П’єр-Жан Беранже Вибране у перекладі Василя Мисика
П’єр-Жан Беранже Вибране Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Смерть і Поліція Про вашу звідавшись недугу,
Префект поліції звелів, Щоб допоміг я вам, як другу, I з ложа смертного підвів.
До столу ж! Хай лунає спів! На лікарів даремні ваші трати: То слуги смерті – геть їх проженіть!
Вам, пане, заборонено вмирати! Тож слухайтесь поліції – й живіть! Як умрете, народ напхнеться До нас Бог знає звідкіля – Й таке у місті розпочнеться, Що заколишеться земля,
Як при падінні короля. I – зрештою
Ваш мертвий прах? О ні, так не годиться! Тож слухайтесь поліції – й живіть!
I сам король, і депутати Не співчували тим пісням, Якими вміли потішати Ви неньку Францію, бо нам Ви не курили фіміам.
До шпигунів прихильні трибунали На вас плели свою підступну сіть, Ім’ям закону всюди таврували! Тож слухайтесь поліції – й живіть! Та є надія, що до року Скінчиться ваш високий літ.
Тоді-то, знявши з нас мороку, Ви зможете, старий піїт, Покинути цей грішний світ.
Дістануться вам прості дроги й шати, Не відгукнеться сурм блискуча мідь. А поки що –
Кардинал і співець О, як проречисто мене за гріх Картає ваше звернення суворе! Так ви читач куплетиків моїх? Аж ось коли спіймались, монсеньйоре!
У мене муза й вип’є, то не спить, А тішиться, жартує напропале. Не гріх під чаркою й людей повеселить. Що скажете на це, панотче кардинале? А як моє дівчатко вам, оте,
Що я піснями славив так охоче? Ви нишком хрест на себе кладете! Воно постарілось: не бійтесь, отче.
Давно вже єзуїтів кагала Заполонила серце підупале. Бабуся й школу їм для діток завела. Що скажете на це, панотче кардинале? Патріотичним віршиком озвусь – Мене в тюремні тиснете ворота.
Так повелося, що прелат-француз У нас боїться й назви патріота. Хоч я бідняк, я не журюся тим. Мій рідний край – моє гніздо тривале.
Я так люблю його, як ви свій гордий Рим. Що скажете на це, панотче кардинале? Коли куплетом тішитесь моїм,
Ви, безоглядний воїн Ватікану, Чи добираєте ж науку в нім, Самаритянином спасенним дану? Він з ліками б до хворого прийшов,
Обмив би тіло, порохом припале, Старався б визволить невільника з оков… Що скажете на це, панотче кардинале? Тож визнайте сьогодні, що сам Бог В моїх піснях своє лице являє!
Я вірю, що він бачить нас обох I вбожество моє благословляє. Один він серед мурів та сторож Моє підкріплення надійне, стале.
Це він навчив мене висміювать вельмож. Що скажете на це, панотче кардинале? Проте у вас іще душа жива, Тож добросердій вибачте людині,
Щоб вибачила й вам вона слова, Такі чужі Христовій благостині. Але до Рима кличе вас конклав! Там зборище хвилюється чимале.
Якби-то Дух Святий тіару вам послав! Що скажете на це, панотче кардинале? Моїм друзям, що стали міністрами
Ні, друзі, я нічим, нічим не хочу бути. Хай інші квапляться на ваш пустий парад. Господь велів мені на вужчий шлях звернути:
Я, птах несміливий, уник двірських принад. Що б я хотів собі? Гарнесеньку небогу Та скромну бесіду з гулякою хмільним. Благословляючи мою колиску вбогу,
Бог наказав мені, щоб я не був нічим. Навіщо титули для бідного піїти? Живу я віршами, на них марную час.
А як фортуну десь і трапиться зустріти, Кажу я сам собі: “Ця розкіш не про нас”. Нехай дістанеться фортунин подарунок Трудязі вбогому, а не ловцеві рим!
А я без сорому носитиму свій клунок. Бог наказав мені, щоб я не був нічим. Коли спахне в мені жадання невтоленне Із неба глянути на свій людський загал,
Чи не змішаються тоді в одно для мене Підданець і король, солдат і генерал? Почую гук… про що?
Про перемогу браву? Ім’я прокотиться й розійдеться, як дим. Великі, що внизу я бачу вашу славу! Бог наказав мені, щоб я не був нічим. Та знайте, гордії керманичі країни,
Як я одважного ціню проводиря, Що, покидаючи позаду рідні стіни, Назустріч вітрові пускається в моря.
