ОПОВІДАННЯ. БОРИС ГРІНЧЕНКО. КСЕНЯ (Уривок)

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом видатного українського письменника і вченого Бориса Грінченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного, давати елементарну характеристику героям твору, порівнювати, співставляти прочитане; виховувати почуття дружби.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Добрий день! В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен

з вас приготувався –

На перерві постарався.

Зараз сядуть всі дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Гра “Прочитай слова”

– Розв’яжіть “граматичні” приклади та назвіть відповіді.

ЯР+БЛУ+КОМА-РМА = яблуко.

ЯК+КІВІ+РИС-ВІК-ИС = якір.

ГОЛ+РОМА+ХА-МАЛА = горох.

СІК+ДОН+ЦЕ-ДІК = сонце.

2. Артикуляційна гімнастика

– “Гармошка”.

Посміхнутися, зробити “грибочок” (просмоктатися широким язиком до піднебіння), не відриваючи язика, відкривати і закривати рот (зуби не змикати).

– “Барабанщик”.

Посміхнутися, відкрити рот,

кінчик язика за верхніми зубами: “Де – де-де…”.

3. Плутанина

Гарбузи їдять малину,

Малюки ростуть під тином,

Жабеня летить в ракеті,

Космонавт спить в очереті.

Грак в пустелі заревів,

Крилатий лев гніздечко звив,

Тесля сяє в небесах,

Місяць ремонтує дах.

Цей поет – справжній дивак!

Написав він все не так!

Швидко виправте цей жах –

Все розставте по місцях!

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Чия розповідь краща?”. Робота в групах

Учні в групах презентують складені розповіді про молодших братиків та сестричок.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю видатного українського письменника і вченого Бориса Грінченка.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

– Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX – початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники.

Б. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумська область) у родині відставного офіцера зі збіднілих дворян. Сім’я володіла 19-ма десятинами землі, переважно лісу, та водяним млином. Батько добре знав українську мову, але спілкувався нею тільки із селянами, дома ж розмовляли тільки російською. Але хлопчик змалку полюбляв слухати мелодичну, поетично-лагідну рідну мову.

Грамоти він навчився в сім’ї і досить рано – перечитав усе, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.

У 1874 р. вступив до Харківської реальної школи.

У 1883 р. після літніх курсів учителів він одержав посаду в селі Олексіївка Зміївського повіту.

У 1887 р. Грінченко приїздить до с. Олексїївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії (нині Луганська область), куди його булозапрошено вчителювати.

Спочатку селяни з підозрою і недовір’ям приглядалися до нового вчителя, не схожого на тих, які вже були в їхньому селі. Спершу їх найбільш дивувало, що вчитель, який приїхав до них, розмовляє “по-мужицькому”. Але повільно учні та їх батьки почали розуміти і вже не розпитували, чому він, пан, розмовляє так, як вони. Рідне слово запанувало серед учнів і батьків. За короткий час ця школа стала найкращою в повіті.

Тут Грінченко проявив себе як педагог-новатор, досвід якого і до наших днів не втратив своєї актуальності, тут ним написано близько двохсот творів.

2. Фізкультхвилинка

3. Гра “Рибки”

Самостійне мовчазне читання учнями біографії Бориса Грінченка (с. 75)

– Де і коли народився Борис Грінченко?

– Якою була його сім’я?

– Яким він був у дитинстві?

– З ким любив дружити?

4. Читання оповідання Бориса Грінченка “Ксеня” комбінованим способом

(учитель – учні)

5. Фізкультхвилинка

6. Перевірка первинного сприйняття тексту

Тестування

1. За чим діти пішли в ліс?

А) За грибами;

Б) за ягодами;

В) за квітами.

2. Кого найбільше боялася Ксеня?

А) Вовків;

Б)злодіїв;

В) кабанів.

3. На яке дерево залізли діти?

А) На липу;

Б) на вербу;

В) на дуба.

4. Яка пташка налякала дітей?

А) Ворона;

Б) сова;

В) сорока.

5. Від чого в лісі зробилося зовсім видно?

А) Від місяця;

Б) від пожежі;

В) від сонця.

6. Хто знайшов дітей?

А) Батько Василя;

Б) батько Ксені;

В) сусіди.

Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4б; 5а; 6а.

7. Словникова робота

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом

– Прочитайте тлумачення слова проміття у підручнику (с. 77).

8. Повторне читання оповідання учнями “ланцюжком”

9. Фізкультхвилинка

10. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

– Про які часи згадує автор?

– Кого він найбільше згадує з теплотою і любов’ю?

– Хто є головними персонажами оповідання?

– Який випадок зі свого дитинства описує автор?

– Як він описує безтурботні дитячі забавки?

– Як діти намагалися вийти з лісу?

– Які почуття вони пережили, коли ховалися на дубі?

11. Робота в групах

Читання розмови дітей за особами.

12. Характеристика дійових осіб

– Які риси характеру властиві Василькові? Доведіть свої думки рядками твору.

– Як він ставився до Ксені?

– Як намагався вберегти її від хвилювання?

– Як допомагав вийти з лісу?

– Які риси характеру притаманні Ксені?

13. Гра “Хто швидше?”

– Знайдіть у тексті опис місяця; опис сови.

– Прочитайте абзаци, у яких є такі речення:

– “Бігали, гралися, забавка наздоганяла забавку…”;

– “Ми ще трохи пробігли, поки обоє, спіткнувшись за коріння, попадали додолу”;

– “Щось тріпалось, пищало у неї в кігтях”.

14. Переказ оповідання із творчим завданням

– Розкажіть про випадок у лісі:

Дівчатка – від імені Ксені.

Хлопчики – від імені Василька.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– З яким твором ознайомилися на уроці?

– Хто є його автором?

– Хто з героїв оповідання вам сподобався найбільше?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати оповідання (с. 75-79).

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 65

1. Гра “Утвори зменшено-пестливе слово”

Дівчина – … (дівчинка, дівчаточко).

Хлопець – … (хлопчик, хлопчаточко).

Вишні – … (вишеньки).

Дерево – … (деревце).

Руки – … (ручки, рученята).

Хата – … (хатинка).

Низько – … (низенько).

2. Робота над скоромовкою

Гра “Дощик”

Діти читають хором.

– Накрапає дощ (тихо).

– Дощ пускається сильніше (голосніше).

– Злива (голосно).

– Дощ слабшає (тихіше).

– Дощ припинився (читання припиняється).

Вліз у хату їжачок І побачив бурячок:

“У цікавої цієї штучки Жодної нема колючки”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ОПОВІДАННЯ. БОРИС ГРІНЧЕНКО. КСЕНЯ (Уривок)