Парадокси роману “Майстер і Маргарита”
Згадаємо про будову сцени на Патріарші. Вона вся перекладена відвертою іронією, вона перебивчата – що задається поводженням Воланда, часто балаганним. Він те валяє дурня, то повідомляє себе професором чорної магії, то причиняється божевільним.
Коли він говорить про щось серйозному, суть замаскована або блазенством, або гаданою безглуздістю його слів – наприклад, радою Бездомному запитати, що таке шизофренія. Зрозуміло, ця мефистофелиана виправдана літературно, про що вже говорилося, але судовою обстановкою тут начебто не пахне
Блазенство
Тому ми вправі припустити: відсікання голови в редактора випадково не більш, ніж відривання голови в конферансьє Бенгальського. Та ж послідовність: провина, попередження, суд, голосний вирок, страта… І провина, можна припустити, та ж, але аж ніяк не невір’я в Христа або сатану
При такому погляді на речі випадковість зустрічі на Патріарші здобуває друге значення – як часто буває в Булгакова, що співіснує з маскувальним. Не треба особливо й вибирати, можна підійти до кожного, провина буде та ж. Не зрячи ми соромливо похохативаем, стежачи за поводженням двох літераторів…
Прошу читача відзначити це місце дослідження, початок 2-й глави. Всі питання й припущення, поставлені тут, стосуються генерального змісту “Майстра й Маргарити” і підспудно визначать напрямок наступного аналізу. Я маю на увазі й символ меча, і питання про суд, і символіку “усікновення глави”, і питання віри й невір’я, і, звичайно ж, питання про провину особистої й усім приналежної
Але все це ще має бути розглянути. Поки – про можливий суд над Берліозом. Припущення парадоксально хоча б через прокламований зв’язок Воланда з Мефистофелем, що никоим образом не суддя; Гете додав йому основна якість диявола по книзі Іова: прагнення заволодіти слабкою людською душею.
Його справа – заохочувати зло й робити зло самому – аж до вбивства безневинних людей. Він, якщо так можна виразитися, диявол-злочинець. І він же – диявол-блазень; і от, зненацька, блазенством у дусі Мефистофеля прикривається в Булгакова зовсім інша, третя лінія – диявола-судді
Суд Воланда – парадоксальний поворот древнього сюжету про диявола, що ввійшов у мир смертних. Поняття суду й закону в європейській традиції прийнято сполучити з поняттям Бога: “Божий суд”. Так і в Гете Гретхен одержує райське блаженство, добровільно підкорившись вироку суду. Іншими словами, переконавшись, що Воланд не грає з Берліозом, як кішка з мишею, а дійсно судить його, читач одержить найважливішу характеристику булгаковського диявола
Спробуємо знайти в сцені на Патріарших структуру серйозного суду
Перше: справа не починається судоговорінням; раніше підсудного доставляють у зал і лунає попередження: “Суд іде!”
“Так, слід зазначити першу чудність цього страшного травневого вечора… Порожня була алея”, – це перше попередження: порожня алея – зал суду. По страшному звичаї того років суди йшли в порожні камерах
Напівсторінкою далі дається “друга чудність, що стосується одного Берліоза”. Його попереджають про тлінність життя – спочатку “тупа голка” у серце, потім “необгрунтований, але настільки сильний страх, що йому схотілося негайно ж бігти з Патріарших без оглядки”. Як би вигук – “суд іде!”.
Попередження це прийнято – “схотілося негайно ж бігти”, – але Берліоз не бажає йому підкоритися, воно йому не по вірі, і він пояснює свій страх раціонально: “Я перевтомився”.
Негайно розігрується наступний трюк. Берліозові є “прозорий громадянин предивного виду. На маленькій голівці жокейський картузик, картатий куций повітряний же пиджачок… і фізіономія, прошу помітити, глузлива”. Тобто його лякають – але як би задаючи тональність майбутньої дії – блазнівську.
Ні герой, ні читач адже ще не знають, що зараз підсудному показали ката, того, хто “прибудує” засудженого під трамвай… І от “жах до того опанував Берліозом, що він закрив очі”.
