Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
8 клас
(за байкою “Пан та Собака”)
II варіант
Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури.
У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським
Митець добре знав побут і звичаї українських селян, і це помітно з тексту байки. В образі собаки Рябка, якого немилосердно лупцюють панські слуги, Гулак-Артемовський показав безправних українських кріпаків. Собака недосипав ночей, охороняючи добро пана: доглядав за худобою, зазирав до свинок, у курник. Думав Рябко, що таким чином можна піддобритися до Пана, заслужити його ласку та пошану.
Hаївний Собака вірив у панську доброту та вдячність.
Одного
Виявляється, через гавкіт чесного охоронця пани не спали цілу ніч, а за це вже належить дещо інша нагорода. Слуги добряче відлупцювали Рябка.
Отямившись від панської “нагороди”, Собака нічого не може зрозуміти. Він навіть питає: “Чим, люди добрі, так оце я провинився?” Один із наймитів пояснює Рябкові, що провина в занадто завзятій праці. Тим важче бідолашному Собаці зрозуміти, чого ж тоді від нього вимагають?
Адже сам Пан помітив, що його вірний Рябко охороняє майно, гавкає, відганяючи злодіїв. Але ж:
Оце тебе за те
По жижках, брат Рябко, так гарно
Пошмагали,
Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали.
Старанний трудар ніяк не збагне, у чому ж тут провина, бо охороняти, зовсім не гавкаючи, здається, не можна. Як працювати надалі? Обурений несправедливістю Пана, бідний Собака наступної ночі заснув, аж захріп. І сталося так, що саме цієї ночі Пана обікрали москалі.
Бідолашний Рябко завинив і на цей раз, тому що не гавкав.
Гулак-Артемовский засуджує свавілля та безглузді вимоги поміщиків-самодурів:
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
Не треба думати, що автор сміється з Собаки. Байкареві гірко за долю Рябка. Автор переймається долею всіх селян, які страждають від кріпосницької сваволі. Гулак-Артемовський характеризує панів у гостросатиричному плані. Пани – деспоти, самодури, свавільники.
Наприклад, автор відзначає, що насправді Пан не міг спати спокійно не з причини собачого гавкоту, а тому, що звечора програвся в карти. Тобто, Пан вимістив свою злість на безсловесному Рябкові. Недарма Собака думає: “Де ж правда на цьому світі?”, бо ж:
Повернешся сюди – і тута гаряче,
Повернешся туди – і там-то боляче
Розповсюджена в численних рукописних копіях,
Байка Петра Гулака-Артемовського”Пан та Собака”
Відіграла значну роль у посиленні антикріпосницьких настроїв у тодішньому суспільстві.