Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої
Тож нам не було запасного обходу,
Єдине вело нас під кулі й ножі:
Чи впасти під небом достойно народу.
Чи гідність зарити в приватній межі.
Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. “Держава не твориться в будучині, держава будується нині… … – заявляв Олег Ольжич. “Тяжке
Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поетом треба народитися. Як на пророків, сходить на них Дух Святий, відкриваючи речі, не доступні простим смертним. Поетами з Божою ласки були Олена Теліга й Олег Ольжич Оригінальні в образах та ідеях, горді в житті і поезії.
Вітрами й сонцем Бог їхній шлях позначив. Ступали ним в екстазі свого гарячого серця. Йшли по життю, ніби по лезу ножа: під високою напругою небезпеки.
Їм, українцям за походженням і за самоусвідомленістю, берег рідний то віддалявся, то наближався,
У нашій історії не часто зустрінеш таку людину, як Олег Кандиба. Суворо послідовний у своїх вчинках, відданий національній ідеї до кінця, незвичайно обдарований природою, він досяг високих злетів у різних сферах науки і громадського життя.
Літературознавець Леонід Череватенко так визначив його індивідуальний художній почерк: “Для віршів Ольжича характерний лаконізм вислову, внутрішній динамізм, нахил до поетики неокласицизму.
Наскрізним для поезії Ольжича є інтелектуально-філософське осмислення буття (“Пророк”, “Господь багатий нас благословив”). Ряду віршів (“Захочеш – і будеш”, IX) притаманні захоплення героїкою боротьби, ідея жертовності в ім’я національного визволення України (цикл “Незнайомому воякові”).
Олена Теліга мала особливий тип світогляду, в якому героїзм був найвищою чеснотою, орієнтиром, покликаним спрямувати всю енергію на національне визволення рідного народу в поєдинку між двома імперіями.
“Україну може врятувати новий тип українця”, “Українська нація потребує людей, що вміють жити, творити і вмирати для своєї Батьківщини”, – наголошувала поетеса у своїх статтях.
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, – я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.
Олег Ольжич був справжнім, а не шароварним патріотом, ніколи не належав до тих, що (як зображені в його циклі “Незнаному воякові”) читали газети, милувалися минувшиною, тішилися річницями і нікчемними ділами, вважаючи саме це виявом любові до України.
Найцікавішим серед творів історичного звучання на українську тематику є “Зимовник”. Саме слово, винесене в назву, означає козацьке, самотнє поселення серед степу. У вірші це маєток значного товариша, представника козацької старшини з Низового братства. Читач ніби повільним поглядом самого господаря – запорожця – охоплює його помешкання, табуни коней, неабияке багатство.
Усе тут добротне, стале, на всьому відчувається догляд і невсипуща праця. Але старий козак хмуриться, його не тішить навіть красуня донька, бо в Києво-Могилянській Академії закінчують науку три сини, для яких запорожець, немов Тарас Бульба, уже підготував зброю для вступу до козацького коша.
Козацька тематика простежується і в поезії “На темних кладках сивої ріки”, де в образах молодих матерів втілено власне образ України.
У патріотичній ліриці Олег Ольжич на диво сповідальний. Очима свого покоління він дивиться на світ в циклах віршів “Городок. 1932” та “Незнаному воякові”. Навіть для нашої молоді актуальні рядки:
І бачили очі дитячі твої,
Широкі і схожі на рану,
Як люди, що знали визвольні бої,
Улесливо кланялись пану.
І слухали уші, коли вчителі
Учили, нечесно-лукаві,
Лучити гонори своєї землі
У службу ворожій державі…
І встала потворна оголена суть
Повільно зради ідеї.
Не може, не може, не може ж так буть,
Облудники і фарисеї!
У своїй творчості Теліга стояла на межі, де закінчується спокій, сірість буднів і починається палахкотіння вогню боротьби, справжнього життя.
Що найперше вражає при знайомстві з поезією цієї незвичайної жінки? Щирість. Поезії Теліги наскрізь автобіографічні.
Ліричний герой їх – сама поетеса, тому з повним правом можна сказати, що творчість Теліги – це її життєпис.
Наскрізна тема її творчості – протест проти байдужості, сірості, прагнення повноти життя, а ще – боротьба і героїзм, любов до рідної землі. Поезія Теліги – це поезія мужності боротьби за Україну, протесту проти всякого міщанства і самозадоволення.
Не раз кажу: змагайся і шукай!
Вдивляйся в очі пристрастей і зречень!
“Напередодні”
Ти в тінь не йди. Тривай в пекучій грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться.
“Усе – лише не це!
Не ці спокійні дні”
Вражає поезія “Гострі очі розкриті в морок”. Сподобалась вона мені якимось дивним поєднанням простоти форми і глибини думки, вмінням психологічно точно передати душевний стан ліричного героя, який втратив щось особливо важливе для нього. Можливо, назавжди. Залишився тільки спогад. І біль, який не дає заснути, загострює сприйняття.
Ніч… У кімнаті морок, але перед внутрішнім зором знову і знову (ніби це було вчора!) пропливають картини минулого. Минає година… Чотири… п’ять… вічність… і сили немає терпіти цей біль. Ні!