Закрив очі – не вдивився, не втік, не спробував зрозуміти. Залишився на місці, хоч ніхто його не тримав, – тому що происходящее знову не по вірі його. Це – важлива деталь: кожному по вірі, як і скаже згодом Воланд. Вирок якщо й був вирішений заздалегідь, те лише конформізмом підсудного – якістю, від якого він сам не побажав відмовитися
Отже, Воланд є до підсудного й відкриває судовий наслідок нарочито наївним питанням: “…Я так зрозумів, що ви, крім усього іншого, ще й не вірите в бога? – Він зробив перелякані очі й додав: – Клянуся, я нікому не скажу”. Питання-пастка: начебто є люди, що не відають, що в Росії атеїзм служить державною релігією! Заодно Воланд дає зрозуміти, що він прибув звідкись, де атеїзм переслідується. Берліоз, без сумніву, знав, що всього цього бути не може, але явна ця неправда йому приємна, і він відповідає правдою, вивернутої навиворіт: “Так, ми не віримо в бога… але про це можна говорити зовсім вільно”…
Він зізнається в гріху неправди; чесна людина сказала б: “Що ви, якби я був віруючої, отут треба б помовчувати”.
Правда, його слова можна з боку розцінити як відповідний жарт; якщо їх прочитати поза контекстом сцени, вони і є першокласний жарт, і от Воланд цю гру підхоплює, “навіть привизгнув від цікавості: – Ви – атеїсти?!” – знову фарс, явний: кого ще він очікував побачити? Тоді Берліоз показує, що він говорив серйозно, і Воланд робить черговий хитрий хід: “Ох, яка принадність! – закричав дивний іноземець і завертів головою…”.
Даючи редактору можливість знову отшутиться, він підштовхує його одночасно до відповіді про загальне відношення до віри; наприклад, так: ми не рідкість – нічого “чарівного” у нас немає. Відповідь могла бути й іншим, рятівним; наприклад: я атеїст по переконанню, як і деякі інші, але навкруги повно атеїстів змушених, так що не дивуйтеся, тут віруючих не знайдете… Але він відповідає “дипломатично чемно”, іншими словами – бреше: “Більшість наших населень свідомо й давно перестало вірити казкам про бога”.
Ще одна з ниток його життя перерізана – слова воістину фатальні. Лихо не в тім, що Бога вважають “казкою”, а в тім, що редактор демонструє поведінковий імператив, від якого відступати не рекомендується в жодному разі. Покладається приймати всю формулу цілком, без відступів – інакше буде зле. Берліоз показує, що приймає її всерйоз і з повною переконаністю, і тоді: “…Іноземець відколов таку штуку: устав і потис здивованому редактору руку, произнеся при цьому слова: – Дозвольте вас подякувати від всієї душі!” (429).
Запам’ятаємо це рукостискання, до нього прийде ще повернутися; жест, до певної міри означаючий: спасибі, тепер ти в мене в руках…
Суддя одержав визнання підсудного. Проте Воланд продовжує наслідок з повною сумлінністю. Він адже судить не “більшість”, а конкретна особа й бажає з’ясувати, наскільки свідомо підходить до справі людин, що говорить про чужу свідомість. Він починає перевіряти богословське утворення Берліоза
Перш ніж звернутися до цієї, так сказати, експертної частини судового наслідку, закінчимо з формальною частиною. Підсудний поки не знає, що його судять, а це не за законом, і Воланд продовжує його попереджати – зрозуміло, у заданому фарсовому стилі
Олександр Исаакович Мирер
Етика Михайла Булгакова
Related posts:
- Фантастичні образи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. “Майстер і Маргарита” – роман М. Булгакова, що вимагає від читача виходу за межі повсякденних естетичних уявлень. ІІ. Воланд – головний фантастичний образ роману. 1. Сатанізм Воланда (зовнішня подібність до Мефістофеля; ім’я “Воланд” – одне з імен диявола у “Фаусті”; всемогутність героя в покаранні одних і заохоченні інших персонажів роману). 2. Чому Воланд виконує […]...
