Образ мужика у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував”

Related posts:

1. Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, […]...
2. Образ мужика в казці М. Е. Салтикова-Щедріна “Як один мужик двох генералів прокормив” 1. Штрихи до портрета генералів. 2. Російський богатир. 3. Кмітливість і спритність мужика. 4. Наслідку кріпосного права. Чеснота бідняка – щиросердечна щедрість. А. Камю Казки ми знаємо з дитинства, добрі й повчальні, забавні й страшні. Всіх їх поєднує одне: добро неодмінно повинне перемагати зло. Адже без цього не може обійтися жодна казка Такі чарівні добутки […]...
3. Переказ добутку Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Два генерали раптово опинилися на незаселеному острові. Їхні розмови й безглузді справи. 2. Генерали знайшли мужика, що став їх обслуговувати. 3. Мужик будує човен і доставляє генералів назад у Петербург. Переказ Два генерали опинилися на незаселеному острові. “Служили генерали все життя в якійсь реєстратурі; там народилися, виховали й зостарилися, отже, нічого не […]...
4. Скорочено Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е “Жили так минулого два генерали, і тому що обоє минулого легковажні, то незабаром, по щучому велінню, по моєму бажанню, опинилися на незаселеному острові”. Раніше служили генерали в реєстратурі. Все життя служили. “Навіть слів ніяких не знали, крім: “Прийміть запевнення в доконаній моїй повазі й відданості”. І отут виявилися на незаселеному острові, “прокинулися й бачать: обоє […]...
5. Виклад сюжету – Один день Івана Денисовича. Повість Селянин і фронтовик Іван Денисович Шухов виявився “державним злочинцем”, “шпигуном” і потрапив в один зі сталінських таборів, подібно мільйонам радянських людей, безвинно засуджених у часи “культу особистості” і масових репресій. Він пішов з будинку 23 червня 1941 р. (на другий день після початку війни з гітлерівською Німеччиною), “…у лютому сорок другого року на Північно-Західному (фронті.) […]...
6. КАЗКИ САЛТЫКОВА-ЩЕДРІНА – ВИД САТИРИ Сатири сміливий владар. А. С. Пушкін Салтиков-Щедрін – один зі своеобразнейших письменників російської літератури. Його творчість спрямована на викриття пороків суспільства. Його талант прекрасно справлявся з тими завданнями, які ставила перед ним епоха. Взявшись за соціальне викриття, він дуже талановито й віртуозно це робив. Вибравши форму казок, письменник наповнює традиційну народну форму новим змістом Салтиков-Щедрін […]...
7. Історія двох листів і двох побачень у романі “Євгеній Онєгін” Роман Олександра Сергійовича Пушкіна називають енциклопедією російського життя. Дійсно, у цьому добутку дивно повно відбита російська дійсність. Це роман і соціальний, і психологічний, і історичний…І, безсумнівно, це роман про любов. “Євгеній Онєгін” залучає в тому числі й захоплюючої, а головне, нестандартним любовним сюжетом. Композиція роману зеркальна. На початку роману – лист Тетяни до Онєгіни, потім […]...
8. П’єса “Міщани” (Суперечка двох начал, двох ідеологій) П’єса починається багатозначним діалогом Тетяни і Полі про героя. Поля, слухаючи читання Тетяни, зауважує: “А я б такого не полюбила… ні! Нудний він… І все скаржиться Невпевнений тому що… Чоловік повинен знати, що йому потрібно робити в житті… ” Тетяна (неголосно). А? Ніл – знає? Поля (впевнено). Він знає! “ “Він знає!” – ось що […]...
9. Образ головного героя Шукова в романі “Один день Івана Денисовича” А. И. Солженицин письменник, публіцист, суспільний діяч. Основною темою його Творчості є викриття тоталітарної системи, доказ неможливості існування в ній людини. У таких умовах, по А. И. Солженицину, найбільше яскраво проявляється російський національний характер. Народ зберігає силу духу й моральні ідеали в цьому його велич А. Солженицин лауреат Нобелівської премії по літературі за 1970 рік. […]...
10. П’ЄСА “МІЩАНИ”(Суперечка двох почав, двох ідеологій) – Чоловік повинен знати, Що йому потрібно робити в житті…. – А… Нил – знає? – Він знає! М. Горький П’єса Олексія Максимовича Горького “Міщани” – не просто дебюту Письменника в драматургії,- нею відкривається нова суспільно-полити-г Ческая лінія”,- писав видний режисер К. С. Станіславський. ; П’єса починається багатозначним діалогом Тетяни й Поли а герої Поля, […]...
11. Повість “Смерть” (короткий виклад) В один прекрасний липневий ранок заїхав я до мого молодого сусіда Ардалиону Михайловичеві з реченням поохотиться на тетеревів. Він погодився з умовою, що по дорозі ми заїдемо до нього в Чаплигино, де рубають дубовий ліс. Сусід взяв із собою десяцького Архипа, товстого й приосадкуватого мужика із чотирикутною особою, і керуючого Готлиба фон-дер-кока, юнака років 19-ти, […]...