Людина повинна ставати над своїм болем, якщо вона хоче досягти чогось у житті – ось головна думка поезії. Бо
Тільки тим дана перемога,
Хто й у болі сміятись зміг!
Свідомо обравши собі тернисту й небезпечну долю боротьби в ім’я високої мети – визволення України, Олег Ольжич та Олена Теліга повернулися із забуття в безсмертя. Як реквієм звучать слова лицаря української державності:
Чорно кругом чи біло – не зупинить рух.
Може зламатись тіло, але ніколи – дух.
Related posts:
- ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Олег Олександрович Кандиба)(1907- 1944) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ Україна – це ти і я, мешканець мегаполіса і хутірця, всесвітньо відомий діяч і нікому не знаний учень 7 класу. Усі рядом ми – українці. Кожен із нас – представник великого і мужнього народу. Щоденними справами ми творимо нашу країну і […]...
- Олег Ольжич – Олег Олександрович Кандиба Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших її членів, згодом – заступником […]...
- Олег Ольжич – борець за національну ідею Зовсім недавно українському народові нарешті повернуто ім’я Олега Ольжича – талановитого поета, науковця, діяча національно-визвольного руху. Його життя – це боротьба, яка кличе “туди, де бій за волю”, це пошуки героїчного життєвого ідеалу. Навчався Ольжич у Празі: туди переїхав разом з матір’ю до батька, українського поета Олександра Олеся. Закінчивши університет, блискуче захитає дисертацію і здобуває […]...
- ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Олег Олександрович Кандиба)(1907- 1944) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Олег Олександрович Кандиба)(1907- 1944) ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не […]...
- Олег Ольжич – поет національного героїзму Олег Ольжич – поет національного героїзму Нам дано відрізнити зле й добре, Мале і велике І прославити вірність, повинність І жертву героя. О. Ольжич Поезія Ольжича (Олега Кандиби) насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича – вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам – своя найвища й, […]...
- ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Олег Олександрович Кандиба)(1907- 1944) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Олег Олександрович Кандиба)(1907- 1944) ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ Захочеш – і будеш. В людині, затям, Лежить невідгадана сила. Зрослась небезпека з відважним життям. Як з тілом смертельника крила. І легко тобі, хоч і дивишся ниць, Аби не спіткнутись ні разу, […]...
- Олег Ольжич Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), з яким поет твердо увійшов до української літератури. Син Олександра Олеся, він перейняв від батька любов до рідного слова, тонкий естетичний смак. Ольжичева поезія як продовження Олесевої традиції позбавлена сентиментальної розслабленості, натомість перейнята вольовим імперативним пафосом, зумовленим боротьбою першої емігрантської […]...
- Олена Теліга – Біографія Олена Іванівна Телі́га (*21 липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія – †22 лютого 1942, Київ) – українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907-1942) Справжнє ім’я – Олена Іванівна Шовгенева. Олена Іванівна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім’ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева (Теліга – це прізвище чоловіка Олени Іванівни, яке […]...
- Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено ОЛЕНА ТЕЛІГА Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле […]...
- ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить, […]...
- Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть, не зимне умирання Олена Іванівна Теліга народилася 21 липня 1907 року в Петербурзі або в Еллінську у родині професора, вихідця із міста Слов’янська, що на Донеччині, мати – […]...
- Олена Теліга – Душа на сторожі: Вибір з поезій Мюнхен: Культура, 1946. – 31 с. Зовсім невеличка, зворушлива добірка віршів Олени Теліги, набрана машинописом. “Вірші, з яких зложена збірка “Душа на сторожі”, збережені були одним з революційних друзів Олени Теліги. Вірші ці – відомі зі сторінок журналів – в сукупності творять певного роду підсумок мистецької та ідейної дороги поетки-революціонерки: починаючи з її молодечих поривів […]...
- РАДІСТЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) РАДІСТЬ Ой. не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться. Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед […]...
- Життя і творчість Олена Теліга Реферат на тему: Життя і творчість Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її […]...
- Олена Іванівна Теліга (Шовгенева) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення активного, дієвого життя, протест проти […]...
- Промінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено ОЛЕНА ТЕЛІГА Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний […]...
- Ольжич Олег (Кандиба) – Біографія Оле́г ольжич (справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба ) – український поет, археолог і політичний діяч, очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939-1941), заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з 05.1942), Голова ПУН ОУН (01.1944-†10.06.1944). Народився в Житомирі 21 липня (8 липня ст. ст.) 1907. Батько – відомий […]...
- Теліга Олена – Біографія Олена Іванівна Теліга (з дому: Шовгенова або Шовгеніва, 8 (21) липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія – 22 лютого 1942, Київ) – українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. Народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині: мати – дочка православного священика; батько Іван Опанасович Шовгенів – знаний фахівець, гідротехнік-практик. Коли дівчинці […]...
