Опис природи у творах Пушкіна
Як і “Євгеній Онєгін”, ” Капітанська дочка ” – “багаторічна праця” Пушкіна-Прозаїка, робота над яким тривала біля чотирьох років і зажадала як численних спеціально історичних вивчень, так і тривалого художнього виношування. Про це свідчать цілих п’ять планів, що дійшли до нас, роману, що істотно відрізняються від остаточного тексту й багато в чому отличающихся друг від друга. Правда, це розходження (як ні для якого іншого твору Пушкіна) попередніх планів, і особливо відмінність від них остаточного тексту, пояснюється досить
Прагнення до усунення всього зайвого, непотрібних подробиць, необов’язкових деталей, наочно виявляється й при вивченні наступної роботи Пушкіна над текстом “Капітанської дочки”.
Наприклад, описується степовий “умет” – постоялий двір,
З остаточного тексту Пушкін усуває й “господарку”, і “горщик щей”. Залишається тільки один хазяїн і предмети, що мають пряме відношення до бойового козачого побуту: “Хазяїн зустрів нас у воріт, тримаючи ліхтар під полою, і ввів мене у світлицю, тісну, але досить чисту; скіпа висвітлювала неї. На стіні висіла гвинтівка й висока козацька шапка”.
Гвинтівка, що висить на стіні хазяїна умета, зазначена Пушкіним не зрячи: з наступних глав ми бачимо, як застріляли незабаром гвинтівки яицких козаків! Так само “висока шапка” є надалі постійною прикметою самого Пугачова (у главі сьомої: “На ньому був червоний козацький каптан, що обли галунами. Висока соболья шапка із золотими кистями була насунута на його блискаючі очі”; у главі одинадцятої: “Пугачов сидів… у червоному каптані, у високій шапці…”).
Таким чином, гвинтівка на стіні, і висока шапка не просто мальовничі побутові деталі, вони – свого роду інтродукція до основного історичного змісту роману – до “пугачовщини”. Навпаки, “горщик щей”, наявний у чернозом варіанті, є саме таким “рушницею”, що “не стріляє”. Щей надалі ході даного епізоду ніхто не їсть, а як ще одна побутова деталь це тільки розсіювало б увагу, відволікало від головного й тому єдино потрібного – від гвинтівки й високої шапки.
И у всій “Капітанській дочці” немає жодного “нестріляючої рушниці” – жодного непотрібного штриха, ні однієї зайвої деталі. У романі досить багато персонажів, але серед них майже немає випадкових, так сказати, “прохідних” осіб (з’явився й зник). Всі вони звичайно зв’язані між собою в загальний композиційний вузол