Головна ⇒ 📌Твори на задані теми ⇒ Павло Тичина – О панно Інно (Аналіз твору)

Павло Тичина – О панно Інно (Аналіз твору)

Аналіз вірша Павла Тичини “О панно Інно”

Для вираження глибокого драматизму ліричного почуття автор використовує взаємодію музичного й живописного. Він двічі звертається до зорових образів. Білим кольором зимового пейзажу (“сніги”) підкреслюється самотність героя, який мучиться й страждає від кохання. А думка-загадка, що любов загублено, подається в супроводі такої промовистості деталі “цвіли луги”.

Музикальність, яка йде від логічних, ритмічних і психологічних пауз, обірваних і номінативних речень (“Вікно. Сніги.

Зимовий вечір… Тиша. Ми), від цілої системи синтаксичних повторів та зорової образності, надає поезії великої естетичної цінності.

Переживання персонажа такі глибокі, що здорові враження переплавляються в музичні, і навпаки,- в здорові: наприклад: “Я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів” (зорові перейшли в музичні); “І раптом небо… шепіт гаю… О ні! То очі Ваші” (музичні перейшли в зорові).

Вірш “О, панно Інно… ” складається всього з двох восьмиряд – кових строф (рівновеликі ямбічні рядки скріплені двома римами), а скільки в ньому трепетного почуття, щему, ніжності. Здається, перед нами звичайні прості слова. Але тисячі разів чужі слова письменник увів у свій контекст, і вони набрали особливої ритмічності й образності, заграли, як відшліфований діамант.



Related posts:

