Олесь Олександр Чари ночі

Бібліотека школяра. Поезія. – К.: Наукова думка, 1998.

Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві

струмок воркоче.

Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани… Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п’яні.

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, – Гори! Життя – єдина мить, Для смерті ж – вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі… Та знай: над нас – боги скупі, Над нас – глухі й нечулі…” . .

Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її – Знов молодість не буде!”

1904.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Олесь Олександр Чари ночі