Головна ⇒ 📌Українські твори ⇒ Образ Устями за повістю “Інститутка”
Образ Устями за повістю “Інститутка”
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене і огрій, і оживи моє повите Убоге серце, неукрите…
Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марко Вовчок, яка показала в “Народних оповіданнях”, у повісті “інститутка” бездонний смуток життя кріпаків.
“Інститутка” – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка торкнулася серйозних соціальних проблем. Тяжким було дитинство дівчини-кріпачки, від імені якої ведеться розповідь.
Багато знущань від
Безпросвітне було життя дівчат-кріпачок у старої поміщиці: день при дні підневільна праця в “дівочій”, лайка, нерідко
Однак навіть після того, як молода пані душила молоду кріпачку, а стара ще й стусонула ногою, вона не тримає зла на свого ката, тільки лагідно дивується: “Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!” Такими думками вона нагадує Олесю, Горпину, Одарку та інших героїнь “Народних оповідань”.
На відміну від панночки, Устина змальована як людина великого серця. Зрісши сиротою, вона добре розуміє чуже горе, співчуває своїх! подругам. Тому до неї дівчата ставилися, як до сестри, ділилися з нею своїм горем, із співчуттям ставиться Устина і до старенької кріпачки, всією душею горнеться до неї, називає її “бабусечко ти моя рідна”, захищає її від ударів знавіснілої інститутки.
Устина щиро та самовіддано покохала Прокопа, вийшла за нього заміж. Але дуже коротким було їхнє подружнє життя: Прокопа скоро віддали за непокірність до війська. Устина йде разом з чоловіком до міста, а коли Прокіп пішов з військом у похід, героїні повісті залишалося тільки жити спогадами про чоловіка, про їхнє коротке щастя…
Related posts:
- Образ панночки-інститутки (За повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Марко Вовчок – таке ім’я з’явилося в українській літературі в 1857 році, коли вийшли “Народні оповідання”. Великий Кобзар одразу ж звернув увагу на авторку цих творів і навіть назвав її своєю “донею”. Так за чотири роки до смерті Тараса Григоровича з’явилася людина, яка спромоглася прийняти з Кобзаревих рук прапор дємократично-гуманістичної традиції у вітчизняній літературі. Повість […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
- Порівняльна характеристика Устини та панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Народні оповідання” української письменниці Марка Вовчка стали визначним явищем літератури XIX століття. Недарма їх так високо оцінив великий український поет Тарас Григорович Шевченко, який навіть називав молоду письменницю своєю донею. А повість “Інститутка”, включена до цього циклу, мабуть, є найкращим твором Марка Вовчка. Можна сказати, що “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, […]...
- Порівняльна характеристика Устини і Панночки (За повістю “Інститутка”) “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про відносини між панами та кріпаками. Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний спосіб життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки. Селянська дівчина Устина, від особи якої ведеться розповідь, не лише свідок подій, […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору […]...
- Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка”) – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Інститутка”) “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву. Жінка-письменниця створила правдиві образи молодих дівчат, – представниць протилежних соціальних верств, […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю М. Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка” Марка Вовчка) Повість “Інститутка” належить до найцінніших перлин нашої літератури. Ця повість має велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про тяжке життя українського народу за часів кріпацтва. У ній зображено життя безправної кріпачки Устини і повновладної жорстокої поміщиці, розвиток і формування їхніх характерів. У повісті одна сюжетна лінія, що розгортається як зіткнення антагоністичних сил. Тому […]...
- Твір за повістю Марка Вовчка “Інститутка” Наприклад, чи знаєте ви, чого вчать в інститутах? Якщо вам цікаво про це дізнатися, читайте. Марко Вовчок – це псевдонім Марії Олександрівни Вілінської. Коли вона вийшла заміж, то “отримала” прізвище Маркович. Саме від прізвища Маркевич і з’явився на світ славнозвісний псевдонім Марко Вовчок. Гадаю, тепер ви вже не скажете: “Марко Вовчок написав повість “Інститутка”. Але […]...
- Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору […]...
- “Інститутка” – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко […]...
- Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику і поділяючи на позитивних і негативних. А я б хотіла розглянути образи з твору “Інститутка” Марка Вовчка як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості і сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко […]...
- Образи жінок у творі Марка Вовчна “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість ” Інститутка “, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору і примусили працювати нарівні з […]...
