Павло Тичина – Плач Ярославни

Related posts:

1. “Плач Ярославни’- шедевр світової літератури “Слово о полку Ігоревім” – твір давньоруської літератури про захист Руської землі від половецької навали. Написав його невідомий автор. Події, змальовані в поемі, відбуваються у 1185 році, коли князь Ігор повів своє військо на половців. Незважаючи на затемнення сонця, яке віщувало поразку, дружина Ігоря вирішила розбити половецькі війська, щоб назавжди закрити їм шлях на Русь. […]...
2. “Плач Ярославни”- шедевр світової літератури “Слово о полку Ігоревім” – твір давньоруської літератури про захист Руської землі від половецької навали. Написав його невідомий автор. Події, змальовані в поемі, відбуваються у 1185 році, коли князь Ігор повів своє військо на половців. Незважаючи на затемнення сонця, яке віщувало поразку, дружина Ігоря вирішила розбити половецькі війська, щоб назавжди закрити їм шлях на Русь. […]...
3. Твір-роздум за переспівом Т. Г Шевченка “Плач Ярославни” – Ваколюк Вікторія Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Ваколюк Вікторія, 15 років Твір-роздум за переспівом Т. Г Шевченка “Плач Ярославни” Прекрасна Ярославна, як ті зорі, Дружина Ігоря красива, молода. Тонуло її серце в руськім горі – В поході русичам зустрілася біда. Князь Сіверський пішов війною На половчан, у спалені степи. Війна забрала русичів з собою І […]...
4. Плач Ярославни Образ Ярославни, його композиційна та ідейно-естетична роль. У розкритті ідейного задуму автора “Слова” дуже важливу роль відіграє група жіночих образів. Усі вони глибоко ліричні, пройняті ніжністю й ласкою, овіяні думкою про мир, спокій, домашнє вогнище, витримані в народнопісенному дусі. У них утілена печаль і турбота вітчизни про своїх синів. Після поразки Ігоревого війська жінки оплакують […]...
5. “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) – Павло Тичина (1891 – 1967) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) Тичина був наділений мистецьким даром відтворювати широку гаму переживань і почуттів ліричного героя. Він оспівував світле почуття кохання, звеличуючи його як одну з найшляхетніших рис людини. У віршах “З кохання плакав я…”, “Не дивися так привітно…”, […]...
6. Плач Ярославни – шедевр світової літератури I. “Слово о полку Ігоревім” – видатний твір давньоруської літератури. II. Образ Ярославни в художній системі “Слова о полку Ігоревім”. 1. Історичні події, змальовані в поемі (захист від половецької навали, затемнення сонця, військо Ігоря зазнало поразки, незгода між князями). 2. Страждання Ярославни – страждання землі Руської (взірець жінки-слов’янки, плач в Путівлі на брамі, звернення до […]...
7. Павло Тичина – Закучерявилися хмари Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить… О милий друже, – знов недуже – О милий брате, – розіп’яте – Недуже серце моє, серце, мов лебідь той ячить. Закучерявилися хмари… Женуть вітри, мов буйні тури! Тополі арфи гнуть… З душі моєї – мов лілеї – Ростуть прекрасні – ясні, ясні – З душі моєї смутки, жалі […]...
8. Павло Тичина – Річка РІЧКА Хлюпоче синя річка – Ой річка, ой ріка! Юрба нас невеличка, Зате ж бо гомінка! І співи тут, і крики, І радість тут, і сміх. А вколо, як музики, – Гурти пташок дзвінких. І кожна ж то співає, І кожна поклика: “Ой небо, ой безкрає, Ой річка, ой ріка!” Он рибки затремтіли, Пливуть із […]...
9. Павло Тичина – Дух народів горить Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі! Наша кров на полях, на полях на чужих. Наша кров, мов душа самогубця голосить. Заспокойте ж її, заспокойте скоріш. Чи ви й досі не вчули, […]...
10. Павло Тичина – Перед пам’ятником Пушкіну в Одесі ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ ПУШКІНУ В ОДЕСІ Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! Я тут у вас в гостях, і всім я вам радий. Не гнівайтесь за сміх: іще ж я молодий. Залузаний бульвар. Бульчить калюжна плавань. І Пушкін на стовпі – пливе у грязь, як в гавань. […]...
