Орієнтовний план аналізу ліричного вірша
I. Дата написання.
II. Реально-біографічний і фактичний коментар.
III. Жанрова своєрідність.
IV. Ідейний зміст:
1. Провідна тема.
2. Основна думка.
3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці.
4. Зовнішнє враження і внутрішня реакція на нього.
5. Переважання суспільних або особистих інтонацій.
V. Структура вірша:
1. Зіставлення і розвиток основних словесних образів:
А) за схожістю;
Б) за контрастом;
В) за суміжністю;
Г) за асоціацією;
Д) за висновком.
2. Основні образні
3. Мовні особливості в плані інтонаційно-синтаксичних фігур: епітет, повтор, антитеза, інверсія, еліпс, паралелізм, риторичне питання, звертання і вигук.
4. Основні особливості ритміки:
А) тоніка, силабіка, силабо-тоніка, дольник, вільний вірш;
Б) ямб, хорей, пірихій, спондей, дактиль, амфібрахій, анапест.
5. Рима (чоловіча, жіноча, дактилічна, точна, неточна, багата; проста, складена) і способи римування (парне, перехресне, кільцеве), гра рим.
6. Строфіка (дворядкова, трирядкова, п’ятирядкова, катрен, секстина, септима, октава, сонет, онєгінська строфа).
7. Евфонія (благозвуччя) і звукопис (алітерація, асонанс), інші види звукового інструментування.
Related posts:
- Віршовий розмір або метр – визначення Віршовий розмір або метр (грец. metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, з якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Ямб – двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі (и-). Хорей – […]...
- Орієнтовний план характеристики художнього образу-персонажа Вступ. Місце персонажа в системі образів твору. Основна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу. 1. Соціальне і матеріальне становище. 2. Зовнішній вигляд. 3. Своєрідність світосприймання і світогляду, коло розумових інтересів, схильностей і звичок: А) характер діяльності і основних життєвих поривань; Б) вплив на оточуючих (основна сфера, види і типи дії). 4. Область відчуттів: А) […]...
- Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В українській поезії С.-т. в. з’явилося у XIX ст., прийшовши з російської поезії, витіснивши силабічну систему та співіснуючи з національним коломийковим […]...
- ОРІЄНТОВНИЙ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ ЗА ПІДРУЧНИКОМ МАРІЇ ЧУМАРНОЇ № з/п Тема уроку Сторінки Підручника Дата СВІТ НАРОДИВСЯ ДЛЯ МЕНЕ 1. Вступ. Ознайомлення з підручником. Дмитро Павличко “Рідна мова”. 1-4 2. Що більше ми пізнаємо світ, то більшим він стає для нас. Вступ до теми: “Світ народився дія мене”. Марія Чумарна “Осіннє листя облітає”. 5-7 3. Ця мудрість пройшла кріль віки. “Казки, міфи і […]...
- Літературний аналіз вірша “Батьківщина” Лєрмонтова У вірші Лєрмонтова “Батьківщина” Добролюбов знаходив повне вираження такого щирого патріотизму. Він писав: “Лєрмонтов… володів, звичайно, величезним талантом і, умевши рано осягти недоліки сучасного суспільства, умів зрозуміти й те, що порятунок від цього помилкового шляху перебуває тільки в народі. Доказом служить його дивний вірш “Батьківщина”, у якому він розуміє любов до батьківщини істинно, свято й […]...
- Анакруза Анакруза (грецьк. andkrusis – відштовхування) – слабкі ненаголошені склади, що передують першому метричному наголосу. У силабо-тонічному віршуванні при хореях та дактилях А. буває нульова, при ямбах та амфібрахіях – односкладова, при анапесті – двоскладова. Внутрішня структура споріднених силабо-тонічних розмірів однакова, лише варіюється завдяки А., підкреслюючи її ритмотворче вивчення. Постійна А., витворюючи “зайвий” склад на початку […]...
