Панорамне зображення міста у творчості М. Ю. Лермонтова (На прикладі раннього твору “Панорама Москви”)
1. Сторінки історії. 2. Звукові ефекти. 3. Контрастні описи.
4. Прийом уособлення.
Відмітна властивість російського розуму складається у відсутності поняття про границі. Б. Н. Чичерин У творчості М. Ю. Лермонтова значне місце займають різні філософські й психологічно наповнені добутки. Але основа такої творчості початку заставлятися ще. у ранні добутках Наприклад, у юнкерському творі М. Ю. Лермонтова-“Панорама Москви”, написаному за завданням викладача російської словесності в Школі гвардійських підпрапорщиків і кавалерійських юнкерів
У невеликому оповіданні відбиті всі ті моменти, які знайдуть своє більше повний розвиток надалі творчості прозаїка й поета.
З найперших рядків перед нами з’являється не просто безжиттєве місто з його ансамблями й населенням. Перед нами немов розвертаються сторінки історії. Лермонтов починає своє оповідання із древньої величної Москви Автор відзначає, що він являє собою не безмовну громаду каменів, місто наділене своєю душею й життям.
Тому жителі підкоряються її плавному плину. Так, із самого початку оповідання створюється багатогранний образ столиці.
Він розгорнутий на історичному
“. Так після опису величної Москви автор уводить в оповідання людей, які можуть поетично й натхненно описати всі достоїнства древнього міста. Серед них письменник виділяє людей творчій і відданих не тільки своїй справі, але й батьківщині. У цьому першому юнацькому добутку нам представлений такий хід опису, що характерний для більше пізніх текстів письменника.
Як зауважували багато дослідників, спочатку М. Ю. Лермонтов дає панорамне зображення тої або іншої місцевості й після цього наповнює її звуковими ефектами.
Такої ж схеми він дотримується у творі “Панорама Москви”. Після того як автор показав нам величну Москву й наповнив її людьми, в оповіданні з’являються звукові ефекти. При цьому створюється багатогранна картина й на звуковому рівні. “Як в океану, у неї є своя мова, мова сильний, звучний, святий, молитовний!..”.
Але в цей звучний мир входять і кожний житель зі своєю мовою, самовираженням.
Все це багатоголосся поєднується одним єдиним образом міста. Тому нам хочеться погодитися з автором у тім, що картина, що виникає під його пером, може надавати видимі риси й самі звуки: “…безтілесні звуки приймають видиму форму, що парфуми неба й пекла звиваються під хмарами в один різноманітний, невимірний, що швидко вертиться хоровод!.. “. У цьому добутку М. Ю. Лермонтов вирішує й ще одне дуже складне питання.
Як крапка відштовхування для своїх спостережень він вибирає верхній ярус дзвіниці “Іван Великий” у Московському Кремлі.
Так ця крапка здобуває символічне значення: має духовне наповнення. Дзвіниця дозволяє авторові піднятися не тільки над самим містом, але й над проблемами суспільства. Тому він порівнює його з мурашником, у якому метушаться люди й киплять страсті Подібне віддалення від цього миру дозволяє авторові внести в оповідання історичні риси й прикмети часу.
Наприклад, він згадує про Сухаревой вежі, що була споруджена за наказом Петра I. Так, в одному оповіданні він сполучає два образи Москви й міста Петра – Петербурга. Вони протягом всієї історії являли собою дві різні сторони життя суспільства.
Москва в описі М. Ю. Лермонтова показана через велику картину, а північне місто – через заслуги Петра I. Холодність останнього образа залишає свій відблиск на зображенні самої вежі: “Її похмура фізіономія, її гігантські розміри, її рішучі форми, все зберігає відбиток іншого століття, відбиток тої грізної влади, який ніщо не могло противитися”. У цьому оповіданні зі своєю певною характеристикою з’являється ще один історичний персонаж – Іван Грозний. В оповідання дана фігура вводиться через образ храму, показуючи тим самим, що час його правління відбивалося не тільки на житті, але й у душах російських людей.
І воно було таким же похмурої й важким не тільки для Москви, але й для самої держави, як і похмура картина храму, що наводить зневіру. В архітектурі міста автор відзначає і європейські традиції Деякі будинки побудовані на західний манер. В одному просторі міста автор показує сполучення безлічі різних культур, які добре сусідять між собою. Таке ж контрастне зіставлення автор використовує й при описі народу.