“Щасливої плавби!” – я вслід йому гукаю I зичу витримки під вихором страшним. А потім знов собі на сонечку дрімаю… Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
Помпезна, мабуть, вам судилася гробниця, Мені ж – занедбана могилка в бур’яні. Везтиме бучно вас жалобна колісниця, На марах випаде труситися мені. Даремно квапляться туди, де зірка впала!
Не важать зовсім там ні золото, ні чин: Як не різнилися, а смерть їх порівняла! Бог наказав мені, щоб я не був нічим. Дозвольте ж геть піти із вашого чертога!
I хай ця річ моя не буде вам у гнів! Прощайте, друзі! Там, край вашого порога, На мене лютня жде та пара шкарбанів. Свободу бачу я! Для вас її звитяга
Готова статися укріпленням твердим. Я славитиму скрізь її безсмертні блага. Бог наказав мені, щоб я не був нічим.
Related posts:
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа, Що, як полежать довший час, […]...
- Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в нас мала й похила, Завжди […]...
- Слово Василя Мисика Наш рідний край уславили імена чудових літературних світочів: Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Б. Грінченка, М. Хвильового, О. Довженка та багатьох інших майстрів пера. Але не можна байдуже пройти повз постать Василя Олександровича Мисика, поета, прозаїка, перекладача. Сімнадцятирічного хлопця з Дніпропетровщини прийняла гостинна харківська земля – тодішня столиця України. Одним з учителів письменника-початківця став […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя смутна в огні страждання… Хто […]...
- Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею ми спочинемо усі, Усі, хто […]...
- Іван Крилов Байки у перекладі М. Рильського Іван Крилов Байки Перекладач: М. Терещенко Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Муха й подорожні У спеку, в літній день, в південну саме пору, Піском розсипчастим, під гору, Тяжкий, з родиною дворян Вчотирикінь ридван Ледь пхався. Геть коні змучились; хоч кучер як старався, Спинилися. Він […]...
- ПРОЩАЙ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ ПРОЩАЙ Вже скоро, Франціє. Я подих смерті чую, О мати дорога! Нехай твоє ім’я, Ім’я улюблене останнім прокажу я. Чи хто любив тебе відданіше, як я? Я вихваляв тебе, не вміючи читати, Нині, в смертну мить, знесилений украй, Про тебе буду я, конаючи, співати, Ти ж пошануй мене сльозою і – прощай! […]...
- Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського Лі Бо Поезії Перекладач: Л. С. Первомайський Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986. В зимовий день повертаюсь До своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози?, Ще пил на одежі чиновницькій Отьмарює взори. Єдину стежину […]...
- Микола Некрасов Вірші у перекладі М. Рильського Микола Некрасов Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 В дорозі Скучно! Скучно!.. Поштарю меткий, Ти б розвіяв тяжку мою скуку! Заспівай-но мені щось про вік молодий, Про рекрутський набір і розлуку; Чимсь химерним мене посміши, Де що бачив чи чув, розкажи […]...
- Кіндрат Рилєєв Вірші у перекладі М. Рильського Кіндрат Рилєєв Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 О. П. Єрмолову Любимче Марса і Паллади, Що заслужив ім’я – Росії вірний син, Єрмолов! Рятувать спіши синів Еллади, Північних генія дружин! Пізнавши вихованця слави По змаху владної руки, На лютих ворогів у […]...
- Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 На свою сліпоту Погас мій зір, і все для мене тьмою вкрите, I маю я талант, не вжитий ще, один: Смерть – хоч моя душа хотіла дати чин Своєму Панові і […]...
- Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана Іраклій Абашідзе Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Пісня про перший сніг Вночі сьогодні сніг ішов. Чому до мене не прийшла, ти знов Мене вгорнути в теплий свій покров? Я рано встав, і вийшов я на сніг Шукать слідів твоїх маленьких ніг. Засніжено […]...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не буде жертва любові таємна Горіти […]...
- Ніколоз Бараташвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Ніколоз Бараташвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Мерані Мерані1 мій мчить без доріг, без троп і стежок мчить; За мною, крякаючи вслід, злоокий крук летить. Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет дитинний Чую в груді. Ні, […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою “Носороги”) Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти XX сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями цілих народів, вони здійснювалися на очах письменників, що […]...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах, Це кордони. Між правдою і […]...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий. Ні змагань, ані зусиль – […]...
- Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Перекладач: Володимир Житник Джерело: З книги:Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 клас – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. Ні, це не в чомусь, Що можна викласти у красі чи у стилі, Це не Порохова башта, і не Староміська площа, і не Карлів міст, I не стара, й […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”) Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”) Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти ХХ сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями […]...
- БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (1780 – 1857) БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (Beranger, Pierre-Jean – 19.08.1780, Париж – 16.07. 1857, там само) – французький поет. Народився в сім’ї дрібного службовця. Батько – син сільського трактирника. Матір – дочка кравця, швачка. Після розлучення батьків Беранже залишили під опіку діда-кравця. У восьмилітньому віці Беранже віддали у пансіон Сент-Антуанського передмістя. У дитинстві він став свідком […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть Біг – хай тебе Знищить, […]...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Бажана Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 До Георга Гервега Гервег, ти – жайвір залізний, Лунає від співів твоїх вишина, Де промені сонця сяйнули. Невже дні зими проминули І справді в Німеччині квітне весна? Гервег, ти – жайвір залізний, Коли ти […]...
- ЦАР ГОРОХ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ ЦАР ГОРОХ Колись був славний цар Горох, В історії не знаний. Без слави добре спав за трьох, Немов простий підданий. Замість корони тільки й мав Ту шапочку, що надівав, Як спав. Ах, ах, ах, ах, ох, ох, ох, ох! Який був добрий цар Горох! Ох, ох! В хатинці жив він, добре їв […]...
- НЕГРИ І МАРІОНЕТКИ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ НЕГРИ І МАРІОНЕТКИ Віз капітан у синім морі На ринок негрів продавати. Вони тужили, мерли з горя… “Пху,- каже, збитки, до сто мати! Ото народ дурноголовий! Та знаю ліки від журби; Влаштую їм театр ляльковий,- Порозважайтеся, раби”. Щоб сум розвіяти безкраїй, Іде комедія смішна. Полішинель там виступає, Для чорних справжня новина. Вони […]...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і зір його таким Далеким був […]...
- Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть повз короля, який глузує з […]...
- Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові у перекладі Є. Сверстюка Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові Перекладач: Є. Сверстюк Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх зневіри також візьмеш суть; Якщо чекати зможеш […]...
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій коханий, радосте єдина! Рученятами голубиш […]...
- Характеристика образа Беранже в пьесе Э. Йонеско “Носороги” Пьеса Э. Йонеско “Носороги” непривычная по форме, сюжету, хотя целиком понятна с точки зрения характеров. И это и не удивительно, ведь это пьеса абсурда. Именно абсурд и юмор сюжета несут в себе идею победы над страхом перед обществом, государством, перед людьми. Все эти явления навязывают человеку свои правила, свою волю, превращая человека в куклу. Такая […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) П’єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско “Носороги” була написана у 1959 році. Цей родоначальник “драми абсурду”, класик, у якому критики бачать “в’їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти”, був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб не скотитися у прірву бездуховності і зневіри. П’єса “Носороги” – це алегорія на людське суспільство. […]...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас вже постарався, До […]...
- Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити у даному випадку. Чимало словоформ […]...
- Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Новела “Марія”, написана В. Стефаником у 1916 році – один з найкращих творів не лише з-поміж новелістики письменника, а й з усієї малої прози вітчизняної літератури початку ХХ століття. Вона присвячена пам’яті Івана Франка і являє собою художню історію пізнання головною героїнею людей, світу і себе в […]...
- Творче кредо Василя Симоненка Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І […]...
- Основні мотиви творчості Василя Симоненка Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) Суворі юнацькі очі уважно дивляться на нас з обкладинки книги. Очі людини, погляд якої, попри всі життєві негаразди, залишився вольовим, пронизливим і відвертим. Юнак, що вмів по-справжньому любити і страждати, що не тільки своїми творами, а й своїм життям довів вірність добру […]...
- Твiр-вiдгук на прочитану книгу. Дивосвiт Василя Скуратiвського Не можу не написати про чарiвну книжку “Святвечiр”, якою користуюсь досить часто. Це моя помiчниця. Автор двотомника – вiдомий український письменник, етнограф Василь Скуратiвський. До книжки увiйшло понад сто грунтовних описiв свят та обрядiв. Вiд хати до хати його зошит повнився записами пiсень, прислiв’їв, приказок, притч, звичаїв. Оповiдi автора написанi образною мовою, пересипанi пiснями, прислiв’ями, […]...
- “Своєрідність поезії Василя Симоненка” Дослідники творчості Василя Симоненка підкреслюють, що “з поверхні його поезія буде здаватися таки чисто традиційною”. І все ж ця зовнішня, формальна простота була б оманою, якби на її підставі хтось узявся б робити висновки про звичайну традиційність Симоненкової поезії, в якій не знайдеш нічого нового, без чого, властиво, поет і не існував би. Стверджуючи, що […]...