Образи “жовтого князя” та його прибічників (за романом В. Барки)
Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки – це збірний символічний образ, многолике втілення зла і насильства, рудий Ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців несе голод, смерть і руїну.
Автор постійно вводить жовтий колір різних відтінків – то охристий, то огнистий, то сірчано-жовтий, то рудий. Ось як уявляється селянинові уповноважений, що приїхав одбирати останній хліб і переливати його в золото, щоб залити, як казав Шевченко, “пельку неситому”: “Вигляд промовця, замість рудасто-зеленкавого чомусь
Жахається думкою Мирон Данилович: “Ну, ящір і єсть! Скоро – час головного, який від прірви і мучитель… “
І скрізь тепер охристі марища-ящіри переслідують Катранника, вибивають із життєвої стежки.
При черговому обшуку “поперериване все і поперекидуване, позмішуване і потоптане”, знищено хату, “хату-святиню, де ікони споконвіку осяювали хліб на столі”.
Бабуся Харитина Григорівна
“- Оддайте харчі, то ж не ваше – не ви напрацювали! Дітям їсти треба, оддайте зараз, я вам кажу!
Вартовий мовчить, ніби не чує і не бачить бабусі. Грізний! В руці сила, власна і начальникова.
За начальником рудіє Отроходін, той інструктував: “Забрати до крихти”. А далі, вгорі – вождь партії і держава. Чого ж стара турбує?”
Майже ніде автор не називає представників влади людьми. Для нього вони “зайди”, “здобичники”, “супостати”, “напасники”, “круки душоїдні”, “одбиральники”, “не люди, а гаки – тягти хліб”, “обдирщики”. Окремих уповноважених щедро наділяє прізвиськами-характеристиками: “понурик”, “гризун”, “рудун”, “рудець”, “дикун собачий”, “круглоокий”.
Народ розуміє, звідки зло, але протистояти йому не може, хіба що пошепки переповідаючи страшні історії та передбачення. Попутник Мирона Даниловича говорить про звіра, який “з дна морського виходить, це – з життя народів, де всякі хвилі котяться. Виліз він з багна в образі… партії,- зразу кинувся на сім’ї людські: розриває їх, бо сказано – звір, І він не останній; будуть зліші. Потім всіх придавить один. Поставить на всякому спокушеному знак: що думати і що робити.
Хто відступає – кара! … Скибки хліба не дадуть, коли не покажеться знак на лобі і на долоні, кладеній від князя, що при дияволі ходить”.
Міліціонери – “охоронці порядку” – “скрізь запускають причігіливі п’ятірні, що звикли до одного зусилля: грабежу останніх харчів людських”.
Невідомо звідки, але й у місті, й на селі знали, що в часи такого лютого голоду партійні керівники мали повний достаток, що на деяких “кремлівців-тузів” працювали цілі ферми.
Усі беззаконня, які творилися, були нібито в ім’я високої мети. “Тисячник” Отроходін виголошує промову перед селянами про необхідність виконання плану хлібозаготівель. “В його уяві “трудящі” витіснили присутніх, що з залізними мозолями; він – про інших. Папери інструкцій дихали квітнем, коли мріяв, якими щасливими трудящі стануть. Віддалені і невиразні.
Але їх думання і розвиток – джерело бадьорості для Отроходіна. Від їх імені накладає вимоги, як на лезах, до зерносіїв, чужими очима”. Насправді ж мета була одна – швидше доскочити до “смачних місць, зайнятих рибищами”, щоб одержати “великориб’ячу луску: ордени, “путьовки”, абонементи на видовища, грошові конверти… “
Особливому терору піддавалися з боку влади одноосібники – “індуси”. Але не краще було й колгоспникам, яких, як каже письменник, “з’юрмлено в турлучну вигадку”. Старий Прокіп, з яким Мирон Катранник їхав на Воронежчину, говорить про колгоспи, що то витівка хитра: “Знаєте, за яку ціну добро з колгоспів беруть?.. За десяту часть і ще меншу, супроти ціни в магазині, де це спродується… , капіталізмові не снилося!” А стосовно ворогів та підкуркульників, про яких так кричать усі,- то теж проворна вигадка.
Роблять так злодії на ярмарку, кричучи: “Держи!” – і показують на когось, хай народ туди глядить. Прокігі вважає, що починає виповнюватися пророцтво “про сатану і звіра, йому службового, про виконавця і жовту одежу, в якій він князює… “
Мирон Данилович підтримує його, називаючи колгосп “татарщиною”: “Одкаснись своєї душі, стань побігайлом… Що заробив, не бачиш; ти жили собі рви, а другий дурно рукою водить, міра ж рівна: робочий день.
… – Хвалять, що то дорога в радість, а я думаю – в хлівець”.
Отже, “жовтий князь” та його слуги – злі, темні сили тоталітарної системи, і хочеться сподіватися, що вони більше ніколи не пануватимуть на нашій багатостраждальній землі.