12. Образ Герди в казці Андерсена “Сніжна королева” Дівчинки бувають різні: є капризухи, є бовтанки, є ябеди й вредини. Але, на щастя, зустрічаються й такі, як маленька героїня казки X. К. Андерсена “Сніжна королева”. Герда – надійна й вірна подруга. Вона навіть не підозрює про жахливі чарівні осколки, що потрапили в око й у серце її названого брата Кая, і проте, коли він […]...
13. Образ могутнього народного характеру в повісті “Капітанська дочка” Реальна сцена страти Пугачова пе може не викликати в пам’яті образа чорнобородого мужика із сокирою. І, дивна справа, страта але сприймається як відплата, навпаки, вона наповнює особливим хвилюючим змістом образ із грипевского спа – цьому допомагає калмицька казка! Пугачов зпал, що чекає його, і йшов безбоязно по вибраній дорозі. Співвіднесеність із Пугачовим пояснює поява пронизливого […]...
14. Образ Русалочки в однойменній казці Х.-К. Андерсена У міфах, переказах, легендах відносини русалок з людьми складаються по одній схемі: русалка, мстячи людині за свою загибель, прагне повернути те право, що є в людини – право на безсмертну душу. Тому завдання міфологічної русалки – змусити людину полюбити себе, вступити з нею в любовні відносини, адже тільки таким способом вона може повернути собі безсмертну […]...
15. Образ Цахеса у казці “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Образ Цахеса, як гадають дослідники творчості Гофмана, міг бути навіяний письменнику малюнками Жака Калло, в колекції якого була ціла серія карикатур, на яких він відтворив гротескні образи потворних горбанів. Окремі з цих малюнків сприймаються як портрет гофманівського Цахеса: “Те, що на перший погляд можна було цілком сприйняти за химерно скрючений цурпалок дерева, було не що […]...
16. “Сила – в її серці” (образ Герди у казці Г. К. Андерсена “Снігова королева”) 5 клас ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА Ш. ПЕРРО, Г. К. АНДЕРСЕН, С. МАРШАК “Сила – в її серці” (образ Герди у казці Г. К. Андерсена “Снігова королева”) Життя не буває легким. І це всім відома істина… Ніколи не дізнаєшся заздалегідь, кому яке випробування призначене. І долають труднощі люди теж по-різному. Чому так? Однозначної відповіді на це немає. […]...
17. Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ […]...
18. Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську […]...
19. Один адресат і один герой – Україна у творчості Є. Маланюка Євген Маланюк, на жаль, так мало знаний в Україні, – одна з небагатьох найяскравіших постатей і безумовний класик української емігрантської літератури XX століття. Знаний у її колах як поет і есеїст, він усією своєю творчістю був спрямований на батьківщину. Духовно поет ніколи не полишав Україну, не зраджував їй під тиском соціальних чинників. Найголовнішою, стрижневою для […]...
20. Один день і ціле життя російської людини в повісті А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” На дню в нього видалося сьогодні багато удач… А. Солженицын. Один день Івана Денисовича Повість А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” була написана в 1959 році за дивно короткий строк – сорок днів. Це перше, “дебютне” виступ письменника в пресі відразу привернуло увагу читачів і критиків до добутку й самого автора, стало подією суспільно-політичним. […]...
21. Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) “Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки. […]...
22. Переказ добутку Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Поміщик просить у Бога забрати з його землі мужика. Бог не почув його проханню. 2. Селяни, молячи Бога, зникають із володінь дурного поміщика. 3. Поміщик починає усвідомлювати наслідки зникнення селян. 4. Поміщик дичавіє. 5. Селян повертають у маєток дикого поміщика, а дурному поміщикові виносять догану. Переказ Казка починається традиційним прийомом: “У деякому […]...
23. Конфлікт двох мировоззрений в оповіданні М. Горького “Челкаш” У ранніх романтичних оповіданнях Максим Горький виразив своє відношення до життя й людей, свій погляд на епоху. Герої багатьох із цих оповідань – так звані босяки. Письменник зображує їхніми людьми сміливою, сильними душею. Головне для них – це воля, що босяки, як і всі ми, розуміють по-своєму. Вони жагуче мріють про якесь особливе життя, далекої […]...
24. Смішні або смутні фінали казок М. Е. Салтикова-Щедріна? 1. Творчий шлях М. Е. Салтикова-Щедріна. 2. Жанр казки у творчості письменника. 3. Основні проблеми й образи 4. Художня своєрідність. 5. Фінал – сміх або сльози? Сатири сміливий владар. А. С. Пушкін М. Е. Салтиков-Щедрін, блискучий мислитель і оригінальний критик, публіцист, редактор, увійшов в історію російської літератури як письменник-сатирик. Жанрова розмаїтість його творчості велико: повести […]...
25. Твір за драмою “Між двох сил” Спроба осмислення народної трагедії в драмі В. Винниченка “Між двох сил” Вислів Володимира Винниченка про те, що українську історію не можна читати без брому, стосується й історії розвитку літератури 20-х-30-х років XX ст. Талановиті письменники змушені були зробити вибір в умовах тоталітарної системи: час служити їй, чи відстоювати свої погляди, переконання і бути приреченим на […]...