- Поетеса Олена Теліга Не можна не погодитися зі словами римлян, що поетом не можна статі, поетами народжуються. Не можна вивчитися ні на Шевченка, ні на Бетховена. На них, як на пророків, сходити Святий Дух, і їм відкриваються речі досі нікому не знані. Такою поетесою була Олена Теліга. її поезія була по-справжньому аристократичною, позбавленою вульгарного й простацького, образи та […]...
- СУЧАСНИКАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) СУЧАСНИКАМ “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий. Не плутай душу у горіння тіла. Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, […]...
- Олена Теліга Невелика за обсягом поетична спадщина О. Теліги – наскрізь автобіографічна. В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс трагічно обірваного життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у Бабиному яру […]...
- І злитись знову зі своїм народом (Олена Теліга) “І ЗЛИТИСЬ ЗНОВУ ЗІ СВОЇМ НАРОДОМ” Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може в цьому й є моя сміливість: Палити серце – в хуртовині сніжній, Купати душу – у холодній зливі. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба, я тверда й сувора: О краю мій, Моїх ясних привітів Не […]...
- Господь багатий нас благословив – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Скорочено І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти: Любов і творчість; туга і порив, Одвага і вогонь самопосвяти. Солодких грон і променистих вин – Доволі на столах Його веселих. Іди ж […]...
- Олена Теліга – Вибрані твори Львів: Смолоскип, 2008. – 534 с. Видавництво Смолоскип презентує друге, доповнене видання вибраних творів Олени Теліги – політичної діячки і поетеси, розстріляної фашистами в 1942 році в Бабиному Яру. До збірки увійшли всі її відомі поетичні, центральні публіцистичні твори та добірка листів. Книжку доповнює важлива стаття про життя і творчість Теліги, яку написав її побратим […]...
- Захочеш і будеш! В людині, затям – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Скорочено Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить невідгадана сила – Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. …Вперед, Україно! В Тебе – тяжкі стопи, Пожари хат димляться з-під них. Ні Росії, ні Європі Не зрозуміти синів Твоїх! Коментар Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна […]...
- “Значення “празької школи” для української літератури” Кривавий жовтень 1917 року та братовбивча війна відкинула багатьох українців далеко за межі України. Багато українців опинилось у Чехословаччині, яка зустріла їх гостинно. Тодішній президент Томаш Масарик симпатизував українцям, тому доклав багато зусиль, щоб надати можливість емігрантам здобути освіту. У Подєбрадах та у Празі відкрився ряд вищих учбових закладів, в яких навчання велося українською мовою. […]...
- Олег Ольжич – Пластовий капелюх ПЛАСТОВИЙ КАПЕЛЮХ Він висить в мене в хаті на стіні, Широкополий, трошечки прим’ятий, І ось, здається, нині вже вдесяте Киває і всміхається мені. Він оптиміст, яких є мало в світі, І стоїка такого не знайти. От і тепер: попробував би ти Шість місяців так на цвяху чипіти! Але – близька вже довгождана путь По пралісах, […]...
- ОЛЕГ ОРАЧ – Олег Юхимович Комар Народився Олег Юхимович Орач (Комар) 6 лютого 1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі в сім’ї вчителів. Дитинство провів на Донеччині, у степах Приазов’я. Його часто можна було побачити в гурті засмаглих хлопчаків, які цілими днями пропадали на узбережжі моря, мріючи стати моряками. Давно відійшло у минуле дитинство, але потяг до мандрів став рисою характеру […]...
- Олег Ольжич – Ясне мерехтіння кіна ЯСНЕ МЕРЕХТІННЯ КІНА… Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста, Ні мертва сила Машини Твоєї мрії не стисне, Пориву твого не спинить. Крізь мряку, що чола вкрила, Крізь гори легкі паперу Дух радісні пружить крила, Випростує горді пера. І, як у віках, […]...
- Короткий життєпис Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших […]...
- Радість скорочено – Олена Теліга Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли […]...
- Радість Олена Теліга Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами […]...
- Олена Теліга – Братерство в народі БРАТЕРСТВО В НАРОДІ Це була справжня оргія тріскучих слів і блискучих гасел. 20 літ вони тарахкотіли на наших землях, шаруділи, мов сухе листя, сипалися, мов соняшникове насіння, і – мов порожня луска з того насіння – засмічували нашу багату плідну землю. Українська душа, тільки що збуджена, вільна й горда, як колись перед віками, довго відштовхувала […]...
- Пломінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА Скорочено День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить. Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. 1 тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
- Скорочено ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА День прозорий мерехтить, як пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору, чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. І тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
- Сучасникам Олена Теліга Сучасникам “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: […]...
- Олена Теліга – На п’ятім поверсі НА П’ЯТІМ ПОВЕРСІ Так, завтра зрання та ж незмінна пісня, Все те ж життя бездомних волоцюг, І ще міцніше, аж за горло стисне Тяжких турбот ржавіючий ланцюг. Та прийде вечір – завтра чи позавтра,- Забувши втому, я не буду йти, Я буду бігти й обминати авта – На п’ятий поверх, де чекаєш ти. І невідмінно […]...
- Скорочено – СУЧАСНИКАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
- Сучасникам – ОЛЕНА ТЕЛІГА Скорочено “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся. То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
- Сучасникам скорочено – Олена Теліга “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити […]...