  1. О, панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ПАВЛО ТИЧИНА О, панно Інно, панно Інно! О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – Ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, […]...
  2. Скорочено – О ПАННО ІННО… – ПАВЛО ТИЧИНА О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотодінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
  3. О панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – я знаю. А хтось кричить: […]...
  4. Детальний Аналіз “О панно Інно” Тичина ” О панно Інно ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “О панно Інно”: Інтимна лірика, Жанр “О панно Інно”: Ліричний вірш. Мотиви “О панно Інно”: Туга за втраченим коханням, що поєднується зі спогадами про нього, Віршовий розмір “О панно Інно”: Ямб. […]...
  5. Критика “О панно Інно” Тичина Поезія ” О панно Інно ” ( 1915 р. ) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: О панно Інно, панно Інно! Я – сам. […]...
  6. “О панно Інно” Аналіз вірша О панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О люба Інно, ніжна Iнно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
  7. Павло Тичина – О панно Інно (Характеристика твору) Характеристика твору Жанр: інтимна лірика. Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. “О, панно Інно… ” (1915) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас […]...
  8. Павло Тичина – О панно Інно (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1915 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцюжок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох […]...
  9. Аналіз вірша Павла Тичини “О панно Інно” Павло Тичина “О, панно Інно… ” (1915) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – не­стерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас у двох чарівних сестер – Полю та Інну Коновал – доньок чернігівського поета Івана Коновала (Вороньківського). У його домі […]...
  10. Аналіз “О панно Інно” “О, панно Інно…” (1915) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – не­стерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас у двох чарівних сестер – Полю та Інну Коновал – доньок чернігівського поета Івана Коновала (Вороньківського). У його домі часто відбувалися літературні […]...
  11. “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) – Павло Тичина (1891 – 1967) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) Тичина був наділений мистецьким даром відтворювати широку гаму переживань і почуттів ліричного героя. Він оспівував світле почуття кохання, звеличуючи його як одну з найшляхетніших рис людини. У віршах “З кохання плакав я…”, “Не дивися так привітно…”, […]...
  12. Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Аналіз твору) Жанр поезії – пейзажна. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної […]...
  13. Коротко про “О панно Інно” (1915) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєдна­на зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцю­жок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох чарівних сестер Полю […]...
  14. Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (Аналіз та характеристика твору) Аналіз та характеристика твору Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” Сюжетна основа твору – проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки […]...
  15. Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 24. Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, […]...
  16. ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Література XX ст. Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття […]...
  17. Павло Тичина – Арфами, арфами (Аналіз твору) Аналіз вірша Павла Тичини “Арфами, арфами” У поезії всього чотири строфи. Фабула розмежована й поділена за строфами рівномірно. У першій змальований прихід весни. Поет подає дивної краси її живописний портрет: “Йде весна, запашна, квітами-перлами закосичена”. Друга строфа віщує грозу картиною хмар – дум, якими вкривається небо. У третій – ліричний герой милується весною, що дзвенить […]...
  18. Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… “ 1911 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття (П. Хропко). […]...
  19. Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Характеристика твору) Характеристика твору Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
  20. Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (АНАЛІЗ) Аналіз вірша Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” “Пам’яті тридцяти” – громадянська лірика. В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російської більшовицької навали. Останки забитих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві. Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує […]...
  21. Павло Тичина – Не бував ти у наших краях (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
  22. Павло Тичина – Арфами, арфами (Характеристика твору) Характеристика твору Тема: зображення краси природи, прихід весни. Головна думка: автор передае у творі красу природи. Жанр: пейзажна лірика Художні засоби: епітети (плач перламутровий, золоті арфи), метафори (йде весна), повтори, пестливі слова, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними). Ліричний герой мрійливий і обдарований. Римування перехресне. Віршовий розмір – дактиль з хореєм. У цій поезії передано відчуття наближення […]...
  23. Павло Тичина – Біографія (СКОРОЧЕНО) Павло Григорович Тичина (1891-1967) Поет-символіст Поет світового масштабу; дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа; хліборобський (селянський) Орфей; бард Центральної Ради. Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який […]...
  24. Павло Тичина – Арфами, арфами (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1914 р. Із збірки “Соняшні кларнети” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна. Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Літературознавці про твір: “Арфами, арфами… ” – ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі […]...
  25. Павло Тичина – Одчиняйте двері (АНАЛІЗ) Аналіз вірша Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої: Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ… Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, […]...
  26. Ліричний адресат Ліричний адресат – людина чи група людей, яким адресується поетичний твір (“О панно Інно, панно Інно…” П. Тичини, “Марія” В. Сосюри, “Лист до загубленої адресатки” М. Рильського та ін.). Приклад Л. а. – вірш “Василеві Симоненкові” І. Драча: Як тобі ведеться там, Василю? Під землею, під ріллею – там… По якому цвинтарному стилю Нам ростити […]...
  27. Павло Тичина: геній чи пігмей? Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “О панно Інно…”, “Гаї шумлять”, “Подивилась ясно”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, з іншого – “Партія веде” та інші малохудожні твори, про […]...
  28. Твір-роздум про кохання (за віршем “О люба Інно…”) Як людина, повна енергії, сили і завзяття, П. Тичина (романтик за своїми переконаннями), жив під безліччю вражень, переживань, уявлень. Часто натхнення приносило як радісні, так і сумні рядки, часто не зрозумілі пересічному читачеві. Поезія “О люба Інно…” – результат внутрішнього розладу, порожнечі після розриву з коханою. З біографії письменника ми знаємо, що в ранній юності […]...
  29. Павло Тичина Доповідь про поета Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козе-лецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях […]...
  30. Твір-роздум про кохання (за віршем П. Г. Тичини “О люба Інно… “) Як людина, повна енергії, сили і завзяття, П. Тичина (романтик за своїми переконаннями), жив під безліччю вражень, переживань, уявлень. Часто натхнення приносило як радісні, так і сумні рядки, часто не зрозумілі пересічному читачеві. Поезія “О люба Інно… ” – результат внутрішнього розладу, порожнечі після розриву з коханою. З біографії письменника ми знаємо, що в ранній […]...
  31. ПАВЛО ТИЧИНА. ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ Мета: розширювати, поглиблювати знання дітей про творчість П. Г. Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати естетичні почуття, емоційність сприймання поезії, образне мовлення; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Еге-ге та еге-ги Понесеться навкруги. Невеличкі електрички Привітались, як сестрички. 2. Гра “Угадай предмет […]...
  32. Павло Тичина. Мотиви лірики Він був ніжним, як океан, мінливим, як небо, – так говорили сучасники про Павла Тичину. У цих словах і справді весь Тичина – визначний пост нашого часу. Він по – справжньому відчув наш вік і у своїй творчості відтворив усі його контрасти з геніальною виразністю, силою і повнотою. Мрійник, не холодний неокласик, я романтик, закоханий […]...
  33. Детальний Аналіз “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: інтимно-пейзажна лірика, Жанр: ліричний вірш. Мотиви: вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя від почуття першого кохання; гімн коханню, радості буття, що невіддільне від природи. Віршовий розмір: […]...
  34. Пам’яті тридцяти – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців. Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
  35. Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) – ІІ варіант ПАВЛО ТИЧИНА 8 клас (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) II варіант В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й […]...
  36. ПАВЛО ТИЧИНА. СОНЦЕ І ДИМ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Павла Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити сприймати почуття, передані у віршах; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ […]...
  37. Павло ТИЧИНА (1891-1967) Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло ТИЧИНА (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу […]...
  38. ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники […]...
  39. Оспівування кохання – одного з найкращих почуттів людини у творах П. Тичини П. ТИЧИНА – ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ 11 КЛАС ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ П. ТИЧИНА Оспівування кохання – одного з найкращих почуттів людини у творах П. Тичини Літературознавці стверджують, що поети розквітають раз на віку. Якщо це справді так, то розквітом Тичини є збірка “Сонячні кларнети”, яка назавжди увійшла до золотого фонду української літератури. У ній – жагуче захоплення […]...
  40. Збірка “Сонячні кларнети” Тичина Аналіз та Характеристика Збірка “Сонячні кларнети” явила найкраще зі здобутків Павла Тичини на шляху творчої реалізації, відобразила його експерименти зі словом, із піснею, із розмірами та стилями. Тут сповна розкрилося те, чого поет навчився в народу, що він створив сам, і з народом поділився. “Цією книгою розпочався ренесанс української поезії” (Д. Павличко) Рік написання: 1918 Видано: у Києві […]...
Павло Тичина – О панно Інно (Аналіз твору)
«
»