- Консультація “Аналіз ліричного вірша А. С. Пушкіна” Самостійний аналіз ліричного вірша – робота вдумлива, складна, що вимагає чималих знань і умінь. Припустимо, що, працюючи над “своїм” віршем, ви зупинилися в скруті перед одним з пунктів плану загального аналізу і принесли це питання на консультацію… Питання перше. Місце, час, історія створення вірша “Тане хмар летюча гряда…”; обставини життя і суспільне становище поета. Відповідь. […]...
- Схема аналізу літературно-художнього твору 1. Історія створення. 2. Тематика; 3. Проблематика. 4. Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос. 5. Жанрова своєрідність. 6. Основні художні образи в їх системі і внутрішніх зв’язках. 7. Центральні персонажі. 8. Сюжет і особливості будови конфлікту. 9. Пейзаж, портрет, діалоги і монологи персонажів, інтер’єр, обстановка дії. 10. Мова твору (авторський опис, розповідь, відступи, міркування). […]...
- Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше – всіма названими засобами: […]...
- Характеристика ліричного героя вірша И. А. Буніна “Як у квітні по ночах в алеї…” 1. Творчість И. А. Буніна. 2. Мотиви самітності в лірику. 3. Самітність ліричного героя 4. Близькість і різниця в поглядах Буніна й Лермонтова. 5. Бунін як продовжувач і отрицатель спадщини символізму. И. А. Бунін – людин зі складною, трагічною долею. Він представник шановного дворянського роду, здатний до тонкого відчування й розуміння навколишнього світу, миру природи […]...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення, що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова з метою посилення її виразності […]...
- Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
- Античне віршування Античне віршування (лат. antiquum – стародавній) – різновид квантитативного віршування, що склався в еллінську та римську добу. Характеризується чергуванням довгих та коротких складів, бо в античних мовах різнилися довгі та короткі звуки. Стопа нагадувала музичний такт, зумовлюючи не. читання, а наспівування віршованого тексту. Найпростішим елементом ритмотворення вважалася мора як одиниця довготи: короткий склад дорівнював одній […]...
- Ізометризм Ізометризм (грецьк. ISQS – рівний та metron – міра) – рівнометричність, притаманна квантитативному віршуванню, подеколи проявляється в силабо-тоніці, зокрема у байкових та акцентних віршах, а також у верлібрах (називають їх ще гетерометричними віршами). І. заснований на рівній кількості мор як одиниці часу для визначення короткого складу та однаковому характері стоп – одинакової комбінації довгих та […]...
- Логаеди Логаеди (грецьк. logaoidikos, від logos – слово та aoide – спів) – у квантитативній версифікації – вірші мішаних розмірів, утворені сполученням чотиридольних стоп (дактиль, анапест) із тридольними (ямб, хорей), поширені в античній поезії, зокрема в ліриці та трагедії. На їхній основі витворювалися нові строфічні структури (Алкеева строфа чи Фалекіїв вірш). Вживаються і в тонічних віршах, […]...
- Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -&;#8746; &;#8746;/- &;#8746;. Названий на честь фінікійського божества Адоніса. В українській поезії не вживається, але відомий з грецької, зокрема, за перекладом І. Франка з Юліана Єгиптянина: Вмер-бо Архілох! Тож […]...
- Ритм Ритм (грецьк. rhythmos – такт, розмірність, узгодженість) – закономірне чергування у часі подібних явищ, впорядкований рух, котрий у художній літературі набуває естетичного значення. Формулювання Р. дав еллінський філософ Аристоксен у IV ст. до н. е.: “Коли рух, котрий відчувається нами, такий, що розпадається на дрібні частинки, це називається ритмом”. Однак, крім рівності таких частинок, у […]...
- ПЛАН – ЛЬЮЇС КЕРРОЛ, М. ЦВЕТАЕВА 5 клас СИЛА ТВОРЧОЇ УЯВИ ЛЬЮЇС КЕРРОЛ, М. ЦВЕТАЕВА ПЛАН Повість як літературний жанр 1. Поняття про повість. (Повість – епічний твір середньої форми. Посідає проміжне місце між романом і оповіданням.) 2. Особливості повісті. (Більший об’єм порівняно з оповіданням; розгорнутий сюжет; більша кількість другорядних персонажів, повніша та глибша їх характеристика; наявність описів.) 3. Письменники, що […]...
