Павло Антокольський Ньютон
Павло Антокольський Ньютон Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан.
Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Гроза пройшла. Розжарились жоржини Під райдужними відсвітами злив.
Він вийшов в сад і по намиву глини Те яблуко ногою покотив. В його очах, немов якесь видіння, Не падав, а палав і плив ренет, І тільки траєкторія падіння
Накреслювалась, як тропа планет. Та ось вона, розгадка! Ось відкрито Механіку світил правічних всіх!
Так почалось колись творіння світу. Летючу зірку він схопити зміг. І тої
Він так і скаже просто і незборно, Не зваживши на забобонів міць, Розтерши геть на думки дужих жорнах
Сміття казок, гадок і небилиць. І день настав. Зі слів його латині Про гравітацію небесних тіл,
Дивуючись, дізнались люди нині: Йому на правду не забракло сил. Він все сказав, аж до останніх літер, І витер піт з високого чола. Тоді ступив на кафедру пресвітер І розпочав промову спроквола,-
Казав про бога, цю первопричину Всіх рухів світу, всіх його сполук. Столітній, сірий, лисий, мов коліно. До
І раптом, губи викрививши сині, Він запитав, ущипливо і зло: – Тож яблуко у вас в саду осіннім З-під влади сил магнітних утекло? О господи!
Якого ж вітру повів Вас вимчав за межу небесних сфер? – Я думав,- Ньютон коротко відмовив.-
Я звик до цього. Думав я, мій сер.
Related posts:
- Павло Антокольський Вірші Павло Антокольський Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 З вчорашнього йдучи у завтра, Складаю іспит не простий: Бо Час – найперший мій співавтор, Бо Час – герой мій головний. І сперечальник, і […]...
- Павло Тичина – Прометей Говорить він: – Ви мене держали між скелями, в кайданах, у неволі. Так совісно, сумлінно прикувавши, щоб я і мускулом поворухнуть не смів. Роки йшли. Минали ночі. Тисячоліття терпів я! Дурень, думав: Отямляться царі і зрозуміють мої потреби й болі, – звільнять, одпустять. Та кожна епоха шуміла своїм шумом. І після дня, як звичайно, заходила […]...
- Павло Тичина – Осінь ОСІНЬ На культурах устього світу майові губки поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – електричні ліхтарі. А в селі ступнів щось у десять (тінь од чабана) додому отару женуть. Вони казали: можна ж купити старого камазину, сяк-так заслати смітник і посадовити культуру (тільки голову піддержувати треба!) – ачей вона ізнов до нас промовить. А […]...
- Загребельний Павло Архипович Учитель Я чув цю історію вночі, під тихий шелест літнього дощу. Ми сиділи на критій веранді станції Зелений Гай, що стоїть на 1088 кілометрі автостради Москва – Сімферополь, і розмовляли про найнезначніші речі, про які звичайно говорять подорожні, малознайомі люди. За нашим столиком було четверо: літній агроном, який чекав машину з колгоспу, молодий чорнявий чоловік з […]...
- Загребельний Павло Архипович Добрий диявол Я відмовляюся прийняти кінець людини. Навіть коли дзвін долі ударить востаннє, звіщаючи загибель, і останнє марне відлуння його пролине і загубиться десь в останній червоній заграві на краю пітьми і настане мертва тиша, навіть тоді буде чутно ще один згук: кволий, але невичерпний голос людини, яка й далі говоритиме. Я певний, що людина не лише […]...
- Павло Петрович Кірсанов і Євгеній Базаров у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” “Батьки і діти” – одна з вічних книг російської літератури і не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але і тому, що книга засвідчила вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового і не завжди зрозумілого. “Батьки і діти” створювалися в тривожну епоху підготовки і проведення […]...
- Павло Архипович Загребельний ПАВЛО АРХИПОВИЧ ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 р. в придністрянському селі Солошиному на Полтавщині. Змалку ріс без матері. Навчається майбутній письменник в Солошинській середній школі. У червні 1941 р. Загребельний закінчив десятирічку. Збирався вчитися далі, але почалася Велика Вітчизняна… У неповних сімнадцять років пішов добровольцем в Радянську Армію. Брав участь в обороні Києва. […]...
- Павло Тичина Доповідь про поета Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козе-лецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях […]...
