Олексій Сурков Дев’ятсот двадцятий
Олексій Сурков Дев’ятсот двадцятий Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах.
Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Наївна підлабузниця циганка, Вижебруючи в мене скибку хліба, Водила по долоні чорним пальцем, Вглядаючись, що доля креслить там. Під гуркотню близької канонади
Вона мені наворожила щастя, І здійснення сподіванок життєвих, І зникнення усіх моїх турбот. Вона мені конечне обіцяла На старість повний генеральський титул, Графиню-жінку і білявих внуків,
Забувши геть, що в мене на кашкеті
Що вчора повтікали від Махна. Перекупки горлали навіжено, Розпродуючи коржики зі жмихів, Малу смердючу рибку барабульку, Брунатний, наче дьоготь, самогон,
Пожовклі, заяложені сорочки, Бляшанки з-під консервів чужоземних І ремені Вільгельмових солдатів З худим орлом і гаслом “gott mit uns”. Як водиться, водив ведмедя циган, І той ведмідь показував народу,
Як бучно на Москву ходив Денікін, Як з-під Каховки Врангель швидко драпав. Поміж возів канючила шарманка,
Виспівуючи
А на плечі заброди савояра Сиділа хмура, престара папуга І дзьобом жовтим, як солдатський ніготь, Мені квиток на “щастя” витягала. Те “щастя” трафаретними словами Цілком категорично запевняло,
Що я родивсь під сяєвом Венери, Блакитної жіночої зорі, Тому скуштую раювання й втіхи, Але і злиднів в юності зазнаю,
Хоча крізь лихо на людську злостивість Багряним світлом над шляхами слави Планета Марс зорітиме мені. Я прочитав панужине пророцтво,
До нашого життя таке несхоже, І зажурився… Раптом на дзвіниці Забив на сполох мідним гнівом дзвін, І в галасливу метушню базару Вкрутився зойк фугасного снаряда, І кінський храп, і стук дрібний тачанки, І “ма? ксима” веселий перебір. Наш командир товариш Тимофєєв
На спекулянтів, що упали ниць, З презирством глянув та й гукнув: – По конях – Назустріч бою, сяючи клинками, В атаку ми рвонулися кар’єром, До неба збивши куряву степів, І попереду кінних лав котилось
Загрозливе й протяжливе: – У-р-ра! – Так ми росли… Нічні тривожні чати. На травах кров. Холодні броди рік.
І в вічній славі дев’ятсот двадцятий, Нечуваний і неповторний рік.
Related posts:
- Олексій Сурков “Громадянину світу” Олексій Сурков “Громадянину світу” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Людина без вітчизни – Соловей без пісні. Я згадую: на зальцбурзькім вокзалі Ви так бундючно, як панку і слід, Аж зуби зціпивши, мені казали, Що ви – Іван, який забув свій рід; Що в […]...
- Володимир Бровченко – В зеніт криваво плив двадцятий вік В ЗЕНІТ КРИВАВО ПЛИВ ДВАДЦЯТИЙ ВІК В зеніт криваво плив двадцятий вік. Мене згубила на базарі мати. Тоді когось ловили. Хтось утік. Ловці доконче мали упіймати. Заходила облава від ріки, Стріляли й не по-нашому кричали Нещадні іноземні вояки І найманці – домашні яничари. Тоді я ще допетрати не вмів, Що серед нас, забитих і сумирних, […]...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
- Олексій Іванович – герой роману Ф. М. Достоєвського “Гравець” Несподівано приїхала “бабуся” програє в рулетку майже весь свій статок, позбавивши Поліну та генерала спадщини. Де-Гріє відмовляється “без грошей” одружитися на Поліні, яка ще повинна французові 50 тисяч. Горда до пристрасті, Поліна хоче кинути їх у “підле обличчя” Де-Гріє. Гроші повинен виграти А. І. Щасливий випадок приносить йому величезну суму, але гра із засобу самоствердження […]...
- Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія” На одній з будівництв Іркутська в продовольчому магазині працюють дві дівчини – Валя і Лариса. Валя – касирка, їй двадцять п’ять років. Це весела дівчина, мало замислюються про свою поведінку і спосіб життя, за що й заслужила прізвисько Валько-дешевка. Її друг Віктор Бойцов, ровесник Галі, знайомить її з Сергієм Серьогіним. Серьогін – майстер-машиніст на крокуючі […]...
- Олексій Кундзіч Творча доля цього письменника, попри її зовнішню затишеність, сприймається нині вкрай драматичною. Це історія майже незреалізованого великого й оригінального таланту. О. Кундзіч формувався як митець у піднесеній, натхненній атмосфері українського національного відродження двадцятих, дух часу активно впливав на його небуденні задуми й плани. Народився письменник 22 квітня 1904 р. у-с. Павлівні на Вінниччині, в селянській […]...
- Олексій Коломієць Реферат Олексій Коломієць (Нар. 1919 р.) Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному […]...
