“Особливості розвитку драматургії і театру в 1920-х роках”
1917 рік назавжди розділив історію України та світу надвоє: до і після. Втім, глобальні катаклізми першої чверті XX століття – предмет дослідження не тільки історика. Так, перш за все ми повинні говорити про те, що Жовтнева революція 1917 року змінила соціально-політичну карту світу, розділивши його на два протиборчі “табори”, що на багато десятиліть Україна залишилася втіленням тоталітаризму та імперської психології, що мрії про загальне братерство обернулися катастрофою ідей гуманізму, а очікуваний соціалістичний “рай” – “пеклом”
Але проте ідеї Жовтня, події громадянської війни, “військовий комунізм” і “казармений соціалізм”, НЕП – все це не могло не знайти свого відображення у всіх видах мистецтва, у тому числі і в літературі, в драматургії, а через них – в театрі.
Українське мистецтво завжди було соціальним і злободенним, філософським, етичним, страждаючим і співчуваючим. Воно завжди поміщало в центрі цінність людського життя, воно вирішувало “прокляті питання”. Воно створювало детальну картину побуту – у всіх видах мистецтва: в літературі, в живописі, в театрі. Мистецтво післяреволюційної
Але наскільки воно правдиве?
Радянська драматургія, будучи історичним і культурним документом, втрачає властиву мистецтву XIX століття справжню правду життя. Слід говорити про створення радянського міфу, утопії, ідеалізації дійсності. Мистецтво фіксує не тільки деформований соціум, не тільки світ зруйнованих гуманістичних цінностей, породжений ідеологією, підлеглий їй і покликаний служити новому режиму.
Мистецтво цього часу також прагне пізнати індивідуума, світ окремої людини, який також мав бути підпорядкований ідеології. Утилітарність мистецтва викликана необхідністю (так зване “соціальне замовлення”); в кінцевому рахунку створюється загальний мистецький контекст і знищення – фізичне, творче або моральне – всіх тих, хто з нього випадає.
Нова культурна політика держави, ігноруючи етичний і естетичний досвід попередньої епохи, демонстративно руйнувала традиційну релігійну свідомість, нівелювала значення “вічних” критеріїв і орієнтирів. Руйнується духовність української культури, відмітається властива минулій епосі “правда факту”. Однак у 1920-і роки, коли мистецтво прагне “скинути з корабля сучасності” тягар минулого і побудувати новий світ, новий ” рай на землі”, – ще досить сильні естетичні тенденції століття XIX, сильна ще “культурна інерція”.
Стикається старе і нове, щире і цинічно-вульгарне, справжнє і хибне, офіційно-радянське і те, що протистоїть ідеологічному тоталітаризму. Конфлікт переконань, справжнього творчого початку і уніфікованого мислення нового мистецтва лежить в основі цього складного “сплаву” життя і мистецтва. І хоча в драматургії 1920-х років мало жорсткої справжньої правди, аналіз художніх текстів дає можливість реконструювати тип мислення людини того часу, ідеологію культури, відносини держави і радянського мистецтва до основних категорій буття (час, простір, Бог, людина, природа, побут тощо).
Українська радянська драматургія розвивалась на основі досягнень XIX – початку 20 століття, на основі творчих традиції Котляревського, Квітки-Основ’яненки, Старицького, Кропивницького, Карпенко-Карого, Франка, Лесі Українки та художнього перетвореної соціалістичної дійсності. Зачинателями української радянської драматургії виступили письменники, що вийшли із трудових верств народу, підняті до творчості революцією, грізними битвами громадянської війни, напруженою класової боротьбою в місті і в селі: І. А. Кочерга, П. Г. Куліш, М. Ірчан, А. В. Головко, О. Вишня, Д. Й. Бедзик, І. Д. Дніпровський, І. К. Микитенко та інші. У той же час у становленні і розвитку української драматургії взяли активну участь і письменники старшого покоління – С. В. Васильченко, Я. А. Мамонтов, Є. М. Кротевич, що почали літературну діяльність діяльність ще до Жовтня.
