Переказ – ГОЛУБКА СИЗОКРИЛА

Related posts:

1. Скорочено – ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” 11 КЛАС ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь […]...
2. ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Б’ють […]...
3. Зарізана голубка й водограй скорочено – Гійом Аполлінер О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Б’ють […]...
4. Тема війни і миру у вірші Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Що може бути страшніше й абсурдніше за війну, коли люди, яких Бог обдарував душею й розумом, починають знищувати один одного. А якщо людина, яка змушена брати участь у війні, до того ж має душу поета, то їй набагато важче жити без кривавого безглуздя, бо її місія – пропустити все через себе, осмислити, а чім розповісти […]...
5. Осмислення трагедії першої світової війни в поезії Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Один із засновників авангардизму Гійом Аполлінер, обстоюючи свободу мистецтва, вважав, що це досягається шляхом синтезу різних мистецтв. Тому поет прагнув створити так звану “візуальну лірику”. Нова образність і поетична техніка відобразилась і в його вірші “Зарізана голубка й водограй”. Вже сама назва містить образи-алегорії. Голуб – це символ миру. Але тут зарізана голубка. Одразу зрозуміла […]...
6. Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”) 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”) Поезію Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” дослідники називають літературною пам’яткою Першої світової війни. Твір увійшов у другу частину збірки “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, написану під […]...
7. Переказ – ЧОМУ ІСНУЮТЬ ПОРИ РОКУ? Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року. Щорічно в певний час Північна і Південна півкулі навперемінно отримують від Сонця то більше тепла і світла, то менше. В останньому випадку – холоднішає, і світловий день скорочується. Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж […]...
8. Переказ – ВІКОВИЙ ЛІС Це був чудовий віковий ліс, що починався далеко звідси у верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра, ніби прикриваючи його від поля, аж до пониззя. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами, і зеленими, рясними вершинами височіли вони над […]...
9. Переказ – РОЗМІРЕНЕ ЖИТТЯ Невеликий під солом’яною стріхою будинок 14 на Монастирській вулиці належав небагатому дворянинові Осипу Адепіелі-дзе. Кілька вікон з пофарбованими в синій колір віконницями виходили на тиху, порослу споришем вулицю, що слалася вниз на долину в підніжжя Монастирської гори. На неї виходило й вікно кімнати, у якій оселився Панас Рудченко. У протилежний бік вулиця вела до центральної […]...
10. Тема вічної пам’яті у віршах “Міст Мірабо” та “Зарізана голубка і водограй” Французький поет Гійом Аполлінер, творчість якого нині стала класикою, жив на межі дев’ятнадцятого, “залізного” століття (за словами О. Блока), і століття двадцятого, насиченого катастрофами і війнами. Вірші Гійома Аполлінера являють собою дивне поєднання емоційного ліризму і внутрішньої трагічності. Аполлінер – один із перших поетів, котрий заторкнув у своїх творах найзвичайнісінькі, на перший погляд, теми і […]...
11. Тема вічної пам’яті у віршах Гійома Аполлінера “Міст Мірабо” та “Зарізана голубка і водограй” Французький поет Гійом Аполлінєр, творчість якого нині стала, класикою, жив на межі дев’ятнадцятого, “залізного” століття (за словами О. Блока), і століття двадцятого, насиченого катастрофами і війнами. Вірші Гійома Аполлінера являють собою дивне поєднання емоційного ліризму і внутрішньої трагічності. Аполлінєр – один із перших поетів, котрий заторкнув у своїх творах найзвичайнісінькі, на перший погляд, теми і […]...
12. Переказ – ПОДОРОЖ На тій станції стрічалися поїзди – з Варшави до Петербурга, з Петербурга до Варшави. На станції був великий буфет. Інколи з “невідомих” причин поїзди стояли довше, ніж мали за розкладом, і простіші люди з другого й третього класів ремствували, що, певне, поїзд затримується, бо пани з першого класу просто не встигли пообідати. А тепер часто […]...