Після характеристики похмурого, але чудового храму Василя Блаженного погляду з’являється строката юрба торговців: “Поруч із цим чудовим, похмурим будинком, прямо проти його дверей, кипить брудна юрба, блищать ряди крамниць, кричать рознощики, метушаться булочники в п’єдесталу монумента, спорудженого Минину…
Всі так галасливо, жваво, неспокійно!..”. Панорамне зображення Москви, представлене в добутку, не обходиться й без одного з головних водойм – Москви-Ріки. Але вона показана не у своїй пишноті, а в робітнику, трудовому, стані Вона знемагає від того &;#8216;тягаря судів, які йдуть по ній з вантажем. І в його складі замічені дуже важливі для життя складові – хліб і дрова.
При описі водного простору в добуток входять різні уособлення, що малюють перед нами поетично барвисту картину.
У ній з’являється особливий колорит: “А там… починаються Воробйови гори, увінчані густими гаями, які із крутих вершин дивляться в ріку, що ізвивається в їхньої підошви подібно змії, покритою сріблистою лускою”. Подібні риси наприкінці оповідання здобуває й саме місто. Автор порівнює древню столицю із красунею, що тільки ввечері показує свої кращі убори.
І саме в такий момент вона залишає в душі “сильне, незабутнє враження”. Захистом же їй неодмінно служить Кремль, що автор порівнює з державним вінцем на чолі грізного владики Наприкінці твору в описі міста М. Ю. Лермонтов використовує різні древні повір’я. Так в оповіданні з’являється образ птаха Фенікса, що може сама себе спалювати й тим самим приносити відновлення. Ця картина весьмасимволична для Москви, що пережила пожежу Вітчизняної війни 1812 року Так автор створює у своєму описі дійсно панорамне зображення міста.
Воно не тільки рухається вшир, але й іде вглиб століть. Місто створюється у творі не тільки через архітектурні ансамблі, але й за допомогою простих людей.
У невеликому прозаїчному добутку автор показує й сторінки нашої історії, які органічно входять у саме оповідання. Так через окремих яскравих особистостей він надає своїй картині певну монументальність. Здається, що перед нами не текст початку XIX століття, а літописний звід про діяння й здійснення Русі в самих неї яскравих проявах При цьому автор не забуває й про європейську складову в портреті міста. В образі Москви все перебуває в нероздільній єдності.
Деякі з будов навіть здобувають людські риси, тим самим показуючи юнацький захват самого автора.
Через такі порівняння нам зрозуміло й відношення оповідача до монументального образа Москви. Свою картину поет наповнює не тільки зображеннями, але й звуковими ефектами й символичними образами, що дозволяють створити барвисту панораму міста. Саме такий опис дозволяє не стільки бачити, скільки почувати той особливий ритм опису й оповідання, що хоче передати у своїй картині автор.
Про це він говорить у своїх заключних рядках: “Треба бачити, бачити… треба почувати все, що вони говорять серцю й уяві!..
“.
Related posts:
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема “Мертві душі”. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її хазяїв. М. […]...
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її […]...
- Розкажіть про особливості зображення у творчості Т. Шевченка долі жінки (на прикладі прочитаних творів) У художній літературі того періоду (кінець XVIII – перша чверть XIX ст.) багато було творів на тему зведення простої дівчини паном-спокусником. Але Шевченко пішов далі і трактував цю тему не тільки в моральному, а в соціальному і національному плані; дворяни зводять дівчат не тільки тому, що погано виховані, а передусім через те, що вони з […]...
- Сатиричне зображення глуповцев (По добутку М. Е. Салтикова-Щедріна “Історія одного міста”) 1. Зміст добутку. 2. Сатиричне зображення міста. 3. Глуповци і їх градоначальники. 4. “Історія глуповского лібералізму”. 5. Зміст фінальної сцени. Добуток М. Е. Салтикова-Щедріна “Історія одного міста” є оригінальним сполученням реалістичного й фантастичного, гротескного Добуток висвітлює історію вигаданого міста Глупова, однак зазначені точні дати записів – з 1731 по 1826 рік. Читач, що добре розбирається […]...