11. Павло Тичина – На захист миру Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії А в буржуазії – ніч… З почуттями із святими ми в Москві зібрались вмісті, щоб за мир піднести клич. Хоч з країн ми й різних світу – в нас одна мета, едина: жити в здруженій сім’ї. Проти воєн ми і гніту! Вільна щоб була людина Й […]...
12. Похорон друга скорочено – Тичина Павло Вже сумно вечір колір свій міняв З багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав І зупинився… Чується плач, що відлунює, немов тисячі оркестрів. То плачуть сурми над померлим, яким гордилася вся країна. Ярославові довелося багато пережити, багато битися. Герой відчуває роздвоєння: сум за померлим другом, похорон та разом спостереження над багатогранністю життя навколо. […]...
13. Павло Тичина – Мадонно моя МАДОННО МОЯ І. Мадонно моя, Пренепорочна Маріє, прославлена в віках! На наших самотніх вівтарях лиш вітер віє… Пройди над нами з омофором, заридай над селом. – Уже ми Тобі ані піснь, ні псалом не воспоєм диким хором. – Жона відважна, діва гріховна гряде до нас. Нагая – без одежі, без прикрас – чарує, мов та […]...
14. Скорочено – АРФАМИ, АРФАМИ… – ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як Золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая, – Чи засмучена ти […]...
15. Павло Тичина – Як ти за мир – мобілізуй же сили ЯК ТИ ЗА МИР – МОБІЛІЗУЙ ЖЕ СИЛИ І рідний люд, і сонце, і земля до нашого сумління промовля: Як ти за мир – мобілізуй же сили, агресорів щоб війни погасили! Якщо ти океан, а не ручай – історії ти рухи помічай, у самий глиб епохи заглибляйся, в серця людей увесь переміщайся. Для чого націй […]...
16. Арфами, арфами – ПАВЛО ТИЧИНА – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій! Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, Як золотий, З переливами: Йде весна […]...
17. Павло Тичина – Самосуд Там, де вигін одгорождений од церкви штахетом, зібрався народ. Ларивон-штундист убив свою меншу дочку. Що це робиться? До чо’ це приведе? Всі хвилювались (жінки трохи далі), усі хвилювались; брали у доказ минулії роки – і спокій, і сталість, брали закон тут і совість і владу. – Гаду не жити! – всі хвилювались. – Це треба […]...
18. ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники […]...
19. Павло Тичина – Війна І Кладусь я спать. Три янголі в головах стоять. Один янгол – все бачить. Другий янгол – все чує. Третій янгол – все знає. І приснився мені Син. Наче він сам проти ворога ставає. А той обступає, просто в груди рубає! (Перший янгол вид свій закриває). І ніби поле рівне, рівне та зелене. І вітер […]...
20. Павло Тичина – У собор У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! … Сповіває аналої Синє брязкання кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть все люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, […]...
21. Павло Тичина – Ой, що в Софійському Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли, Не білі голуби-янголи в небі полетіли. Ой, там збиралися під прапори, під соняшні ще й сині. Віднині Не буде більше пана у вільній Україні! Ідуть, ідуть з музикою Під тінню прапорів Прекрасною, великою Рікою стиглих нив. Ідуть, ідуть – вітаються І славлять щасні дні. Жахтять, переливаються Їх душі […]...
22. Павло Тичина – Енгармонійне ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде гнів!.. Чорний ворон враз кинувсь. Сизий ворон схопився. Очі виклював. Бог зна кому. ЕНГАРМОНІЙНЕ СОНЦЕ Десь клюють та й райські птиці Вино-зелено. Розпрозорились озера!.. Тінь. Давно. Косарі кують до сходу. Полум’я квіток! Перса […]...
23. Павло Тичина – Евое! ЕВОЕ! Творці революції здебільшого лірики. Революція єсть трагічна лірика, а не драма, як то подейкують. Evoe!* За плугом ходити наші нащадки готуватимуться не менш, як зараз готуються в балетній студії. І на людину, що не вмітиме пісні, дивитимуться як на справжнього контрреволюціонера. Все на світі від примружених очей. Evoe! Антистрофа Приставайте до партії, де на […]...
24. Павло Тичина – Пастелі ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі Вогняними нитками сточують. – Сонце – Пробіг зайчик. II Випив доброго вина Залізний день. Розцвітайте, луги! – : я йду – день – Пасітесь, отари! – : до своєї любої – день – Колисково, […]...