Related posts:
- Образи “Жовтого князя” та його прибічників Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки – це збірний символічний образ, многолике втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців несе голод, смерть і руїну. Автор постійно вводить жовтий колір різних відтінків – то охрис-тий, то огнистий, то сірчано-жовтий, то рудий. Ось як уявляється селянинові уповноважений, […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі Барки Василь Барка (справжнє прізвище Очерет) прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньо відомий роман “Жовтий князь”. У ньому з вражаючою силою змальовано нечуваний в історії людства голодомор 1933 року Муки і страждання мільйонів людей, апокаліптичні сцени злочинної боротьби тоталітарної системи проти свого ж народу – це не плід авторської […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман “Жовтий князь” визнано як “найкращій […]...
- Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) I. Жахлива правда сталінської тоталітарної системи на українській землі (голодомор). II. Роман В. Барки – розповідь про трагедію українського народу. 1. Опис недільного ранку родини Катранників (замість відвідування церкви – агітзбори). 2. План хлібозаготівлі (його виконання залишить сім’ю без їжі; голодна зима, без посівного зерна весна: відповідає за план уся сім’я). 3. Порівняння розпорядчиків зі […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського, роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 […]...
- Смерть та відродження родини Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Я був глибоко вражений, коли дізнався, що всі події, зображені у романі “Жовтий князь”, відбулися насправді, це реальна історія однієї родини. Лише імена героїв автор змінив для більшого узагальнення. Адже насправді таких родин були тисячі… Родина Катранників уособлює свідомість, мислення народу, а її страшна трагічна доля – відображення долі мільйонів українців. Це була звичайна селянська […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Головними героями твору В. Барки “Жовтий князь” є селяни – родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману – голод тисяча дев’ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля […]...
- Трагедія нації крізь призму трагедії сім’ї (За романом В. Барки “Жовтий князь”) В українській історії було багато трагедій. Однією з них став штучний голодомор за часів правління Йосифа Сталіна. У той час, як цивілізований світ із захопленням спостерігав за успіхами радянської влади в усіх сферах життя, на периферії імперії на межу життя і смерті було поставлено цілу націю. Сучасні історики наголошують на тому, що терор голодом був […]...
- Образи “Xліботрусів” у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише […]...
- Для чого людина приходить у цей світ (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – відверта розповідь про трагедію народу I. Василь Барка – український письменник з діаспори. II. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Образи “Xліботрусів’ у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- Образи “хліботрусів” у романі В. Барки “Жовтий князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- “Найніжніша скрипка України”. Про Івана Малковича, його поезію і його незабутні образи Іван Малкович знаний в Україні сучасний поет. Відтоді, як 1984 року побачила світ його перша поетична збірка “Білий камінь”, Малковича із захопленням читають в Україні, перекладають багатьма мовами світу. Ліна Костенко назвала свого часу молодого поета “найніжнішою скрипкою України”. І це дійсно так. Поезія Івана Малковича ніжна, лагідна, щира і добра. Вона якось непомітно полонить […]...
- Образи жінок – берегинь роду в романі В. Барки “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Дарія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся […]...
- Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...
- Злочинна дiяльнiсть радянської влади в Українi (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять рокiв тому ми навiть i не знали про тi страшнi подiї. Лише десь, у деяких книжках, були якiсь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежностi України почали з’являтися “цiкавi” i жахливi факти з нашої iсторiї, iсторiї будiвництва соцiалiзму задля щастя людей. Саме у нашi часи побачили свiт забороненi книжки, якi глибоко […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” (твір-мініатюра) Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки (переслідування владою СРСР), показати нам, нащадкам, Василь Барка. На […]...
- Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик […]...
- С. М. Соловйов про князя Дмитрові і його часі В 1389 р. умер великий князь моськовський Димитрий, ще тільки 39 років від народження. Дід, дядько й батько Димитрия в тиші приготували багаті засоби до боротьби відкритої, рішучої. Заслуга Димитрия полягала в тому, що він умів ськористатися цими засобами, умів розгорнути приготовлені сили й дати їм вчасно надлежайшее вживання. Кращим доказом особливо важливого значення, що […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року в романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під […]...
- Відомий вітчизняний історик XIX в. Н. И. Костомаров про князя Дмитрові Донському і його часі Князювання Дмитра Донського належить до самих нещасних і сумних епох історії багатостраждального російського народу, невпинні руйнування й спустошення те від зовнішніх ворогів, то від внутрішніх усобиц, випливали одні за іншими у величезних розмірах. Моськовська земля, не вважаючи дрібних руйнувань, була два рази опустошаема литовцями, а потім зазнала навали Орди Тохтамиша; Рязанська земля – страждала два […]...
- Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” (2 варіант) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це твір про страшні сторінки історії України, про голодомор 1932-33 років, але це й роман про добро і зло, про моральність, душевну чистоту й бездушність, ницість. Зображення реальних подій у романі повністю підпорядковане створенню картини взаємозалежного існування в світі двох сил, на яких віддавна тримається цей світ. Тому твір […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без Насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали […]...
- Символіка жовтого кольору у повісті “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: викривальна спрямованість 1963 року у Нью-Йорку побачив світ роман В. Барки “Жовтий князь” про штучний голодомор в Україні 1932-1933 років. Автор написав про те, що сам пережив: “Я теж був на межі смерті”. “Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива”. Письменник бачив власними очима страшні картини голодної смерті. Він збирав свідчення очевидців тих подій протягом 25 […]...
- Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цього твору, за свідченням самого автора, стали давні літописи. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...