- Жемчужников Олексій Михайлович ліричний поет ЖЕМЧУЖНИКОВ Олексій Михайлович ліричний поет, сатирик і гуморист; народився в 1821 році, скінчив курс в училище правознавства, служив у сенаті й брав участь у сенатських ревізіях Орловської й Калузької губ. і таганрозького градоначальства; пізніше був помічником статс-секретаря державної ради. В 1858 році вийшов у відставку й жив у Калузі, Москві й за кордоном; останні роки […]...
- Володимир Маяковський Додому! Володимир Маяковський Додому! Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Утікайте, мислі, в даль помчавши! Обіймись, душі і моря плин. Той, кому все ясно завше,- Чи не просто дурень він? Я в каюті найгіршій з усіх – Всю ніч наді мною тупоти ніг. Всю ніч […]...
- Олексій Коломієць – Біографія Олексі́й Федотович Коломі́єць (17 березня 1919 – 23 листопада 1994) – український письменник та драматург. Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку […]...
- Олексій Федотович Коломієць Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному факультеті Харківського університету. Із студентської лави […]...
- Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись розповіддю про героя “Байрона” Сильвио(“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються новелою, один з двох головних героїв якої намагається […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пешков) (1868-1936) Син столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова і дочки власника фарбувального закладу, Олексій Максимович Пешков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді. Йому було чотири роки, коли в Астрахані помер від холери батько, потім п’ять років жив у домі свого діда. Людина жорстока, жадібна і сварлива, дід усе-таки навчив онука, коли тому виповнилося шість років, грамоті […]...
- Дикий Ангел – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) “Дикий Ангел” Тема та сюжет твору Підзаголовок п’єси чітко вказує на її тему – “Повість про сім’ю”. Для людини все починається з родини – виховання, пізнання моральних основ людської особистості, добробут. У центрі п’єси – родина Ангелів, головою якої є Платон Микитович Ангел. Ця людина все життя працює не покладаючи […]...
- Коцак Арсеній (Олексій Федорович) – Біографія (1737-1800) Арсеній Коцак (світське ім’я та по батькові Олексій Федорович) народився 14 березня 1737 р. в с. Великий Буковець колишньої Шариської жупи (тепер Буковець Свидницького району Пряшівського краю Словаччини) в родині священика. Початкову освіту отримав удома в сільського дяка, далі навчався в гімназіях Пряшева і Шарошпотока, закінчив Пряшівську. В кінці 1757 р, Коцак постригся в […]...
- Герой роману Д. С. Мережковского “Петро й Олексій” Трилогія створювалася протягом майже цілого десятиліття, і внутрішня її концепція мінялася. У першому романі – “Знедолений” (пізніше друкувався під заголовком “Смерть богів (Юліан Відступник)”) – Мережковский звертається до епохи імператора Юліана (IV століття), питавшегося відродити язичество й знищити перемігше його християнство. У період створення роману Мережковский захоплювався антихристиянськими ідеями Ф. Ницше, під впливом якого відродження […]...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – І варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” І варіант Кожна епоха несе з собою нові проблеми. Колись для українців було дуже важливо відчути себе вільними, побачити красу нового життя. У творі Олексія Коломійця перед нами постають інші проблеми. Якою повинна бути справжня людина, що означають для кожного […]...
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) ПСИХОЛОГІЧНА ТА ЛІРИЧНА ПРОЗА Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) (1868-1936). Олексій Максимович Пєшков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді в родині столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова. Коли хлопцеві виповнилося чотири роки, в Астрахані від холери помер батько, через декілька років він втратив матір. Потім Олексієві довелося жити в домі його діда Каширі-на, власника фарбувальної […]...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі. 1869 р. закінчив філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). У 1890 – 1895 рр. працював там викладачем, а пізніше – професором. […]...
- Коломієць Олексій Федотович Олексій Федотович Коломієць народився 1919 р. у сім’ї селянина в невеликому селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині. Після закінчення школи вчився на робітфаці при інституті торгівлі в місті Харкові, потім в університеті. Брав участь у Другій світовій війні, потім працював на громадській роботі, головним редактором газети “Молодь України”, у журналі “Зміна”. 1960 р. виходить перша […]...
- Життєвий і творчий шлях – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) Життєвий та творчий шлях Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 р. в селі Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою і найменшою дитиною в бідній родині, яка втратила батька. В 1935-1938 pp., після закінчення семирічки, майбутній письменник навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а згодом на […]...
- Олексій Миколайович Толстой (1883-1945) Письменник широкого діапазону, Олексій Миколайович Толстой залишив глибокий слід у літературі як прозаїк, драматург, публіцист. Його творча доля ще раз переконує в тім, наскільки сприятливе вплив комуністичних ідей на справжнє мистецтво. А. Н. Толстой почав літературну діяльність до Жовтня, але вершини художньої зрілості досяг тільки після революції Художник “великого, коштовного, веселого таланта”, по визначенню Горького, […]...
- Характеристика образа Швабрин Олексій Іванович Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...
