Образ Климка (Григір Тютюнник “Климко”)
Образ Климка
(Григір Тютюнник “Климко”)
Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м’яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх.
Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя.
А як щодо асоціацій на поняття “війна” та “злидні”? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. Питання про завтрашній день, взагалі про життя, невпевненість у всьому.
Турботи, незгоди, муки, плач, ридання…
Війна і мир. Світло та темрява. Після
Страшних подій, які відбулись і які ще стануться. Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не відбудувати і не повернути.
У оповіданні “Климко” Григора Тютюнника відтворена гра долі хлопчака. Доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. Маленька людина потрапляє у вир подій – смерті та мук. Він захоплює її, захлестує невеликий, але затишний човен існування.
Ще раніше Климко втратив
Нехай не таке багате, але все ж міцне щастя, – та сильна хвиля збила його, зім’яла, здавила жужмом.
Це не було стрімко. Здавалось, сам час зупинився і тиша дзвенить у вухах.
Климко, який завжди жив тільки на станції, спершу бачить зміни тільки у тому, що оточує його. Дзвінка, незносима тиша, похмурі, стурбовані обличчя. Вагони потягів навантажені важкою бойовою технікою. Незвично і страшно. І ще настрій природи.
Здається, він змінився. Матінка, вона тихо плаче осінніми дощами, схлипує холодним пронизливим вітром.
Темні, сліпі події чергуються із спалахами випадків – аварій, боїв, знищень. Як чорний кадр серед сіро-жовтої засвіченої фотоплівки – аварія паровозу, на якому їхав дядько.
Смерть єдиної рідної людини, знищення окупантами житла – одного цього вже вистачить для того, щоб людина, позбавлена підтримки, любові, місця, зламалась. А дитина? Чи може вона витримати всі ці випробування?
Але Климко виявляється сильнішим за війну, за цю винищувальну машину. Хлопець, який вже ні від чого не залежить, виявляє самостійність, винахідливість і – що найголовніше – наполегливість. Він вперто намагається вижити, вперто крокує вперед по тернистих шляхах свого розірваного дитинства. Знаходить своїх шкільних друзів та улюблену вчительку.
Діти захищають її, нехай у дитячий спосіб, від дорослих: війна, як кожна екстремальна ситуація, зриває маски, – хтось втратив совість і намагається нажитися на чужому нещасті. Інших спільне горе єднає, допомагає бути витривалішими. І хлопцям майже вдається відновити затишок задля маленької дівчинки – Оленьки, вони єдині у своєму бажанні добра і щастя.
Але війна не зупиняється, нема чого їсти – і щоб хоч якось про-і жити, а краще сказати, пережити, Климко, почувши, що у Слов’янську багато солі, вирушає туди.
Ледве ступаючи замерзлими босими ногами по осінній дорозі, маючи з їжі лише червиві сухарі, – на дружину аптекаря навіть горе війни не вплинуло, – майже втрачаючи свідомість від голоду, Климко вирушає назустріч війні і далекому місту. Його долоні відкриті, він показує їх зустрічному солдатові: “Не потрібно мене боятись, я не маю зброї”. Так, він відмовився від пропозиції Зульфата взяти кинджал, адже йому потрібна була лише сіль, щоб вижити.
Климко досягає мети. Селища, які проходить хлопчик, окуповані, в них панує інша, встановлена загарбниками, влада. Співвітчизники j стали поліцаями і чинять свавілля. Хлопець не може залишатись стороннім спостерігачем, тому намагається хоч якось, за своїми силами, І допомагати. Віддає гроші нужденній жінці. І світ стає привітним: він j знайомиться з земляком, чобітником-інвалідом, який втратив ноги, ] працюючи у шахті, з дівчиною, яка прямує до матері – і рятує її від окупантів.
Доля не могла залишатись байдужою. Добрих людей, виходить, немало: тітка Марина бере хлопця з собою, щоб дати солі.
Ще одне випробування, ще одна перешкода на шляху людей – хвороби. Климко опиняється між життям та смертю. Селянка приносить молоко, пропонує залишитись за сина.
Климко вдячний – через силу – допомагає, він міг залишитись і отримати сім’ю, але відчуває відповідальність: думає про інших, відчуваючи серцем, що його друзі дуже непокояться.
Хтозна, чи вистачило б сили повернутися пішки, та на ногах було взуття, подароване земляком, в дорогу – молоко, таке потрібне дитині, і найголовніше – сіль – та, що коштовна, як золото. Ще й тітка Марина домовилась із залізничниками. Не так, як з дядьком: у темному вагоні повертається додому герой.