13. Переказ – “ВЕСІЛЬНИЙ ГЕНЕРАЛ” Срібне небо низьке. Дюни, валуни. Десь у субтропіках земля родить чудернацькі плоди золоті, а тут вона родить каміння. Ціле життя люди визбирують його: цей рік визбирають, очистять від нього поле, а наступної весни каміння знову виросло, полізло головешками з грунту. Кажуть, морозами його тут витискає з землі. Понад затокою – рибальські селища та сосни де-не-де. […]...
14. Переказ – БУРЯ НА МОРІ Стугонить узбережжя. Буває, удень море на якусь годину притамується, перепочине, а під вечір, зібравшись з силами,- знов за роботу! З темряви накочуються вали ще грізніші, ніж удень. Гуркочуть з канонадним гуркотом. По той бік затоки вигинається впродовж берега рядок вогнів рибальського селища. Раз у раз у повітря – між нами й селищем – злітають цілі […]...
15. “КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”) – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) “КАЛІГРАМИ. ВІРШІ МИРУ І ВІЙНИ” (“ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ”) Навіть па фронті Аполлінер не забував про те, що він – поет. Повоєнна збірка “Каліграми. Вірші Миру і Війни” (1918) засвідчила про пошуки нових поетичних форм. Слово “каліграма” – авторський неологізм (і тут новаторство!) самого Аполлінера, і […]...
16. Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії Гійома Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” Один із засновників авангардизму Гійом Аполлінер, обстоюючи свободу мистецтва, вважав, що це досягається шляхом синтезу різних мистецтв. Тому поет прагнув створити так звану “візуальну лірику”. Нова образність і поетична техніка відобразилась і в його вірші “Зарізана голубка й водограй”. Вже сама назва містить образи-алегорії. Голуб – це символ миру. Але тут зарізана голубка. Одразу зрозуміла […]...
17. Переказ – Ми з матір’ю готуємо обід Аж на город, у зелене гарбузиння заїхала наша кабиця. За тим гарбузинням, що густо сплелося і випинає вгору свої батоги, не видно було б і кабиці, якби не високий димар, справжня тобі корабельна труба – чорна, з жовтим ободком посередині. Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша. Я підкидаю сухе […]...
18. Переказ – ПОЛЬОВА ЦАРІВНА Парубок стояв, як зачарований. Йому здавалося – він зроду не чув такого свіжого, гнучкого голосу. У його в очах засвітилась одрада; лице прояснилося, наче хто збризнув його свіжою водою; серце затіпалось немов хто доторкнувся до нього. Не встиг ступити десяти ступнів, як пісня,- тільки одна луна її бриніла ще над головою у ньому. Ще ступінь […]...
19. Переказ – ОРИСЯ Співають у пісні, що немає найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покійного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в дуброві, […]...
20. Переказ – ДЕ ВИПАДАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ? Чимало чинників визначають, скільки дощу або снігу випаде на земну поверхню. Це температура, висота над рівнем моря, місцезнаходження гірських ланцюгів тощо. Мабуть, одним із найбільш дощових місць у світі є гора Вайалеале на Гаваях, на острові Кауаї. Середньорічний рівень опадів становить 1 197 см. Містечко Черрапунджі, що розташоване в передгір’ях Гімалаїв, можливо, займає перше місце […]...
21. Переказ – РІДНА ЗЕМЛЯ О рідна земле! Ти, як мати,- єдина і неповторна! Ти не обов’язково найкраща, найгарніпіа. У світі є, можливо, інші краї, сповнені чарівної краси, краї, де ласкавий шум морського прибою поєднується з ніжним співом барвистих птахів, а пахощі лавру чи магнолії – зі свіжістю грозових південних вітрів. Та що з того? Хай ти скромніше вбрана, хай […]...
