Павло Тичина – Дума про трьох вітрів
ДУМА ПРО ТРЬОХ ВІТРІВ
На ранній весні-провесні,
Гей, на світанню гук.
Ой за горами, за високими,
Там за морями та за глибокими,
Ще Й за шляхами несходимими –
Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило,
Ясне Сонечко сходило, братів своїх, Вітрів, до себе іскликало,
До них словами промовляло:
“Брати мої!
Вітри мої!
Брати мої любі, милі,
Вольні, прудкокрилі!
А станьте ви на рівні ноги:
На гори, доли, на людяні шляхи, на перелоги –
Летіть-співайте,
Про мене, вашого брата старшого, Ясного Сонечка,
Людям
А уже ж я та не по-зимньому грію:
Зоря з зорею перемигнутися не вспіє, –
Як я поломенію”.
Теє Вітри зачували,
На рівні ноги ставали,
На різні сторони свої дужі крула розправляли.
На ранній весні-провесні,
Гей, на світанню гук.
Що перший Вітер молодий –
Лукавий Сніговій –
Та так собі подумав, так помислив:
“А чи не краще б було,
Коли б ти, братіку мій, Ясне Сонечко, та по-зимньому ісходило?
Бо цю землю тільки пригрій –
То вже й клопіт імій”.
Тож перший Вітер – Сніговій-Морозище –
Летить, гуде, свище,
Снігом хати обкидає,
З
“Це вас, – каже, – Сонечко веснянеє вітає”.
Тоді теє люди зачували,
Одне д’одного словами промовляли:
“Ой не буть, видно, весні, як об Різдві грому,
Коли до нас говорять по-чужому”.
На ранній весні-провесні,
Гей, на світанню гук.
Що другий Вітер молодий –
Безжурний Буровій –
Та так собі подумав, так помислив:
“Хай собі Сонечко як завгодно сходить –
Чи по-зимньому,
Чи по-весняному,
Аби мені було можна пити-гуляти,
Свою душеньку потішати”.
Тож другий Вітер налітає,
Людям хати перекидає,
Гірко так насміхає:
“Це вас, – каже, – люде, весна та воля вітає”.
Тоді теє люде зачували,
Одне д’одного словами промовляли:
“Як отака весна, як отака воля –
Проклята ж наша доля!”
На ранній весні-провесні,
Гей, на світанню гук.
Що третій Вітер молодий –
Ласкавий Легіт-Теплокрил –
Та так собі подумав, так помислив:
“А спасибі Богові, що Сонечко на весну повернуло,
Ато б земля була навік схолонула, заснула”.
Тож третій вітер летить, співає,
До всіх із ласкою та по-рідному промовляє,
Жодного села, хатинки не минає,
Удрану шибку ще й пучками поторохкає-пограє:
“А вставайте, – каже, – люде. Сонце вам усміхається,
Вашого плуга земля дожидається”.
Отоді теє всі люди зачували,
Із хат з піснями вихождали,
З великої радості святую землю цілували –
Господа Милосердного прославляли!
На ранній весні-провесні,
Гей, на світанню гук.
1917
Related posts:
- “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) – Павло Тичина (1891 – 1967) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) Тичина був наділений мистецьким даром відтворювати широку гаму переживань і почуттів ліричного героя. Він оспівував світле почуття кохання, звеличуючи його як одну з найшляхетніших рис людини. У віршах “З кохання плакав я…”, “Не дивися так привітно…”, […]...
- Дума про трьох братів Азовських – Народні думи ДУМА ПРО ТРЬОХ БРАТІВ АЗОВСЬКИХ Ой та то ж не пили пилили І не тумани вставали, Як із землі турецької Та із віри бусурменської З города Озова, з тяжкої неволі Три брати утікали. Що двоє та брати кінних, А третій піший-пішаниця, Що як він чужий-чужениця, За кінними біжить-підбігає, На сире коріння Та на біле каміння […]...
