Олександр Підсуха – Мова

МОВА Ой яка чудова українська мова Де береться все це, звідкіля і як Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”. Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому справа, що така багата

Помагало слово нам у боротьбі. Кликало на битву проти супостата, То звучало сміхом на полях плаката, І за все це, мово, дякуєм тобі. Скрізь одне жадання, і мета, і ясність. Живемо, працюємо, як одна сім’я, І краса новітня окриля сучасність.

Цю красу звеличує мова і моя. Нас далеке чути, нас далеко видно. Дмуть вітри історії в наші паруси.

Розвивайся й далі, мово наша рідна, І про нас нащадкам вістку донеси. 1961 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Олександр Підсуха – Мова