Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко
Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач.
Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити себе служінню народові. Оповідач, натура поетична і разом з тим сильна, сидячи в старезній школі, що нагадувала льох, думає зовсім про інше: “І помалу встає передо мною моє радісне, моє тепле, те, що завжди
Лечу…”. Сільські вчителі того часу змушені були працювати в неймовірно важких умовах. Ось вигляд шкільного будинку: “І встає перед очима руїна – чорна, як головешка, ніби од печалі
Посередині – провалений дах. Стріха з одного боку висока, з другого – схилилась мало не до самого долу. Вигнулись наперед трухляві двері, нащось окуті в залізо.
На дверях – великий заржавілий замок. А бур’яну того кругом, ніс лісу!” Не краща й квартира, в якій мешкатиме вчитель. Автор докладно описує її інтер’єр: “Поламаний стіл, двоє старих стільців, ліжко, пбияк, нашвидку з трухлих дощок змайстроване… свіжа на йому солома…”. Такий же і клас, де навчатимуться учні: “Дмухнуло вогким, холодним льохом…”.
Стеля схилилася низько, а далі в глибині ще нижче. Посередині, де її можна було досягти рукою, стоять підпірни – стовпи. По боках – манячать ряди нефарбованих парт, побитих та помережаних школярськими ножами”. Незважаючи на такі жахливі умови, молодий просвітянин не впадає у відчай, він вольовий, вірить у краще життя. Це видно з прикінцевого символічного пейзажу, яким завершується перший розділ повісті: “…Ой ви, дурненькі, заплакані вікна: сонце – буде, будутьдні радісні, ясні, будуть пісні, квіти, будуть радощі, сміхи…
Будуть!..” Оповідач – людина чесна, лагідна, щира. І дуже лірична, яка вміє опоетизувати буденні явища. Згадаймо його опис пір року, яким починається VI розділ повісті: “Жили осінь, жили й зиму, мов краї невідомі в своїй школі, як в ковчезі, перепливали. Під вікнами мінялися береги. Були вони ясні й смутні, з золотими листопадами, із заходами огняно-червоними, узорами з листу осіннього помережані; далі пливли темними краями в туманах та дощах… Пливли, пливли і на один ранок випливали несподівано на білі, казкові береги.
Просвітліло од їх, і тихою радістю засяяло в сумних шкільних стінах”.
Related posts:
- Образ Андрія Марковича в повісті “Талант” С. Васильченко Неприємне враження справило на оповідача перше знайомство зі старшим учителем Андрієм Марковичем. “Людина занадто практична, ретельно акуратна, хитренька, до всього допитливий”, – так спершу подумав про свого колегу новоприбулий. Та вони швидко подружилися, бо обидва тяглися до знань, мріяли вступити в університет, були схожі за характерами: наполегливі, життєлюбні. Навіть закохалися в одну дівчину. Рельєфно змальовано […]...
- Проблематика повісті “Талант” С. Васильченко С. Васильченко був учителем за фахом і покликанням, тому його завжди хвилювала доля сільських вчителів-сподвижників, яким так важко, а то й зовсім неможливо було пробитися до вищої освіти, сповна піддати свій талант народу. Коло проблем, які порушує письменник у своєму творі, досить широке. Та ми зупинимося лише на тих, що цікавили людей у всі часи, […]...
- Історія написання повісті “Талант” С. Васильченко Над своїм твором С. Васильченко працював відносно довго: задумав його ще до революції, чорнова редакція повісті була завершена в 1912 р., а опубліковано її тільки в 1924 р. У найбільш повній чорновій редакції вона мала підзаголовок “Про дні, що минули”. В автобіографічних записках “Мій шлях” Васильченко зізнається: “Для своєї творчості я брав свідомо сюжети із […]...
- Сюжет і композиція повісті “Талант” С. Васильченко Тема повісті “Талант” – зображення життя сільської інтелігенції, трагічної долі талановитих людей з народу, зокрема вчителів. Найяскравішими проблемами, що висвітлює автор, можна виділити проблеми: мрії і дійсності, утвердження таланту і його ролі в житті людини, добра і зла, життя і смерті, кохання, пробудження громадянської свідомості. За жанром “Талант” – соціально-побутова повість. Твір відповідає основним ознакам […]...
