Обряд ритуального випікання короваю з нового зерна
В окрему групу обжинкових пісень можна виділити Твори, якими супроводжувався обряд ритуального випікання короваю з нового зерна (своєрідна жертва богам та духам поля). Ця лірика сповнена елементів давньої міфології. У ній часто звучать розмови з короваєм, звернення-замовляння до нього як до живої істоти: “Короваю мій рум´яний, Чи боги тебе малювали?”, “Вітай, вітай, святий короваю, Вітай, вітай, гість із божого дому. Де ж ти був, святий короваю, Що ж ти бачив з божого дару?” Зустрічаються тут і звертання до язичницьких божеств, які,
– Ладо моє, Ладо моє, що є на тім короваї? (Рефрен, що повторюється після кожного рядка). – Єсть на нім зорка і місяць ясненький.
– Єсть на нім райськії пташеньки.
– Єсть на нім житнєє колосся.
– Єсть на нім вишні і черешні…
Із завершенням обжинків молодь мала більше часу, тому в піснях, призначених для дівчат та хлопців, звучить мотив Кохання, який іноді поєднується з мотивом скорого весілля (що традиційно відбувалось восени після завершення польових робіт). Мотиви кохання звучать і в піснях для господаря з господинею: “Пан золото віє,
Це були своєрідні язичницькі грища-гуляння, за формою схожі до весняно-літніх, з тією відмінністю, що головними їх учасниками були зрілі люди, а не молодь. До нашого часу дійшли окремі тексти, якими супроводжувалися ці ігри:
Женьчичок, бреньчичок вилітає,
Якби-то забито ніженьку пробито,
Високо ніженьку піднімає,
В зеленім лугу, бери собі другу…
Як і інші жанри календарної обрядовості, про які говорилося раніше, хліборобська лірика, втрачаючи зв´язок з язичницькими віруваннями, позбувалась ритуальних елементів, набуваючи натомість покрифічно-біблійних мотивів:
Святий Петро за плугом ходив,
А сам Господь Бог пшениченьку сіяв.
Святий Павло волоньки водив,
А святий Ілльо заволочував…
Основною ознакою таких творів є язичницько-християнський синкретизм. А в інших випадках, втрачаючи сакральний пафос, багато обрядових жниварських пісень набули гумористично-жартівливого тону:
Пішли в поле женці жати,
Серпи взяли, хліб забули,
Та й забули серпи взяти,
То ж то такі женці були.
Елементи хліборобської обрядовості увійшли не лише, як зазначалось вище, в інші жанри календарної та родинної обрядовості, а й у балади, казковий та неказковий епос, народну пареміографію тощо. Дещо наближеними до жниварських пісень за тематикою та художньообразною структурою є косарські та гребовицькі пісні.
Related posts:
- І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення УРОК 61 Тема. І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення. Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком митця; розкрити самобутність, індивідуальну неповторність таланту […]...
- Обряд поклонів З ритуалів пізнішого періоду можна вичленити елементи колишніх звичаїв. Першим був обряд поклонів. У сучасній традиції він зводиться до потрійних поклонів батькам, при якому наречені тричі проходять по кругу, цілуючи руки матері та батька, а також хліб, який ті тримають. У сиву давнину цей обряд був значно складнішим і становив частину язичницької релігії. У центрі […]...
- Женчичок-бренчичок – веснянки Женчичок-бренчичок вилітає, Високо ніженьку підіймає. Якби-то набито, ніженьку пробито, В зеленім лугу бери собі другу! Ой до схід сонечка женчик схопивсь, Росою чистою женчик умивсь. Зелене житечко в полі він жав, З ранку до вечора не спочивав. Ой по ланочку він весь день ходив, Грудою гострою ніжку пробив. Хоч стерня колеться, ніжка болить, Спати не […]...
- Твір Зерна любові до України (за віршем В. Симоненка “Грудочка землі”) Зерна любові до України (за віршем В. Симоненка “Грудочка землі”) Зерна любові до рідної землі проростають у серці людини змалку. У вірші В. Симоненка “Грудочка землі” розповідається про те, що природа України, милозвучна українська пісня органічно вплітаються в мереживо життєвого шляху кожного патріота. 1 трепетні ліси, й безтурботна стежка дитинства назавжди закарбовуються у пам’яті людей. […]...
