Головна ⇒ 📌Бібліотека ⇒ Ось дерево звелось… – Райнер Марія Рільке
Ось дерево звелось… – Райнер Марія Рільке
” Ось дерево звелось… “
Ось дерево звелось. О виростання!
О спів Орфея! Співу повен слух.
І змовкло все, та плине крізь мовчання
Новий початок знак новий і рух.
Виходять звір із лісової тиші,
Покинуть кубельця чи барліг;
Вони, либонь, зробилися тихіші
Не з остраху, не з хитрощів своїх,
А з прислухання. Рев, скавчання, гам
Змаліли в їх серцях, їм за пристанок
Недавно ще була маленька хижа,
Де крилася жадливість їхня хижа
І де при воді аж хитався ганок, –
Там ти воздвиг в їх прислуханні храм.





Related posts:
- Скорочено – ОСЬ ДЕРЕВО ЗВЕЛОСЬ… – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ 11 КЛАС РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ ОСЬ ДЕРЕВО ЗВЕЛОСЬ… Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух, І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух. Виходять звірі з лісової тиші, Покинувши кубельця чи барліг; Вони, либонь, зробилися тихіші Не з остраху, не з хитрощів своїх, А з прислухання. […]...
- З “СОНЕТІВ ДО ОРФЕЯ” – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ Ось дерево звелось. О виростання! 0 спів Орфея! Співу повен слух. Змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух. Виходять звірі з лісової тиші, Покинувши кубельця чи барліг; Вони, либонь, зробилися тихіші Не з остраху, не з хитрощів своїх, А з прислухання. Рев, скавчання, гам Змаліли в їх серцях. їм за […]...
- З “Сонетів до Орфея” (скорочено) – Рільке Райнер Марія * Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух. Виходять звірі з лісової тиші, Покинувши кубельця чи барліг; Вони, либонь, зробилися тихіші Не з остраху, не з хитрощів своїх, А з прислухання. Рев, скавчання, гам Змаліли в їх серцях. […]...
- “Ось дерево звелось…” – Райнер Марія РІЛЬКЕ (1875-1926) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Райнер Марія РІЛЬКЕ (1875-1926) “Ось дерево звелось…” Сонет “Ось дерево звелось…” відкриває збірку “Сонети до Орфея”. Ця збірка з’явилася несподівано, наче саме Небо послало її поетові перед смертю… 55 сонетів він написав усього за місяць, коли жив у Швейцарії, у замку Мюзот, у лютому 1922 р. У цій збірці […]...
- Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Частина перша I Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий […]...
- РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1926) Я знаю, що не зможу відрізати своє життя від тих доль, з якими воно зрослося, але я повинен знайти в собі сили його повністю, яким воно є, піднести над буденністю, піднести до самотності, до спокою глибоких днів, наповнених працею. Райнер Марш Рільке Твої чудові фотографії… Знаєш, який ти на тій, що […]...
- Райнер Марія Рільке Біографія РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1926) Двадцяте століття принесло людству не лише зло й найбільші земні трагедії, але й спонукало до пошуку шляхів до втраченої гармонії, до позитивних цінностей. Яскравий приклад такого пошуку – творчість австрійського поета P. M. Рільке. Поезія Рільке, що відкрила новий етап у розвитку поезії європейської, увібрала в себе всі етапи складного шляху […]...
- Оливовий сад – Райнер Марія Рільке Оливовий сад Під сірим віттям вгору йшов помалу Він, сірий і самітний, між олив І голову, пилюкою припалу, В пил рук гарячих глибоко втопив. По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен, і осліпши, йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти еси, хоч зник для мене Ти? Тебе не можу більше я […]...
- Орфей, Еврідика, Гермес – Райнер Марія Рільке Орфей, Еврідика, Гермес Була це душ копальня дивовижна,- У ній, як жили тихих срібних руд, Тяглись вони крізь тьму. Поміж корінням Струміла кров, що до людей пливла, Тяжким порфіром в тьмі вона здавалась. Ото й увесь багрянець. Там були Урвисті скелі, і ліси безлюдні, І зведені над пусткою мости, І той сліпий, великий, сірий став, […]...
- Осінній день – Райнер Марія Рільке Осінній день Час, Господи! Дай літу відійти! Клади на сонячний годинник тіні I по долині вітер розпусти. Звели плодам доспіти в яснім саді; Дай їм ще два погожі дні і влий Останній сік, солодкий і густий, У ягоди важкого винограду. Безхатній нині – не віднайде хати, Самотній нині – довго буде ним; Не спати буде […]...
