Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО

8 клас

І варіант

Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами.

Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає довідатися, “чи можна якось так, щоб мужик в одній хаті з паном сидів”. Заради цього Данило купує залізничний квиток до першого класу та їде в місто.

Селянина не лякає сутичка з кондуктором, який намагається відіслати його у вагон третього класу, не можуть вплинути на нього і погрози панів. Дотепно і з гумором відповідає Данило на їх злі зауваження, доводячи рівність прав усіх пасажирів: “Ви, пане, не кричіть і не тупотіть, бо й мої такі самі гроші, як і ваші…” Але селянину не вдається “добути людського права” в тогочасному суспільстві. Його кмітливість не допомагає у залі “дворянського собранія”, з якого Данила виводить продажний поліцейський, підлабузник-“лакейчук” та “хватальний”.

Жодного логічного пояснення, чому мужику не можна слухати концерт поруч з панами, посіпаки “сильних світу” не дають. Їх єдина відповідь: “Нідзя, тут только господам можна, панам”. Вони мають лише один аргумент – силу. Та селянин і тут виявляється вищим, ніж егоїстичні пани та їхні прислужники. “Не страшно мені тих поліцейських самих, та страшно тієї ганьби та зневаги”, – зауважує він з почуттям власної гідності.

Данило втікає від солдата. Герой не змінює свого ставлення до “сильних світу” і інших посіпак, почуває презирство до них. Із своєї сутички з панами він виносить тверду впевненість – кожна людина повинна мати людські права.

Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО