Павло ТИЧИНА (1891-1967)

Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

Павло ТИЧИНА (1891-1967)

Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета.

Чудовий слух, уміння відчувати природу Павло успадкував від батька. Співаючи в монастирському хорі, Тичина мав змогу безкоштовно навчатися в бурсі – духовній школі. Хлопчик був обдарований не тільки музично.

Він

рано почав писати вірші, гарно малював і грав на сцені.

Жив Павло Григорович у Харкові, Чернігові, але найдовше – у Києві. Тут, на Терещенківській вулиці, у будинку, де мешкав поет, нині розміщено його музей.

Павло Григорович чудово описував красу природи, почуття, які переживає людина, спілкуючись із нею.

Пригадай, які вірші поета ти читав раніше. Прочитай нові, зверни увагу на їх мелодійність, наспівність. До речі, багато творів поета покладено на музику.

Пам’ятник поетові в його рідному селі

ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ

(Уривок із вірша “Де тополя росте”)

Гей, простори які!

Любо-мило

землі:

Де не глянь – колоски

Та всі в злоті-сріблі́.

Де не глянь – колоски

Проти сонця блись-блись…

Лиш ген з краю ліски́,

Ніби дим, простяглись…

Ілюстрація Євгена Матвєєва

ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ

Ми дзвіночки,

Лісові Дзвіночки,

Славим день,

Ми співаєм,

Дзвоном зустрічаєм:

День!

День.

Любим сонце,

Небосхил і сонце,

Світлу тінь,

Сни розкішні,

Всі гаї зати́шні:

Тінь!

Тінь.

Линьте, хмари,

Ой прилиньте, хмари, –

Ясний день.

Окропі́те,

Нас нашелесті́те:

День!

День.

Хай по полю,

Золотому полю,

Ляже тінь.

Хай схитнеться –

Жито усміхнеться:

Тінь!

Тінь.

Ілюстрації Лариси Іванової до збірки віршів Павла Тичини “А я у гай ходила”

1. Який настрій створює вірш? Які слова “дзвенять”, а які – звучать піднесено?

2. Що можна почути й побачити за словами вірша?

3. Прочитай вірш уголос так, щоб слухачі відчули, як співає лісова галявина.

СОНЦЕ І ДИМ

Вийшли вранці ми.

Дивне місто проти сонця!

Всі взолочені віконця…

Ні, такої ще зими

Не стрічали ми.

Проти сонця дим,

Проти зимнього патлатий,

Що з труби зверта від хати,

Й понад садом молодим

Тане, тане дим…

Ох, яка ж краса!

Сад увесь убрався в іній,

Проти сонця він – як синій.

Гілля до землі звиса, –

Дим же в небеса…

Проти сонця дим,

Проти зимнього патлатий,

Золотисто-рудуватий,-

Понад світом молодим

Тане, тане дим…

1. Чому місто здалося поету дивним?

2. Які кольори створюють незвичайність побаченого?

3. Чи можеш ти уявити дим патлатий, золотисто-рудуватий? А сад – синій?

4. Які почуття передає поет у вірші?

5. Які картини можна намалювати за рядками вірша?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Павло ТИЧИНА (1891-1967)