Опис вдач губернського міста NN (По поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”)
1. Роль Пушкіна в створенні поеми. 2. Опис міста. 3. Чиновники губернського міста NN. Відомо, що А. С. Пушкін високо цінувався Н. В. Гоголем.
Більше того, письменник нерідко сприймав поета як порадник або навіть учителі. Саме Пушкіну багато в чому зобов’язані аматори російської словесності в появі таких безсмертних добутків письменника, як “Ревізор” і “Мертві душі”.
У першому випадку поет просто підказав сатирикові нескладний сюжет, а от у другому змусив серйозно задуматися, як можна представити в невеликому добутку целую епоху.
Це дійство наповнилося вже
Письменник довго міркував над тим, чим же є його добуток. Незабаром він дійшов висновку, що “Мертві душі” – це поема-епопея, оскільки вона “объемлет не деякі риси, але всю епоху часу, серед якого діяв герой з напрямом думок, вірувань і навіть пізнань, які зробило в той час людство”. Поняття поетичного не обмежується в добутку тільки лише ліризмом і авторськими відступами Микола Васильович замахнувся на більше: на об’ємність і широту задуму в цілому, на його універсальність.
Дія поеми відбувається приблизно в середині правління Олександра I, після перемоги у Вітчизняній війні 1812 року.
Тобто письменник вертається до подій двадцятилітньої давнини, що надає поемі статус і історичний добуток. Уже на перших сторінках книги читач знайомиться з головним персонажем – Павлом Івановичем Чичиковим, що по особистих справах заїхав у губернське місто NN. нічим особливим не відрізняється від інших подібних міст Гість помітив, що “сильно била в очі жовта фарба на кам’яних будинках і скромно темніла сіра на дерев’яні.
Доми були в один, два й півтора поверхи з вічним мезоніном, дуже гарних, на думку губернських архітекторів. Місцями ці будинки здавалися загубленими серед широкої, як поле, вулиці й нескінченні дерев’яні забори; місцями збивалися в купу, і тут було помітно більше руху народу й жвавості”. Увесь час підкреслюючи заурядность цього місця і його схожість із багатьма іншими губернськими містами, автор натякав, що й побут цих населених пунктів, напевно, також мало відрізнявся. А виходить, місто починав здобувати цілком узагальнюючий характер И от в уяві читачів Чичиков попадає вже не в конкретне місце, а в деякий збірний образ міст миколаївської епохи: “Подекуди просто на вулиці стояли столи з Горехами, милом і пряниками, схожими на мило…
Частіше ж усього помітно було потемнілих двоголових державних орлів, які тепер уже замінені лаконическою написом: “Питний будинок”.
Бруківка скрізь була поганенька”. Навіть в описі міста автор підкреслює лицемірство й облудність мешканців міста, вірніше, його керуючих. Так, Чичиков заглядає в міський сад, що складається з тоненьких дерев, що погано прижилися, у газетах же було сказано, що “місто наш прикрасився, завдяки піклуванню цивільного правителя, садом, що складається з тінистих, широковетвистих дерев, що дають прохолодь у пекучий день”.
Губернатор міста NN.
Подібно Чичикову, був “не товстий, ні тонкий собою, мав на шиї Ганну, і говорили навіть, що був представлений до зірки, втім, був великий добряга й навіть вишивав іноді по тюлі”. Павло Іванович у перший же день перебування в місті об’їздив з візитами все світське суспільство, і скрізь йому вдалося знайти загальну мову з новими знайомими. Безумовно, не малу роль у цьому зіграло вміння Чичикова лестити й недалекість місцевих чиновників: “Губернаторові натякнуть якось мимохіть, що в його губернію в’їжджаєш, як у рай, дороги скрізь оксамитові… Поліцеймейстерові сказав щось дуже утішне щодо міських будочників; а в розмовах з віце-губернатором і головою палати, які були ще тільки статські радники, сказав навіть ошибкою два рази: “ваше превосходительство”, що дуже їм сподобалося”.
Цього цілком вистачило, щоб усі визнали приїжджого цілком приємною й пристойною людиною й запросили його на губернаторську вечірку, де збиралися “вершки” місцевого суспільства.
Письменник іронічно порівнював гостей цього заходу з ескадронами мух, які носяться в розпал липневого літа на білому рафінаді Чичиков і тут не вдарив у бруд особою, а повівся так, що незабаром всі чиновники й поміщики визнали його чималим і наиприятнейшим людиною. Причому ця думка була продиктована не якими-небудь гарними вчинками гостюючи, а винятково його вмінням підлестити кожному. Уже даний факт красномовно свідчив про розвиток і вдачі мешканців міста NN.