Та ще раз пізнавши невиправдану жорстокість фашистів – бити беззахисних і сміятися, змушений знову йти пішки…
… І ось вже рідна станція. Тиха сумна осінь навкруги. Остання спроба когось врятувати, комусь допомогти…
Вбитий війною, Климко вистояв і залишився людиною, встиг стати справжнім дорослим чоловіком, що піклується про інших, відповідальним, самостійним, витривалим, міцним, як скеля. Він багато встиг за своє коротке життя, встиг зрозуміти і довести, що за будь-яких обставин потрібно залишатись людиною і цим переміг війну.
Related posts:
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого”. Образ Климка за повістю Гр. Тютюнника “Климко” Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду і, неодмінно, своєму ідеалу людини, яка завжди була доброю, самовідданою і милосердною за будь-яких обставин. Таким, на мою думку, був головний герой повісті Гр. Тютюнника “Климко”. Все своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, він не може […]...
- “Образ Климка в оповіданні Г. Тютюнника “Климко” Злагода та мир. Щось затишне, м’яке, тепле і повільне. Дзвінкий сміх, щира усмішка. Впевненість у наступному дні, впевненість у майбутньому, впевненість у тому, що буде все добре, буде що їсти, що одягати і де жити, буде щасливе життя, гідна робота і гарна освіта. Все це в мирний час. А якщо війна? Війна для кожної людини […]...
- “Спільне та відмінне в характерах Климка (Г. Тютюнник “Климко”) та Михайлика (М. Стельмах “Гуси-лебеді летять”)” У творах Г. Тютюнника і М. Стельмаха “Климко” і “Гуси-лебеді летять” головними героями є звичайні хлопці, які мають свої риси характеру, чимось відрізняються, а чимось схожі один на одного. Климко досить рано залишився без батьків, досить рано потрапив у вирій смерті та мук, які принесла на мирну землю жорстока, страшна і неочікувана війна. Але хлопчик […]...
- Климко – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено І Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе – збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них – місто Слов’янськ, біля якого солі – бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів. Климко, після того як […]...
- “Добро і зло в житті Климка. За твором Григіра Тютюнника “Климко” У творі Григіра Тютюнника “Климко” автор описує жахи війни і ті проблеми, з якими стикаються люди. Головний герой, хлопчик на ім’я Климко, втрачає єдину близьку людину, свого дядька, який працював машиністом паровоза і загинув під час бомбардування. Самому Климку недовго залишалося жити в своєму бараку, незабаром і він був розбомблений, і тому хлопчику довелося йти […]...
- Григір Тютюнник. Климко. Зміст твору. Ідея самопожертви. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних УРОК 33 Тема. Зміст твору. Ідея самопожертви. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Мета. Знати повністю зміст твору, вміти виділяти і переказувати найбільш вражаючі епізоди з повісті, аргументувати свій вибір. Виховувати гуманні якості людини: чуйність, доброту, турботу про ближнього. Обладнання: текст твору, ілюстративний матеріал. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання й усвідомлення нового матеріалу. […]...
- “Добро і зло в житті Климка” за повістю Г. Тютюнника “Климко” Ів Події повісті Г. Тютюнника “Климко” переносять нас у жахливі часи окупації України німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої вітчизняної війни, і відкривають ще одну забуту сторінку історії нашого народу. Головний герой твору – хлопчик за ім’ям Климко. Він відправляється за багато кілометрів для того, щоб придбати сіль, а потім її продати на рідній станції, купити […]...
- Дитинство, обпалене війною (за повістю Г. Тютюнника “Климко”) I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Дитинство, обпалене війною (за повістю Г. Тютюнника “Климко”) Темі Великої Вітчизняної війни присвячено багато творів. Чільне місце посідає вона і в українській літературі. Війна страшна, оскільки несе із собою смерть. Та вона ще страшніша, коли зачіпає дітей, несучи їм […]...
- Розвиток зв’язного мовлення (усно). Образ Климка УРОК 35 Тема. Розвиток зв’язного мовлення (Усно). Образ Климка. Мета. Вчити характеризувати образ головного героя епічного твору, використовуючи ілюстрації до повісті, розвивати образне мислення. Виховувати здатність співпереживати, гуманізм. Обладнання: Тютюнник Г. Климко. – К.: Веселка, 1989 р, (ілюстрації художника В. Савадова). Хід уроку I. Перевірка домашнього завдання. Учні зачитують виписані вдома портрети (опис, порівняння, враження). […]...
- Григір Михайлович Тютюнник Григір Михайлович Тютюнник Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 в с. Шилівці Зінківського району на Полтавщині. Коли йому було 5 років помер батько. З 6 років жив на Донбасі, його забрав до себе батьків брат. Дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи і через три роки почалася війна. За знищене дитинство війною Тютюнник […]...