- Зображення А. П. Чеховим нового життя в п’єсі “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” була створена Чеховим в 1903 році. Проблематика її була актуальної для того часу, вона відповідала на питання, які хвилювали російське суспільство на початку XX століття. Чехів показав у п’єсі загибель дворянського класу в результаті розпаду економічних підвалин дворянського суспільства і його духовної кризи, загибель, що була історично закономірна. Залишки феодально-дворянського ладу й […]...
- Мови Нового Світла У деяких книгах мови Нового Світла класифікуються так: “1. Мови Північної Америки. 2. Мови Центральної Америки. 3. Мови Південної Америки”. Але з таким же успіхом можна розділити мови Старого Світла на мови Європи, мови Африки, мови Азії. Таке чисто географічний розподіл не має нічого загального з лінгвістичним. Деякі сім’ї мов, наприклад семитохамитская, розташовані на двох […]...
- Нове життя нового прагне слова “Слово до слова – зложиться Мова ” – це народне прислів’я дуже просто і влучно розкриває процес творення мови. У народу вона своя і є здобутком культури, духовної діяльності людей. Вона бере початок ще з доісторичних часів, без неї не може існувати суспільство. Але з плином часу змінювалися епохи, утворювались і розвивались нації. Хіба могла […]...
- Зіткнення старого й нового (по драмі А. Н. Островського “Гроза”) Відкривається завіса. Погляду глядача представляється високий берег Волги, міський сад, що гуляють жителі чарівного містечка Калинова. Краса пейзажу вызы-вает поетичний захват Кулигина й дивно гар-монирует із привільною російською народною піснею. Не-Спішно тече розмова міських обивателів, у кото-ром уже злегка відкривається схована від посторон-його погляду життя Калинова. Талановитий механік-самоучка Кулигин називає його вдачі “жорстокими”. У чому […]...
- Пошуки нового героя в російської поезії ХХ століття Цей заголовок реалізується в тематичному різноманітті складову книгу віршів, у широті їхньої географії: Ладога, Фінляндія, Естонія, Вірменія, Азія, Ленінград. Поезія знаходить героя, що вводить її в зовсім небувалий, новий для неї мир будівництв, технічного прогресу, боротьби з відсталим побутом, перетворення природи По-іншому, чим у пролеткультовской музі, зазвучала в реконструктивній поезії “пісня заліза”, Музика машин, що […]...
- Євгеній Базаров – людина нового часу Роман Тургенєва “Батьки і діти” створювався в 60-х роках XІX століття. Цей час і зображений у романі. Як це відбувалося і у суспільному житті тієї епохи, у романі розвивається конфлікт між різночинською і ліберальною дворянською ідеологією. Різночинці-демократи – це молодь того часу, що повинна була прийти не зміну старшому поколінню дворян. Вони несли в собі […]...
- ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА – Жниварські пісні Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні літнього циклу Жниварські пісні ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки1, Що в’язали снопочки. Добрії були женці – Дівчата й молодиці. Дівчата – косаті, А хлопці – […]...
- “Нове життя нового прагне слова…” 9 клас Життя не стоїть на місці. Людство пройшло багато етапів у своєму розвиткові: був і родоплемінний, і рабовласницький, і феодальний лад. Відповідно до змін суспільного устрою змінювалась культура, а разом з нею мистецтво, зокрема література. Зараз ми живемо у перехідну добу: перш за все, у час будування нової держави, та не тільки. Ми вперше […]...
- БІЛЯ ГРАНИЦІ НЕ ГОДИТЬСЯ БУДУВАТЬ СВІТЛИЦІ (місце для нового будинку) Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов’язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі. При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф […]...
- Початок нового періоду в біографії Марка Вовчка До Олександровського, яв – і до Саратова, ва Михайлом Дем’яновичем потяглися дрібні службовці ;і Гинуславської удільної контори. Приїхав працювати і Степан Ращенко, якого письменниця пам’ятала в Хохітві ще хлопчиком, тоді вона подарувала йому цілий пакунок книг. При першій зустрічі І’аіцепкові впало в око, як сильно змінилася письменниця за останні десять – дванадцять років, перетворившись із […]...
- Там у полі криниченька Скорочено Там у полі криниченька. Навколо пшениченька. Там женчики жали. Золоті серпи мали, Срібнії юрочки1. Що в’язали снопочки. Добрії були женці – Дівчата й молодиці. Дівчата – косаті, А хлопці – вусаті, Молодиці – білолиці. 1 Юро’чки – невеликі загострені палички для в’язання снопів. Коментар Люди, які плекають, вирощують хліб, мають золоті руки та зо лоте […]...
