Олена Теліга – На смерть Грицька Чупринки

НА СМЕРТЬ ГРИЦЬКА ЧУПРИНКИ Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, – Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, – Рану смертного жалю!..

З творів Г. Чупринки. До великої покори На розпутті при дорозі

Судять Байду Яничари В Золотім галатськім Розі… “Байда” Г. Чупринки. “Кто дальше?..

Он!.. А!.. стой… ” – гукнув чекіст. “Нагана” звів і втомлено гикнув… І вишкір на губах заблис.

Очима впився, вовчо бликнув… Розлягся постріл… він стояв… “Да нікак волшебнік?!” – Сміх садистичний залунав.

– “Іль правят за тебя малєбні?.. ” А він стояв – у пеклі мук, Мов прадід Байда на покарі, – 3 погордою до тих звірюк,

Чадних людоподібних тварів… “Да за Украйну не малісь… Нє то – ведь промахнусь я снова… ” І вихром “так було… колись.

У ворогів все тая ж мова… ” Зі сміхом злився постріл знов… Зловтішне: “Дудкі, брат, – нє промах!..”

Патьоками дзюркнула кров… Орла завмер останній помах… Чекісте, правду ти сказав: Чаклун цей чарами владає,

Як жив – веселкою він грав… По смерті ж – громом гуркотає!..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Олена Теліга – На смерть Грицька Чупринки