Оновлення українського театру другої половини XIX століття
Оновлення українського театру другої половини XIX століття
У другій половині XIX століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. Це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. У другій половині XIX ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному житті України, а й здобув широку популярність далеко за її межами.
Однією з найважливіших умов,
Велику роль в становленні нового українського театру відіграв геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов’язаний з Україною, з першими творами нової української драматургії. Після вдалого дебюту на сцені в Курську Щепкін в 1818- 1822 pp. з великим успіхом виступав у Харкові, Полтаві, Києві.
Разом з І. Котляревським М. Щепкін здійснював художнє
Участю у перших постановках п’єс Котляревського не обмежилась увага Щепкіна до української драматургії. Ставши згодом провідним актором Московського Малого театру, він багато зробив для популяризації “Наталки Полтавки” та “Москаля-чарівника” Г. П. Котляревського, а пізніше і “Шельменка-денщика” Г. Квітки-Основ’яненка. В українських ролях він дав високі зразки реалістичної акторської гри.
Важливе значення для розвитку українського театрального мистецтва мав аматорський театральний рух. Його найбільший розквіт припадає на 60-70 роки XIX століття.
Серед аматорських театральних гуртків, які існували на Україні в 60-70-х роках, особливо виділялись гуртки в містах Києві, Чернігові, Полтаві, Бобринці, Єлизаветграді (нинішній Кіровоград).
Поруч з українськими п’єсами аматори виставляли чимало творів російських драматургів. Так, київський гурток, крім “Наталки Полтавки” І. Котляревського і “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка, показував на сцені “Горе от ума” Грибоедова, “Скупого рыцаря” Пушкіна, “Ревизора” і “Женитьбу” Гоголя, “Грозу”, “Бедность не порок” і “Не в свои сани не садись” Островського та інші.
Аматорські театральній гуртки були справжньою школою сценічної майстерності для ряду видатних діячів українського театру. У київському гуртку починали свою театральну діяльність драматург і актор Михайло Петрович Старицький (1840-1904) та його друг і соратник – великий український композитор Микола Віталійович Лисенко (1842-1912). В аматорських гуртках Бобринця і Єлизаветграда вперше проявилась велика обдарованість актора і драматурга Марка Лукича Кропивницького (1840-1910).
В аматорських виставах ще до виступу на професіональній сцені випробувала свої сили геніальна українська актриса Марія Костянтинівна Заньковецька (1860-1934).
Брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський і Микола Садовський) також починали свою творчу діяльність як активні учасники аматорських гуртків.
Перша видатна українська професіональна трупа була заснована в Києві в 1883 році. її очолив М. Старицький. Починаючи з 1886 року, гастролі українських труп стали постійною складовою частиною столичних театральних сезонів. Спектаклі корифеїв привернули до себе увагу багатьох видатних діячів російської культури, їх постійними відвідувачами були А. П. Чехов, І. Ю. Репін, В. В. Стасов, П. І. Чай-ковський, Л. М. Толстой.
А. П. Чехов особисто був знайомий з Кропивницьким, Садов-ським, захоплювався їхнім талантом. Надзвичайно високо він оцінював обдарованість Заньковецької, яку вважав геніальною артисткою.
Не менш красномовні факти свідчать про любов Толстого до українських корифеїв. Велетень російської літератури з глибоким хвилюванням дивився українські вистави, зокрема ті, в яких брала участь М. Заньковецька.
В історію братерського єднання російської та української театральних культур яскраву сторінку вписав перший Всеросійський з’їзд сценічних діячів, що відбувся в Москві в 1897 році.
Передові діячі українського театру з трибуни з’їзду проголосили рішучий протест проти приниження і прямого переслідування українського сценічного мистецтва. Їх палко підтримали російські митці. Ряд пропозицій українських сценічних діячів, що стосувались піднесення ідейного рівня, реалізму і народності театрального мистецтва, знайшли відбиток в загальних резолюціях з’їзду.
