Павло Антокольський Вірші

Павло Антокольський Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм.

Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 З вчорашнього йдучи у завтра,

Складаю іспит не простий: Бо Час – найперший мій співавтор, Бо Час – герой мій головний. І сперечальник, і порадник, У змінах твердо невмолим,

Час – ворог віршиків парадних, Натхнення вірний побратим. Тож прислухаючись до змахів Його гучних широких крил, Без упередження і страху Знов книгу Часу я відкрив. Історія

– це воскресіння. Жюль Мішле

Ти як любов, історіє! Ти мука І радість для допитливих умів. Ти що завгодно – тільки не наука, Не корінці прочитаних томів. Не амфора, не мармур Афродіти, І не Помпея, і не вічний Рим.

На всіх шляхах і перехрестях світу Гуркочеш грізно громом весняним. Тож випрямись, в живі вдивляйся лиця І в загадкову колію подій,

Зумій разом з людьми розвеселився, Їх клопотами гірко володій. Римуй строфу, пиши бравурні марші, На ярих дріжджах тісто учиняй. Бідуй і худни на пайковім ха? рчі, Не стримуй сліз у співчутті – ридай.

Все знадобиться, все тобі на благо. Усе зітчеться в іскровий

сувій. Шумуй, мов та морська солона брага, Карбуй, мни глину, молоти і вій! Я твій слуга, й нізащо – не догідник.

Нехай мене полає рецензент, Що словом захищаю вірогідне Невірогідних міфів і легенд. Які грунти у тебе благодатні! Як зорі вічності тобі цвітуть!

Чим хочеш будь – Вергілієм у Данта, Голубкою в Пікассо – тільки будь!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Павло Антокольський Вірші