22. Переказ – ІКОНОПИС Серед багатої матеріальної і духовної спадщини чільне місце належить іконопису, у якому втілено душу українського народу, глибину сприйняття християнської віри, силу і мудрість традицій. Ікони як вид малярства поширилися у Київській Русі з прийняттям 988 року християнства від Візантії, звідки їх, на початку як взірці, привозили до Києва. Згодом навичок писання ікон набули місцеві малярі, […]...
23. Переказ – РІЗДВО У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво – свято перемоги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно газдам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають газди в цей день ватага – чарівника полонини, […]...
24. Переказ – ФІНВАЛ Фінвал – другий за розмірами кит у світі. Його довжина перевищує 20 м, а товщина у шість разів менша. Тому цей кит здається дуже струнким. Фінвали темно-сірого кольору і тільки черево має сіро-білий відтінок. Головна їжа фінвалів – рачки, головоногі молюски та деякі дрібні стайні риби (мойва, оселедці). Склад їжі цих китів залежить від пори […]...
25. Переказ – ПІСЛЯ ДОЩУ Ніч попливла, мов корабель, захлеснутий водою. Чути, як то лопотів, то затихав дощ за вікнами. Жебоніли струмочки, а за ними снувалася каламуть роздумів, хвилюючих вражень, перемагаючи дрімоту. Розвихрені тіні негоди відміряли тривожні хвилини. Під ранок дощ ущух. Закліпали зволожені вранішні зорі. Сонце, не виринаючи з-за обрію, чекало золотаво-багряним віялом проміння по верхів’ях дерев, ніби довідувалось, […]...
26. Переказ – НА БЕРЕЗІ На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном. А на другому боці лежали іскристі, рівні […]...
27. Переказ – НЕВІЛЬНИЧА ДОРОГА Марія припала до руки мудреця, узяла в нього благословення і в сам обід, коли найдужче пекло сонце, квапилася з Мальвою колючим степом по бахчисарайській дорозі. Гори залишилися позаду. Вони ще манили до себе прохолодою дубових лісів, та попереду стелився наїжений злий степ, і треба буде його здолати. Він вигорів дотла і був неозірний, мов пустеля; […]...
28. Переказ – ТРАГЕДІЯ В ПАРКУ Сонце жовтими плямами мрійно гойдається на білій кошлатій купі. Принцеса Еліза раптом повільно, задумано виймає з торбинки гарненький, поблискуючий бузково-синюватими хвильками перламутру револьвер, ступає до Нептуна й якийсь мент дивиться на відвернену вбік байдужу, чужу, вперту голову. Софі похололими вухами чує, як голос принцеси стає тихий, ледве чутний, тьмяний: – Нептуне! Ходімо! Чуєш?.. Ну, Нептуне! […]...
29. Переказ – СТЕП Перекопська рівнина починається за Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться вздовж ріки з південного заходу, незайманий степ аж до Мелітопольщини, на півдні – Чорне море, і Джарилгацька затока, і саме місто Перекоп на вузькому суходолі, що завжди правив за ворота до Криму. Рівна, безмежна просторінь (як на масштаби двох людських ніг), гола рівнина […]...
30. Переказ – ФЛОРЕНТІЙСЬКІ НОЧІ Така тиша, мов будинок стоїть не у великому місті, а серед великого саду. Повний місяць світить над головою. При його сяєві сад, котрий я бачу внизу з балкона третього поверху, здається розкішним та хорошим. Навкруги його високі будинки, за ними малюється проти темного зоряного неба готична дзвіниця. Чудно, що будинки не шкодять картині. Там скрізь […]...
31. Переказ – РИБИ-МЕТЕЛИКИ Біля тропічних коралових рифів вирує життя. Під захистом поліпів добре почувають себе актинії, черв’яки, морські губки, зірки та молюски. Місцеві води дуже багаті на планктон. Планктоном харчується багато риб, які, у свою чергу, стають кормом інших – більших хижих риб. Риби-метелики харчуються поліпами та іншими дрібними морськими мешканцями. Риф – це маленький світ, населений різнокольоровими […]...