- Григір Тютюнник – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Григір Тютюнник (1931-1980) Григір Тютюнник (за паспортом – Григорій Михайлович, але за літературне ім’я взяв собі “Григір”, щоб хоч якось розрізнитися зі своїм старшим братом по батькові, відомим письменником, автором роману “Вир”, Григорієм Тютюнником, який за паспортом – Єгор) народився 5 грудня 1931 року в селянській родині у селі Шилівці на Полтавщині. […]...
- ГРИГІР ТЮТЮННИК Творчий спадок Григора Тютюнника кількісно невеликий – укладається у двотомник, що з’явився 1984 р. Це новели, оповідання, кілька повістей. Нешироке також і тематичне коло його творів. Найглибшим болем Григора Тютюнника було сучасне йому село. З нього він вийшов сам у небезпечні мандри по інших, чужих світах. Але там залишалося коріння власного роду, там жила мама, […]...
- Григір Тютюнник. Біографія УРОК 31 Тема. Григір Тютюнник. Біографія. Мета. Ознайомити учнів з біографією письменника та змістом повісті; удосконалювати вміння виразно читати уривки з твору, переказувати прочитане, знаходити правильні твердження; виховувати доброту, милосердя, гуманізм. Обладнання: портрет Григора Тютюнника, двотомне видання творів. Хід уроку І. Виклад нового матеріалу. 1. Лекція. – Введення творів Григора Тютюнника до програми – акт […]...
- “Трагізм у повісті “Климко” Григіра Тютюнника” Існує безліч літературних творів, які за тих чи інших причин можна називати трагічними. Люди сприймають їх відповідним чином: переймаються почуттям жалю до тих, хто страждає, починають більшою мірою цінувати власне комфортне життя і розмірковують про ті труднощі, з якими колись довелося зіткнутися іншим людям. Однак, як не крути, але є твори, які можна називати особливо […]...
- Тютюнник Григір – Біографія Григір Михайлович Тютюнник (5 грудня 1931, Шилівка, Полтавська область – 6 березня 1980) – український письменник-прозаїк. Народився в родині селян – Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник (до заміжжя Сивокінь) Ганни Михайлівни, які працювали в колгоспі – батько плотникував, косив, пиляв, і, що цікаво, то вже в свої немолоді роки не полишав надії вступити в виш […]...
- Григір Тютюнник. Життя і творчість письменника УРОК 54 Тема. Григір Тютюнник. Життя і творчість письменника. Мета: Ознайомити одинадцятикласників із життєвим та творчим шляхом письменника, переконати, що правдиве і тривожне слово митця будило совість і милосердя читачів; дати уявлення про індивідуальний стиль письменника-новеліста. Тип уроку: лекція. Обладнання: портрет Г. Тютюнника, виставка творів письменника та критичної літератури про нього. .Організаційна частина. .Актуалізація опорних […]...
- Дитинство, опалене війною (за повістю Г. Тютюнника “Климко”) Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він […]...
- Тютюнник Григір Михайлович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Тютюнник Григір Михайлович (1931-1980) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: книги “Климко”, “Вогник далеко в степу”, збірки оповідань “Ласочка”, казок “Степова казка”, повість “Житіє Артема Безвіконного”. Г. М. Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. у с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом суттєву роль і у виборі тем та сюжетів, […]...
- Григір Тютюнник: твір Дивак Народився в с. Шилівці Зіньківського району на Полтавщині. Його батька було репресовано у 1937 році. Деякий час жив у дядька на Донбасі. Закінчив Зіньківське реальне училище. Працював робітником на харківському заводі ім. Малишева, у колгоспі, служив моряком на Далекому Сході. Навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Учителював на Донбасі (викладав російську мову та літературу), згодом […]...
- Відповіді до теми: “Григір Тютюнник (1931 – 1980)” 1. Хто такий Григір Тютюнник? У передмові до двотомника Григора Тютюнника Олесь Гончар писав: “Блискучим новелістом і повістярем увійшов у свідомість сучасного читача Григір Тютюнник”. Статтю про нього було названо “Живописець правди”. 2. Що відомо про його біографію? Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року у селі Шилівка на Полтавщині у родині селянина, що […]...
- “Климко” – твір про дітей війни Повість “Климко” переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам хвороби, знущання, голод, смерть. Багато дітей залишилося без батьків, без житла, тому самостійно змушені були шукати помешкання, їжу, одяг. Вони працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку, деяких із них вивезли […]...
- ЗНО – Григір Тютюнник – Література XX ст Література XX ст. Григір Михайлович Тютюнник належить до тих письменників-новелістів, які у звичайних буденних реаліях життя бачили їхню глибинну сутність, закономірність суспільних процесів. Він увів в українську літературу цілий ряд нових художніх типажів, плідно продовжив стефаниківську лінію в прозі (глибоко психологічного аналізу) і багато в чому оновив жанр новели, розширивши її зображальні можливості, збагативши засобами […]...