Отже, роль демократичного українського театру не обмежувалась сферою мистецтва. Він мав суспільне значення. Народний український театр був дійовим засобом у боротьбі за звільнення трудящих з-під соціального і національного гніту.





Related posts:
- Оновлення драматургічної творчості Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур. Велику роль в становленні нового українського театру відітрав геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов’язаний з Україною, з першими творами нової української драматургії. […]...
- Мій улюблений драматичний твір другої половини XIX століття Друга половина XIX століття відкрила світові ціле сузір’я самобутніх і оригінальних українських письменників-драматургів – Марка Кропивницького, Михайла Старицького, І. Карпенка-Карого, які написали чудові п’єси, що і складали основу репертуару театральних труп. Найбільше із п’єс цього періоду мені сподобалася драма М. Старицького “Талан”, написана у 1893 році. Присвячена драма відомій актрисі Марії Заньковецькій. У творі вперше […]...
- Мій улюблений драматичний твір другої половини XІX століття Друга половина XІX століття відкрила світові ціле сузір’я самобутніх і оригінальних українських письменників-драматургів – Марка Кропивницького, Михайла Старицького, І. Карпенка-Карого, які написали чудові п’єси, що і складали основу репертуару театральних труп. Найбільше із п’єс цього періоду мені сподобалася драма М. Старицького “Талан”, написана у 1893 році. Присвячена драма відомій актрисі Марії Заньковецькій. У творі вперше […]...
- Мартин Боруля – мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише […]...
- ПОЕЗІЯ другої половини XX століття ПОЕЗІЯ другої половини XX століття Автор Назва твору Жанр Вид Лірики Провідний Мотив Віршовий Розмір Примітки Андрій Малишко (1912-1970) “Пісня про рушник” (1959) Пісня Особиста Материнська любов, відданість своїм дітям Анапест Народна пісня літературного походження Василь Симоненко (1935-1963) “Лебеді Материнства” (1981) Ліричний Вірш (колиск.) Громадянська Любов до матері й Батьківщини Хорей Шістдесятник; “витязь молодої української […]...
- Мартин Боруля – Мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, […]...
- “Історія Русів” – розповідь про історичний розвиток України від давнини до другої половини XVIII століття З часів другої половини XVIII століття дійшов до нащадків рукопис “Історія Русів” невідомою автора. “Історія Русів” – це історична праця, одна з перших про нашу історію з давнини до 1769 року – саме ця дата востаннє згадується у творі. “Історія Русів” – не книга, яка користувалася особливою шаною серед історичної прози, бо справедливо описувала погляд […]...
- Драматургія другої половини XX століття У перше післявоєнне десятиріччя у зарубіжному театрі відбуваються великі зміни. Виникають нові течії, з’являються нові імена. Помирають видатні драматурги, лауреати Нобелівської премії: у 1946 – німець Гергарт Гауптман, у 1949 бельгієць Моріс Метерлінк, у 1950 – ірландець Бернард Шоу, у 1953 – американець Юджин О’Ніл. 1956 пішов з життя Бертольт Брехт. У драматургію приходять нові […]...
- Концепції постмодернізму закордонній літературі другої половини ХХ століття Як визначення сучасного етапу в розвитку філософії, мистецтва й науки використається термін “постмодернізм”, що поєднує все різноманіття проявів культурної діяльності людини, що живе в другій половині ХХ століття. Уже кілька десятиліть ведуться бурхливі дискусії про цей феномен. І хоча деякі вчені затверджують, що постмодернізм закінчився, і ми живемо в новій культурній епосі, постмодернізм залишається відносно […]...
- Некрасов найбільший поет другої половини XIX століття Некрасов вніс великий вклад у розвиток всієї російської культури й суспільної думки, будучи редактором двох кращих демократичних журналів XIX в.- “Сучасника” і “Вітчизняних записок”. Потрібно було мати неабияку мужність, блискучими організаторськими здатностями, талантом справжнього журналіста, почуттям високої громадянської відповідальності, щоб у небачено тяжких умовах підтримувати існування журналів, без яких діяльність багатьох видатних представників російської літератури […]...