Описуючи бал, автор поділив чоловіків на дві катеГореї: “…одні тоненькі, які все ввивалися біля дам; деякі були з них такого роду, що із працею можна було відрізнити їх від петербурзьких…
Інший рід чоловіків становили товсті або такі ж, як Чичиков… Ці, напроти того, косилися й задкували від дам і поглядали тільки по сторонах… Це були почесні чиновники в місті”.
Відразу письменник зробив висновок: “… товсті вміють краще на цьому світлі обробляти справи свої, ніж тоненькі”. Причому багато представників вищого суспільства були не без утворення.
Так, голова палати напам’ять розповідав “Людмилу” В. А. Жуковського, поліцмейстер був гостряк, інші теж хто читав Н. М. Карамзина, хто “Московські відомості”. Інакше кажучи, гарний рівень утворення чиновників був сумнівний. Однак це зовсім не заважало їм керувати містом, якщо буде потреба спільно захищати свої інтереси. Тобто формувався особливий клас у становому суспільстві.
Нібито звільнені від забобонів чиновники по-своєму псували закони.
У місті NN. як і в інших подібних містах, вони користувалися необмеженою владою. Поліцмейстерові досить було мигнути, проходячи повз рибний ряд, і йому приносили додому продукти для готування розкішного обіду. Саме звичаї й не занадто строгі вдачі цього містечка дозволили Павлу Івановичу так швидко домогтися поставлених цілей.
Дуже незабаром головний герой став власником чотирьохсот мертвих душ.
Поміщики, не замислюючись і радея про власну вигоду, охоче уступали йому свій товар, причому по найнижчій ціні: мертві кріпаки ніяк не потрібні вхозяйстве. Чичикову не треба було навіть зусиль, щоб робити з ними угоди. Чиновники також не залишали без уваги приятнейшего гостюючи й дажепредлагали йому свою допомогу для благополучної доставки селян на місце.
Павло Іванович зробив тільки один серйозний прорахунок, повлекший за собою неприємності, він обурив місцевих дам своєю байдужістю до їхніх персон і посиленою увагою до юної красуні.
Однак і це не міняє думку місцевих чиновників про дст. Тільки тоді, коли Ноздрев розбовтав при губернаторі, що нова особа намагалася купити в нього мертві душі, вище суспільство задумалося Але й тут керував не здоровий глузд, а плітки, що розростаються як сніжний кому. Саме тому Чичикову стали приписувати й викрадення губернаторської дочки, і організацію бунту селян, і виготовлення фальшивих монет.
Тільки зараз чиновники почали випробовувати таке занепокоєння у відношенні Павла Івановича, що багато хто з них навіть схудли.
У результаті суспільство приходить взагалі до безглуздого висновку: Чичиков – це переодягнений Наполеон Мешканці міста хотіли було заарештувати головного героя, однак сильно боялися його. Ця дилема привела прокурора до смерті. Всі ці хвилювання розвертаються за спиною в гостя, оскільки той хворіє й три дні не виходить із будинку.
І нікому з його нових друзів не спадає на думку просто поговорити із Чичиковим. Довідавшись про сформовану ситуацію, головний герой наказав пакувати речі й виїхав з міста. Як не можна повно і яскраво Гоголь у своїй поемі показав вульгарність і низькість вдач губернських міст того часу.
Неосвічені люди, що коштують у влади в подібних містечках задавали тон всьому місцевому суспільству Замість того щоб добре керувати губернією, вони проводили бали й вечірки, за казенний рахунок вирішуючи свої особисті проблеми
Related posts:
- Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був […]...
- Художні засоби створення образа “мертвої душі” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Опис обстановки, у якій живуть поміщики. 2. Опис зовнішності. 3. Відношення до продажу “мертвих душ”. Лиховісна назва незакінченої поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” неоднозначно. Формально “мертвими душами” іменуються померлі селяни, які в документах ще значаться, як живі Однак у добутку втримується явний підтекст: “мертві душі” – це поміщики, з якими спілкується Чичиков. Так, […]...
- Значення “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Місце, що “Повість…” займає в поемі. 2. Соціальної проблеми 3. Мотиви народних переказів. “Повість про капітана Копейкине” при поверхневому погляді може здатися в поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” чужорідним елементом. Справді яке відношення вона має до долі головного героя? Чому автор відводить “Повісті…” настільки значне місце? Поштмейстер ні з того ні із сього […]...
- Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей (багатству, почестям, ситому спокою) і заколишніх […]...
- Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві душі”. Перебуває за кордоном”. (З […]...
- Єдність сатиричного і ліричного у поемі Гоголя “Мертві душі” Скарбниця творчості Миколи Васильовича Гоголя збиралася на народному підгрунті. Саме тому його твори сповнені водночас і гніву, і любові. Гніву – до тих, хто нівечить людські долі, любові – до народу. Ці парадоксальні суперечності простежуються протягом усього твору. Адже суперечливим є вже те, що поема має назву “Мертві душі”, те, що сатиричне і ліричне в […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах […]...
- Образ Манілова в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея поміщиків в поемі “Мертві душі” відкривається образом Манілова. Це перший персонаж, до кого Чичиков звертається з проханням про мертві душі. Чим же визначається “першість” Манілова? Відоме висловлювання Гоголя, що герої у нього слідують один вульгарніше за інше. Виходить, що Манілов в поемі є першим, самим меншим, міра моральної деградації. Проте сучасні дослідники тлумачать черговість […]...
- “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної […]...
- Роль ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Поема Н. В. Гоголя ” Мертві душі ” своєрідна по своєму жанрі: це не роман, не життєпис одного або навіть декількох героїв, а широка панорама життя Росії того часу. Тут не є головними пригоди героя, його удачі й поразки. Сам Гоголь писав В. А. Жуковському про сюжет поеми: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна […]...
- ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ. Пояснюючи задум “Мертвих душ”, Гоголь писав, що образи поеми “нітрохи не портрети з незначних людей, навпроти в них зібрані риси тих, які вважають себе краще інших”. ” Мертві душі ” це представники суспільних шарів, що панували в той час. Поема побудована як пригода “набувача” Чичикова, що […]...
- Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі” На початку 1-й глави про героя повідомляється через опис його “досить гарної ресорної невеликої брички”, у який звичайно “їздять холостяки.., яких називають панами середньої руки. Оскільки сам Чичиков по своїй натурі досить потайливий (“про себе приїжджий уникав багато говорити”, за нього більше говорять приналежні йому речі Бричка Чичикова, що стала об’єктом уваги мужиків, – важлива […]...
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її […]...
- Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий […]...
- Роль і місце ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Особливості задуму й жанру. 2. Сатиричне звучання ліричних відступів. 3. Міркування про два різновиди письменників 4. Образ Русі: “дивовижній, незнайома землі далечінь” і “птах трійка”. По власному визнанню Н. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” був підказаний йому А. С. Пушкіним. Уже споконвічно цей добуток замислювався як роман-подорож, що дозволяло охопити творчим поглядом широке коло […]...
- Зміст роману Гоголя “Мертві душі”. Глава восьма, дев’ята й десята Покупки Чичикова виявилися у центрі уваги міських пліткарів. У місті йшли розмови про те, чи вигідно купувати селян для переїзду в нові маєтки. Всі ці розмови виявилися для Чичикова сприятливими. З них ставало зрозуміло, що Чичиков мільйонер. Жителі міста й до цього ставилися до нього з любов’ю, а тепер, після таких толков, полюбили ще більше. […]...
- Жива Росія в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник О. С. Пушкіна, М. В. Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдалого першого революційного виступу – виступу декабристів у 1825 році. Звертаючись у добутках до найважливіших історичних проблем свого часу, письменник пішов далі по шляху реалізму” який був відкритий Пушкіним і Грибоєдовим. В. Г. Бєлінський писав: “Гоголь […]...
- Сатиричне зображення поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник Пушкіна, Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдачі першого революційного виступу виступу декабристів в 1825 г Нова суспільно-політична обстановка поставили перед діячами російської суспільної думки й літератури нові завдання, які знайшли глибоке відбиття у Творчості Гоголя. Звернувшись до найважливіших суспільних проблем свого часу, письменник пішов далі по […]...
- Капітан Копейкин герой “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” “Повість про капітана Копейкине” існує в трьох основних редакціях; у сучасних виданнях друкується друга, не пропущена цензурою. Фольклорне джерело образа К. К.- цикл розбійницьких пісень про злодія Копейкине, особливо “Копейкин зі Степаном на Волзі”. Можливі літературні джерела – “Вадим” М. Ю. Лермонтова, “Дубровский” і ” Капітанська дочка ” А. С. Пушкіна. Метафоричний зміст образа К. […]...
