Організація Червоного Хреста
Безцінним скарбом є людське життя. Воно дається людині тільки раз, тому так хочеться якомога більше побачити, досягти, створити. Життя чогось варте, коли людина залишає по собі слід в історії, в серцях людей.
Хто я? У чому моє призначення? Ці питання, напевно, задавали собі кожен юнак чи дівчина.
Я впевнений, що час від часу треба звітувати перед собою про те, що зробив корисного. “Перший обов’язок людини є обов’язок по відношенню до власної честі”,- сказав Марк Твен. Другим, на мою думку, є доброта, скромність, милосердя.
Людина
Вона всі свої знання використає на зло”. Тому не тільки сумою основ наук повинна оволодіти людина, а й турбуватися про самовдосконалення, збагачення своєї душі загальнолюдськими цінностями. Якщо говорити про таке поняття, як милосердя, не можна залишити поза увагою організацію Червоного Хреста.
Назва її завжди асоціюється
Вони були визначені пріоритетними наприкінці минулого століття в Женеві, залишаються актуальними й сьогодні.
Червоний Хрест співпрацює з різними громадськими організаціями, релігійними конфесіями, якщо останні беруть участь у здійсненні гуманітарних програм, надають допомогу людям незалежно від національної, расової належності, політичних переконань.
Г. С. Сковорода закликав: “Люди, будьте людяними! Це ваш перший обов’язок.
Будьте такими для всіх станів, для всіх вікових категорій, для всього, що людині не чуже”. Це звернення філософа залишається актуальним.
Варто теплими словами згадати нашу землячку, медсестру Червоного Хреста М. С. Шкарлетову. Під час Великої Вітчизняної війни вона виносила з поля бою поранених, надавала їм допомогу.
За самовіддану працю після війни жінка одержала найвищу нагороду Червоного Хреста – медаль імені Флоренс Найтінгейл.
Організація допомагає всім, хто має потребу в чомусь: годує голодних, лікує хворих, надає матеріальну допомогу малозабезпеченим. Зараз діє міжнародна довгострокова програма, яка фінансується урядами Канади та Японії.
При Червоному Хресті створена служба “Милосердя”. її завданням є обслуговування самотніх хворих на дому. Щодня тисячі людей одержують необхідну допомогу.
На які ж кошти існує організація? В основному за рахунок добровільних пожертвувань, внесків. Червоний Хрест не залишає напризволяще людей, для яких став мало не останньою надією.
Для милосердя немає кордонів, поки в серці людини є любов до ближнього.
“Відніміть, – писав Г. С. Сковорода, – у нашого серця любов до добра – ви віднімете всю чарівність життя”. Чи не сучасно звучить це висловлювання в час початку нового століття, історичних перипетій, реформ, зміни суспільного устрою?
Зберегти краплини тепла, доброти в душі, вміння співчувати – обов’язок чи призначення людини? Обираючи професію медичного працівника, я свідомо ступаю на стежку вселюдського добра і милосердя. Як сказав Дені Дідро, французький філософ-просвітитель, “найщасливіша людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей”.