- Загребельний Павло Архипович Євпраксія “Євпраксія” – так зветься четвертий роман з моєї серії книжок про Київську Русь. Тепер, коли вже написано чотири романи, можна б, нe лякаючись звинувачень у претензійності, сказати, що авторові хотілося, виходячи, ясна річ, з його скромних сил, здійснити своєрідні художні дослідження народних доль, кожна з яких не втратила свого значення й сьогодні. Отож “Диво” – […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Павло Петрович Кірсанов і Євгеній Базаров у романі І. С. ТУргенєва “Батьки і діти” – ІВАН ТУРГЕНЄВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас “Батьки і діти” – одна з вічних книг російської літератури і не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але і тому, що книга засвідчила вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового і не завжди зрозумілого. “Батьки і діти” створювалися в тривожну епоху підготовки […]...
- Павло Глазовий – Приблудна культура ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА Зажурився український Письменник сучасний. Як же книжку видавати За рахунок власний? Щоб просунути до друку Хоч тонку книжчину, Треба мати грошей торбу Чи цiлу корзину… Не журися, побратиме, Кругом подивися. Кому вони, книжки твої, Сьогоднi здалися? Подивися на сучасну Панiвну культуру, То й побачиш не картину, А карикатуру. Живемо ми, пане-брате, В чудернацьку […]...
- Павло Тичина. Мотиви лірики Він був ніжним, як океан, мінливим, як небо, – так говорили сучасники про Павла Тичину. У цих словах і справді весь Тичина – визначний пост нашого часу. Він по – справжньому відчув наш вік і у своїй творчості відтворив усі його контрасти з геніальною виразністю, силою і повнотою. Мрійник, не холодний неокласик, я романтик, закоханий […]...
- Павло Грабовський – співець трудового народу Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її. З ума не йдуть знедолені народи, Їм я віддав усі чуття мої. Слова ці належать відомому українському поетові, революціонеру-демократу, співцю трудового народу П. Грабовському. Уся суспільно-політична діяльність і творчість поета нерозривно пов’язані з життям трудящих, їх думи і прагнення становили ідейну основу творчості поета, були її […]...
- Кравченко Павло Відлуння війни Павло Кравченко. “Відлуння війни” Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу… Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його. Вітер посилюється. Я починаю підніматися. […]...
- Євгеній Базарів і “аристократ до мозку костей” Павло Кірсанов Події, які Тургенєв описує в романі, відбуваються в середині дев’ятнадцятого століття. Це час, коли Росія переживала чергову епоху реформ. Назва добутку наштовхує на думку про те, що в ньому буде дозволятися споконвічне питання – взаимоотношение поколінь. До деякої міри це справедливо. Але основна увага автора звернена на конфлікт різних мировоззрений – лібералів і революціонерів-демократів, називаних […]...
- Загребельний Павло Архипович Дума про невмирущого Не плач, мати, не журися! Не дуже &;#8216;го порубано, Не дуже &;#8216;го пострiляно: Головонька на четверо, А ножечки на гишечки. Бiле тiло, як мак, мiло. Да їдь понад лугом-Базалугом, Та понад Днiпром-Славутою! То як ушкала гудуть – Ей, то ти сторонися, А як лебедi ячать – Ей, то ти озовися, А як козаки iдуть Днiпром-Славутою […]...
- Павло Платонович Чубинський (1839-1884) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Павло Платонович Чубинський (1839-1884) Насправді цей вірш Чубинський написав через рік після смерті Тараса Григоровича, у 1862 році в Києві. Він мешкав тоді на вулиці Великій Васильківській, де винаймав квартиру в будинку купця Лазарева. Саме тут збирався гурток “Київської громади”, куди […]...
- Пікова Дама характеристика образа Томський Павло Олександрович ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Томський Павло Олександрович – молодий князь, онук старої графині; спочатку здається другорядною фігурою, кимсь начебто гравця Нарумова (який “є посередником” між головним героєм, Германном, і миром карткових гравців). Сюжетна роль Т. дійсно незначна й сугубо служеб-на. Він з’являється в першому розділі – тільки для того, щоб розповісти картярському співтовариству […]...
- Ще не вмерла Україна скорочено – Чубинський Павло Ще не вмерла Україна, Ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, Усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, Як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, У своїй сторонці. Станем, браття, всі за волю. Від Сяну (1) до Дону (2), В ріднім краї панувати Не дамо нікому. Чорне море ще всміхнеться, І Дніпро зрадіє, Що на […]...
- Олексій Сурков “Громадянину світу” Олексій Сурков “Громадянину світу” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Людина без вітчизни – Соловей без пісні. Я згадую: на зальцбурзькім вокзалі Ви так бундючно, як панку і слід, Аж зуби зціпивши, мені казали, Що ви – Іван, який забув свій рід; Що в […]...
- Альохін Павло Костянтинович – характеристика літературного героя Альохін Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгим волоссям, схожий більше на професора чи художника, ніж на поміщика “. Закінчив університет, і хоча, як він каже, з виховання білоручка, а з нахилам кабінетний людина, тим не менш змушений займатися господарськими справами […]...
