Образ Нори (за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий будинок”)
У читачів у наш час виникає багато питань, коли вони читають “Ляльковий будинок” Г. Ібсена. Час інший, люди змінилися, цінності знівельовані, з одного боку, з іншого боку – стало складніше визнати їх розумність.
Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не засуджувати її, як це було під час появи драми. Сьогодні ми пішли набагато далі в питаннях сімейних відносин, що не піддаються поясненню і людському розумінню (як краще вчинити, який вихід вважати правильним).
Фальш
Життя цієї милої і симпатичної жінки складне, а “господаркою” будинку її назвати не можна.
Щоб врятувати чоловіка, що захворів на туберкульоз у перший рік шлюбу, і відвезти його, за порадою
Лихвар Крогстад тероризує Нору, вимагає місця в банку, директором якого призначений її чоловік, в іншому випадку погрожує вкинути Нору у в’язницю. Смертельно боячись викриття, Нора змушена грати щасливу жінку, веселу лялечку. Вона все ще сподівається на диво. їй здається, що її чоловік, “сильна і шляхетна людина”, врятує її, підтримає в біді. Замість цього адвокат Хельмер, одержавши лист Крогстада, лютує, обіцяючи дружині страшне, повне принижень життя.
З його погляду, вона злочинниця, він забороняє їй спілкуватися з дітьми, щоб вона не могла “зіпсувати їх”.
Нора в Ібсена зовсім не така проста, як може здатися. Часто вона підігрує чоловікові. Особливу роль у драмі грає лікар Ранк.
Чи любила Нора цю людину? Важко сказати, але вона не може взяти гроші в лікаря, що тільки-но освідчився їй у коханні, на яке вона не в змозі відповісти. У п’єсі є ще один жіночий образ – фру Лінне.
Це абсолютно самостійна, звикла до самопожертви і важкої роботи жінка. Вона змушена була вийти заміж за нелюба, щоб утримувати хвору матір і молодших братів. Після смерті чоловіка працювала і годувала всю родину. Вона жертовно забула про себе, кинула Крогстада, якого кохала.
Фру Лінне відчуває постійну потребу піклуватися про когось, думати про близьких людей; вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і його чотирьох дітей, що залишилися без матері. Сьогоднішньому читачеві цей образ ближчий і зрозуміліший, ніж образ Нори.
У п’єсі Ібсена відбувається дивна річ: одна жінка кидає власних дітей, щоб знайти себе, а інша, що вже знайшла себе, бере відповідальність за чужих дітей. Схоже, що борця за емансипацію жінок з Ібсена не вийшло, але ним написана п’єса-дискусія про родину, про жінок, за що йому і спасибі. Останніми словами Нори, що залишає “ляльковий будинок”, стає відповідь на питання чоловіка: чи можна ще все змінити в їхніх відносинах? “Для цього потрібно, щоб відбулося найдивніше диво… Таке, щоб ти і я змінилися…
Щоб наше життя вдвох могло стати життям дійсного подружжя”.
Лист Крогстада, у якому від відмовляється від позову, повертає душевну рівновагу тільки адвокату. Він знову називає дружину лагідними іменами: вона знову його “лялечка” і “пташка”. Нора перериває цей потік ніжностей, даючи свою оцінку тому, що відбувається: їх шлюб – це не союз рівних, закоханих людей: їх шлюб був простим співіснуванням.
Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п’єси – це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори.
На докори чоловіка: “Яка невдячність! Чи ти не була тут щаслива”, – Нора відповідає: “Ні, тільки весела. Я була тут твоєю лялечкою-дружиною, а діти були моїми лялечками”. Вона запитує чоловіка, чому той не захистив її.
Хельмер щиро дивується: “Але хто ж пожертвує честю навіть заради коханої людини?” – “Сотні тисяч жінок жертвували, – заперечує Нора і з гіркотою додає: – Мені стало ясно, що всі ці вісім років я жила з чужою людиною”.
Голосно лунає стукіт зовнішніх дверей, що грюкнули за Норою… Так Ібсен і його героїня розвінчали міф про щасливу буржуазну родину.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)