- “ІНСТИТУТКА” (переказ) Переказ твору “ІНСТИТУТКА”, що висувається на ЗНО української мови та літератури. Ще раз наголошую, що твори треба читати повністю. Кріпачка Устина живе у старої пані. Та ось повернулася додому онука пані, що навчалася в Києві в інституті шляхетних дівиць. До послуг собі панночка вибрала Устину. І з того часу зла й вередлива інститутка майже щодня […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” А щоб збудить Хиренну волю, треба миром Та добре вигострить сокиру – Та й заходиться вже будить. Т. Г. Шевченко Кожного разу після прочитання літературного твору довгий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам’яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості. Таким ідеалом для мене […]...
- Образ інститути в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Продовжуючи лінію викриття паразитичного існування поміщиків, розпочату. Фонвізіним і розгорнуту Шевченком, письменниця у сатиричному плані розкриває образ панночки. Марко Вовчок показує духовну і розумову убогість інститутки. З неприхованою огидою розповідає Устина про свою панночку, наголошуючи на її жорстокості та деспотичності. При першій зустрічі з панночкою дівчат-кріпачок дуже вразила її краса: “І що ж то за […]...
- Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай “добрих”. Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар. Образом лікаря письменниця. викрила дворянський лібералізм. Від “доброти” поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він “не б’є, не лає, та нічим і не дбає”. Цей, за висловом Назара, “квач” має приховане нутро гнобителя. […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріносниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджено кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” (2 варіант) У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу за псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну творчість. Шевченків “Кобзар”, “Записки мисливця” Тургенєва, […]...
- Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок Мова повісті “Інститутка” близька до народної розмовної мови: багата на епітети, порівняння, прислів’я, приказки. Характеризуючи панів, письменниця вдається до народно-розмовних епітетів і порівнянь бурлескного стилю (“І полковник поміж усіма, неначе той індик переяславський, походжає та все потроху пирхає”, паничі в гості “так комахою і налазять, і налазять”, “аж роєм коло нашої панночки звиваються, – так, […]...
- Твір Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка Інститутка Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, […]...
- Чому у повісті Марка Вовчка “Інститутка” образи панів безіменні? Принцип неіменування представників експлуататорських класів спостерігаємо в багатьох творах Марка Вовчка, передусім у тих, що увійшли до збірки “Народні оповідання”. В оповіданнях “Горпина”, “Одарка”, “Викуп” оповідач з народу, послуговуючись народними критеріями поцінування кріпосників-деспотів, називає їх то “вовками”, то “хижими воронами”, то “сороками”, то “п’явочками”. Ця мовна характеристика досить точно доповнює й завершує груповий портрет визискувачів […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя […]...
- Головна думка твору “Інститутка” Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Повість “Інститутка” була першим прозовим твором в українській літературі, де показано непримиренність між кріпаками та кріпосниками, засуджувалось кріпосництво як велике соціальне зло. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків. Особливого значення набуває знання письменницею мови усіх прошарків […]...
- Образ бабусі-кріпачки в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Крім образів кріпаків-протестантів, у повісті змальована “старесенька-старесенька” бабуся-кріпачка, яка не тільки зносить і терпить всі знущання примхливої панночки, а ще й інших навчає смирення й покірності. В умовах постійного пригноблення і знущання бабуся-кріпачка змогла пронести через життя почуття власної гідності, доброту, людяність і чесність. Така риса, як терпеливість (“нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, […]...
- Образ Прокопа в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В “Інститутці” вперше з’являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа. Прокіп – надзвичайно волелюбна особистість, і він не розуміє тих, хто примирився зі […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” “Живу думкою одною про ті світлі часи, коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя”. Це слова Марка Вовчка, великої письменниці, всі помисли, праця, воля якої були спрямовані на розвінчування кріпосництва, бажання бачити щасливою, вільною людину української землі. Звично якось, говорячи про кріпацтво, уявити образ гнівного поміщика, чоловіка десь середнього віку. Тому особливо вражає уяву […]...
- Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна […]...
- Головні образи повісті Марна Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- Головні образи повісті Марка Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- Скорочено “Інститутка” Вовчка Героїня оповіданні, Устина, розповідає, що зроду вона вдалася веселою. Навіть якщо били, то бува заплаче, а потім роздумається – і знов сміється. Коли сироті виповнилося десять років, її віддали у двір до пані. Стара пані була тихенька, ледве ходила, а коли говорила, то було важко зрозуміти, що вона каже; вночі ж лежала та все охала. […]...