- Схема аналізу епічного твору Леся Українка Божа іскра Вороги: Геть їх, поетів, навіщо їх співи? Хто тепер слухать їх рад? Нас оглушили вже “тихі мотиви” “Снів” тих, “фантазій”, “балад”! Чули ми й тую “громадськую тугу”, Все то слова голосні, Хату нагріти в зимовую фугу,- Навіть на те не судні! Годі тих співів! і так уже сумно. Посміхом спів ваш бринить… Слова не тямите […]...
- Ідейно-художній аналіз вірша “Село” А. С. Пушкіна Так, вірш “Село” поет присвячує проблемі кріпосного права, що хвилювала багатьох мислячих людей того часу. Вірш має двухчастную композицію: перша частина (до слів “…але думка жахлива…”) являє собою ідилію, у той час як друга – політичну декларацію, відозву до сильних миру цього. Село для ліричного героя – це, з одного боку, “пустельний куточок”, якийсь ідеальний […]...
- ЗНО – Тест № 24 – Література XX ст Література XX ст. 1. До якої когорти митців слід віднести І. Драча? А “П’ятдесятники”; Б “шістдесятники”; В “розстріляне відродження”; Г поет нью-йоркської групи. 2. Укажіть назву першої збірки І. Дрйча, у якій відбулося зближення “космічних” і “земних” мотивів. А “Соняшник”; Б “Балади буднів”;’ В “Корінь і крона”; Г “Американський зошит”. 3. Укажіть літературознавчий термін за […]...
- Гекзаметр або Гексаметр Гекзаметр, або Гексаметр (грецьк. hexdmetros – шестимірник) – метричний (квантитатичний) вірш шестистопного дактиля (- &;#8746; &;#8746; ), де в кожній стопі, окрім п’ятої, два коротких склади зможуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова – хорей. Як правило, Г. має одну цезуру (після третього складу третьої стопи, а давньогрецький Г. – і після […]...
- Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша) Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому близькому й рідному, від чого […]...
- ПЛАН – А. ЧЕХОВ, Ч. ДІККЕНС – ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДСТВА 6 клас ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДСТВА А. ЧЕХОВ, Ч. ДІККЕНС ПЛАН Художні особливості оповідань А. Чехова I. Художня деталь та її роль в оповіданнях А. Чехова. (В оповіданнях А. Чехова велику роль відіграє художня деталь. Наприклад: клуночок у руках Очумєлова, нова шинель Очумєлова, “сонні фізіономії” жителів містечка, накрохмалена, але розстебнута сорочка Хрюкіна тощо. Художня […]...
- Аналіз вірша “Місто” Семенко М. Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою вірша, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні. Вірш “Місто” має яскраво виражений урбаністичний характер. Вид лірики: вірш-медитація. Жанр: ліричний вірш. Провідний мотив. У вірші “Місто” автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив […]...
- Тонічна система віршування Тонічна система віршування (грецьк. tonos – наголос) – система віршування, яка грунтується на сумірності наголосів у віршорядках (ізотонізмі), а також на їх варіативній рівномірності – впорядкованій і невпорядкованій. Кількість наголосів визначає розмір віршорядка: він може бути 2-, 3- і т. д.-наголошеним. Найчастіше спостерігається 3- та 4-наголошені рядки. Ненаголошені та напівнаголошені слова виконують лише допоміжну й […]...
- Пірихій Пірихій (грецьк. pyrrichios, від pyrriche – військовий танок) – в античній версифікації – стопа з двох коротких складів І^-^І. У силабо-тонічній системі П. умовно називається заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів, рядок з П. вважається пірихованим. В українському ямбі чи хореї ритмічний акцент завжди припадає на останню стопу (константа), на відміну […]...