- Мої враження від Москви (лист) Мої враження від Москви (лист) Давно тебе не бачила. Але дуже хотілося б з тобою поспілкуватися. Так багато вражень, життя нестримно несе мене своїми потоками, але мені вдається вправно керувати течією. Знаєш, я ніколи не жалкую, що витратила тоді гроші на поїдку до Москви. Яке чудове і водночас незвичне місто, занадто велике, щоб його можна […]...
- Образи природи в М. Ю. Лермонтова (На прикладі декількох віршів) 1. Самотні природні образи. 2. Променисті й радісні пейзажі. 3. Цілюща сила природи. У природі ніщо не пропадає, крім самої природи А. Крижановский Картини природи, що виникають під пером М. Ю. Лермонтова, мають особливу властивість, яку можна назвати душею. Весь цей органічний і неорганічний мир стає дуже близькими не тільки самому поетові, але й нам […]...
- Простежте зображення у творах Ч. Діккенса різних верств англійського суспільства, соціальних контрастів та духовних конфліктів (на прикладі романів “Пригоди Олівера Твіста”, “Домбі і син”). Визначте значення творчості письменника Простежте зображення у творах Ч. Діккенса різних верств англійського суспільства, соціальних контрастів та духовних конфліктів (на прикладі романів “Пригоди Олівера Твіста”, “Домбі і син”). Визначте значення творчості письменника. Роман Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста” – ще одна спроба автора показати сучасникам тіньові сторони життя й не тільки розчулити, але й примусити замислитися над їх першопричиною. […]...
- Роль доктора Уотсона у творчості А. К. Дойла на прикладі оповідання “Блакитний карбункул” Усяка книга кимсь розказана. Той, хто розповідає, оповідає або викладає, – завжди перед нами. Кожному з нас доводилося чути, як різні люди розповідають ту саму історію. І в цьому випадку Історія не тільки звучить по-різному, але в кожному новому переказі вона знаходить новий зміст. При цьому зміст залишається колишнім, але міняється тон оповідання. Оповідач саме […]...
- Тема батьківщини у творчості М. Ю. Лермонтова 1. Значення теми у творчості поета. 2. Відвага російського солдата. 3. Чистота національного характеру. Щира людина й син Батьківщини є те саме. А. Н. Радищев Тема батьківщини у творчості М. Ю. Лермонтова має величезне значення. Поет з різних сторін підходить до такій рідній і тонкій матерії, що стає дуже близької, але в той же час […]...
- “Людина прийшла в мир для безмірної волі творчості й щастя” (На прикладі оповідань А. И. Куприна “Гамбринус” і “Анафема”) 1. Образ вільного музиканта Сашки з “Гамбринус”. 2. Батько Олимпий з оповідання “Анафема” як виразник протесту проти фальші. 3. Загальні риси скрипаля Сашки й диякона Батька Олимпия. Всі Бог зробив на радість людині. А. И. Куприн Коли торкаєшся теми творчості в добутках А. И. Куприна, те першим пригадується оповідання “Гамбринус” і його головний герой – […]...
- Моральне збідніння особистості у творчості А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Ионич” і “Агрус”) 1. Болото вульгарності. 2. Побутова рутина. 3. Божевільна ідея. Усяка потреба вщухає, а всякий порок збільшується від задоволення А. Ф. Амьель У своїй творчості А. П. Чехов піднімає чимало проблем И кожної з них він приділяє особливу увагу, дозволяючи нам не з авторських ремарок і пояснень, а із самого тексту зрозуміти позицію письменника. Він не […]...
- Опис міста Глупова в циклі оповідань “Історія одного міста” Повість М. Е. Салтикова-Щедріна ” Історія одного міста” являє собою цикл оповідань, не зв’язаних між собою сюжетом або тими самими героями, але об’єднаних в один добуток через загальну мету – сатиричного зображення сучасного Салтикову-Щедріну політичного пристрою Росії. “Історію одного міста” визначають як сатиричну хроніку. Дійсно, історії з життя міста Глупова змушують сміятися й нас, зараз, […]...
- Зразковий варіант твору про життя Лермонтова в 1837 – 1841 рр Кавказ, де стояв новий для Лермонтова Нижегородський драгунський полк, був зовсім недавно приєднаний до Росії; окремі горянські племена, не визнавали себе скореними, між збройними горцями й російською армією раз у раз відбувалися зіткнення. Під кулі горців і відправив Микола I Лермонтова. Але це перше посилання виявилося для поета не важкої. Ще хлопчиком, коли бабуся возила […]...