25. Павло Тичина – Терор ТЕРОР Ізнову беремо євангеліє, філософів, поетів. Людина, що казала: убивати гріх! – на ранок з простреленою головою. Й собаки за тіло на смітнику гризуться. Лежи, не прокидайся, моя мати! Велика ідея потребує жертв. Але хіба то є жертва, коли звір звіра їсть? – не прокидайся, мати… Жорстокий естетизме! – й коли ти перестанеш любувати з […]...
26. Павло Тичина – Прометей Говорить він: – Ви мене держали між скелями, в кайданах, у неволі. Так совісно, сумлінно прикувавши, щоб я і мускулом поворухнуть не смів. Роки йшли. Минали ночі. Тисячоліття терпів я! Дурень, думав: Отямляться царі і зрозуміють мої потреби й болі, – звільнять, одпустять. Та кожна епоха шуміла своїм шумом. І після дня, як звичайно, заходила […]...
27. Павло Тичина – Осінь ОСІНЬ На культурах устього світу майові губки поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – електричні ліхтарі. А в селі ступнів щось у десять (тінь од чабана) додому отару женуть. Вони казали: можна ж купити старого камазину, сяк-так заслати смітник і посадовити культуру (тільки голову піддержувати треба!) – ачей вона ізнов до нас промовить. А […]...
28. Павло Тичина – Три сини Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, Другий за багатих. А третьому силу свою нігде діть, – Просто бандит. – Ой, мамо! – каже перший кароокий, – Який-то світ широкий! Не тільки в нас з нуждою бій, Не тільки ми тут з горем – Страждають люди […]...
29. Павло Тичина – Іній ІНІЙ Ой цвілось життя зелене – юнь моя – чорнобрів’я! Тисяча півтонів, тіней… А тепер же – що зустрів я? Сивий впав на мене іній… Сивий, сивий іній… Що ж. Нічого. Це нічого. Серце,- цить! Чого ти спориш? В мене ж вік – новий, зустрічний. То й зустрінем… Все суворіш мислить розум строго – вічний. […]...
30. ПАСТЕЛІ – Павло Тичина Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники… – Читаючи вміщені далі поезії про вечір, зверни увагу: у всіх цих творах змальовано одну й ту саму картину природи, але кожен митець побачив її по-своєму. Пейзаж Павло Тичина ПАСТЕЛІ1 (Уривок) Коливалося флейтами2 Там, де сонце зайшло. Навшпиньках […]...
31. ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КРАСА РІДНОГО КРАЮ Павло Тичина ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День! Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, нас благословіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже […]...
32. Павло Тичина – Пісня трактористки ПІСНЯ ТРАКТОРИСТКИ ЯК ОЛЕСЯ КУЛИК ТІКАЛА НА КУРСИ 1930 Р. Дим-димок од машин, мов дівочі літа… Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль. Ой артіль моя “Трояндо”, маркізет, мадеполам! Вишивала я узори з тривогою пополам. З тривогою – ой же […]...
33. ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Література XX ст. Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття […]...
34. Павло ТИЧИНА (1891-1967) Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло ТИЧИНА (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу […]...
35. Павло Тичина – Партія веде Та нехай собі як знають Божеволіють, конають, – Нам своє робить: Всіх панів до ‘дної ями, Буржуїв за буржуями Будем, будем бить! Будем, будем бить! Адже це уже не дивно, Що ми твердо, супротивно, Владно устаєм. Ми йдемо походом гідним, – Всім пригнобленим і бідним Руку подаєм! Руку подаєм! Оживляєм гори, води, Вибудовуєм заводи, Ростемо […]...
36. Арфами, арфами… – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, умами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій! Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон Як золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая – Чи засмучена ти […]...
37. Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 24. Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, […]...
38. Павло Тичина – Цвіт в моєму серці Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – Квітне цвіт-первоцвіт! Слухаю мелодій Хмар, озер та вітру. Я бриню, як струни Степу, хмар та вітру. Всі ми серцем дзвоним, Сним вином червоним – Сонця, хмар та вітру! Десь краї казкові, Золоті верхів’я… Тільки шлях […]...
39. ПАВЛО ТИЧИНА. СОНЦЕ І ДИМ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Павла Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити сприймати почуття, передані у віршах; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ […]...
40. Скорочено – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ… – ПАВЛО ТИЧИНА Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєшь, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...