Очима учня. Покарання, яке стимулює

До чого тільки не вдаються вчителі, щоб утримувати дисципліну в класі! Тут і зауваження, і нотації, і погроза викликати батьків, і глузування, і прочуханка на зборах, і карикатури в стіннівці.

Та, як правило, всі ці прийоми не дають очікуваного результату, бо вони не наближають учня до успіху, а, навпаки, віддаляють його від нього. Адже вчитель своїми зауваженнями недодає йому бажання вчитися, а притлумлює його, а то й гасить. Будь-які негативні оцінки вчинків учня сприймаються ним як образа.

І, як наслідок, обидві сторони в програші. Бо успіх

учня означає не що інше, як фахову неспроможність вчителя. Наш викладач зарубіжної та української літератури Вадим Вікторович Камишев теж вдається до зауважень. Але як?

Коли на уроці хтось із нас займається сторонніми речами, вчитель, не перериваючи заняття, дає порушникові дисципліни картку із певним завданням. Хочеш не хочеш, виконуй його.

Зауважу, що завдання-запитання Вадим Вікторович добирає такі, на які прямої відповіді в підручнику не знайти. Треба погортати художні тексти, допоміжну літературу, конспекти уроків. Одне слово, добренько попрацювати. Термін виконання завдання стислий: до кінця уроку

або до початку наступного.

Відповідь має бути письмовою, до того ж розгорнутою, не менше, ніж на сторінку. В разі невиконання завдання порушника дисципліни чекає незадовільна оцінка в журналі.

Але – от парадокс! – їх, порушників дисципліни, стає все менше. А кількість відповідей на картки збільшується. Чому б це?

Та тому, що деякі учні самі просять картку, щоб поліпшити оцінку.

Хоч дисципліна у нашому класі уже не є проблемою, Вадим Вікторович, як і раніше, приходить на заняття з картками. “Штрафними” їх уже не називаємо, бо переконалися, що вони каральні тільки зовні, за формою. За своєю ж суттю ці картки – дієвий засіб підвищення інтересу до літератури, до навчання взагалі.

Антон Носенко,

Учень Політехнічного ліцею


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Очима учня. Покарання, яке стимулює