- Павло Тичина – Війна І Кладусь я спать. Три янголі в головах стоять. Один янгол – все бачить. Другий янгол – все чує. Третій янгол – все знає. І приснився мені Син. Наче він сам проти ворога ставає. А той обступає, просто в груди рубає! (Перший янгол вид свій закриває). І ніби поле рівне, рівне та зелене. І вітер […]...
- ПАСТЕЛІ – Павло Тичина Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники… – Читаючи вміщені далі поезії про вечір, зверни увагу: у всіх цих творах змальовано одну й ту саму картину природи, але кожен митець побачив її по-своєму. Пейзаж Павло Тичина ПАСТЕЛІ1 (Уривок) Коливалося флейтами2 Там, де сонце зайшло. Навшпиньках […]...
- Павло Тичина – Енгармонійне ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде гнів!.. Чорний ворон враз кинувсь. Сизий ворон схопився. Очі виклював. Бог зна кому. ЕНГАРМОНІЙНЕ СОНЦЕ Десь клюють та й райські птиці Вино-зелено. Розпрозорились озера!.. Тінь. Давно. Косарі кують до сходу. Полум’я квіток! Перса […]...
- Павло Тичина – Мадонно моя МАДОННО МОЯ І. Мадонно моя, Пренепорочна Маріє, прославлена в віках! На наших самотніх вівтарях лиш вітер віє… Пройди над нами з омофором, заридай над селом. – Уже ми Тобі ані піснь, ні псалом не воспоєм диким хором. – Жона відважна, діва гріховна гряде до нас. Нагая – без одежі, без прикрас – чарує, мов та […]...
- Тичина Павло Григорович Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в чернігівській бурсі, а потім – в духовній семінарії. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури – М. Коцюбинським, В. Самійленком. Після закінчення семінарії вступив до Київського […]...
- Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі” УРОК 12 Тема. ПЧ № 1. Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі”. Мета: опрацювати зміст думи; навчити виділяти в ній найнапруженіші епізоди, висловлювати власні міркування з приводу прочитаного; зацікавити минулим українського народу; виховувати в учнях найкращі моральні якості. Обладнання: різні варіанти текстів думи “Втеча трьох братів […]...
- Скорочено – ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ – ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
- “Дума про трьох братів неазовських”: проблема вибору (Ліни Костенко) Проблема вибору, відповідальності за нього і його наслідки – одна з наскрізних у творчості Ліни Костенко. Оригінального художнього втілення вона зазнала у драматичній поемі “Дума про трьох братів неазовських”. Сама назва твору відразу відсилає до відомого фольклорного джерела – “Думи про трьох братів азовських” і визначає художню розповідь як доведення “від супротивного”. Вже в авторському […]...
- Пам’яті тридцяти – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців. Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
- Павло Тичина – Самосуд Там, де вигін одгорождений од церкви штахетом, зібрався народ. Ларивон-штундист убив свою меншу дочку. Що це робиться? До чо’ це приведе? Всі хвилювались (жінки трохи далі), усі хвилювались; брали у доказ минулії роки – і спокій, і сталість, брали закон тут і совість і владу. – Гаду не жити! – всі хвилювались. – Це треба […]...
- Павло Тичина – Іній ІНІЙ Ой цвілось життя зелене – юнь моя – чорнобрів’я! Тисяча півтонів, тіней… А тепер же – що зустрів я? Сивий впав на мене іній… Сивий, сивий іній… Що ж. Нічого. Це нічого. Серце,- цить! Чого ти спориш? В мене ж вік – новий, зустрічний. То й зустрінем… Все суворіш мислить розум строго – вічний. […]...
- Павло Тичина – Партія веде Та нехай собі як знають Божеволіють, конають, – Нам своє робить: Всіх панів до ‘дної ями, Буржуїв за буржуями Будем, будем бить! Будем, будем бить! Адже це уже не дивно, Що ми твердо, супротивно, Владно устаєм. Ми йдемо походом гідним, – Всім пригнобленим і бідним Руку подаєм! Руку подаєм! Оживляєм гори, води, Вибудовуєм заводи, Ростемо […]...