- Григір Тютюнник – Азарт (АНАЛІЗ) Григір Тютюнник “Азарт” (АНАЛІЗ) Оповідання лишилося поза збірками. Оповідання вперше опубліковане разом з оповіданням “Грамотний” у журналі “Вітчизна” 1977 року. До прижиттєвого вибраного “Коріння” ці твори не входили (також зазнали “розносу”). Назва твору прекрасно розкриває його тему. Азарт – сильне захоплення чим-небудь; запал, завзяття. Головні герої твору напрочуд дивно захоплюються шахами. На початку твору ми […]...
- Коли була війна? (за оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Коли була війна? (за оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через важкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про […]...
- Григір Тютюнник – “чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості… ” (За висловом Б. Олійника) I. Талант Гр. Тютюнника формувався серед людської біди. (У центрі оповідань письменника часто опинялися каліки, сліпі, німі, тобто скривджені долею, нерідко ущербні люди, й увага до них Гр. Тютюнника – уже є актом милосердя. Особливо боліло йому поневіряння сиріт повоєнного часу, їхні безпросвітні злидні. Іншого захисту – окрім чулості і таланту – у скривджених не […]...
- Григір Тютюнник – На згарищі (СКОРОЧЕНО) ГРИГІР ТЮТЮННИК НА ЗГАРИЩІ (СКОРОЧЕНО) Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: […]...
- НА ЗГАРИЩІ – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: “Дядя п’яні”. Та старшеньке його […]...
- На згарищі (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Йшов урок. Вчитель Федір Несторович перевіряв знання учнів з історії. Одна дівчинка навіть не змогла відповісти, коли була війна, і це глибоко схвилювало вчителя. Після уроку він, “гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому”. На вулиці гралися діти. Одне з них, бачачи, як невпевнено йде чоловік, зробило свої дитячі висновки: “дядя п’яні”. Та старшеньке […]...
- Тема 36. Григір Тютюнник – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 36. Григір Тютюнник (1931 – 1980) Григір Михайлович Тютюнник належить до тих письменників-новелістів, які у звичайних буденних реаліях життя бачили їхню глибинну сутність, закономірність суспільних процесів. Він увів в українську літературу цілий ряд нових художніх типажів, плідно продовжив стефаниківську лінію в прозі (глибоко психологічного аналізу) і багато в чому оновив […]...
- ГРИГІР ТЮТЮННИК. БІЛА МАРА Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Григіра Тютюнника, його оповіданням “Біла мара”; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті; розвивати зорову пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Веселі та грайливі, Допитливі й сміливі Зустріли день новий. Тож хай іскриться сонце, Проміннячко […]...
- Життєвий і творчий шлях – Григір Михайлович Тютюнник Григір Михайлович Тютюнник (1931-1980 pp.) Життєвий і творчий шлях Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприйняття майбутнього письменника. У 1933 р. родина Тютюнників голодує. Дід помирає з голоду, а […]...
- Аналіз повісті “Климко” Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти й підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він […]...
- ГРИГІР ТЮТЮННИК. ЛАСОЧКА Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Григора Тютюнника, з його оповіданням “Ласочка”; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини; розвивати зорову пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Добрий день! В добрий час! Рада, діти, бачить вас! Ви […]...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. […]...
- Зав’язь (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Дід Лаврін питає онука, куди це він налагодився, і підсміюється, ніби й справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив,- може, він на збори йде? У хаті потемніло так, що й по кутках цвілі не видно. Картопля біліє – попускала паростки, в землю […]...
- ЗАВ’ЯЗЬ – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено Дід Лаврін питає онука, куди це він налагодився, і підсміюється, ніби й справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив,- може, він на збори йде? У хаті потемніло так, що й по кутках цвілі не видно. Картопля біліє – попускала паростки, в землю проситься. […]...
- Григір Тютюнник – Громовик Григір Тютюнник Громовик Казка Над річкою і лісом засинювалось небо: зда-леку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях. І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. […]...
- Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма її труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків […]...
- ДИВАК – ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) ДИВАК На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга – річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Тому кожного разу, коли Олесь виходить з дому, мати наказує йому: – Гляди ж, […]...
- ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) ЗАХИСНИК СПРАВЕДЛИВОСТІ Автобіографія* Григора Тютюкника Народився я 5 грудня 1931 року в сім’ї селян – Тютюнника Михайла Васильовича і Тютюнник Ганни Михайлівни. У тридцять третьому році сімейство наше опухло з голоду, а дід, батько мого батька, Василь Февдулович Тютюнник, помер. Я в цей час […]...