- Біографія Райнер Марія Рільке Двадцяте століття принесло людству не лише зло й найбільші земні трагедії, але й спонукало до пошуку шляхів до втраченої гармонії, до позитивних цінностей. Яскравий приклад такого пошуку – творчість австрійського поета Р. М. Рільке. Поезія Рільке, що відкрила новий етап у розвитку поезії європейської, увібрала в себе всі етапи складного шляху естетичних пошуків митця – […]...
- РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1920) Україна ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ Повість РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1920) Запитання Райнер Марія Рільке народився в Празі (тоді це була територія Австро-Угорщини). У дитинстві він відчув вплив слов’янської культури, а перші спроби його поетичного пера були пов’язані з чеським фольклором. У 1900 р. Рільке приїздив в Україну. Два тижні проводить у Києві: відвідує Софійський […]...
- Райнер Марія Рільке (1875-1926) Видатний австрійський поет-символіст Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 року в Празі у родині скромного службовця залізничної компанії. За шість днів до Різдва хлопчика охрестили і-нарекли Рене Карлом Вільгельмом Йоганном Йозефом Марія. Його батько, Йозеф Рільке, був людиною невибагливою і меланхолійною, а мати, Софія Рільке, навпаки, – жінкою надто претензійною, з нелегким характером, проте […]...
- ОРФЕЙ, ЕВРІДІКА, ГЕРМЕС – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ Була це душ копальня дивовижна,- У ній, як жили тихих срібних руд, Тяглись вони крізь тьму. Поміж коріння струміла кров, що до людей пливла; Тяжким порфіром в тьмі вона здавалась. Ото й увесь багрянець. Там були Урвисті скелі, і ліси безлюдні, І зведені над пусткою мости, І той сліпий, великий, сірий став, Що над своїм […]...
- Скорочено – ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ 7 КЛАС РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ ( Скорочено ) Коли я наступного разу знову проходив повз Евальдове вікно, він поманив до себе й усміхнувся: – Ви пообіцяли щось дітям? – Як так? – здивувався я. – Та ось, коли я розповів їм про Єгора, вони поскаржилися, що Бог зовсім не з’являється в тому […]...
- ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1920) Україна ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ Повість РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1920) ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ (Уривок) Оповідач познайомився з хлопчиком-калікою Євальдом, і кожного разу під час зустрічі з ним розповідав йому якусь історію. “Це діялося в ті часи, коли в Південній Русі боролися за волю… …Мені слід було б відразу зробити невеликий вступ: у Південній Русі […]...
- Пісня про правду (скорочено) – Рільке Райнер Марія Коли я наступного разу знову проходив повз Евальдове вікно, він поманив до себе й усміхнувся: “Ви пообіцяли щось дітям?” – “Як так?” – здивувався я. “Та ось, коли я розповів їм про Єгора, вони поскаржилися, що Бог зовсім не з’являється в тому оповіданні”. Я злякався: “Що? Оповідання без Бога, та хіба ж таке можливе?” Потім […]...
- Скорочено – ОСІННІЙ ДЕНЬ – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ 11 КЛАС РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ ОСІННІЙ ДЕНЬ Час, Господи! Дай літу відійти! Клади на сонячний годинник тіні І по долині вітер розпусти. Звели плодам доспіти в яснім саді; Дай їм ще два погожі дні і влий Останній сік, солодкий і густий, У ягоди важкого винограду. Безхатній нині – не віднайде хати, Самотній нині – довго […]...
- Орфей. Еврідіка. Гермес (скорочено) – Рільке Райнер Марія Була це душ копальня дивовижна,- У ній, як жили тихих срібних руд, Тяглись вони крізь тьму. Поміж коріння Струміла кров, що до людей пливла; Тяжким порфіром в тьмі вона здавалась. Ото й увесь багрянець. Там були Урвисті скелі, і ліси безлюдні, І зведені над пусткою мости, І той сліпий, великий, сірий став, Що над своїм […]...
- Скорочено – ОРФЕЙ, ЕВРІДІКА, ГЕРМЕС – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ 11 КЛАС РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ ОРФЕЙ, ЕВРІДІКА, ГЕРМЕС Це душ було родовище чудове. Крізь сутінь жилами вони пливли, Мов тихі зложжя срібла. 3-між коріння Бистрина кров, що до людей одходить, І важко – мов порфір – багріла у пітьмі. То ввесь був багор. Скелі там були І пустка пущ. Мости понад пустинням І той великий, […]...