала… бровенята, та не дала долі”.
Парадоксальним здається ставлення поета до своєї героїні. Покинутий син викликає глибокий жаль у читача, принаймні, у мене. Заради нього вона мусила жити, хоч би й тяжко працюючи, хоч би й осуджувана. Але глибоке авторське співчуття до Катерини, що втопила свій біль під кригою, кличе в союзники: що я знаю про той час? Може, вона справді не могла більше боротися?
Може, небагато хто зміг би витримати на її місці?..
Related posts:
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, одиноку і гнану всіма, від жорстокого життя? […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина – центральний образ поеми, що засвідчує вже сам заголовок твору. За вдачею своєю Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона “полюбила москалика, як знало серденько”: щиро, вірно і глибоко. Щирість – провідна риса її вдачі. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, […]...
- Образ Катерини в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, […]...
- Образ Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу. Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, […]...
- Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала […]...
- Образ Василя Тьоркіна в однойменній поемі А. Т. Твардовського Поема О. Твардовського “Василь Тьоркін” допомагає зрозуміти справжню міру людських жертв і втрат, які були понесені на війні і про які було сказано на повний голос тільки через десятиліття після Великої Перемоги. Але книга писалася в самий розпал війни, коли перемога була далека, а на порядку денному перед читачами та героями твору стояла щоденна проблема […]...
- Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка I. Поема І. Франка “Мойсей” – вершина поетичної творчості поета. (Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю.) II. Образ Мойсея. 1. Мойсей – єврейський пророк. (Він вів свій народ з єгипетської неволі сорок років через важкі випробування до нової Батьківщини […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (1 варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (2 варіант) Визначна драматична поема “Ярослав Мудрий”, над якою І. А. Кочерга працював тривалий час, була вперше опублікована під час Другої світової війни у 1944 році (в 12 номері журналу “Українська література”). Закінчував драматург “Ярослава Мудрого” уже в Києві. Друга, дещо перероблена й удосконалена редакція твору побачила світ у 1946 році. Повертаючись з евакуації місцями, де зовсім […]...
- Образ Мазепи в однойменній поемі Дж. Байрона Іван Мазепа – чи не найзагадковіша постать в усій нашій історії. Що більше про нього дізнаємося, то більше запитань виникає, більше таємниць зринає. Неординарна особистість супротивника Петра І надихнула на творчість не одного поета, драматурга, романіста. Про це ми й поговоримо. Поема Байрона цікава для українського читача передусім тим, що автор звертається до образу України […]...
- Образ Прометея в однойменній поемі Андрія Малишка Багато митців різних епох та народів зверталося до образу Прометея, який неухильно виконує своє призначення не заради слави, а заради щастя людей, і стає символом мужності, героїзму і нескореності. Образ Прометея надихнув і відомого українського митця Андрія Малишка на створення хвилюючої поеми, в якій він розказав про героїчну долю радянського солдата, про самопожертву селян, які […]...
- “Чи актуальна проблема Катерини у наш час? За твором “Катерина” Тараса Шевченка” Поема “Катерина” – один з найбільш драматичних творів Тараса Шевченка. У ньому великий український автор розповідає сумну історію української жінки, яка полюбила москаля, довірилася йому, народила від нього дитину. Але москаль відмовився визнавати і її, і свою дитину. Катерина спробувала знайти його, вже не сподіваючись на прихильність по відношенню до себе, бажаючи всього лише врятувати […]...
- Образ Яреми Галайди в поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема “Гайдамаки” будується Шевченком на історично обгрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті, – з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково містять певні дати та реалії, але сповнені того, […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...
- Образ народного слівця у поемі Т. Шевченка “Тарасова ніч” Тарас Шевченко – геній української літератури. Його твори різноманітні та художньо довершені, їх тематика охоплює усі сторони життя нашого народу. У своїх віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні чарівні події та реальні історичні, розповідає про долю простих людей та долі цілих держав. […]...