- Характеристика образу дяка Запорожця в повісті “Талант” С. Васильченко У творі є епізодичний образ дяка Запорожця, який, однак, має значне змістове навантаження. Він з’являється на початку та в епілозі повісті. У напівгумористичному плані подано портрет дяка Запорожця: “Увіходить сива шапка, пальто – наопашки, під рукою кавун. Сміливі сірі очі, шовкові русі кучері – гарний…”. Устами дяка автор дає характеристику попові: “Дерій, зажера, заїдливий”, “тільки […]...
- Гумор і сатира в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті майже постійно присутній гумор – то явний, то прихований, і це відповідає менталітетові українців – героїв твору. Ось як змальовує, наприклад, С. Васильченко прихід новачків до школи: “Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою, причесані, вмиті, з червоними […]...
- Характеристика образу отця Василя в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті змальовані й негативні персонажі. Уже з перших сторінок ми довідуємося про отця Василя. Спочатку про нього говорять інші персонажі. Так, дяк Запорожець різко негативно характеризує попа. Поступово перед читачами розкривається натура цієї людини. Отець Василь лицемірний, грубий у ставленні до людей, розпусний, боягузливий. Негативне ставлення викликає в читача опис зовнішності отця Василя. Він […]...
- Характеристика образу Тетяни в повісті “Талант” С. Васильченко З великою душевною теплотою створений образ головної героїні – Тетяни. Вперше ми зустрічаємо її у IV розділі твору, коли молода вчителька прийшла до Андрія Марковича по книжки. Вона життєрадісна, енергійна, закохана в пісню. Дівчина має чудовий голос, наділена великими акторськими здібностями і мріє стати артисткою, грати у справжньому театрі. Портретною характеристикою Тетяни автор виявляє своє […]...
- Образ оповідача в повісті А. С. Пушкіна “Постріл” Організація “мнимого” авторства приводить до створення багаторівневого тексту, що дозволяє ширше й глибше охопити дійсність, описати вдачі й життя, долі й устремління героїв. Безпосереднім оповідачам небайдуже те, про що вони говорять. Случившиеся події могли відбутися з будь-яким близьким ним по соціальному статусі людиною. Імена оповідачів і героїв повести (за винятком Сильвио), а також місце дії […]...
- Васильченко Степан Талант (скорочено) СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (1879-1932) ТАЛАНТ В селі К. загубила себе з романтичного припинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили під вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. (З газетної хроніки) І “Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне. […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженко (І варіант) Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М. Стельмах У повісті “Зачарована Десна” автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І. Нечуй-Левицький, “був причиною метаморфоз, поетичного обертання людей в дерева, […]...
- Васильченко Степан Васильович Талант В селі К. згубила себе з романтичного причинений церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. (З газетної хроніки) І Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне. Тихо в моїй кімнаті. […]...
- Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це чудові слова до […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженка (1 варіант) Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М. Стельмах У повісті “Зачарована Десна” автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І. Нечуй-Левицький, “був причиною метаморфоз, поетичного обертання людей в дерева, […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженка (2 варіант) В українській літературі можна знайти чимало творів про “босоноге дитинство”, які досить схожі між собою. Але є один, який, на мою думку, відрізняється від інших своїми лірично-задушевними нотками, великою любов’ю до того, що змальовується. Це – автобіографічна повість “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Як глибоко і майстерно відтворено дитячі роки в спогадах людини зрілого віку, митця, […]...
- Образ оповідача в книзі И. е. Бабеля “Конармия” Серед рушниць лайки й плескоту шабель, Під хмарами розпоротих перин Записував у зошит юний Бабель Агонії й страсті строгий чин, И від свердла наполегливого ока Не зникло те, що бачити не дано… І, Эренбург Це зовсім точно помітив про Бабеля И. Эренбург. Юний Бабель був першим пророком і предтечей знаменитої “одеської школи” у радянській літературі. […]...
- Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва 1. Унікальність “Записок мисливця”. 2. Події й герої нарисів. 3. Оповідач як діюча особа Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель Кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт. У циклі нарисів і оповідань “Записки мисливця” И. С. Тургенєв показав життя простих людей, взаємини селян і поміщиків. Всі нариси й […]...