- Движение “театра абсурда” (или “нового театра”) На практике театр абсурда отрицает реалистичные персонажи, ситуации и все другие соответствующие театральные приемы. Время и место неопределенны и изменчивы, даже самые простые причинные связи разрушаются. Бессмысленные интриги, повторяющиеся диалоги и бесцельная болтовня, драматическая непоследовательность действий, – все подчинено одной цели: созданию сказочного, а может быть и ужасного, настроения. На становление драмы абсурда повлияла сюрреалистическая […]...
- Що нового я дізнався, читаючи “Велесову книгу”? Ще до прочитання уривків з самої “Велесової книги” я ознайомився з історією її створення та дослідження. Я дізнався, що ця пам’ятка була знайдена на Харківщині Алі Ізенбеком 1919 року, потім він вивіз її за межі України. А під час Другої світової війни “Велесову книгу”, на жаль, було втрачено. Проте нам лишилися копії і списки, їх […]...
- Володимир Маяковський – поет нового часу Реферат на тему: Володимир Маяковський (1893 – 1930) Постать неоднозначна у світовій літературі. Свій шлях поет починав із бунту проти старого світу. Володимир Володимирович Маяковський народився 19 липня 1893 р. у грузинському селищі Багдаді в родині лісника. Мати була родом з херсонських селян. Це й дало привід поетові згодом писати про своє походження: Я З […]...
- Риси роману нового типу Дон Кіхот 16.Риси роману нового типу “Дон Кіхот”. Рыцарский и пасторальный романы дали возможность Сервантес с наибольшей рельефностью выдвинуть новые идеи, занимавшие умы передовых представителей тогдашнего испанского общества. Сервантес использовал для этого фонд образов и форм, которые были достоянием поколений. Новым и дерзновенным было то, что он вложил в эти формы иное содержание, что он произвел революцию […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- “Польові дослідження з українського сексу” про жіночий погляд на образ “нового українця” Роман Оксани Забужко “Польові дослідження з українського сексу” став етапним явищем у сучасній українській літературі. Відкритість і щирість оповідачки створюють особливий сповідальний настрій, що поєднується: з глибоким критичним аналізом процесів в українській літературі, культурі та суспільному житті. Намагання поглянути на українське життя збоку дозволило авторці зробити широкі філософські узагальнення та прогноз щодо майбутніх шляхів розвитку […]...
- Там у полі криниченька скорочено – Календарно-обрядові пісні Там у полі криниченька. Навколо пшениченька. Там женчики жали. Золоті серпи мали, Срібнії юрочки (1). Що в’язали снопочки. Добрії були женці Дівчата й молодиці. Дівчата – косаті, А хлопці – вусаті, Молодиці – білолиці. (1) Юрочки – невеликі загострені палички для в’язання снопів. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Люди, які плекають, вирощують хліб, мають […]...
- Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Початок XX століття увійшов в історію України як “смутний час”, коли починалися селянські бунти, підпали й погроми панських маєтків, нових форм набирало політичне життя. Об’єктивним і уважним літописцем цього часу став Володимир Винниченко – активний політичний діяч і видатний письменник. Зі сторінок його ранньої прози постала […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – комедія нового типу Український театр довгий час змушений був розробляти селянську тематику з етнографічним ухилом, бо інакше б українське слово не звучало зі сцени. Та це дало можливість театру розвиватися, швидко пройти шлях оновлення. Своєрідним знаком оновлення української драматургії була п’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого. Соціально-сатирична комедія – це новий тип твору для тогочасного театру, бо в ній розв’язуються […]...
- На шкільному святі Нового року (твір-розповідь) Скоро Новий рік. Завтра почнуться зимові канікули, а сьогодні у нас у школі було свято. І в нашому класі, і в актовому залі все прикрашено іграшками, паперовими сніжинками, срібним “дощиком”. У залі стоїть величезна ялинка, вона вся у вогниках, намистах, іграшках. Усі вчителі і учні у святковому одязі. Тут всі п’яті класи. Наша Оксана Петрівна […]...
- Тема трагічного зіткнення старого й нового мирів у поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Авторська оцінка поеми “Дванадцять”. 2. Критичні відкликання сучасників Блоку. 3. Основна ідея поеми… Так ідуть державним кроком, За – голодний пес, Спереду – із кривавим прапором, И за хуртовиною не бачимо, И від кулі непошкоджений, Ніжною ходою надхуртовинним, Сніжним розсипом перлової, У білому віночку із троянд – Спереду – Ісус Христос. “Сьогодні я – […]...
