ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОШІ ЗВИЧАЇ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ

Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Мовленнєва розминка

1) Робота над скоромовкою.

Ми плакати –

Не плакали.

Нам плакати

Нема коли.

2) Робота над чистомовкою.

Ай-ай-ай – ми підемо в гай.

Ій-ій-ій – край

чарівний мій.

2. Гра “жук-буквоїд”

– Вставте букви, яких бракує.

Нехоті. б. лий ца. ок за. екати, по. и п. ре. де че. ез кла. ку ч. рний. А чорн. й і с. бі не сх. тів. аждати, .об перейшо. біл. й.

3. Читання казки М. Коцюбинського “Про двох цапків”

III. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 149)

1. Розповідь учителя з елементами бесіди

– У кожного народу протягом життя виробилися правила ввічливості. Найперше – це побажання один одному доброго здоров’я, доброго дня. Ці побажання знайшли своє вираження у словах вітаннях.

Це слова побажання здоров’я.

– Які знаєте слова вітання?

– Які слова

вживають люди, коли звертаються одне до одного з проханням?

– А що кажуть, коли прохання виконали? (Дякую, щиро вдячні, спасибі)

– За хорошу працю, за добрі діла, зроблені людиною, що їй говорять? (Спасибі, дякую, щиро вдячні.)

– Чому люди кажуть спасибі? (Це слово вшановує, звеличує, підносить.)

У кожного народу є свої звичаї, які створювалися століттями і освячені віками, які він свято оберігає і шанує.

– Як ви розумієте, що таке звичаї? Це певні правила поведінки, яких навчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.

Є й інші народні звичаї. Наприклад, пошана до хліба. Завжди в Україні вміли випікати смачний та запашний хліб, шанувати його, тому, що хліб – це справжнє багатство.

Недарма часто можна почути такий вислів: “Хліб – усьому голова”.

Або український звичай прикрашати свою оселю вишитими рушниками. Це робили не лише для того, щоб було гарно і красиво, а й тому, що вишиті рушники завжди вважалися оберегами. Вони “захищали”, “оберігали” оселю від усього недоброго, злого і поганого.

Сьогодні ми прочитаємо оповідання про звичаї.

2. Читання слів

Доброго ранку щиро

До побачення звичаї

Дякую від’їздить

Спасибі деревце

Хлібом-сіллю хороше

Послугу вишиваному

– Прочитайте слова ввічливості. Прочитайте слова з буквою ї; з буквою і; з буквою ш; з буквою щ.

3. Опрацювання тексту “Хороші звичаї”

1) Читання тексту вчителем.

– Про які звичаї йдеться в тексті?

2) Гра “Бджілки”. Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.

– Як треба промовляти слова ввічливості?

3) Читання тексту учнями “ланцюжком”.

– Які слова ввічливості говорять уранці?

– Що кажуть учні, коли йдуть зі школи додому?

4) Вибіркове читання.

– Знайдіть слова з буквою о та прочитайте їх.

– Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.

– Як в Україні зустрічають дорогих гостей?

5) Гра “Читає Незнайко”.

Учитель читає речення, навмисно замінюючи в ньому слова. Учні відшукують речення і читають його без “помилки”.

“Доброго дня (ранку)!” – кажете ви мамі з татком, коли прокидаєтесь, учителеві, коли він виходить (заходить) до класу.

“До побачення!” – говорите (кажете) ви, коли йдете зі школи додому. “Дякую”, “спасибі”,- голосно (щиро) промовляєте за зроблену вам послугу. І всім од тих побажань (слів) стає приємно і радісно (хороше).

6) Робота за малюнком.

– Кого ви бачите на малюнку?

– Який звичай проілюстрував художник?

4. Складання усної розповіді про звичаї рідного краю

– Ви дізналися про українські звичаї. Їх ще називають традиції. Так що ж таке традиції? Це звичаї, які передаються з покоління в покоління: від батьків – до дітей, від бабусь і дідусів – до онуків, від старших – до молодших.

Це шана до сім’ї, до родини, до хліба, до наших оберегів – вишитих українських рушників, до чудових і цілющих рослин – верби і калини. І ми з вами повинні підтримувати ці традиції і продовжувати їх.

А які інші народні звичаї відомі у вашому краю? Розкажіть про них.

А чи важливо знати звичаї свого народу?

В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що нового дізналися на уроці?

– Які звичаї і традиції вшановуються у ваших родинах?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОШІ ЗВИЧАЇ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