- Міркуючи над сторінками роману “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков – знаменитий російський письменник, що створив багато добутків, цікаві й донині. Ця дивна людина, на жаль, умер в 1940 році, залишивши на письмовому столі роман, що складав Дванадцять років і якому призначене було побачити світло тільки через дочти тридцять років. Він називався ” Майстер і Маргарита “. У цьому добутку ми можемо бачити […]...
- Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. Головне питання людства в романі. (Роман починається розповіддю про зустріч Невідомого з Берліозом та Бездомним і їхню суперечку про існування Бога. Саме це і є головне етичне питання, яке розкривається у романі. Бог тут мислиться як категорія етична – це міра людської моралі у кожному. Не […]...
- Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Воланд, герой роману Булгакова, – представник сил зла, очолює світ потойбічних злих сил. Автор називає його “князем темряви”, “духом зла”, “повелителем тіней”. У героя є багато чого від Мефістофеля – […]...
- Майстер – герой роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита Майстер – герой роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” (1928-1940). У велелюдному зібранні осіб, що населяють роман, роль цього персонажа позначена з усією визначеністю. Розділ, в якій з ним зустрічається читач, названа “Явище героя”. Тим часом у просторі сюжету М. займає небагато місця. Він з’являється у 13-му розділі, коли вступили в дію всі основні […]...
- Морально філософське й художнє багатство роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Свій останній роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков почав писати взимку 1929/30 готак. У цілому робота над ним продолжалася більше десяти років Автор, немов заздалегідь почуваючи, що це його останній добуток, хотів вкласти в нього без залишку всю силу свого багатогранного таланта: гострий сатиричний погляд, безудержность фантазії, психологическая спостережливість відрізняють цей роман. Булгаков розсунув границі […]...
- Особливості композиції роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Композиція – це організація художнього твору, співвіднесеність і взаємодія його компонентів, яка забезпечує єдність форми й змісту. Вона залежить від особливостей художнього мислення письменника і жанрових ознак його твору, вона включає в себе єдність усіх образних засобів і принципи їх співвідношення й групування, конфлікт і розстановку персонажів, вставні новели й ліричні відступи. Усі художньо-образні засоби […]...
- Боротьба добра і зла (по роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Михайло Булгаков писав свою головну книгу “Майстер і Маргарита” у цілому більше 10 років. Одночасно з написанням роману йшла робота над п’єсами, лібрето, але цей роман був книгою, з якої він не мав сил розстатися, – роман-доля, роман-заповіт. Роман увібрав у себе майже весь досвід Булгакова, накопичений у процесі творчості. У нього ввійшли мотиви, знайомі […]...
- Питання з відповідями до роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Що ви знаєте про історію створення роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита”? За написання роману автор узявся 1928 року, коли переживав складний період, пов’язаний із усебічним нападом на йогб п’єси, роман “Біла гвардія”, сатиричні твори. У першому варіанті не було ні майстра, ні Маргарити. Диявол з’являвся у Москві сам. У розмові з раппівськими літераторами він […]...
- Переказ структури роману М. О. Булгакова “Майстер і Маргарита” Не закінчений в 1940 році роман “Майстер і Маргарита” є одним з найглибших добутків російської літератури. Для найбільш повного вираження своїх ідей Булгаков вишиковує його композицію як сполучення реального, фантастичного й вічного. Така структура дозволяє щонайкраще показати зміни, що пройшли за два тисячоріччя в душах людей, і в остаточному підсумку відповісти на головні питання добутку […]...
- Жанрова своєрідність роману Майстер і Маргарита Булгакова М. А Прийми собранье строкатих глав, Напівсмішних, напівсумних. Простонародний, ідеальних, Недбалий плід моїх забав, Бессониц, легких натхнень, Незрілих і зів’ялого років, Розуму холодних спостережень И серця сумних замет. О. С. Пушкін У повісті “Собаче серце” Булгаков описав як головного героя видатного вченого (професори Преображенський) і його наукову діяльність, а від конкретних наукових проблем євгеніки (науки про поліпшення […]...