- “Срібний вік” на прикладі творчості Цвєтаєвої Що принесе з собою завтрашній день? Проблема, завжди турбує людський розум. Завтрашній день приходить, а відповіді на це питання немає. Майбутнє, неминуче є загадкою для людства. Із днів утворюються роки, роки формують століття, а людський розум наполегливо намагається відсунути грань, що розділяє сьогодення і майбутнє. Така суть людини, він не бажає ступати в невідомість, і […]...
- Твір на тему:Своєрідність творчості поетів “срібного століття” (на прикладі творчості одного з поетів) “Коли стихає шум епохи, ми починаємо розуміти: за плечима гігантів”, – писав Борис Пастернак. Действительно, через багато років ми краще розуміємо гениальность тих, хто затворів у минулому, чиї імена ввійшли в історію. Сьогодні ми всі частіше звертаємося до творчості поетів початку XX століття, відкриваючи для себе нові імена й нові сторони поезії вже визнаних геніїв. […]...
- Що я знаю про походження назви рідного міста Кожне місто має свої особливості, історію, культуру, назву. Є такі міста, що змінили своє ім’я. Звідки ж пішла назва нашого міста – Харків? Здається, що про заснування Харкова ми знаємо багато. Дійсно, проблема походження такого великого центру, як Харків, не могла залишитися поза увагою дослідників. Найбільш поширеною є версія, що Харків заснував козак Харитон (Харко), […]...
- Е. Сетон-Томпсон – письменник, закоханий у світ природи (на прикладі твору “Лобо”) Відомий канадський письменник-натураліст захоплює читачів зображенням природи і світу тварин. Його твори нагадують про те, що дерева і трави, джерельна вода і явища природи – це цінність земного буття. На жаль, ми нерідко забуваємо про це, завдаємо шкоди довкіллю. Любимо тварин чи птахів, що живуть, наприклад, з нами в квартирі, а голодні собака чи кішка […]...
- Життя природи у творчості Ф. И. Тютчева (На прикладі декількох віршів) 1. Пульсація внутрішнього життя. 2. Сполучення внутрішнього й зовнішнього мирів. 3. Протиріччя й домальовування в картинах природи. У природі ніщо не пропадає, крім самої природи А. Крижановский Пейзажі нерідко викликають замилування не тільки поетичних натур, але й простих людей. Ну як не закохатися в золотий листопад, що описував И. А. Бунін. Як не почути скрип […]...
- Що таке війна на прикладі твору “Повісті полум’яних літ” О. Довженка Що таке війна, ми знаємо з розповідей дідусів або навіть прадідів, зі старих кінофільмів або з таких книжок, як “Повість полум’яних літ” О. Довженка. Читаючи її коиваві сторінки, підіймається з глибини душі страшний гнів, гнів за знівечені людські долі, за сплюндровану Батьківщину. Але й росте гордість за простих і разом з тим непростих людей. Скільки […]...
- Зображення російського національного характеру у творчості Н. С. Лєскова 1. Н. С. Лєсков – невизнаний геній свого часу. 2. Розкриття національного характеру в російській літературі. 3. “Леді Макбет Мценского повіту” Лєскова й “Гроза” Островського 4. Значення образа Катерини Ізмайловій для розуміння національного характеру. Про м’якосерда Русь! Як ти прекрасна! Н. З. Лєсков Практично всі російські письменники позаминулого, XIX століття стали визнаними класиками або при […]...
- Зображення людських страстей в “Маленьких трагедіях” А. С. Пушкіна. (Ha прикладі однієї із трагедій.) Наступне пояснення: пристрасть – це, насамперед, страданье, борошно, тілесний біль, щиросердечна скорбота, свідомо прийняті На себе тяготи й мучеництва. І в той же час, пристрасть – це беззвітний потяг, неприборкане, нерозумне бажання, Алчба. У тварині страсті злиті в одне з розумом, образуя побудку, а тому в страстях тварини завжди є міра; Страсті людини, навпроти, відділені […]...