Я. А. Мамонтов, долаючи властиву йому абстрактно-сімволістську манеру, писав п’єси, в яких прагнув показати боротьбу народних мас за соціальне і національне звільнення. У своєрідному жанрі феєрії Кочерга зображує події громадянської війни. Революційним пафосом і публіцистичністю пронизана драматургія М. Ірчана. Він створив образи нових героїв – мужніх борців за соціалізм, комуністів-підпільників.
У 20-х роках в драматургію прийшов М. Г. Куліш. Великою перемогою драматурга стало створення самобутнього народного характеру ватажка селян. У становлення нової драматургії значний внесок зробив І. Дніпровський, творчість якого відрізняється романтичною піднесеністю і ліричністю.
Related posts:
- Розвиток драматургії і театру в 20-30-х роках Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Розвиток драматургії і театру в 20-30-х роках У роки визвольних змагань українців театр стає важливим чинником національно-культурного будівництва. На початку 20-х років діяло 74 професійні театри, численні самодіяльні та пересувні театри. У 1918 році в Києві функціонували Державний драматичний театр, очолюваний Олександром Загаровим, Державний народний театр […]...
- Розвиток національного театру та драматургії 1920-1930 рр Театр у всі часи був для культурних народів великою цінністю, яка мала незвичайне моральне, культурне й громадське значення як школа, що безпосередньо давала масам усе те, що придбали життя, наука й знання. Чим світліші часи, чим буйніший розгін і розквіт національного життя, тим більше з’являється матеріалу для драматичної творчості, яка стає найвірнішим дзеркалом почувань, ідей […]...
- Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках Реферат На тему: Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках Визначна постать викликає інтерес завжди й в усіх своїх ракурсах – особистісному, побутовому, соціальному. Чим несподіванішим є ракурс – тим гострішим стає інтерес. Знаменита людина характеризується наявністю неушаблонених виявів, що й додають до її аури штрихи непересічності. Микола Куліш – один […]...
- “Особливості розвитку російської літератури першої половини XX століття і творчість М. Булгакова” Як називають період з 1910 до 1940-х років? Літературознавці називають його першим періодом літератури XX століття або періодом “між війнами”, маючи на увазі Першу та Другу світові війни та різкі зміни й ідеологічне протистояння, які характеризували як політику, економіку, соціальну сферу, так і мистецтво > Які філософські концепції визначили розвиток мистецтва цього періоду? Від початку […]...
- Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 1 Тема. Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу Мета: допомогти учням з’ясувати основні тенденції розвитку драматургії кінця […]...
- Особливості комедійної творчості Кальдерона:характери та інтрига, особливості сюжетного розвитку(“Дама примара”) 35. Особливості комедійної творчості Кальдерона:характери та інтрига, особливості сюжетного розвитку(“Дама примара”) “Дама-невидимка” – виртуозна п’єса про те, як дона Анхела, незважаючи на старання братів Хуана і Луїса, домагається свого і отримує руку улюбленого нею дона Мануеля. У сюжетній побудові звичайний для Кальдерона паралелізм: дон Мануель – приятель дона Хуана, але ворог дона Луїса, брата Хуана […]...
- Значення творчості Есхіла для розвитку драматургії Виникнення давньогрецького театру пов’язане з обрядовими святами на честь богів-покровителів родючості: Деметри, її дочки Кори й Діоніса. Культ Діоніса, покровителя вина й виноробства, широко поширюється в VІІ-VІ ст. до н. е. Свята Діоніса відзначалися чотири рази на рік (грудень, січень, лютий, березень). Велика юрба людей ходила з музикою, піснями, уславлюючи Діоніса. Співали також танцюристи, одягнені […]...
- Особливості драматургії А. Н. Островського 1. Коротка біографічна довідка. 2. Найбільш відомі п’єси Островського; характери й конфлікти. 3. Значення творчості Островського. Майбутній драматург А. Н. Островський народився в 1823 році. Його батько служив у міському суді. У вісім років Островський втратився матюкай Батько женився в другий раз. Наданий сам собі, хлопчик захопився читанням. По закінченні гімназії А. Н. Островський кілька […]...
- Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії I. Творча спадщина І. Кочерги. (І. Кочерга у своїй творчості спирався на досвід західноєвропейської класики, виробив власне естетичне кредо і став до лав борців за національне відродження.) II. П’єси І. Кочерги – золотий фонд української драматургії XX століття. 1. Актуальність творів драматурга. (Твори 1. Кочерги цікаві тим, що […]...
- Розкрийте особливості художньої структури “Книги пісень” Г. Гейне (художня структура книги, особливості розвитку сюжету, композиції та образу ліричного героя, засоби виразності) Розкрийте особливості художньої структури “Книги пісень” Г. Гейне (художня структура книги, особливості розвитку сюжету, композиції та образу ліричного героя, засоби виразності). “З мого великого болю творю я пісні маленькі” Поетична збірка “КНИГА ПІСЕНЬ” Поетична збірка “Книга пісень”, найдовершеніше творіння Гейне, лише за його життя перевидавалася дванадцять разів і принесла йому славу не тільки найкращого поета […]...
- Питання про відносини драматургії Василя Гоголя і драматургії Котляревського Не менш сильним був вплив драматургії Котляревського на дальший розвиток української літератури. Як ми вже побіжно зазначали, сама п’єса ” Наталка Полтавка ” своїм змістом і стилем давала засновки для відходу від бурлеску й переходу до інших напрямів – реалістичного, романтичного, сентиментального. Має рацію автор розділу в “Історії української літератури у восьми томах”, коли зазначає: […]...
- Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі А. Чехова “Чайка” А. Чехов відомий у всьому світі як оригінальний творець короткого оповідання. Крім того, він є і визначним новатором у галузі драматургії. У свої п’єси Чехов переніс живе життя, без ефектів, без красивих поз і незвичайних ситуацій. Він вважав, що в театрі має бути все так само просто і водночас складно, як буває в житті. І […]...
- Давньогрецька лірика – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У зв’язку із зародженням у Давній Греції нового устрою життя епос починає занепадати. Монументальні твори героїчного змісту, які розлого оповідали про діяння богів та надзвичайні подвиги героїв далекої давнини, не могли відобразити проблем нової дійсності. Поступово в літературу післягомерівських часів увійшли невеликі ліричні твори, які у VII-VI cт. до н. е. завоювали неабияку популярність завдяки […]...
- Есхіл (525-456 рр. до н. е.) – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Видатний давньогрецький драматург Есхіл жив в епоху небувалого культурного та політичного підйому міста-держави Афіни. У VI столітті до н. е. відбулися серйозні реформи, які зміцнили становище селян та ремісників і змусили аристократію поступитися багатьма інтересами. В Афінах завдяки зміні порядків почали активно розвиватися ремесла, сільське господарство, торгівля, мистецтво. Тиран Гіппій зробив спробу зосередити у своїх […]...
- ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ – Есхіл (525-456 рр. до н. е.) – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДІЙОВІ ОСОБИ Влада й Сила – слуги Зевсові. Гефест – бог-коваль. Прометей – титан. Океан1 – титан. Хор океанід – дочок Океанових. Гермес – вісник Зевсів. ПРОЛОГ Скеляста гірська пустеля. Три божества – Гефест із молотом і ланцюгом у руках, Влада і Сила – підводять в’язня Прометея до скелі. Влада От і прийшли ми аж […]...
- Давньогрецький театр – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Як епос у VII ст. до н. е. поступився поезії, так і поезія у V ст. до н. е. відійшла на другий план із розквітом давньогрецького театру. Він став одним із найбільших надбань європейської та світової культури. Драма як театральне мистецтво найбільшого розквіту набула у V ст. до н. е. в одному з наймогутніших міст […]...
- Гомер (VIII-VII ст. до н. е.) – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Малоазійський грек Гоме́р з античних часів вважається автором епічних поем “Іліада” та “Одіссея” – визначних пам’яток давньогрецької літератури, створення яких відносять до другої половини VIII ст. до н. е. І грецькі, й римські автори в усі періоди розвитку античної літератури беззаперечно визнавали велич і бездоганність Гомерових поем, вважаючи їх взірцями, які неможливо перевершити. Давні греки […]...
