Охарактеризуйте добуток “Євгеній Онєгін” як психологічний роман у віршах

У романі “Євгеній Онєгін” представлені всі рівні російського життя: тут і вищий мир Петербурга, і дворяни-пустельники, і провінційне суспільство, і кріпаки Ленських, і громадське життя (театр, бали), і приватний, сімейний побут, і народні гадання, і “золота молодь”, і селянин, що їде до міста, і різноманітні картини природи. Енциклопедичне охоплення російської дійсності стало можливим завдяки особливому прийому – наявності образа автора. Автор-оповідач виступає в різних особах: він друг і гарний знайомий Онєгіна, заступник і захисник

Тетяни, поет, що експериментує з новими принципами зображення дійсності, він свідок подій, які відбуваються в романі. Образ автора сприяє розширенню тимчасових і просторових границь роману, створює атмосферу вільної сюжетної й композиційної активності.

Автор звертається до читачів, направляє їхню увагу, пояснює події, тобто налагоджує взаємодія автора й читача.

Опорні поняття: соціальний роман, роман у віршах, психологічний тип, індивідуальність героя, умови формування характеру.

Висновок. Героїв роману Пушкіна називали “типовими виключеннями”, тому що вони, уособивши найважливіші риси характерів,

не втратили своєї індивідуальності. Романом “Євгеній Онєгін” почався процес розквіту російської літератури, що вивів неї на видне місце у світовому літературному процесі.

Проблема, що поставив Пушкіна в романі,- людина й сучасність, “герой сучасності” – стане однієї з ведучих у російській літературі ХІХ сторіччя.

Роман починається внутрішнім монологом Онєгіна, з якого читач одержує певне подання про внутрішній миру героя. А потім слово бере автор і розповідає про умови формування цього внутрішнього миру. З оповідання про минуле героя читач довідається, що Онєгін – типовий представник петербурзької “золотої молоді”, що ніяких “романтичних” умов життя цей юнак не знало.

Типове в герої роману відчули сучасники поета, один із критиків першого розділу роману так і помітив, що “героїв”, подібного Онєгіна, “зустрічаємо дюжинами на всіх більших вулицях”. Так же типовими виникають і сільські поміщики, і світське суспільство Петербурга й Москви.

Чимало літературознавців намагалися визначити жанр роману “Євгеній Онєгін”. Його називали “енциклопедією” російського життя. І кожне визначення до певної мері є справедливим, але перерахованими жанрами можна визначити й інші добутки, які зовсім не схожі на роман Пушкіна. Довіримося авторові, що у присвяті назвало цей добуток “вільним романом”. І справді, перше, що вражає кожного читача цього роману,- воля. Вона відчувається у всім.

Вірші роману легені, невимушені, начебто автор зовсім не докладав зусиль, щоб створити їх. А тим часом, роман подвижнецкая робота, подвиг уздовж семи років. А грандіозний будинок, що складається з тисяч віршованих рядків, вийшла дивно легкої й вишуканої. Відомість цього будинку сталася можливим завдяки відкриттю Пушкіна – особою “Онегинской” строфі.

На перший погляд, відкриття це формальне, але саме воно дає можливість не тільки втримувати всю конструкцію, а й змінювати неї, добудовувати, уміщати разнообразнейший зміст.

Поетична Мова роману пов’язаний з узагальнюючою роллю роману у віршах. І для автора це був певний підсумок, тому мова здобуває афористичности.

Проте Онєгін – характер індивідуальний. Розкрити саме індивідуальність Онєгіна Пушкіну допомагає принцип контрасту. Онєгін не тільки протиставляється “миру”, але й героям, близьким до нього,- Ленскому, Тетяні. На принципі контрасту будував Пушкіна й образ Тетяни


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Охарактеризуйте добуток “Євгеній Онєгін” як психологічний роман у віршах