ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас
СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ
НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ
ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЕНКУ
Переказ
Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і Пилявцями, та ще й Кам’янцем-Подільським громив з чернею шляхту голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобув Високий Замок у Львові.
Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно
Де пролетить кіннота Морозенка – засіяне поле трупом ворожим.
Боялася шляхта одного імені Морозенка і за всяку ціну хотіла знищити його. Що тільки не робили підлі пани! Підсилали таємних вбивць,
– Козацьке тіло шляхетська куля не бере! – сміявся Морозенко.
Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж, як бджоли вощину. Тісно стало шляхті в замку, що й птиці ніде пролетіти. З Луб’янецького горба оглядав Хмельницький поле бою.
Кидав проти ворога все нові сили.
– Б’ють козаки панство вельможе, аж пір’я летить… ох і наваримо на бенкет пива, та шляхті на диво! – вигукував задоволено гетьман.
Скликав Хмель своїх полковників на раду і мовив:
– Пан вельможний Ярема Вишневецький просить прислати у замок послів на переговори. Мабуть, набридла панству дохла конятина… чи, може, щось хитре надумав підлий Ярема?
Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники:
– За що гинули, проливали кров наші смільчаки?
– Шкода людської крові! – з болем сказав гетьман.
– Краще вже шаблюкою та порохом розмовляти з ворогом, ніж слухати його підступні слова й брехливі запевнення, – переконував Богун задуманого Хмеля.
Микола Самокиш. Бій під Монастирищем
– Хто ж з вас поїде до Яреми? – спитав Хмель.
І вийшов перед Хмельницького славний лицар Морозенко. Поклонився шановному товариству і промовив:
– Пошліть мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького.
1. Знайди на карті України міста, де воював Морозенко.
2. Що ти дізнався / дізналася про минуле Морозенка? Як про це сказано в тексті?
3. Знайди в тексті і прочитай два речення, у яких перебільшено зображено силу Морозенка. Навіщо народ відходить від життєвої правди?
4. Як ставився до переговорів із князем Вишневецьким Богдан Хмельницький, а як – частина козаків? Прочитай та прокоментуй діалог старшини з гетьманом. На чиєму боці будеш ти?
5. Як розгортатимуться події в наступній частині переказу? Чому ти так думаєш? Перевір своє припущення, дочитавши текст до кінця.
І наступив ранок шостого липня 1649 року. Ще сонце не сходило, а наш Нестор Морозенко обмірковував з батьком Богданом, що зволить він сказати Вишневецькому. А що скаже хитрий єзуїт?
На сивому коні в товаристві двох козаків їхав Морозенко до Збаразького замку на розмову з Яремою. Побачили пани, хто до них їде. Жахнулись і скипіли ненавистю.
Позбігалася вся знать Речі Посполитої, дали знати Яремі.
Морозенко їхав повільно. Ще трохи – і відчинять перед ним браму до замку з наказу Яреми. Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького.
Одна куля влучила в серце Морозенка, друга – в голову, третя – в живіт. І похитнулося козацьке тіло. Та не впав Нестор, а йшов ще кілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку.
Ще крок-два – і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ.
Плакало небо, плакала земля за Морозенком.
Під зливним дощем схопили козаки тіло полковника і чвалом привезли до козацького табору в Луб’янки.
Заплакав гірко гетьман Хмельницький над Морозенком. Наказав урочисто поховати його. Тіло славного лицаря на возі козацькому везли по всіх сотнях, полках. Схилялися додолу стяги, лунали вистріли з мушкетів і самопалів. Прощалися з полковником.
Старі козаки, що не раз дивилися смерті у вічі, нишком витирали сльози. Тяжко сумували чернь, селяни, йшли за возом з похиленими головами аж до могили Морозенка.
Тужний спів. Вибухи самопалів. Тіло Морозенка віддано землі. Біля нього поклали шаблю, даровану Хмельницьким.
Коли ж висипали високу могилу, то пішов зливний дощ. То плакала вся Україна за славним лицарем волі. І залунала по всій Україні тужлива пісня:
Ой Морозе-Морозенку,
Ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. У якому місті загинув Морозенко? Знайди підтвердження відповіді в тексті.
2. Прочитай уривок від слів Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького до кінця абзацу. Як поводився Морозенко в останні хвилини життя?
3. Установи зв’язок між явищем природи та епізодом. Накресли в зошиті таблицю та заповни вільні клітинки. Чи є зв’язок між подією в переказі та явищем природи?
Знайди цьому пояснення.
Вмить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. | Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. |
Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув як з відра густий дощ. | |
Висипали високу могилу… |
4. Як, на твою думку, ставиться оповідач до Морозенка і до шляхти? Як передає свої почуття? Знайди в тексті слова, що підтверджують твою думку.
Відповідь прочитаєш у Словничку-довідничку.
5. Які риси характеру козаків прославляються у творі?
ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ
Сваволя – самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думкою й волею інших. Синоніми: свавілля, свавільство, свавільність, самочинство, самовілля, самовільство.
БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА
Річ Посполита – Польсько-Литовська держава в XVI-XVIII століттях.
Чернь – тут: прості люди.
Шляхта – частина населення Польщі, Литви та Русі в XIV-XVIII століттях, що мала привілеї.
ТВОЇ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЕКТИ
Запиши від старших український народний переказ, поширений у твоїй місцевості. Намалюй до нього ілюстрації та підготуй книжечку. Разом з однокласниками влаштуй виставку робіт.
Поділися враженнями з товаришами про їхні роботи.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
Накресли в зошиті таблицю та заповни її. На перетині горизонтальної та вертикальної колонок постав, де треба, знак +. Поясни, що спільного між міфами, легендами і переказами, а чим вони різняться.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)