- Образ Феліції в однойменній оді Державіна За словами В. Г. Бєлінського, Ода “Феліція” – одне з “кращих створінь Державіна, в якій видно російський розум і чується російська мова. Незважаючи на значну величину, ця ода пройнята внутрішньою єдністю думки, від початку до кінця витримана в тоні “. Дивно, що при такій високій оцінці критики даної оди сам поет не наважувався її надрукувати. […]...
- Образ Феліція в однойменній оді Державіна За словами В. Г. Бєлінського, Ода “Феліція” – одне з “кращих створінь Державіна, в якій видно російський розум і чується російська мова. Незважаючи на значну величину, ця ода пройнята внутрішньою єдністю думки, від початку до кінця витримана в тоні “. Дивно, що при такій високій оцінці критики даної оди сам поет не наважувався її надрукувати. […]...
- Образ Яреми Галайди в поемі Шевченка “Гайдамаки” Ярема Галайда, хоч не історична особа, але існував насправді. Це засвідчують записані народні перекази та пісні. Сам Шевченко в “Передмові” до поеми пише: “Галайда уполовину видуманий”. Що значить “уполовину”? Шевченкознавці пояснюють це ось як: “Це треба розуміти так, що “видумана” поетом любовна сюжетна лінія Яреми-Оксани, а не самий герой поеми”. Вперше зустрічаємось з Яремою в […]...
- Проблематика відносин між людьми в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Поема “Катерина” належить до творів першого періоду творчості Т. Г. Шевченка. Цій поемі властиве характерне поєднання елементів романтизму та реалізму. Шевченка завжди хвилювала важка доля української жінки; саме у ранній період творчості ця тема була однією з провідних. Поема починається закликом-застереженням до усіх українських дівчат: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі […]...
- “Образ жінки-матері у поемі “Наймичка” Тараса Шевченка” Тарас Григорович Шевченко у своїх творах зачіпав величезну кількість різних проблем і питань. Його літературна поетична майстерність дозволяла йому описувати життя звичайних людей, але в той же час забезпечувати їх історії дуже незвичайними деталями, які надалі виливалися в дивовижний розвиток та здатні були справити найсильніше враження на будь-якого читача. Тема матері була дуже важливою в […]...
- Демон і Тамара в однойменній поемі Лермонтова Саме Демон, а не людина, міг “все життя, століття без поділу й насолоджуватися й страждати”. Демонові були під стать нелюдські страждання: “Що повість тяжких позбавлень, Праць і лих юрби людської Прийдешніх, минулих поколінь. Перед минутою однієї Моїх невизнаних мучень?” Саме Демонові властиво безмежне презирство або ненависть до навколишнього Де немає ні щирого щастя, Ні довговічної […]...
- “Хто винен у поемі “Катерина” Тараса Шевченка?” У поемі видатного українського поета і громадського діяча Тараса Шевченка розповідається трагічна історія Катерини та її дитини. Історія ця особливо актуальна для тих часів, які Тарас Шевченко зобразив у поемі. При цьому не можна сказати, що ця поема повністю втратила свою актуальність сьогодні. Саме з цієї причини на самому початку поеми Тарас Шевченко застерігає щодо […]...
- Охарактеризуйте образ повсталого народу в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Поема Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” (1838) – найвизначніший Твір ранньої Творчості поета, в основі якого лежить героїчна боротьба українського народу проти польсько-шляхетського гніту в XVIII столітті. Центральний образ поеми Шевченка “Гайдамаки” – повсталий народ, а його найяскравішим представником виступає Ярема – сирота безрідний, який з бідного попихача виріс в народного месника, хороброго воїна. Коли Ярема […]...
- Трансформація біблійної історії Мойсея в однойменній поемі Івана Франка Поема “Мойсей” – вершинний твір І. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про могутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі визвольного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Це притчево-алегоричне осмислення історичної долі українського […]...
