“Образ жінки-матері у поемі “Наймичка” Тараса Шевченка”

Тарас Григорович Шевченко у своїх творах зачіпав величезну кількість різних проблем і питань. Його літературна поетична майстерність дозволяла йому описувати життя звичайних людей, але в той же час забезпечувати їх історії дуже незвичайними деталями, які надалі виливалися в дивовижний розвиток та здатні були справити найсильніше враження на будь-якого читача. Тема матері була дуже важливою в його поемах, зокрема, це стосується і поеми під назвою “Наймичка”.

У часи, описані в поемі “Наймичка”, народження дитини поза шлюбом

було для жінки просто неприпустимим. Це прирікало її на жахливу ганьбу, не раз описував таку ситуацію у своїй творчості і Тарас Шевченко. Головна героїня поеми Ганна потрапила саме в таку ситуацію.

Вона не могла бути з дитиною, тому що батьки вигнали її з дому з малюком просто на вулицю. Тому вона таємно підклала дитину сім’ї, яка дуже хотіла, але не мала дітей. Ця родина була дуже рада такому дару.

Незабаром Ганна прийшла до цієї сім’ї і запропонувала безкоштовно бути наймичкою. Робила вона це для того, щоб бути разом зі своїм сином хоча б так, таємно. Зрештою, Ганні вдалося пробути поруч зі своїм сином до його

повного дорослішання і одруження.

Лише перед своєю смертю вона зізналася йому, що саме вона – його справжня мати.

Образ жінки-матері в цьому творі позитивний і практично не має негативних сторін і недоліків. Незважаючи на свою безвідповідальність по молодості і народження дитини поза шлюбом, Ганна не зрадила її. Вона спробувала зробити його долю як можна кращою: підклала малюка тим, для кого він був дійсно потрібний і бажаний.

Потім вона запропонувала себе як наймичку. Вся важка робота давалася їй легко, адже вона могла доглядати при цьому за своїм сином. Таким чином, вона виправила долю свого сина, адже так вже ніхто не міг назвати його байстрюком, а ті, хто його прийняв, дуже хотіли дитину і ставилися до нього дуже добре.

Але при всьому при цьому Ганна все ще відчувала свою провину перед своїм сином, а тому дуже довго не визнавалося йому в тому, що саме вона – це його справжня мама. Вона дуже часто просила Бога простити її.

В цілому образ Ганни цілком можна називати трагічним. Вона зіткнулася з дуже непростою життєвою ситуацією, але, на щастя, знайшла оптимальний вихід з неї. При цьому, звичайно, таке рішення ніяк не могло позбавити її почуття провини перед власною дитиною. Все життя вона носила свій біль у серці, відчувала свою провину і не могла зізнатися в тому, хто вона є насправді.

Лише в самому кінці драми вона змогла зробити це, після чого померла.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Образ жінки-матері у поемі “Наймичка” Тараса Шевченка”