26. Роман Сиваш – ще один представник “пропащої сили” (за повістю “Серед темної ночі”) У повісті “Серед темної ночі” Борис Грінченко зображує українське село наприкінці ХІХ століття. У цьому художньо довершеному творі розкривається життя трьох синів патріархального селянина Пилина Сиваша. Старший син Денис з усіх сил, не гребуючи жодними засобами, прагне вийти в “заможні хазяїни”; середульший Роман відбивається від села в місто; менший син Зінько вибирає шлях чесного, трудящого […]...
27. Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й […]...
28. Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього […]...
29. ПОВІСТЬ. РІДНИЙ КРАЙ – ЗЕМНИЙ РАЙ. МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ – Повість Мета: ознайомити учнів з новим літературним жанром – повістю; розширювати знання учнів про творчість Михайла Стельмаха; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, узагальнювати, осмислювати набуті знання; виховувати почуття любові до прекрасного, до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (додаток) 1. Робота над скоромовкою Зшив торбинку кенгуру На маленьку […]...
30. Дон Кіхот і Санчо Панса як уособлення двох життєвих позицій Великий Гете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XIX століття. А що думали про зміст життя попередники Гете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ. Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток […]...
31. ПРО ДВОХ, ЯКИМ СНИЛОСЬ – Хорхе Луїс Борхес ПРО ДВОХ, ЯКИМ СНИЛОСЬ Цей випадок згадує арабський історик аль-Ісхакі: “Розповідають люди, гідні довіри (але тільки аллах всезнаючий і всемогутній, і всемилостивий, і не спить), що був у Каїрі багатий чоловік, але такий великодушний і щедрий, що роздав геть усе, крім батьківського дому, і мусив працею заробляти собі на хліб. І гарував так тяжко, що […]...
32. Виклад по казці “Гарячий камінь” В А. П. Гайдара є чудова казка “Гарячий камінь”, у якій автор говорить про те, що таке сьогодення людське щастя. Урок рекомендуємо почати з короткого переказу вчителем цієї Казки. Переказ може виглядати приблизно так: Жив у селі самотній Старий, слабкий, кульгавий, зовсім сивий, з більшим шрамом на особі. Сторожив він колгоспний сад Один раз хлопчик […]...
33. Антагонізм двох непримиренних світів у повісті “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою (цикл оповідань) і великою (“Воа соnstrісtоr”, “Борислав сміється”) “бориславською” […]...
34. Конфлікт двох світоглядів в оповіданні М. Горького “Челкаш” У ранніх романтичних оповіданнях Максим Горький висловив своє ставлення до життя і людей, свій погляд на епоху. Герої багатьох з цих оповідань – так звані босяки. Письменник зображує їх людьми сміливими, сильними душею. Головне для них – це свобода, яку босяки, як і всі ми, розуміють по-своєму. Вони пристрасно мріють про якийсь особливої життя, далекій […]...
35. Образ народу в російській літературі У літературних творах ми знаходимо зображення людей, їхнього способу життя, почуттів. ДО XVII-XVIII століть у Росії зложилося два класи: селяни й дворяни – із зовсім несхожою культурою, менталітетом і навіть мовою. Саме тому в добутках одних російських письменників зображення селян є, а в інших – немає. Наприклад, Грибоєдов, Жуковський і деякі інші майстри слова не […]...
36. Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників (за поемами Сосюри та Пушкіна “Полтава”) Поема В. Сосюри “Іван Мазепа” – це своєрідна відповідь великому російському поетові Пушкіну, який понад століття тому написав свою поему “Полтава”, де змалював українця Мазепу як підступного владолюбця, наклепника і зрадника. На початку творів перед читачем постає старий Мазепа. Але кожен із поетів по-різному показує старість українського гетьмана, вкладає у його портрет своє ставлення до […]...
37. Уславлення любові до праці у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербниця і дочка мачухи […]...
38. “Що сприяло розвиткові українського художнього слова на зломі двох століть” Особливість розвитку української культури і літературі на зламі XIX і XX століть, перш за все, полягала в тому, що вже у другій половині XIX століття у культурних процесах стали вимальовуватися деякі закономірності, властиві на той час багатьом європейським народам, які, перебуваючи під імперською владою, вже тоді торували шлях до свободи і незалежності. І якщо для […]...
39. “Генерали піщаних кар’єрів” – один з найвідоміших романів письменника Жоржи Амаду Бразильський письменник, суспільний і політичний діяч. Член Бразильської компартії. У перших романах “Какао” 1933 і “Піт” 1934 А. прагнув документально показати становлення класової свідомості батраків і робітників. У циклі “романів про Баие” А. використовує фольклор бразильських негрів для поетизації життя й боротьби бідняків: “Жубиаба” 1935, “Мертве море” 1936, “Капітани піску” 1937. У середині 30-х рр. […]...
40. Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок його сатиричної Творчості. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатирична творчість письменника. Як жанр, щедринская казка поступово визрівала з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорні заставки, починаючи від використання форми давно минулого часу (” Жив-Був”) і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв […]...