- Чому в тексті поеми “Мертві душі” Н. В. Гоголя передісторія головного героя поміщена в самому кінці оповідання? 1. Первісний задум Гоголя. 2. Дві композиційні основи. 3. Сатиричний план поеми. Місце Чичикова в ньому. 4. Проповідницький план поеми 5. Місце авторських відступів. Особливості композиційної побудови поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” обумовлені”насамперед тим творчим завданням, що поставив перед собою автор. Первісний авторський задум містив у собі три книги, об’єднані загальною ідеєю – показати […]...
- Переказ поеми Мертві душі Гоголя Н. В План переказу 1. Чичиков приїжджає в губернське місто NN. 2. Візити Чичикова до міських чиновників. 3. Візит до Манилова. 4. Чичиков виявляється в Коробочки. 5. Знайомство з Новосибірським і поїздка в його маєток. 6. Чичиков у Собакевича. 7. Візит до Плюшкину. 8. Оформлення купчих на “мертві душі”, придбані в поміщиків. 9. Увага городян до Чичикову-“миллионщику”. […]...
- Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В 1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не просто романтичне сподівання вгору, а […]...
- Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя ” Мертві душі “). Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь у поемі “Мертві душі” показав страшну російську дійсність, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому дійсності, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому життя. Поема – широка картина реальної дійсності. У той час […]...
- Скорочено “Мертві душі” Гоголя У ворота готелю губернського міста NN в’їжджає бричка. У ній сидить “пан, не красень, але й не поганий зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старий, проте ж і не так, щоб дуже молодий” – Павло Іванович Чичиков. Не страждає відсутністю апетиту, Чичиков з’їдає рясний обід. Слід опис провінційного міста. “Траплялися […]...
- Тема батьківщини й народу в поемі “Мертві душі” Роботу над поемою “Мертві душі” Н. В. Гоголь почав в 1835 році. Первоначальное бажання Гоголя “… показати хоча б з одному боку всю Русь…” поступово переростає в задум “твору повного”, “де було б уже не одне те, над чим варто сміятися”. Пізніше, уже після публікації поеми, Гоголь напише: “Бивает час, коли не можна спрямувати суспільство […]...
- Сатиричне зображення чиновництва у творах Гоголя (“Ревізор”. “Мертві душі”) У комедії “Ревізор” і в поемі ” Мертві душі ” Гоголь звернувся до важливих соціальних тем. У них Мова йде про життя цілих станів – повітового чиновництва, помісного дворянства. У поле зору автора “вся Русь”. Місця, де відбуваються події, узагальнені й типізовані: ніяк не визначаються географічно ні містечко, де діє “Ревізор” (“звідси хоч три роки […]...
- Характери поміщиків у поемі “Мертві душі” Сваволя поміщиків, важке життя кріпаків, пияцтво, лінь все це без прикрас були показані Гоголем у поемі “Мертві душі”. Росія – багата, бідна, добра, виродлива, дурна, любляча, зла – встає перед нами на сторінках добутку. Показується весь жах, весь “пекло” російського життя. “Пекло” російського життя – це насамперед поміщики-самодури, які піклуються тільки про себе й свій […]...
- Яка роль образа Чичикова в поемі Мертві душі? Тема дороги й образ Чичикова поєднують всі різноманітні сцени-картини в поемі “Мертві душі”. Зовні сюжет побудований як опис подорожі Чичикова по деякій російській губернії, оповідання про Павла Івановичі проходить наскрізною ниткою через весь добуток, інші герої характеризуються не тільки самі по собі, але й через відносини із Чичиковим. Однак зміст “Мертвих душ” не вичерпується оповіданням […]...
- Персонаж поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” Ситуація зустрічі Чичикова й Коробочки сюжетно повторює епізод з “Вия”: заблудлі бурсаки попадають у гості до сатанинського “бабусі”. Окремими рисами К. також нагадує відьом з “Вечорів на хуторі біля Диканьки” (М. Вайскопф). Прізвище К. метафорично виражає сутність її натури: ощадливої, недовірливої, боязкої, недоумкуватої, упертої й марновірної. Коробочка “одна з тих матінок, невеликих поміщиць, які плачуться […]...
- “Мертві душі” поеми Гоголя Гоголь показує їх у порядку зростаючої моральної деградації. Спочатку це Манилов, увічливий, із приємними рисами особи; мрійлива людина. Але це тільки на перший погляд. Поспілкувавшись із ним небагато, ви викликнете: “Чорт знає, що таке!” Його мрійність це ледарство, паразитизм, безвільність У Коробочці Гоголь представляє нам інший тип російського поміщика. Господарська, гостинна, хлібосольна, вона раптом стає […]...