- Павло Тичина – Терор ТЕРОР Ізнову беремо євангеліє, філософів, поетів. Людина, що казала: убивати гріх! – на ранок з простреленою головою. Й собаки за тіло на смітнику гризуться. Лежи, не прокидайся, моя мати! Велика ідея потребує жертв. Але хіба то є жертва, коли звір звіра їсть? – не прокидайся, мати… Жорстокий естетизме! – й коли ти перестанеш любувати з […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1914 р. Із збірки “Соняшні кларнети” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна. Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Літературознавці про твір: “Арфами, арфами… ” – ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі […]...
- Павло Тичина – Пісня трактористки ПІСНЯ ТРАКТОРИСТКИ ЯК ОЛЕСЯ КУЛИК ТІКАЛА НА КУРСИ 1930 Р. Дим-димок од машин, мов дівочі літа… Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль. Ой артіль моя “Трояндо”, маркізет, мадеполам! Вишивала я узори з тривогою пополам. З тривогою – ой же […]...
- Павло Тичина – Річка РІЧКА Хлюпоче синя річка – Ой річка, ой ріка! Юрба нас невеличка, Зате ж бо гомінка! І співи тут, і крики, І радість тут, і сміх. А вколо, як музики, – Гурти пташок дзвінких. І кожна ж то співає, І кожна поклика: “Ой небо, ой безкрає, Ой річка, ой ріка!” Он рибки затремтіли, Пливуть із […]...
- Павло Тичина – Евое! ЕВОЕ! Творці революції здебільшого лірики. Революція єсть трагічна лірика, а не драма, як то подейкують. Evoe!* За плугом ходити наші нащадки готуватимуться не менш, як зараз готуються в балетній студії. І на людину, що не вмітиме пісні, дивитимуться як на справжнього контрреволюціонера. Все на світі від примружених очей. Evoe! Антистрофа Приставайте до партії, де на […]...
- Павло Тичина – У собор У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! … Сповіває аналої Синє брязкання кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть все люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, […]...
- Павло Тичина – Три сини Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, Другий за багатих. А третьому силу свою нігде діть, – Просто бандит. – Ой, мамо! – каже перший кароокий, – Який-то світ широкий! Не тільки в нас з нуждою бій, Не тільки ми тут з горем – Страждають люди […]...
- Павло Тичина – Ой, що в Софійському Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли, Не білі голуби-янголи в небі полетіли. Ой, там збиралися під прапори, під соняшні ще й сині. Віднині Не буде більше пана у вільній Україні! Ідуть, ідуть з музикою Під тінню прапорів Прекрасною, великою Рікою стиглих нив. Ідуть, ідуть – вітаються І славлять щасні дні. Жахтять, переливаються Їх душі […]...
- Павло Тичина – Пастелі ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі Вогняними нитками сточують. – Сонце – Пробіг зайчик. II Випив доброго вина Залізний день. Розцвітайте, луги! – : я йду – день – Пасітесь, отари! – : до своєї любої – день – Колисково, […]...
- Павло Тичина – Осінь ОСІНЬ На культурах устього світу майові губки поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – електричні ліхтарі. А в селі ступнів щось у десять (тінь од чабана) додому отару женуть. Вони казали: можна ж купити старого камазину, сяк-так заслати смітник і посадовити культуру (тільки голову піддержувати треба!) – ачей вона ізнов до нас промовить. А […]...
- Павло Тичина – Прометей Говорить він: – Ви мене держали між скелями, в кайданах, у неволі. Так совісно, сумлінно прикувавши, щоб я і мускулом поворухнуть не смів. Роки йшли. Минали ночі. Тисячоліття терпів я! Дурень, думав: Отямляться царі і зрозуміють мої потреби й болі, – звільнять, одпустять. Та кожна епоха шуміла своїм шумом. І після дня, як звичайно, заходила […]...
- Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (Аналіз та характеристика твору) Аналіз та характеристика твору Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” Сюжетна основа твору – проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1915 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцюжок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох […]...
- Павло Тичина – Закучерявилися хмари Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить… О милий друже, – знов недуже – О милий брате, – розіп’яте – Недуже серце моє, серце, мов лебідь той ячить. Закучерявилися хмари… Женуть вітри, мов буйні тури! Тополі арфи гнуть… З душі моєї – мов лілеї – Ростуть прекрасні – ясні, ясні – З душі моєї смутки, жалі […]...
- Павло Тичина. Мотиви лірики Він був ніжним, як океан, мінливим, як небо, – так говорили сучасники про Павла Тичину. У цих словах і справді весь Тичина – визначний пост нашого часу. Він по – справжньому відчув наш вік і у своїй творчості відтворив усі його контрасти з геніальною виразністю, силою і повнотою. Мрійник, не холодний неокласик, я романтик, закоханий […]...
- Павло Тичина – Плач Ярославни ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ І Ліді Папарук Сніг. Сніжок. На княжий теремок. День і ніч круг нього ходить, плаче голосок: – Ой князю, князьочку, чи ти за Дунаєм? чи ти на Дону? Дай про себе вісточку, бо умру. Прислухається княгиня – тільки сніг, тільки сніг та сніжок, та за полем та за лісом голос-голосок; Батька війна! Матері […]...
- Павло Тичина – Біографія (СКОРОЧЕНО) Павло Григорович Тичина (1891-1967) Поет-символіст Поет світового масштабу; дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа; хліборобський (селянський) Орфей; бард Центральної Ради. Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який […]...
- Павло Тичина – Як ти за мир – мобілізуй же сили ЯК ТИ ЗА МИР – МОБІЛІЗУЙ ЖЕ СИЛИ І рідний люд, і сонце, і земля до нашого сумління промовля: Як ти за мир – мобілізуй же сили, агресорів щоб війни погасили! Якщо ти океан, а не ручай – історії ти рухи помічай, у самий глиб епохи заглибляйся, в серця людей увесь переміщайся. Для чого націй […]...
- Павло Тичина – Дух народів горить Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі! Наша кров на полях, на полях на чужих. Наша кров, мов душа самогубця голосить. Заспокойте ж її, заспокойте скоріш. Чи ви й досі не вчули, […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КРАСА РІДНОГО КРАЮ Павло Тичина ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День! Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, нас благословіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже […]...
- Павло Тичина – На захист миру Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії А в буржуазії – ніч… З почуттями із святими ми в Москві зібрались вмісті, щоб за мир піднести клич. Хоч з країн ми й різних світу – в нас одна мета, едина: жити в здруженій сім’ї. Проти воєн ми і гніту! Вільна щоб була людина Й […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло ТИЧИНА (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим за багатьох з них, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу, залишився в пам’яті поколінь. […]...
- Сонячний кларнетизм Павла Тичини – Павло Тичина (1891 – 1967) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Сонячний кларнетизм Павла Тичини Літературознавець Юрій Лавріненко назвав творчу манеру письма Тичини кларнетизмом, розуміючи його як “український варіант міжнародного символізму, а потім і як власного синтезу поетичного стилю”. Сучасників поета і майбутні покоління читачів бентежать оригінальна філософія митця, його незвичне світосприймання. У своїх естетичних шуканнях автор […]...
- Павло Тичина – Листи до поета (триптих) Павло Тичина Листи до поета. Триптих І. Елади карта. Коцюбинський, на етажерці лебідь: оце і вся моя кімната, – заходьте коли-небудь! Я привітаю наче друга. Ах я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала. Мені все сниться: сонце, співи, і Ви, і день весняний. – І от я з Вами вже знайома, […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. […]...