Ось дерево звелось… – Райнер Марія Рільке

” Ось дерево звелось… “

Ось дерево звелось. О виростання!

О спів Орфея! Співу повен слух.

І змовкло все, та плине крізь мовчання

Новий початок знак новий і рух.

Виходять звір із лісової тиші,

Покинуть кубельця чи барліг;

Вони, либонь, зробилися тихіші

Не з остраху, не з хитрощів своїх,

А з прислухання. Рев, скавчання, гам

Змаліли в їх серцях, їм за пристанок

Недавно ще була маленька хижа,

Де крилася жадливість їхня хижа

І де при воді аж хитався ганок, –

Там ти воздвиг в їх прислуханні храм.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ось дерево звелось… – Райнер Марія Рільке