- Коротка характеристика твору “Мертві душі” Гоголя Н. В Гоголь назвав “Мертві душі” поемою, підкресливши рівноправ’я епічного і ліричного почав. Завдання епічної частини – показати “хоча з одного боку усю Русь”; мова проста, розмовна. Завдання ліричної – показати позитивний ідеал; у цій частині високий стиль мови, поетичні засоби. “Мертві душі” можна віднести до жанру крутійського роману : головний герой – пройдисвіт, негідник; він намагається […]...
- Скорочено поеми Мертві душі Гоголя Н. В МЕРТВІ ДУШІ Поема Глава перша В губернське місто NN в’їхала ресорна бричка, у якій сидів пан “не красень, але й не дурної зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старо, однак ж і не та”до, щоб занадто молодий “. Пан зупинився в готелі. Передню зайняв лакей Петрушка, що відразу повідомив цій […]...
- Короткий зміст поеми Мертві душі Гоголя Н. В МЕРТВІ ДУШІ Поема Глава перша В губернське місто NN в’їхала ресорна бричка, у якій сидів пан “не красень, але й не дурної зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старо, однак ж і не та”до, щоб занадто молодий “. Пан зупинився в готелі. Передню зайняв лакей Петрушка, що відразу повідомив цій […]...
- Тема: У чому зміст поеми Гоголя “Мертві душі” Поема “Мертві душі” була написана в той час, коли в Росії панувало кріпосне право. Поміщики розпоряджалися своїми селянами, як речами або худобою, могли купувати й продавати їх. Багатство поміщика визначалося кількістю селян, які йому належали. Приблизно через 10 років держава робила перепис “душ”. По списках перепису поміщики платили податки за селян. Якщо в проміжку між […]...
- Єдність сатиричного і ліричного у поемі “Мертві душі” Скарбниця творчості Миколи Васильовича Гоголя збиралася на народному підгрунті. Саме тому його твори сповнені водночас і гніву, і любові. Гніву – до тих, хто нівечить людські долі, любові – до народу. Ці парадоксальні суперечності простежуються протягом усього твору. Адже суперечливим є вже те, що поема має назву “Мертві душі”, те, що сатиричне і ліричне в […]...
- Яка ідейно-композиційна роль авторського відступу про птаха-трійці в поемі Мертві душі? А в сем коні який вогонь! Куди ти скакаєш, гордий кінь, И де опустиш ти копита? О. С. Пушкін Авторський відступ про птаха-трійці перебуває в самому кінці першого тому “Мертвих душ”. Кінцівка для побудови будь-якого тексту дуже важлива й у значеннєвому, і в композиційному відношенні, тому що, завдяки особливостям пам’яті, людина найкраще запам’ятовує першу й […]...
- Робота Гоголя над мовою поеми “Мертві душі” Для того щоб зрозуміти Гоголя як майстри художнього слова, як великого письменника-реаліста, доцільно звернути увагу ще на одну сторону при вивченні мови “Мертвих душ”: на роботу Гоголя над текстом поеми. Зіставлення канонічного тексту окремих місць поеми з первісною редакцією розкриває процес роботи Гоголя над словом і переконує в тім, що перед, нами великий художник-реаліст, що […]...
- Ліричний відступ у романі “Мертві душі”. Повість про капітана Копейкине Після війни дванадцятого року разом з пораненими приїхав і капітан Копейкин. У боях він втратив руку й ногу, працювати не міг і відправився в Петербург просити государя про яку-небудь монархову милість. Потрапив він до самого начальника, до вельможі в будинок на Палацовій набережній. Вельможі бачить, що людина на деревинці й правий рукав порожньої. “Добре, говорить, […]...
- Поема М. В. Гоголя “Мертві душі”: людські типи, представлені образами поміщиків 1. Передісторія задуму поеми “Мертві душі”. 2. Образ безгосподарного мрійника Манилова. 3. “Дубинноголовая” Коробочка. 4. Марнотратник життя Ноздрев. 5. “Чортовий кулак” Собакевич”. 6. Плюшкин – “діра на людстві”. По власному визнанню М. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” йому запропонував А. З. Пушкін. Споконвічно “Мертві душі” замислювалися Гоголем як грандіозний добуток у трьох томах, у якому […]...