Паралелізм

Related posts:

1. Мейозис Мейозис – троп, преуменьшение свойств предмета, процесса, явления, напр., “терпимый уровень” (вместо “удовлетворительный уровень”), “это вам влетит в копеечку”, “оставляет желать лучшего” (вместо “плохой”), “приличная игра футболистов” (вместо “хорошая”) и т. д. В М. присутствует ирония, заведомо неточное отражение действительного положения вещей. Часто для М. используют слова с уменьшительными суффиксами, уменьшительно-ласкательным значением: “машинка” (об автомобиле), […]...
2. Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) […]...
3. СИНТАКСИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ Паралелізм (грец. &;#960;&;#945;&;#961;&;#940;&;#955;&;#955;&;#951;&;#955;&;#959;&;#950; – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад: Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. (М. Шашкевич) Найчастіше паралелізм, симетрія в синтаксичній побудові суміжних поетичних рядків супроводжується […]...
4. СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ – Родинно-побутові пісні УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ -Чому всі трави повсихали, Що так рано пріли? Що то, милий, за причина, Що ми ся розійшлися? Світи, світи, місяченьку, Та й на мій перелаз, Прийди, прийди, мій миленький, До мене ще хоч раз. Я до тебе більше не прийду, Нехай хтось інший йде, Єсть у […]...
5. Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення: На горі гора, А на тій горі Піч […]...
6. Русалка Дністровая “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий 1837 у Будапешті учасниками літературного гуртка “Руська трійця” М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах. Фольклористична відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича “Передговор к народним руским пісням”, за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та лірично-епічних пісень, записаних у […]...
7. Пісенні корені поезії Т. Г. Шевченка Коли народу не дають висловити свою ментальність, він її виспівує. Пісні, думи, балади, епос – це єдність поезії й історії, минулого і майбутнього, пам’яті й прагнення. Великий поет, наче з джерела велика ріка, виростає з народної поезії. Але він не повторює її, хоча нею живиться. Перлина за перлиною здобуває він з цього моря, щоб потім […]...
8. “Авеста” “Авеста” – зібрання священних книг (всього – 21), кодифікованих за династії Сасанідів (III-VII ст. н. е.), в яких викладена суть зороастризму, власне вірування, розповсюдженого на теренах давнього Ірану, Афганістану, Середньої Азії, Азербайджану. Нині використовується персами, котрі мешкають в Індії. Збереглася лише чверть священного тексту, що вражає високою культурою мислення його творців, сприймається водночас і як […]...
9. Катрен Катрен (фр. quatrain) – чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул. Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому. Структура К. сприяє досягненню оптимального ритмоінтонаційного, синтаксичного та смислового значення: Сміються, плачуть солов’ї а І б’ють піснями в груди: б Цілуй, цілуй, цілуй її – […]...
10. Інверсія Інверсія (лат. inversio – перевертання, переставляння) – одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову: “Умовляють серця перебої” (В. Еллан) – тут додаток і підмет вжиті не на своїх місцях задля акцентного підкреслення слова “серця”. І. вживається переважно в […]...
11. Пісенні корені поезії Т. Г. Шевченка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Коли народу не дають висловити свою ментальність, він її виспівує. Пісні, думи, балади, епос – це єдність поезії й історії, минулого і майбутнього, пам’яті й прагнення. Великий поет, наче з джерела велика ріка, виростає з народної поезії. Але він не повторює її, хоча нею живиться. Перлина за перлиною здобуває […]...
12. СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини”. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній риториці, куди […]...
13. МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗІРОНЬКИ СЯЮТЬ – Родинно-побутові пісні УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує – серденько мре. Пісня та мила, пісня та люба – Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й розійшлися, Тепер навіки зійшлися знов. Ой очі, […]...
14. Примітки Примітки – короткі доповнення, пояснення й уточнення до основного тексту твору. Належать авторові (авторські П.) або редакторові, упорядникові, перекладачеві (видавничі П.). Видавничі П. входять у довідковий апарат видання; найчастіше видавничі П. стосуються реалій, що згадуються в тексті, прихованих цитат Тощо. За розташуванням розрізняються П. внутрітекстові (подаються безпосередньо за фрагментом тексту, якого вони стосуються), підрядкові (внизу […]...
15. Романс Романс (ісп. romance, від лат, romance – по-романськи) – невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом. Так називалися пісні народною мовою в Іспанії, на противагу пісням латиною, які пов’язувалися спочатку з боротьбою проти маврів. Пізніше вони поширились і в інших країнах, набувши відмінного змісту, ставши піснями про кохання (Англія, […]...
16. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.4. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для […]...
17. ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
18. Амебейна композиція Амебейна композиція (грецьк. amoibdios – взаємний) – будова художнього твору за принципом смислового та синтаксичного паралелізму, повторення композиційно важливих частин (фрагментів, образів, стилістичних прийомів тощо), де обидві теми викладаються, набуваючи особливої ускладненості та контрастності, почергово: Загорнуте у сутінки обличчя, Мандрівки серед пожовтілих гір… (Такі осінні, суто романтичні Рядки собі лягають на папір). Подекуди листочки, наче […]...