- Творчість Лесі Українки в роки реакції і нового революційного піднесення В. Бєлінський писав, що драматична поезія – “це вищий рід поезії і вінець мистецтва” . Драматична поема стала основним жанром у творчості Лесі Українки, нею вона піднялася на верховини поетичного мистецтва. Особисте життя поетеси склалося так, що вона після поїздки до Берліна на консультацію з відомим лікарем зрозуміла свою приреченість. Лікарі говорили лише про два […]...
- Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя, плекає і зміцнює його “берегиня”. У цьому слові влучно відбилося її божествене призначення, найперша і найголовніша суть. У сиву давнину берегинею наші прадіди називали богиню, що берегла їх від усякого лиха і дарувала добро. Згодом вони так стали називати жінок, які […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії кінця XIX – початку XX століть. Він був, за визначенням І. Франка, “тим великим драматургом, якому рівного не має наша література”. Драматургічна спадщина письменника складається з вісімнадцяти п’єс, з-поміж яких найбільш відомою є п’єса “Хазяїн”. Це соціально-сатирична комедія […]...
- “Пані Боварі” Флобера – соціально-побутовий роман нового типу Жанр соціально-побутового роману завжди був популярним, оскільки зображував звичайні людські характери серед знайомих картин побуту і порушував соціальні проблеми. Але Флобер у своєму творі “Пані Боварі” дещо розширив межі звичайного соціально-побутового роману. Показуючи життя і побут мешканців маленьких провінційних містечок, письменник не залишається на рівні побуту. Автор узагальнює й аналізує певний соціальний тип. Життя і […]...
- Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XIX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, […]...
- Твір на тему: Піснею до серця, серцем до народу (твір-розповідь) Піснею до серця, серцем до народу (твір-розповідь) “С песней – по жизни”, – це про українців! Недарма ж український народ вважається найспівучішим. Та й пісня наша наймелодійніша, найзавзятіша, найзадушевніша. Народна пісня є невід’ємною частиною українського буття та національної обрядовості. Українець, де б він не був, що б не робив, усюди співає. З піснею народжується, з […]...
- Роман “Злочин і кара” Ф. Достоєвського як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення “Злочин і кара” – один із найскладніших творів світової літератури. У своєму романі Федір Михайлович Достоєвський зобразив життя російського суспільства середини XIX століття з його убозтвом, безправністю, гнобленням і розбещенням особистості, що задихається через усвідомлення свого безсилля і тому бунтує. Письменник розповів нам про героя, “що взяв у душу свою всі болі і рани часу”. […]...
- Твір на тему: Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі молодої (у східних районах), у родичів (на Поділлі чи на Волині) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка […]...
- Весільний коровай Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі молодої (у східних районах), у родичів (на Поділлі чи на Волині) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох […]...
- ПОШУКИ ТАЄМНИЧИХ ЧУДОВИСЬК – ВІДКРИТТЯ НОВОГО СВІТУ ПРИРОДИ (за твором Ярослава Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки”) 6 КЛАС ПОШУКИ ТАЄМНИЧИХ ЧУДОВИСЬК – ВІДКРИТТЯ НОВОГО СВІТУ ПРИРОДИ (за твором Ярослава Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Ярослав Стельмах – дитячий письменник. 2. Пригоди юних зоологів. 3. Дружба понад усе. Варіант 2 1. Світ пригод у дитячій літературі. 2. У пошуках страшного чудовиська. 3. Через […]...
- Ой на горі да женці жнуть – Народний епос ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ Ой на горі да женці жнуть, А попід горою, Попід зеленою Козаки йдуть. А попереду Дорошенко Веде своє військо, Веде запорізьке Хорошенько! Посередині пан хорунжий, Під ним кониченько, Під ним вороненький Сильне-дужий! А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний! “Гей, вернися. Сагайдачний, Візьми свою жінку, […]...
- ЗЕЛЕНИЙ ШУМ ЗЕЛЕНИЙ ШУМ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3. Ш. відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3. Ш. виступав хлопчик або юнак, що його обирала община. З XIV ст. входить до української народної обрядовості, стає поетичним образом українських пісень і танків: […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Привітання життя БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі […]...