- Михайло Старицький – видатна постать в історії української літератури та театру Ознайомившись із творчим та життєвим шляхом Михайла Старицького, я дізналася, що він був не тільки талановитим митцем, а й темпераментною, свободолюбною особистістю з веселою вдачею. На мою думку, його обдарованість проявлялася у всіх діяннях, якими займався Старицький, адже нам він відомий як видатний актор, талановитий режисер, сумлінний громадський діяч і вражаючий поет. Особисто мене захоплює […]...
- Особливості розвитку Галицько-волинського князівства в період політичної роздробленості Ще одним великим політичним утворенням на Русі в цей період було Галицько-Волинське князівство. Воно розташовувалося на окраїнних західно-російських землях. Галицько-Волинське князівство відрізнялося сприятливими природно-кліматичними умовами, багатством, багатолюдністю й красою міст (Галич, Володимир Волинський, Львів, Перемышль і ін.), перетиналося важливими торговельними шляхами загальноєвропейського значення. Воно граничило з Угорщиною й Польщею. Із цими державами в російського князівства […]...
- Давньогрецький епос – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Упродовж “темних сторіч” відбулися дві надзвичайно важливі зміни в житті племен, що заселяли Давню Грецію. Перша – завойовники дорійці та завойовані ахейці злилися в один народ і стали називати себе е́ллінами, а свою країну – Елла́дою (звичні нам назви Греція та греки прийшли пізніше від римлян). Другою зміною стала поява незалежних міст-держав (полісів). Невеликий розмір […]...
- Творчість Кальдерона – вершина літературного бароко. Драма “Життя – це сон”. Художні особливості драматургії П. Кальдерона ІСПАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ 4. Творчість Кальдерона – вершина літературного бароко. Драма “Життя – це сон”. Художні особливості драматургії П. Кальдерона Слава Лопе де Вега промайнула незабаром після його смерті. Припинилося видання його творів, постановка його п’єс, ім’я його все рідше звучало з народних вуст. Суворий період феодально-католицької реакції настав в Іспанії. Життєрадісний талант поета […]...
- Особливості духовного та економіко-політичного життя XVII століття – ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ Так невимовно багато змінилося за останні роки в уявленнях про зірки і планети. Всесвіт розпадається на атоми, рвуться всі зв’язки, все розколюється на шматки, підвалини хитаються, і тепер усе стало для нас відносним. Джон Донн Культурний і літературний розвиток […]...
- Особливості драматургії М. Горького (на матеріалі п’єси “Єгор Булычев і інші”) Все життя Гіркого-Художника займала тема російського купецтва. Він ішов по плутаному сліді нашого купця – цього примечательнейшего істоти, у такий короткий історичний строк російського капіталізму, що утворив міцну основу. Власник безлічі невивчених психологічних рис, що суперечать одна іншої, що викликають жах і ненависть, страх і відраза, милування й сміх, – кулак-мільйонер, творець храмів, цинік, безпутник, […]...
- Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Видатний письменник XIX ст. Генрік Ібсен відіграв провідну роль у становленні нової європейської драми. Його новаторство полягало у відмові від звичного любовного конфлікту як основного рушія дії, у постановці низки актуальних проблем про особистість та її стосунки з суспільством. Чи не найвідомішим взірцем його “нової” драми стала п’єса “Ляльковий будинок”, сюжетом для якої автор обрав […]...
- Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 2. Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) Процес формування класицизму дав відчутні результати вже наприкінці 30-х років XVII століття. Основним жанром нового стилю стала класична трагедія, що зображувала ідеалізовані пристрасті та піднесених героїв. Найвизначнішим представником класичної трагедії на першому етапі її […]...
- Оновлення українського театру другої половини XIX століття Оновлення українського театру другої половини XIX століття У другій половині XIX століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. Це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. У другій половині XIX ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному […]...