19. Поетика народної пісні Мабуть, рідко можна знайти таку людину, яка б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так вабить слухачів? Насамперед, своєю особливою поетичною мовою і стислою, влучною, образною. Наприклад: Із-за гори, із кручі Буйне військо виступає. Після прочитання цих коротких рядків у нашій уяві постає крута гора, із-за якої виступає велике військо, виблискує зброя, чується […]...
20. Усна народна творчість як основа розвитку української літератури І. Використання вікового досвіду народу письменниками (яскраві зразки народної мудрості в творах українських письменників, починаючи від Котляревського). ІІ. Усна народна творчість – основа розвитку української літератури. 1. Витоки фольклору (зародження фольклору в ті часи, коли ще не було взагалі письма; передача вікового досвіду завдяки народним пісням, думам, казкам тощо). 2. Колискові, примовки, загадки, казки (використання […]...
21. Твір на тему: Поетика народної пісні Поетика народної пісні Мабуть, рідко можна знайти таку людину, яка б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так вабить слухачів? Насамперед, своєю особливою поетичною мовою і стислою, влучною, образною. Наприклад: Із-за гори, із кручі Буйне військо виступає. Після прочитання цих коротких рядків і нашій уяві постає крута гора, із-за якої виступає велике військо, […]...
22. Календарно-обрядова поезія Календарно-обрядова поезія – цикл фольклорних пісенних творів, зміст і виконання яких з доісторичної давнини пов’язані з річним народним відліком часу – народним обрядовим календарем. Первісно цей календар формувався у зв’язку з циклічними змінами у природі, з річним колом сонця, його поворотом на зиму і на літо, з весняним пробудженням та осіннім завмиранням природи. Пращури слов’ян […]...
23. Приголосні звуки української мови та їх вимова Творення приголосних звуків Приголосні звуки утворюються за допомогою шуму та голосу. Залежно від співвідношення шуму та голосу приголосні поділяються на: А) сонорні (переважає голос) [в], [м], [л], [н], [р], [й]; Б) шумні, які в свою чергу поділяються на дзвінкі (шум переважає) [б], [д], [дж], [дз], [ж], [з], [г], [г] та глухі (тільки шум) [п], [т], […]...
24. Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
25. Рима Рима (грецьк. rhythmos – мірність, сумірність, узгодженість) – суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Р. як звукове, а не графічне явище, охоплює ритмічний акцент і наступні за ним звуки (іржава – держава), навіть групи слів (складна P.: характерника – химерний кат), […]...
26. Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
27. КУПАЙЛО (КУПАЛО) КУПАЙЛО (КУПАЛО) – давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Свято К. з масовими ігрищами, поклонінням вогню й воді відзначалося в ніч з 23 на 24 червня. До святкового ритуалу входило: запалювання ЖИВОГО ВОГНЮ (від тертя дерева об дерево), плетіння дівчатами вінків і кидання їх у воду, стрибання, через вогонь (“очищення”), прикрашання худоби […]...
28. ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО ЛЬВА За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою. Але не слід дуже перейматися через це повір’я, оскільки сама ж […]...
29. Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник Тетаренко”, “Надгробна пісня Чураю”, “Подвиги Сави Чалого”, “Мазепа” та ін.), а також народні перекази, легенди, уривки з козацьких літописів, “Історії […]...
30. Строфа Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістова завершеність тощо). Проте безпідставно ототожнювати С. з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, […]...
31. Місяць на небі, зіроньки сяють скорочено – Родинно-побутові пісні Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, як […]...
32. Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз скорочено – Родинно-побутові пісні “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
33. Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз Скорочено “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
34. Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибока і лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! […]...
35. Місяць на небі, зіроньки сяють Скорочено Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба – Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, […]...
36. Співзвучність поезії І. Франка з народно-пісенною творчістю У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибоко лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця, ні неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! […]...
37. “Народні думи та пісні як засіб відображення героїчної боротьби народу” Кожна країна пишається своїм епосом, своїм фольклором, своєю народною поезією, проте без перебільшень та прикрас можна стверджувати, що найбільше народна самосвідомість та “геній народу” (за словами І. Франка) увиразнюється та втілюється саме в українських народних піснях. Багато дослідників, поетів, письменників, публіцистів, енциклопедистів протягом століть пізнавали наш народ саме завдяки пісням та думам, адже український фольклор […]...
38. ЯВДОХИ Цей день, 14 березня, християнська церква “облагородила” посиланням на шанування пам’яті святої Євдокії. Народні перекази оповідають, що цього дня прокидається від зимового сну бабак, виходить зі своєї “домівки” та свище тричі, а потім знову ховається до своєї нірки. За народним віруванням, у своїй нірці він тепер спатиме аж до Благовіщення. Саме цей день, відповідно до […]...
39. КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ (псевд. і крипт. – Наталка-Полтавка, Н. Симонівна, М. К, Н. К. та ін.; вересень 1857, с. Заріг, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 04.12.1918, м. Лубни, тепер Полтавської обл.) – письменниця. Дочка українського етнографа й фольклориста Номиса (М. Т. Симонова) і мати поетки Н. К. Кибальчич. Племінниця Ганни Барвінок і В. М. Білозерського. […]...
40. Патронім Патронім (лат. pater – батько, грецьк. опута – ім’я) – найменування персонажа модифікованим іменем його батька. Цей стилістичний прийом був відомий за Києво-руської доби: Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? (переклад М. Рильського). У пізніші часи в Україні поряд із давньою формою П. з’явилася […]...