- Кавказька тема у творчості М. Ю. Лермонтова 1. Вірша, присвячені Кавказу. 2. Поеми. 3. Кавказ у романі “Герой нашого часу”. Романтичний образ Кавказу, опис природи й вдач його корінних жителів займають значне місце як у поезії, так і в прозі М. Ю. Лермонтова. І це невипадково. З Кавказом зв’язані яскраві враження дитинства письменника. В 1825 році Лермонтов побував там з бабусею. Пізніше, […]...
- Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (за романом В. Підмогильного “Місто”) Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (за романом В. Підмогильного “Місто”) Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста […]...
- Стихія революції й природи у творчості А. А. Блоку (На прикладі поеми “Дванадцять”) 1. Атмосфера революційних змін у Росії. 2. Опис старого буржуазного миру. 3. Мир, розбитий на дві частини 4. Суперечливий образ Христа. Яка чудова хірургія! Взяти разом і артистично вирізати старі смердючі виразки! Б. Л. Пастернак У січні 1918 року була створена на одному подиху знаменита поема А. А. Блоку “Дванадцять”. Сам поет уважав, що це […]...
- Художнє своєрідність “Подорожі з Петербургу до Москви” О. М. Радищева і його вплив на передову думка епохи Для багатьох поколінь російських читачів ім’я Радищева. Оточене ореолом мучеництва: за написання “Подорожі з Петербургу до Москви” автор був засуджений до смертної страти, заміненої Катериною II десятьма роками висилки до Сибіру. Її наступники на троні відновили Радищева в правах, проте він не змінив своїх поглядів і, не знайшовши до них співчуття з боку влади, у […]...
- Тема російського села у творчості Серафімовича на прикладі повести “Біла Глина” У ряді творів Серафімович розкриває класові конфлікти в селі, гостроту й складність боротьби, що відбуває в людських душах. Гострий розлад проникнув у сім’ю кулака Петренко (“На млині”, 1906), з’явившись відбиттям соціальних протиріч в українському селі. Син кулака, молодий офіцер Микола рішуче став на боротьбу за справедливість, і ніщо не має сил примирити батька й сина, […]...
- “Подорож з Петербургу до Москви” А. М. Радищева Восьмого вересня 1790 року в Санкт-Петербурзьке губернське правління був доставлений секретний арештант Петропавлівської фортеці Олександр Радищев. Тут хворому в’язневі оголосили указ про заміну раніше винесеного смертного вироку посиланням у далекий сибірський острог Ілімськ “на десятирічне безвихідне перебування”. Увечері того ж дня він дізнався, що його негайно відправляють “за найміцніше вартою” у Новгород. Звідти через Москву, […]...
- Революція й поет на прикладі творчості Єсеніна Революцію Сергій Єсенін прийняв, по його власному визнанню, досить співчутливо, хоча й з мужицьким ухилом – співробітничав з есерами, щоправда, не як політик, а як поет. Орієнтація на есерів була свідомим вибором, тому що Єсенін думав, що революція зробить Росію великою Селянською Республікою – країною Хліба й Молока, годувальницею й поїльницею всього Мира Сказати, що […]...
- “В Москву! До Москви” (” Три сестри “А. П. Чехова) Цю п’єсу Чехов писав у Ялті, на самому початку нового століття, коли більше чуємо, дзвінкіше ставали голоси звільнення життя. І хоча п’єса була названа ім драмою, в ній трагічні мотиви переплітаються з комічними, багато сміху, радості, музики, до яких тягнуться герої. Відчуття близькості здорової, сильної бурі пронизує п’єсу. Вона починається ранньою весною, коли відкриваються перші […]...
- Тема “маленької людини” у творчості М. Ю. Лермонтова Якщо говорити про таких письменників, як Гоголь і Достоєвський, то тема “маленького людини” постійно присутствует у їхній творчості. Лермонтов ставив перед собою інше завдання: покизать неабияку особистість, що страждає в бездіяльності, не бачачи смисла в житті, тому що для такий личности будь-яка діяльність – це мелочний дурниця. І все-таки Лермонтов один з перших у російській […]...