- Становлення та розвиток драматургії в давній українській літературі Становлення та розвиток драматургії в давній українській літературі I. Виникнення драматичної літератури в Україні. (Драматична література тісно пов’язана з розвитком українського театру, шкільним навчанням. Це були віршові діалоги, які складали викладачі вищих шкіл, тому й називалися шкільними. Основні жанри драматургії давньої української літератури – шкільні драми, інтермедії.) II. Характеристика драматичних творів XVII-XVIII століть. 1. Виникнення […]...
- Самобутність драматургії І. Кочерги Самобутність драматургії І. Кочерги I. І. Кочерга – один із талановитих драматургів першої половини XX століття. (І. Кочерга – драматург-мислитель. У його творчому доробку драматичні поеми, філософські й історичні драми, комедії і водевілі, що ввійшли до золотого фонду української драматургії.) II. Творча спадщина драматурга. 1. Тематика творів І. Кочерги. (У своїх драматичних творах письменник порушує […]...
- Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Реферат На тему: Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру. Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ 11 клас ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ Г. ІБСЕН КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Із драматургії кінця XIX – початку XX століть. Генрік Ібсен “Ляльковий дім”” 1. Дайте стислу характеристику поетики “нової драми” Г. Ібсена. У п’єсах Ібсена ідеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ; розробляються нові […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії, В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, […]...
- Розвиток драматургії Розвиток драматургії Перші драми XVII століття з’являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями – студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма “Володимир” Феофана Прокоповича, “Милість Божа” невідомого автора, “Воскресіння мертвих” Георгія Кониського. У драмі “Володимир” розповідається про життя й діяльність князя Володимира Великого, у “Милості Божій” прославляється Богдан Хмельницький, а […]...
- “Загальна характеристика драматургії І. Карпенка-Карого” Відомий драматург, актор, режисер і письменник І. Карпенко-Карий є однією з найвизначніших постатей в українському театральному мистецтві і драматургії. Не менш відомий український митець І. Франко писав про нього: “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя. Се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав […]...
- “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” – п’єси, написані у 1818-1819 роках Уперше вони були виставлені на сцені 1819 року. Як пише С. Стеблін-Камінський, ролі виборного в першій п’єсі і Чупруна в другій спеціально були написані для М. Щепкіна. П’єси Котляревського поклали початок новій українській драматургії і українському національному світському театрові. Перші біографи Котляревського відзначали великий успіх п’єс драматурга, поставлених Полтавським театром. Так, зокрема, О. Терещенко писав […]...
- “Історичні обставини розвитку української літератури на межі ХІХ та ХХ століть” Історичні обставини кінця ХІХ – початку ХХ століття завели українців у неймовірно складну політичну, суспільну та культурну ситуацію, оскільки народ був розділений на дві частини, перебуваючи у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Політика, яку проводила Російська імперія у напрямку діячів української літератури, була надзвичайно жорстокою, репресивною, тоталітарною; російський уряд своїми переслідування, ув’язненнями намагався усіляко перешкоджати […]...
- “Моє відкриття нової російської драматургії межі 19 століття” Історія драми, якщо це не драма тільки для читання, не може бути написана окремо від історії сцени, для якої вона призначалася, а історія сцени за останні п’ятдесят років занадто велика тема, щоб торкатися її у моєму творі. У другій половині XIX століття на російській сцені панував побут, життя і звичаї тієї чи іншої частини людства. […]...
- Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття 1. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття. У цей період відбувається гострий конфлікт між протилежними тенденціями. Загальний художній занепад проявляється вже у творчості письменників-натуралістів.(див. натуралізм).До 60-70 років відноситься виникнення імпресіонізму у Франції, згодом в Німеччині та інших країнах.(див. імпресіонізм). Першими власне декадентськими течіями є символізм, батьківщиною якого була Франція 70-80 рр, і […]...
- М. П. Старицький – “батько українського театру” (1849-1904) Народився у с Кліщинці на Черкащині в дрібномаєтній поміщицькій родині. Рано залишився сиротою, виховувався в родині відомого композитора М. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах. Працював у недільних школах, театральних та народознавчих гуртках. Оселившись з 1871 р. в Києві, поєднує літературну творчість з театральною діяльністю (був одним із засновників і керівників […]...
- Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького […]...