Особливості композиції “Божественної комедії”
“Божественна комедія” – найвидатніше творіння Данте Алігьєрі. Цей твір став підсумком розвитку художньої, філософської і релігійної думки Середньовіччя і першим кроком до доби Відродження.
Головною його ідеєю стає постійний пошук людиною нового шляху в житті. За своєю формою цей твір – своєрідна подорож у потойбічний світ, здійснена поетом у художній уяві. Комедією він називається тому, що має щасливий кінець, а титул “Божественна” отримав з легкої руки Джованні Бокаччо.
Комедія складається з трьох частин: “Пекло”,
Всі частини закінчуються словами “зоряні стелі”, бо зірка для автора – це символ небесної цілі, незвичайний орієнтир у подорожі.
Перша частина під назвою “Пекло” починається розповіддю про внутрішній стан поета, який у середині життя збився з правильного шляху. Спроба вийти на вірну дорогу через похмурий ліс, який символізує Італію,
Починаючи з четвертої пісні, ми дізнаємося про розташування і структуру пекла, яке складається з дев’яти кіл. Чим матеріальніше гріх людини, тим легше покарання, але чим глибше він проникає в душу людини, тим страшніша кара. І якщо на поверхні землі в перших колах знаходяться душі нехрещених немовлят, порушників шлюбної вірності і черевоугодників, то в глибині Землі страждають зрадники та насильники. У центрі – володар пекла Люцифер.
Побачивши пекло, поет краще розуміє необхідність керування в своїх вчинках вірою, надією, обов’язком і любов’ю.
Далі поет і його поводир потрапляють до чистилища. За художнім уявленням Данте, воно має вигляд гори, біля підніжжя якої міститься передчистилище; вище розташовані сім кіл, у котрих очищаються від семи гріхів. Нарешті, місце на вершині гори – земний рай, де жили Адам і Єва. Чистилище в усьому є протилежністю пеклу: чим вище коло, тим людяніші та досконаліші душі. У дев’ятому колі – зустріч з душами поетів-трубадурів.
Під час підйому Данте знову знаходить те, що втратило людство: совість, волю і розум.
Третя частина поеми – “рай”. По ньому автор подорожує разом з Беатріче, своєю коханою. їм розкривається новий світ, у якому панують розум, добро і краса. Середовище цього світу – світло, що випромінюється душами раю, яке рухає планети та зірки.
Світ – це також і символ знань. На кожному з дев’яти небес Беатріче говорить Данте про те, що він здатен зрозуміти. Рай – це можливість любові. У ній уся таємниця.
Шлях Данте закінчився.
За художньою структурою “Божественної комедії” можна відтворити стани духовного життя епохи зрілого Середньовіччя, а за багатством переживань поета відчути думки й почуття людини Відродження. Свою поему Даніє вважав святим твором, а головну мету людства вбачав у тому, щоб воно вирвалося з полону егоїзму у світ нового життя.
(3 votes, average: 2.33 out of 5)