- Тема долі у творчості М. Ю. Лермонтова 1. Роман “Герой нашого часу”. 2. Доля як рушійна сила сюжету в “Пісні про купця Калашникова”. 3. Доля поета в суспільстві. Тема долі як життєвого шляху особистості так чи інакше звучить у добутках переважної більшості письменників. Однак нерідко в літературі зустрічається й трохи інше розуміння долі, долі, приречення, за межі якого людина навряд чи здатна […]...
- Тема природи в поезії “срібного століття” (на прикладі творчості И. А. Буніна) Визнання й популярність Бунін придбала як прозаик, але значне місце в його творчості завжди занімала поезія. Він почав з віршів і писав вірші до кінця своїх днів. В 1901 році вийшов збірник віршів “Листопад”, у який увійшли кращі вірші з ранньої поезії Буніна. Лейтмотив збірника – елегійне прощання з минулим. Це вірші про Батьківщину, красу […]...
- Складності сприйняття епічної прози й віршованого роману на прикладі творчості Пушкіна “Кавказький бранець” просторово побудований складніше “Руслана й Людмили”. У поемі безліч самодостатніх, фрагментарно виділених ліричних, описових, що коментують місць: присвята, вдачі горців, черкеська пісня, епілог, примітки й ін. Все це кусочное простір сприймається як би на периферії поеми, образуя в сукупності чисто авторський, внефабульный план. Однак у фабульному центрі поеми, у світі героїв, автор і […]...
- “Золотий століття” давньогрецької літератури (на прикладі творчості Эсхила й Софокла) Сюжети античної літератури часто співзвучні, іноді вони перетинаються, зображуючи ті самі події. Але така співзвучність виправдана. Навіть сучасним художниками треба дечому повчитися в їхнього давнього попередників: в античному театрі, як відомо, цінувався не стільки сюжет, скільки глибина моральної й філософської проблематики, розкрита за допомогою відомого, часто так званого “мандрівного сюжету”. І справді, античні сюжети мандрують […]...
- “Чистота нашого міста” Що зробити, щоб в нашому місті завжди панувала чистота? Щоб навколо не валялися недопалки, фантики, пластикові упаковки? І щоб мешканці нашого міста не дихали димом та пилом? Я вважаю, що для чистоти в місті, звичайно, багато робиться. Щоранку на роботу виходять двірники, замітають вулиці, двори, сквери та парки. Потім сміттєвози вивозять відходи з кожного контейнера, […]...
- Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна (На прикладі поеми “Ганна Онєгіна”) 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина, Що Прокотилася по всій Росії, […]...
- Твір “Чистота нашого міста” Що зробити, щоб в нашому місті завжди панувала чистота? Щоб навколо не валялися недопалки, фантики, пластикові упаковки? І щоб мешканці нашого міста не дихали димом та пилом? Я вважаю, що для чистоти в місті, звичайно, багато робиться. Щоранку на роботу виходять двірники, замітають вулиці, двори, сквери та парки. Потім сміттєвози вивозять відходи з кожного контейнера, […]...
- ТЕМА ІСТОРІЇ У ТВОРЧОСТІ ПУШКІНА Й ЛЕРМОНТОВА Історична тематика цікавила письменника за всіх часів. Не обійшли її у своїй творчості й таких видатних майстрах, як А. С. Пушкін і М. Ю. Лермонтов. Два великі росіяни поета й письменника зверталися до минулого своєї країни, своєї Батьківщини неодноразово. Відомо, що Пушкін займався дослідженням життя й діяльності Петра 1. Пов’язані з його ім’ям героїчні сторінки […]...
- “Броджу один як відчужений” (Мотив самітності у творчості М. Ю. Лермонтова) 1. Щоденник душі поета. 2. Лицемірна маска суспільства. 3. Замкнуте порочне коло. Ніде не почуваєш так свою самітність як серед людей. Т. Ребрик У сучасників М. Ю. Лермонтова складався досить суперечливий портрет письменника. Однак у нас, на думку И. Л. Андроникова, залишився одне з вірних джерел щиросердечного миру письменника – його збірники віршів Тому уважний […]...
- Панорама російської дійсності – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 3. “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ Панорама російської дійсності У романі “Євгеній Онєгін” представлені всі рівні російського життя: тут і вищий світ Петербурга, і дворяни-самітники, і провінційне товариство, і кріпаки Ленських, і громадське життя (театр, бали), і приватний, сімейний побут, і народні гадання, і “золота молодь”, і селянин, що […]...