Ольга Іллінська й Гафія Пшеницина в житті Обломова (По романі И. А. Гончарова “Обломів”)
1. Образ Ольги і її взаємини з героєм. 2. Коло інтересів Гафії Матвіївни. 3. Роль Ольги Іллінською в романі.
4. Вибір Обломова. Так, я знаю, я Вам не пари, Я прийшов з іншої країни… Н. З. Гумилев Малорухомий спосіб життя Обломова, головного героя однойменного роману И. А. Гончарова, начебто не занадто розташовував до любовних переживань.
Головний герой більшу частину часу проводить на дивані в марних мріях, нічого не роблячи для їхнього здійснення: і хоча є в нього ідеал подруги, він не прагне шукати її сам, а вірний дитячій мрії про Милитрисе
Завдяки своїм високим щиросердечним якостям ця дівчина зуміла правильно зрозуміти чисту й шляхетну душу Обломова, розглянути в ньому “образ Божий”, схований під товщею бездіяльності.
Але любов не заслонила від Ольги й недоліки Обломова – його пасивність, лінь, звичку до малорухомості. Дівчину надихає думка, що її любов змусить Обломова
У любові Ольги до Обломову значне місце займає свого роду мрія художника, що бачить у неопрацьованому матеріалі контури майбутнього шедевра Ольга аж ніяк не позбавлена марнославства. Героїні приємна думка, що завдяки їй Обломів може стати діяльним, корисним членом суспільства, “распростившись із диваном і халатом: “…Він не задрімає в неї; вона вкаже йому ціль, змусить полюбити знову все, що він розлюбив… “. Владність, цілеспрямованість Ольги й пасивна покірність Обломова начебто б уможливлюють те переродження Іллі Ілліча, якого домагається Ольга.
Але поступово їхні відносини дають тріщину. Активність Обломова штучна, цілком є результатом понукань Ольги Коштує Обломову на кілька днів залишитися без керівництва, і він вертається до колишніх звичок. Тому що він щиро любить Ольгу, те готовий виконувати її вимоги, але внутрішньої, глибинної потреби в зміні свого способу життя в Обломова немає.
Поступово він починає тяготитися діяльним способом життя, що нав’язує йому Ольга.
Щоб перебувати з нею на рівній нозі, потрібно увесь час бути в русі, у пошуку нових знань і вражень, займатися справою: якщо співвідносити Ольгу з персонажами народних казок, з дитинства улюблених Обломовим, її, мабуть, доцільніше всього зрівняти з жар-птицею або солодкоголосим птахом Сирин з; слов’янських міфів Тривожить серце пісня чарівного птаха, блискає яскраве оперення, але довго мандрувати тому, хто вирішив неї піймати, багато випробувань прийде перенести… А ідеал Обломова, що зложився на основі дитячих вражень, зовсім – іншої. Вимогливість Ольги змушує його міркувати, мучитися, примушувати себе до діяльності, тоді як у мріях майбутня дружина бачиться Обломову як втілення внутрішньої гармонії й спокою.
Саме спокій, а не кипіння страстей цінує Обломів. Цікаво зрівняти, як з’явилися в житті Обломова Ольга й Гафія Матвееевна.
З Ольгою його познайомив Андрій Штольц, що майже насильно вирвав Обломова зі звичного сонного існування: як казкова жар-птиця, що співає райські пісні, уривається Ольга в “сад душі” Обломова й так само раптово залишає його. Що ж стосується Гафії Матвіївни, господарки квартири, знятої Обломовим, те він довгий час майже не зауважує неї. Героєві приємно неї бачити, приємно перекинутися парою слів, приємно, що вона така господарська й привітна, але ніяких щиросердечних вона в нього хвилювань не викликає.
Гафія Матвіївна, як і Ольга, наділена багатьма позитивними рисами характеру. Звичайно, Гафії Матвіївні бракує освіченості Ольги, зате Обломову легко з нею спілкуватися, вона господарська, має спокійну, рівну вдачу. Легко помітити й величезну різницю у відношенні до Обломову її й Ольги.
Якщо Ольга прагне підняти Обломова до існуючі в її уяві образа, то для Гафії Матвіївни Обломів, навпроти, представляється людиною іншої породи, кращої, чим її брат, покійний чоловік, вона сама Ольга намагається переробити Обломова; Гафія Матвіївна сприймає його таким, який він є, навіть не помишляя про можливість і необхідність яких-небудь змін. Обидві жінки намагалися зробити Обломова щасливим: Ольга відповідно до власного ідеалу щастя, Гафія Матвіївна піклувалася про зручність і спокій Іллі Ілліча. Ольга жадала від Обломова постійного звіту в тім, чим він зайнятий, чи прочитав книгу. Гафія Матвіївна не вимагає нічого, навпроти, постійно трудиться заради того, щоб Обломову було гарно.
Безкорисливість цієї простої напівписьменної жінки простирається до того, що вона, у важку мінуту не коливаючись закладає власні речі, аби тільки Іллі Іллічу не довелося обмежувати себе у своїх звичках Поступово автор роману підводить нас до думки, що саме в Гафії Матвіївні втілився ідеал жінки, про яку підсвідомо мріяв Обломів: “Мариться йому, що він досяг тої обітованої землі, де течуть ріки меду й молока, де їдять незароблений хліб, ходять у золоті й сріблі”.
Казка й реальність, сьогодення й минуле змішуються в напівдрімоті, і нянька, що бачить у сні Обломів, указує йому на Гафію Матвіївну зі словами: “Милитриса Кирбитьевна!” Втілилася мрія Обломова, і він назавжди залишився з Гафією Матвіївною, на якій женився. У цій людині неможливо було запалити внутрішню потребу діяльності: це зрозуміла Ольга, розумів і він сам, тому, женися він на Ользі, обоє вони були б нещасні. А з Гафією Матвіївною Обломову було спокійно й затишно – у цьому він і бачив сімейне щастя.
І вона теж була з ним щаслива: “Вона так повно й багато любила: любила Обломова – як коханця, як чоловіка і як пана… “. Любов до Обломову додала глибокий зміст повсякденним турботам, всього життя цієї простої, доброї й працьовитої жінки, а Обломів завдяки її турботам немов знову повернувся в ту обстановку, що пам’ятав з дитинства, що була для нього ідеалом існування
(1 votes, average: 5.00 out of 5)