- Сюжетна організація роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Завершився попередній розділ з життя москвичів 30-х років. Відчувається таємничий зв’язок між подіями в сучасній Москві та Єршалаїмі за багато років до того. Події роману, що розділені в часі майже двома тисячоліттями, гармоніюють між собою, їх пов’язує боротьба зі злом, пошук істини, творчість. Таким чином, художнє ціле булгаковського роману – це своєрідне перехрестя двох світів, […]...
- Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Прояви сил зла в романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогому костюмі, у закордонних, в колір костюма, туфлях. Навіть обличчя в нього було дуже дивне: “Праве око чорний, лівий зелений. Брови чорні, але одна вища за другу “. В образі Понтія Пілата втілено внутрішня боротьба […]...
- Тільки людина відповідає за добро і зло (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) І. “Майстер і Маргарита” – визначний твір М. Булгакова (сплавлення в прозі Булгакова воєдино міфу, реальності, сатиричного змалювання побуту, романтичного сюжету, правдивого зображення, іронії та сарказму). ІІ. Відповідальність людини за добро і зло, яке відбувається на землі. 1. Дві головні сили роману (сили зла і сили добра, Воланд та Ієшуа Га-Ноцрі). 2. Хто такий Воланд? […]...
- Художнє своєрідність роману “Майстер і Маргарита” У роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” складна доля. Твір, закінчене в кінці тридцятих років, не було опубліковано за життя автора і вперше побачило світ у середині шістдесятих років. Сам Михайло Булгаков вважав цей роман головною книгою свого життя, підсумковим твором, і, як згадувала його дружина, перед смертю казав: “Що я міг написати після” […]...
- Тема добра і зла в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Основою творчості Михайла Панасовича Булгакова був гуманізм. Письменник не сприймав ту літературу, яка підносила страждання абстрактних, нереальних героїв, проходячи повз правду життя. Тому в своєму останньому романі “Майстер і Маргарита” він завуальовано показав віддалену надію на те, що зло буде покаране, а добро переможе. Тема боротьби добра і зла – вічна тема усіх часів і […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Берліоза Михайла Олександровича Берліоз Михайло Олександрович – літератор, голова МАССОЛИТа. Прізвище персонажа, по-перше, зближує його з відомим композитором – але саме як “антидвійника”, відміченого ознакою “немузичності”(ср. також “музичні” прізвища інших персонажів : Римський, Стравінський) : Б. передусім функціонер, чиновник від літератури; з іншого боку, ім’я героя асоціюється з самим автором роману, а ініціали – М. А. Б. – […]...
- “Магічний реалізм” роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Щоразу перечитуючи роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита”, замислюєшся, в чому полягає його чарівність, магія, приваблива таємниця, що навіки залишиться нерозгаданою. Герої роману належать як до реального світу, так і до світу уявного, але разом вони співіснують у якомусь третьому вимірі. Філолог Б. Гаспаров називав твір М. Булгакова романом-міфом. Справа навіть не в тому, що […]...
- Переказ сцени сцени в театрі вар’єте по роману “Майстер і Маргарита” Однією із причин, що спонукали “професора чорної магії” Воланда “у годину небувало жаркого заходу” відвідати столицю, є його прагнення познайомитися з москвичами. У так званих “московських” главах ми бачимо переважно одиничні образи московських жителів, вихоплених з юрби. На перших сторінках роману перед нами проноситься строката низка таких персонажів, як невдачлива Ганнушка, що розлила масло на […]...
- Іван Карамазов у романі Булгакова “Майстер і Маргарита” Було “найважливіше питання”: чи змінилися ці городяни “внутрішньо”? Головне тут – останнє слово; його зміст виділений і контекстом (“автобуси, телефони й інша апаратури”), і синтаксичним наголосом. Чи змінилися люди, увійшовши в соціалістичне суспільство? – от про що запитав Воланд. Коровьев поставив досвід і одержав відповідь, теж найважливіший, – людей зіпсували. Як саме житлова криза їх […]...
- Фантастичні образи в романі М. А. Булгакова. “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков – письменник з незвичайною долею: основна частина його літературної спадщини стала відома читаючому миру тільки чверть століття через послу його смерті. При цьому останній його роман – “Майстер і Маргарита” – приніс авторові світову славу. На мій погляд, своєрідність роману “Майстер і Маргарита” полягає в тім, що він жадає від читача виходу за […]...
