Олександр Олесь – Чари ночі (АНАЛІЗ)

Аналіз твору

Олександр Олесь “Чари ночі”

Літературний рід : лірика.

Жанр : романс (він став популярною народною піснею).

Вид лірики : інтимна (любовна).

Провідний мотив : захоплення красою життя й красою кохання.

Віршовий розмір : ямб.

Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки “З журбою радість обнялась”. Автор закликає читача улити “струмінь власної душі” у “шумляче море” краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя – надто швидкоплинне.

Отже,

краса життя, краса кохання – над усе. Продовжуючи народнопісенну традицію, О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі “людина – природа”:

Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її – Знов молодість не буде!

Численні персоніфікації (напиклад, у п’ятій строфі) підкреслюють злитість природи й людини в прагненні жити, кохати й бути щасливими. Проступає у вірші і традиційний для поета контраст (“Гори! – життя єдина мить, Для смерті ж – вічність ціла”). Він особливо підсилює, загострює спалах радості, кохання (В.

Пахаренко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Олександр Олесь – Чари ночі (АНАЛІЗ)