- Талант (дуже стисло/скорочено) – Васильченко Степан В селі К. згубила себе з романтичного причинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. З газетної хроніки І Герой, від імені якого ведеться розповідь, сидить у своїй самотній кімнаті, перебираючи папери, давні записи. Він згадує голос […]...
- Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність (за повістю “Талант”) СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність (за повістю “Талант”) Багата талантами наша земля. Якщо перерахувати нам відомих, то вийде великий список. А скільки залишилося невідомими, бо з тих чи інших причин не змогли реалізуватися?! Такою є і героїня повісті С. Васильченка “Талант”. Тетяна походить зі звичайної селянської […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант) Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а […]...
- Образ оповідача в творі “Тарас Бульба” Історію Тараса і його синів представляє оповідач, який по-своєму оцінює все, що відбувається з героями; Він представник іншого часу, і події, що відбуваються в житті героїв, сприймаються ним як сторінка літописних згадок. Його симпатії на боці Тараса і козаків. Однак він презентує себе як історика і намагається дотримуватися об’єктивності: під час опису масштабів знищення ворогів […]...
- Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити […]...
- Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має […]...
- С. ВАСИЛЬЧЕНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ТАЛАНТ” Варіант 1 1. Талант С. Васильченка формувався під впливом… А Матері. Б Митців театру. В Розповідей селян. Г Творів М. Гоголя. 2. С. Васильченко народився… А На Закарпатті. Б Тернопільщині. В Чернігівщині. Г Херсонщині. 3. Любов С. Васильченка до книжки, добрі естетичні смаки прищепив… А Перший учитель. Б Батько. В Дідусь. Г Брат. 4. Батьки […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – ІІ варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 6 клас (за уривками з повісті “В бур’янах”) II варіант У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше […]...
- Загублений талант (за повістю С. Васильченка “Талант”) Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же’гинули в морокові кріпацтва, пореформених криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко залишався усе життя вірним селу, сільській […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті С. Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”, – зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію […]...
- Роздуми про долю людини з народу у повісті С. Васильченка “Талант” Повісті “Талант” передує епіграф – слова з газетної хроніки, які скупо сповішають про загибель “церковної хористки з романтичного причинення”. Здається, автор мав намір розкрити, що саме ховається за цими рядками насправді. Відтак з’явилася повість про талант і долю Тетяни, про долю сільських учителів. І Тетяна, і ліричний герой повісті, від імені якого ведеться розповідь, і […]...
- Загублений талант (за повістю “Талант”) Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же гинули в морокові кріпацтва, пореформених криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко залишався усе життя вірним селу, […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – І варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 6 клас (за уривками з повісті “В бур’янах”) І варіант Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” відомий не тільки в Україні, а й за її межами. У повісті “В бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть […]...
- Матренин будинок характеристика образа Оповідача Оповідач – автобіографічний персонаж. Матрена називає його Игнатьичем. Відбувши посилання в “курній, гарячій пустелі”, він реабілітований в 1956 р. і побажав жити в селі де-небудь у середній смузі Росії. Виявившись у Тальнове, він оселився в Матрени, викладав математикові вшколе. Табірне минуле проступає у всіх його вчинках і бажаннях: піти від сторонніх очей, від будь-якого втручання […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і […]...
- Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли […]...
- Скорочено “Талант” Васильченка В селі К. загубила себе з романтичного припинення церковна хористка. Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили під вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. (З газетної хроніки) “Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне. Тихо в моїй кімнаті. Вікно […]...
- Віра у свій талант (за повістю “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- “У темряві” скорочено – Степан Васильченко В низенькій хаті у маленькі вікна заглядала ніч. Тихо, бідно й пусто. Ледь блимає бляшана лампочка. До каганця схилив кучеряву голівку хлопчик і щось пише. Серед хати стругав якусь дошку господар хати Клим. Жінка його пряла. Хлопчик дописав, склав зшиток до шкільної торбинки, взяв книжку й почав читати вголос. Г(арно, красиво забриніла віршована мова, мати […]...