- Тема добра і зла в романі “Майстер і Маргарита” Боротьба добра і зла – центральна тема у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”. У творі дні далекого минулого дуже тісно пов’язані з днями тогочасної Москви. Прояви сил зла у романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях”. Навіть обличчя у нього було дуже дивне: “Правий глаз черный, […]...
- Філософсько-етична проблематика роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” настільки незвичний за формою, що навіть про жанр було чимало суперечок. Але очевидно одне: письменнику вдалося органічно передати існування трьох світів – реальності, міфу й фантасмагорії. Принаймні так вважають критики. Але придивімось до того, що називають міфом. Це ж знайомий євангельський текст, хай і переосмислений по-своєму. Роман у романі […]...
- “Магічний реалізм” роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” (1 варіант) Я – містичний письменник. М. Булгаков Дослідники творчості відомого російського письменника Михайла Булгакова одностайно стверджують, що фантастичні сюжети його творів віддзеркалюють глибокий містицизм світовідчуття автора. Так, М. Булгаков справді виявляв неприхований інтерес до небуденного, незвичайного, і своє зацікавлення він особливо яскраво показав у романі “Майстер і Маргарита”. “Магічний реалізм”, властивий роману, проявляється у постійному співставленні […]...
- Образ Воланда в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Булгаковський образ Воланда і його місце в літературі. 2. Життя Москви 30-х років, обивателі в романі. 3. Ідейно-художня роль сил зла в романі “Майстер і Маргарита”. Він ледь самого мене не звів з розуму, доводячи мені, що мене немає! Але ви-те вірите, що це дійсно я? М. А. Булгаков Воланд – сама загадкова фігура […]...
- “Належить вічності”(По романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”) 1. “Майстер і Маргарита” – “західний роман” Булгакова. 2. Унікальність жанру й композиції “Майстра й Маргарити”. 3. Сюжетні лінії роману 4. “Вічні” питання в романі “Майстер і Маргарита” і їхнє рішення. 5. Осмислення автором катастрофічності двох епох. 6. Значення роману. Творчість М. А. Булгакова – та художня величина, що ми, його співвітчизники, вправі пишатися. Булгаков […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Левия Матвія Левий Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана й роману Майстри. Героєві біля сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя й записує його висловлення, істотно спотворюючи їхній зміст. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежений і фанатичний. Обвинувачуючи […]...
- Тимчасова й просторово-значеннєва структура роману “Майстер і Маргарита” Від “Білої гвардії” до “Майстра й Маргарити” Булгаков зображував свій час як час апока-липтичное, як “час світових катастроф”. Говорять, що в такі часи “мовчать” не тільки закони, але й музи. І час дійсно намагався сховати від сучасників і своє беззаконня, і свій трагізм: на поверхні офіційно визнаної поезії гриміли “звучні вірші” – “здійміться!” так “розвийтеся”, […]...
- Майстер і Маргарита – Недобра Квартира На наступний ранок Стьопа Лиходеев не погодився б встати з ліжка навіть під загрозою розстрілу. У голові гуло важкий дзвін, під закритими століттями плавали коричневі плями, нудило. Стьопа намагався хоч що-небудь пригадати, але пригадувалось тільки одне – здається, вчора він стояв невідомо де і намагався поцілувати якусь даму і напрошувався до неї в гості сьогодні […]...
- “Рукописи не горять…” (про долю роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) І. Незвичайна доля роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” (неможливість опублікувати роман за життя автора; головний твір Булгакова потрапляє до читача через чверть століття після його смерті; шалений успіх роману). ІІ. Чому “рукописи не горять”? 1. Багатогранність роману (роман побутовий, фантастичний, філософський, любовно-ліричний, сатиричний; незвична побудова твору, оригінальність сюжету; яскрава, захоплююча форма). 2. Загадки роману […]...
- Тема добра і зла у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Тема добра і зла у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Боротьба добра і зла – це центральна тема у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”. Ця боротьба пронизує не лише головну тему роману, але й тему “роману у романі”. Взагалі в цьому романі дні далекого минулого дуже тісно пов’язані з днями тогочасної Москви. Появи […]...