- Швабрин Олексій Іванович – характеристика літературного героя Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман (повість) з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, […]...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – ІІІ варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” III варіант Мені здається, кожен з нас повинен вирішувати проблеми сучасності, щоб разом нам вдалося хоч про деякі з них зовсім забути. Якщо ж ми просто будемо ними нехтувати, то цих проблем з кожним роком буде все більше і більше, […]...
- Павло Антокольський Ньютон Павло Антокольський Ньютон Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Гроза пройшла. Розжарились жоржини Під райдужними відсвітами злив. Він вийшов в сад і по намиву глини Те яблуко ногою покотив. В його очах, немов якесь видіння, Не падав, а палав і плив ренет, І тільки […]...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого […]...
- Бесікі Поезії Бесікі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 О прекрасностанна І О струнка, прекрасностанна, чарівна украй! Неторканні пишні коси ллються, як ручай, Вії, брови, втішні очі обіцяють рай, Уст корали палять душу і дають розмай. Сонцерівна, зорелика, ти мене згадай! II Очі в тебе, […]...
- Джамбул Поезії Джамбул Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Алатау Підносяться пасма гірські в Джетису, Луги і ліси їх убрались в росу. Ти вийди на гори хвилясті,- звідтіль Побачиш струмливих потоків красу. Ти зором узгір’я всього не сягнеш, Для пісні про гори і слів не […]...
- Олександр Пушкін Була пора: наш празник молодий Олександр Пушкін Була пора: наш празник молодий… Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Була пора: наш празник молодий Сіяв, шумів, трояндами квітчався, І дзенькіт чаш у звук пісень вплітався, І здружено сидів наш гурт тісний. Тоді, в душі невігласи недбайні, Жили простіш і легше […]...
- Твір за творчістю Миколи Бажана Карбівничий слова Микола Бажан зміцнив позиції молодого українського відродження у 20-х роках; зумів уникнути куль, Грат, колючого дроту в сумнозвісних 30-х роках; стояв на сторожі української поезії в 40-60-х роках XX ст. Головним успадкуванням письменника були такі стилі, як барокко і романтизм, елементи футуризму та експресіонізму, і, нарешті, реалізм. М. Бажан навесні 1968 року написав […]...
- Володимир Маяковський Бруклінський міст Володимир Маяковський Бруклінський міст Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Гукни, Кулідж, радісний клич! Для доброго слово і я знайшов. Червоній з похвали, мов стяга нашого матерійка, Хоч вн й роз’юнайтед стейтс оф Америка. Як до церкви іде божевільний прочанин, Ввіходить до скиту, на […]...
- Вінграновський Микола Степанович “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і мов не сад. Вона була урочиста, як ніч. Вона була одненька, ніби ніч. Вона була в червоному, мов ніч. Вона була, мов ніч і мов не ніч. Вона була, що наче й не була. Але […]...
- ВУФКУ ВУФКУ – Всеукраїнське фото-кіноуправління, створене 1922, підлегле Наркомосу УРСР. Мало дві кінофабрики – Одеську та Ялтинську, у 1929 була створена Київська, технікум в Одесі, власні кінотеатри, двотижневик “Кіно”. Тут працювали відомі режисери (П. Чардинін, В. Гардін, М. Терещенко, О. Довженко, І. Кавалерідзе та ін.), актори (Ю. Шумський, А. Бучма, М. Крушельницький, С. Свашенко, Валентина Чистякова […]...
- Відгук на театральний спектакль “Украдене щастя” Недавно я подивився виставу “Украдене щастя” І. Франка в Театрі імені Т. Г. Шевченка. Ця драма мене глибоко схвилювала. Події драми розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни. Миколи та Михайла. Ці ролі прекрасно зіграли артисти театру “Березіль” Л. П. Захарчук (Анна), В. М. Шистаков (Микола), В. І. Висовень (Михайло). І. Франко зобразив трьох людей, у […]...
- Явище українського футуризму Явище українського футуризму Термін “футуризм” належить італійському митцеві Філіпо Томазо Марінетті. Футуризм це – мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома “М”: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анархізмом. Психологізм – характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить […]...
- Висловлювання відомих людей про роман “Вершники” – “Заслуга “Вершників” перед нашою літературою дуже велика. Безсмертна героїка громадянської війни була поставлена на національний грунт, висвітлена як народна українська героїка. Твір Яновського посилив нашу увагу до відтворення народного характеру, його провідних позитивних рис” (Л. Новиченко). – “Вихід у світ його “Вершників” – а вони вийшли майже одночасно й українською, і російською мовами – […]...
- Підтвердьте чи спростуйте думку: “Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина” Я погоджуюся з цією думкою. Мова – один з найвищих здобутків людської цивілізації. Сукупність усіх мов світу – це здобуток духовної культури людства, витвір людського колективного розуму. Не принижуючи своєї, вивчаючи інші мови, ми пізнаємо культуру і побут інших народів, їхню історію. Ми отримуємо можливість спілкуватися з представниками різних національностей. Актуальними з цього приводу є […]...