- Павло Тичина – Партія веде Та нехай собі як знають Божеволіють, конають, – Нам своє робить: Всіх панів до ‘дної ями, Буржуїв за буржуями Будем, будем бить! Будем, будем бить! Адже це уже не дивно, Що ми твердо, супротивно, Владно устаєм. Ми йдемо походом гідним, – Всім пригнобленим і бідним Руку подаєм! Руку подаєм! Оживляєм гори, води, Вибудовуєм заводи, Ростемо […]...
- Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як […]...
- Павло Загребельний. Короткі біографічні відомості життя і творчості письменника Реферат На тему: Павло Загребельний. Короткі біографічні відомості життя і творчості письменника Письменник народився 25 серпня 1924 року в придніпрянському селі Соколиному?? на Полтавщині. “Це козацьке село,- розповідає Павло Архипович у вже згадуваному інтерв”ю. – Воно було на кордоні земель Війська Запорізького і царської імперії. І на цьому кордоні зібралися люди, що втікали як з […]...
- ПАВЛО МОВЧАН Павло Мовчан народився 1939 року в с. Вільшанка Васильківського району на Київщині. Два роки навчався в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького (1965) та Вищі сценарно-режисерські курси (1970) у Москві. З 1990 року – депутат українського парламенту чотирьох скликань. Перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань культури […]...
- ПОХВАЛА – Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПОХВАЛА – Ахи! – гукнув старий павук, Зустрівши юну муху, – Ти так гудеш, що кожен звук Як музика для слуху. За дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти […]...
- ПАСТЕЛІ – Павло Тичина Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники… – Читаючи вміщені далі поезії про вечір, зверни увагу: у всіх цих творах змальовано одну й ту саму картину природи, але кожен митець побачив її по-своєму. Пейзаж Павло Тичина ПАСТЕЛІ1 (Уривок) Коливалося флейтами2 Там, де сонце зайшло. Навшпиньках […]...
- Грабовський Павло – Біографія Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864р. у с. Пушкарне на Харківщині в бідній сім’ї паламаря. Вчився в Охтирській бурсі (1874 – 1879) та Харківській духовній семінарії, де самотужки грунтовно знайомився з художньою класикою, таємно виявляв велике зацікавлення політичною літературою, тягнувся до обговорення актуальних суспільних проблем. За зв’язки з харківським гуртком народницької організації “Чорний переділ”, […]...
- Павло Тичина – Одчиняйте двері (АНАЛІЗ) Аналіз вірша Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої: Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ… Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, […]...
- ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО Павло Арсенович Грабовський – український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу. Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім’ї. Батько був паламарем у слободі, занедужав на сухоти […]...
- РОКСОЛАНА – ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Скорочено (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі кішок – улюблена тварина їхнього пророка. […]...
- Володимир Маяковський Додому! Володимир Маяковський Додому! Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Утікайте, мислі, в даль помчавши! Обіймись, душі і моря плин. Той, кому все ясно завше,- Чи не просто дурень він? Я в каюті найгіршій з усіх – Всю ніч наді мною тупоти ніг. Всю ніч […]...
- ГРАБОВСБКИЙ ПАВЛО ГРАБОВСБКИЙ ПАВЛО (псевд. – Павло Граб, Українець, Воля Харько та ін.; 11.09.1864, с. Пушкарне, тепер Грабовське Сумської обл. – 12.12.1902, Тобольськ, Росія) – письменник, перекладач, публіцист, діяч визвольного руху. Син сільського паламаря. Навчався в Охтирській бурсі й Харківській духовній семінарії; попри обрусіння зберіг національну свідомість. За участь у народницькому русі семінарист опинився під гласним наглядом […]...
- Загребельний Павло Роксолана (скорочено) ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (нар. у 1924) РОКСОЛАНА (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі […]...
- Творчість – Павло Арсенович Грабовський Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 pp.) Творчість Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, на засланнях. Відірваний від рідного краю, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, […]...
- Павло Загребельний – Роксолана (СКОРОЧЕНО) ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (нар. у 1924) РОКСОЛАНА (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі […]...
- Павло Тичина: геній чи пігмей? Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “О панно Інно…”, “Гаї шумлять”, “Подивилась ясно”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, з іншого – “Партія веде” та інші малохудожні твори, про […]...
- Павло Загребельний – Диво (СКОРОЧЕНО) Павло Загребельний Диво (СКОРОЧЕНО) 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми […]...
- Диво (скорочено) – Загребельний Павло 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав […]...