- Трагізм образу матері у поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Трагізм образу матері у поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Важка доля народу завжди була провідним мотивом творчості Тараса Шевченка. Неодноразово звучав і мотив оспівування образу Матері, який втілював для нього й рідну матір, і Україну. Тож немає нічого дивного, що серед його творів з’явилася поема “Наймичка”, де розкриваються водночас обидві ці теми. Важливість образу матері-страдниці, що […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (2 варіант) “Пишу до Вас під свіжим враженням од Вашої повісті “Земля”. … Я просто зачарований Вашою повістю – все, і природа, і люди, і психологія їх – все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу”, – так […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (4 варіант) Повість “Земля” стала одним з найвищих досягнень на творчому шляху відомої української письменниці О. Кобилянської. Письменниця зазначала в автобіографічному нарисі “Про себе саму”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві… Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів і коли писала – ох, як хвилями ридала!..” Повість стала справжнім гостродраматичним твором, сповненим важких роздумів про […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (3 варіант) Орися ж ти, моя ниво, Долом та гороюі Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! Ю. Федькович Багато видатних українських письменників присвятили свої твори проблемі “людина і земля”. Вона порушена в творах Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Карпенка-Карого, Ольги Кобилянської. О. Кобилянська – письменниця Буковини. Вона добре знала життя народу, його прагнення та мрії. Дуже важко жилось трудовому […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (1 варіант) Тему влади землі над людиною піднімали багато письменників: Еміль Золя (“Земля”), Оноре де Бальзак (“Селяни”) та Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький у більшості своїх творів. Особливо актуальною була ця тема в українській літературі, бо саме тим, чи має селянин землю, визначався і його соціальний статус, і здатність прогодувати свою родину. Земля стала вже не просто засобом […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Хто така Ганна Снегина в однойменній поемі Єсеніна С. Єсенін визнавався, що його лірика жива однією великою любов’ю – любов’ю до Росії. Рідна земля зробила поетові безцінний подарунок, міцними узами зв’язала його з народом. Тому Єсенін і його ліричний герой розділяли долю своєї країни й у радісні миті, і в мінути горя й суму Доля поета й доля Росії нерозривно зв’язані, що вплинуло […]...
- Сон Мцири і його тлумачення в однойменній поемі Лєрмонтова М. Ю Поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцири” побудована у формі сповіді героя про три дні, проведених їм на волі. Крім того, композиція добутку містить у собі передісторію героя і його сон, що він бачить, коли, збившись зі шляхи, голодний і вмираючий, знову виходить до монастиря. Упавши в безсиллі біля святої обителі, Мцири бачить сон, у якому в […]...
- Образ Гобсека у однойменній повісті Оноре де Бальзака Перша теза Гобсека – відносність усіх цінностей, їхня залежність від оточення: “На світі немає постійного. Існують лише умовності – свої для кожного клімату”. Головний висновок лихваря-філософа – треба в житті спиратися на щось таке, що дасть змогу задовольняти власний егоїзм і керувати іншими. І така сила – золото. “Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, […]...
- Постать гетьмана Івана Мазепи в однойменній поемі Сосюри Ім’я та діяльність Івана Мазепи завжди привертали і привертають увагу багатьох істориків, критиків, літературознавців, письменників. Найчастіше його показували як підступного зрадника, властолюбця, прокляту церквою і Богом. І лише незначна частина авторів, відступаючи від загальноприйнятої думки, відтворювала справжнього Мазепу – борця за свободу своєї країни. Одним із них був Сосюра – автор глибокопатріотичної поеми “Мазепа”. Початок […]...
- Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям. Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої… “. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
- Образ матері у творах Т. Г. Шевченка І перед нею помолюсь, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Нічого кращого немає, Як тая мати молода З своїм дитяточком малим. Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його “Кобзарі”. Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого […]...
- Образ Русалочки в однойменній казці Х.-К. Андерсена У міфах, переказах, легендах відносини русалок з людьми складаються по одній схемі: русалка, мстячи людині за свою загибель, прагне повернути те право, що є в людини – право на безсмертну душу. Тому завдання міфологічної русалки – змусити людину полюбити себе, вступити з нею в любовні відносини, адже тільки таким способом вона може повернути собі безсмертну […]...