32. Переказ – ЩО ТАКЕ ПОЛЯРНЕ СЯЙВО? Більшість часток сонячного вітру відхиляється земним магнітним полем і не досягає земної поверхні. Але деякі з них можуть проникати в деформоване магнітне поле. Ці частки збираються у “хвості” магнітного поля і в радіаційних поясах (вони розташовані на висотах 4 000 і 16 000 км) над нічною півкулею землі, де тимчасово затримуються. Полярні сяйва бувають різного […]...
33. Переказ – БЛАКИТНИЙ ДОЩ Дощ не сіявся, не йшов, не періщив, а цідився з неба такими важкими, тугими і рясними цівками, що між ними не вмістилася б жодна краплина. Починався він десь за невидимим обрієм, вихлюпувався на промоклий зелений луг, покриваючи піною, у прозорих бульбашках і срібних бризках, водою молоду траву та жовті кульбаби. Через запітніле віконне скло, на […]...
34. Переказ – СОН-КВІТКА Такий день ясний, сонячний! На небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево. Але видно далеко-далеко. Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. Весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця. З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків. Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда. Десь під горбиком, […]...
35. Переказ – БУДИНОК Дзвонковських Одноповерховий будинок Владислава Дзвонковського, котрий він придбав після приїзду в Галичину у тихому і спокійному Станіславі в 1871 році, знаходився при дорозі, що через Бистрицю вела до Коломиї. Будинок стояв під гонтою, як і, зрепітою, усі будинки в цьому передмісті. Засклений ганок посередині, а чотири пари вікон по обидва боки. До ганку від хвіртки вела […]...
36. Переказ – ПЕРША НАУКА Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем, у сухому бур’яні, на південному схилі горбика. Сюди не так часто потрапляють вороги, і до того ж близько зелена, соковита озимина. Навіть на три кроки людське око не помітить, що в сіро-рудій траві тихенько насторожився пухнастий живий клубочок. Зайченя сидить у […]...
37. Переказ – КОРОВАЙ Весілля, з низкою ритуалів, обрядів, які об’єднували два роди, мало в народі більшу вагу, ніж церковне вінчання. Розпочиналося дійство з виготовлення весільного печива. Коровай – святий хліб, що раз на віку печеться, високий і круглий. Прикрашений голубами, квітками, барвінком і калиною, він був даром для молодят і мав накликати в дім, достаток, любов, згоду. Пекли […]...
38. Переказ – ДЕ ШУКАТИ АТЛАНТИДУ? Про Атлантиду, таємничий материк, похований десь на дні океану, написано чимало різних наукових праць і пригодницьких творів. Першим і єдиним джерелом відомостей про Атлантиду є Твори видатного вченого Стародавньої Греції – Платона. Платон при цьому посилається на свого вчителя – афінського державного діяча і поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів, […]...
39. Переказ – МАРІЙЧИНІ КАЗКИ У зав’южені вікна зазирнули пелехаті зимові дні, приносячи несподівані вісті. Демон колючих сніговіїв тоскно застогнав у бовдурі, пересиливши сюркотливий голос веселого цвіркунця. У хаті пахло лежаними яблуками, сухими травами та свіжим хлібом. Трепетокрило, як світлячок, блимала в кутку лампадка, тьмяно освітлюючи почорнілу ікону, оздоблену вишиваним рушником. Усе тут дихало святковою простотою. Не порушував її сірий […]...
40. Переказ – АНТОВА ХИЖА Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився, прислухався. Усе віщувало добру днину: від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер, небо вгорі було чисте, а зорі на ньому ясні, срібний серп місяця спускався до правого берега, на травах лежала щедра роса, на Дніпрі й у затоках, прокидаючись, весело перекликались птахи. Ант вирішив, що йому не слід […]...