- Як застосувати найефективніший шлях аналізу епічного твору? Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Читати епічний твір найкраще наодинці. Місце для читання має бути зручним, світлим, тихим. Важливо, щоб під час читання ніхто не заважав. Визначена мета читання забезпечить його швидкість. У пригоді стане народна мудрість: “Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати”. Читати важливо правильно, вдумливо, виразно, щоб глибоко […]...
- “Ви знаєте, як липа шелестить… ” аналіз вірша Літературний рід : епос Жанр : ліричний вірш або елегія Вид лірики : інтимна та пейзажна Провідний мотив : світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Тема : Показ кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. Ідея : Возвеличення найкращіх людських почуттів Художні […]...
- Вірш М. Ю. Лєрмонтова “Три пальми”. Урок культурологічного аналізу Розміщено від Tvіr в Четверг 27 мая Один із найзагадковіших творів М. Ю. Лєрмонтова – вірш “Три пальми” (1839), який став перлиною світової літератури, що приваблювала багатьох митців, дослідників, читачів. Чарівний блиск, таємниче світло вірша Лєрмонтова й сьогодні по-особливому висвітлює проблеми людства, краси, духовного змісту буття. Російська класика завжди зверталася до вічних питань людського життя, […]...
- ПЛАН – В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ – МИ – УКРАЇНЦІ 7 КЛАС МИ – УКРАЇНЦІ В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ ПЛАН Художні особливості ліричних творів 1. Поняття про лірику. (Лірика – один із трьох основних літературних родів, в якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій.) 2.Специфіка ліричної поезії. (Людина присутня в ній не лише як автор, тобто […]...
- “О панно Інно” Аналіз вірша О панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О люба Інно, ніжна Iнно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
- ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ 8 клас ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ПЛАН Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга приношення), Самведа (Веда […]...
- Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається із двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов обвинувачує в смерті Пушкіна не тільки Дантеса, але й все суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тім, що поет приречений на самітність і не міг цього винести. Він кидається в далекий йому мир і […]...
- Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії “Contra Spem Spero” Лесі Українки Вірш “Contra Spem Spero” давно став хрестоматійним. Знаменний він тим, що виразно визначає основні риси життєвої концепції поетеси. А ще в “Contra Spem Spero” чи не найповніше виявилися своєрідність художнього мислення Лесі Українки та характерні риси її громадянської лірики. Дата написання вірша – 2 травня 1890 р. 18-го травня того самого року в листі до […]...
- Винниченко – майстер психологічного аналізу Видатний український письменник В. К. Винниченко почав художню творчість в епоху соціальних бур і потрясінь – на початку ХХ століття. У літературі того часу теж ішли активні пошуки нового шляху до художнього осмислення дійсності. Реалізм уже не задовольняв вимогливого читача. “…Імпресіонізм, примітивізм, натуралізм, чорт-біс, все, що може найкраще обкреслити людину, давайте все сюди!” – устами […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Євгенія Маланюка Українська межвоенная поезія досягла найвищого рівня завдяки поезії Е. Маланюка, що належав до Празької поетичної школи, і був її безумовним лідером. Динамічна напруга його віршів відображало неспокійну епоху, вони були волелюбними, діяльними. Це була поезія вільного миру, вільного прояву ідей і відчуттів. Протягом довгого й складного життя, витканої з “переходів і исходов”, Євгеній Маланюк жодного […]...
- ПЛАН – В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ ПЛАН Особливості малої прози В. Підмогильного I. Валер’ян Підмогильний – письменник самобутній. (Валер’ян Підмогильний почав писати оповідання рано, становлення його як письменника припало на добу революційних перетворень. Та митець, на відміну від багатьох інших літераторів, основну увагу у своїх оповіданнях приділяє аналізу поведінки людини у межових […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: ) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Біси” Як величезне узагальнення переживань Пушкіна того часу, переведених на специфічно образну мову мистецтва, виникав вірш “Біси” (1830) – своєрідний підсумок пушкінських роздумів про моторошне життя миколаївської, Росії. Первісні начерки говорили про подорожанина в третій особі: Подорожанин їде в чистому полі Подорожанин їде в темному палі Подорожанин їде в білому полі У зв’язку з необхідністю реалістично […]...