- Відповідь на контрольне питання До роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Як закінчується роман і чому Булгаков обрав саме такий кінець? Роман Майстра і роман про Майстра закінчуються однаково. Вирушаючи до царства спокою, Майстер і Маргарита дістають можливість побачити героя свого багатостраждального роману. Таким чином, не тільки рукописи не горять, але і герої по-справжньому цікавих творів можуть жити своїм власним життям. Близько двох тисяч років сидить […]...
- Образи Воланда та його почту (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Твір “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав більше десяти років, декілька разів змінював задум, але відомо, що в першому варіанті в центрі роману був Воланд – уособлення містичного шару твору. Волана – повелитель тіней, злий дух, йому і його почту належить фантастичний світ, чистилище, де спокутує свій гріх Понтій Пілат. Сучасність, у яку увірвалися Воланд […]...
- Михайло Булгаков Майстер і Маргарита&;amp;;amp 1.Яке місто Михайло Булгаков у багатьох своїх творах визнавав улюбленим, вартим найвищих почуттів? Відповідь: Київ. 2.Чому Твір М. Булгакова ” Майстер і Маргарита ” називають “романом у романі” ? Відповідь: У творі є два романи – роман майстра про Понтія Пілата та роман про самого майстра. 3.Назвіть образи роману “Майстер і Маргарита”, що входять до […]...
- Одвічна боротьба добра зі злом в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” (1 варіант) “Я – частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно творить благо”, – ця цитата з “Фауста” Гете є епіграфом до відомого роману “Майстер і Маргарита” російського письменника Михайла Булгакова. Такий “вступ” є невипадковим, адже в романі автор з’ясовує питання меж добра і зла, їх одвічного протиставлення. Де закінчується добро й починається зло? Чи […]...
- Резюме про судову процедуру в романі “Майстер і Маргарита” Всі тести Воланда, пред’явлені Берліозові, побудовані по одному принципі, гідному Сократа. Дається неповна й/або перекручена інформація, для того щоб опонент її спочатку пізнав, потім доповнив і виправив. “Сократовость” прийому в тім, що, навіть знайшовши правильну відповідь, опонент одержував не підтвердження, а спростування своїх дефініцій. (Наприклад, зрозуміти, чому Воланд “фахівець” по Герберту, він міг, лише визнавши […]...
- Доля письменника і його утвору в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Багатоплановість добутку. 2. Євангельські мотиви. 3. Нерозривність добра й зла. 4. Загальнолюдські цінності роману Що б робило твоє добро, якби не існувало зла? М. А. Булгаков М. А. Булгаков – найбільший російський письменник з дуже й дуже непростою літературною долею. Так зложилося, що більша частина його добутків стали відомі читачам тільки після смерті автора. […]...
- Три світи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” I. Михайло Булгаков – “містичний письменник”. (М. Булгаков – відомий російський письменник, публіцист, критик. Іронічно він називав себе “містичним письменником”. Його твори незвичайні і багатопланові. Тут можна знайти і викриття вади державної системи, і протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства. Комічне і фантастичне у Булгакова слугують для руйнації міфу про начебто щасливе суспільство. Письменник […]...
- Фантастичний реалізм у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Роман М. А. Булгакова – унікальний добуток російського реалізму. 2. Сполучення реальності й фантастики вромане. 3. Морально-філософський зміст роману. М. А. Булгаков працював над романом “Майстер і Маргарита” з 1928 року по 1938 рік. Він уважав цей добуток найважливішим у своїй творчості. Роман підбивав підсумок розвитку умовної, гротескної оповідальної лінії в російського реалізму. Булгакову […]...
- Роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Історія створення роману. 2. Структура добутку. 3. Історичні паралелі вромане. Я зараз весь під враженням від “Майстра й Маргарити”. Це – величезний добуток виняткової художньої сили й глибини. Мені особисто воно дуже близько за своїм духом. М. М. Бахтин “Під час хвороби він мені диктував і виправляв “Майстра й Маргариту”, річ, що він любив […]...