- М. П. Старицький – “батько українського театру” (1849-1904) Народився у с Кліщинці на Черкащині в дрібномаєтній поміщицькій родині. Рано залишився сиротою, виховувався в родині відомого композитора М. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах. Працював у недільних школах, театральних та народознавчих гуртках. Оселившись з 1871 р. в Києві, поєднує літературну творчість з театральною діяльністю (був одним із засновників і керівників […]...
- Відповіді до теми: “Постмодернізм у літературі другої половини XX століття” 1. Що таке постмодернізм? Постмодернізм (від англійського ровітосіегпіят) – буквально: те, що відбу вається після модернізму. До культурологічного вжитку слово вніс англійський історик культури Арнольд Тойнбі, який дав періодизацію явища. Цей напрям у мистецтві є наслідком доби розпаду цілісного погляду на світ, доби руйнування звичних систем, розчарування. 2. Назвіть ознаки постмодернізму. Домінанта постмодернізму диктується пріоритетом […]...
- Західноєвропейське мистецтво другої половини 19 століття В 60-і роки 19 століття хромолітографія дозволяє вже створювати барвисті плакати. Ця можливість відразу залучає багатьох живописців, з’являються плакати художніх виставок. Однак справжній плакатний стиль вдається знайти не відразу. Він зароджується й досягає свого розквіту в Парижі, на Монмартре, у кварталі художньої богеми, нічних кабачків, цирку й вар’єте, апаші й марнотратників життя. Автори цих кольорових […]...
- Твір-роздум “Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX століття” Для визначення сучасного періоду в розвитку науки, мистецтва і літератури використовується термін “постмодернізм”, який поєднує в собі велике різномаїття проявів літературної діяльності людини, яка жила у другій половині минулого століття. Вже не одно десятиліття ведуться бурхливі сперечання про цей яскравий феномен. І хоча деякі критики стверджують, що епоха постмодернізму закінчилася і сьогодні ми живемо в […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІНА КОСТЕНКО (нар. 1930) Поетеса. Належить до покоління шістдесятників. Роман у віршах “Маруся Чурай” (1979) Ключові слова: – ліро-епос; – історичний роман у віршах; – дев’ять розділів; – нещасливе кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.; – роль митця в історії, […]...
- Відповіді до теми: “Література другої половини XX століття” 1. Які з існуючих літературних течій набули подальшого розвитку в другій половині XX ст. ? У другій половині XX ст. подальшого розвитку набули екзистенціатізм (А. Камю, Ж..-П. Сартр та ін.), західний модернізм (В. Дж. Голдінг, Дж. Апдайк та ін.), наукова фантастика (Р. Бредбері, С. Лем, А. Азімов та ін.). 2. На яких засадах грунтується екзистенціалізм? […]...
- Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років (вірші першої половини 40-х років туди взагалі не ввійшли). Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, […]...
- Доля російського села в літературі другої половини XX століття Моральні проблеми в добутках сучасних письменників Моральні уроки історії як одна з тем сучасної російської літератури [Російське Село… Яка вона? Що ми маємо на увазі, коли вимовляємо слово \”село\”? Відразу ж пригадується старий будинок, запах свіжого сіна, неосяжні поля й луги. А ще пригадуються селяни, ці трудівники, і їх міцні мозолисті руки. У багатьох, напевно, […]...
- Художньо-естетичні пошуки у зарубіжній літературі другої половини XX століття У XІX столітті продовжується розквіт літератури та музики, їх питома вага у культурі епохи надзвичайно велика. У літературі розвивається роман з його здатністю до широкого охоплення життя суспільства, і його точністю психологічного аналізу; специфічні художні можливості роману виявилися особливо співзвучними естетичним вимогам часу. Роман стає провідним жанром літератури XІX століття. Творчість Гете, Бальзака, Флобера, Мопассана, […]...