Переказ – НА БЕРЕЗІ
На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші.
Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном.
А на другому боці лежали іскристі, рівні луки.
На світанку клювали невеликі лящі та язі. Але, захопившись красою теплого ранку, я прогавив кілька разів рибу і перестав стежити за поплавцями.
Чудесний вересневий день починався пташиним
Повітря прозоре та тихе, тільки ледве помітно парує вода. Ось просюркотіла крилом качка над головою і зникла в імлі, за деревами. Вона полетіла з поле на Біле озеро днювати.
Тиша… Викинувся короп і ляснув по воді. Я здригнувся і пошкодував, що така рибина не вчепилась на гачок моєї вудки (О.
Копиленко; 142 сл.).
Завдання до тексту
1. Скласти план до тексту. Орієнтовний план
1. Затишний куточок для риболовлі.
2. Іскристі, рівні луки.
3. Чудесний вересневий день.
4. Тиша.
2. Визначити стиль і тип мовлення.
3. Лексична робота.
– Бересток – берест.
–
4. Питання до тексту.
– На березі якої річки рибалив головний герой?
– Назвіть дерева, які росли на березі.
– Назвіть види риб, про які згадано в тексті.
– Чому головний герой любить останні вересневі дні?
– Що порушувало тишу? Як реагував головний герой?
5. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Береза, бересток, пасльон, не вчепитись, просюркотіла, верес невий, кущі, верболіз.
6. За складеним планом Переказ – ати текст.
Related posts:
- “Щасливий я, що народився на твоєму березі…” (за кіноповістю 0. Довженка “Зачарована Десна”) Йду заквітчаним рідним краєм, де буйний травень справляє своє свято. Одягнувши ніжно-смарагдове вбрання, весело шепочуть із вітром рідні тополі. Он ка лина пишається своєю дивною вродою. А над річкою витьохкують невгамовні солов’ї. Це моя Україна – рідна, священна земля моїх дідів і прадідів. Тут народжується й виростає багато поколінь, які ніколи не можуть забути сліпучої […]...
- Щасливий я, що народився на твоєму березі. “Зачарована Десна” Іду по квітучому рідному краї, де буйний травень розкриває своє свято. Одягши ніжно-смарагдовий одяг, весело шепотяться з вітром рідні тополі. Геть калина пишається своєю незвичайною вродою. А над рікою розспівують невгамовні солов’ї. Це моя Україна – рідна, священна земля моїх дідів і прадідів. Тут народилося й виросло чимало поколінь, які ніколи не зможуть забути сліпучоїої […]...
- Переказ – КВІТИ І ПІСНІ Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець їх коливає, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа та чиста. Уже озимина зросла мало не по коліна. Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави густі, пахучі шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць розквіту і щастя. Спинимось тут […]...
- Переказ – ВАЖЛИВА ПОДОРОЖ Здавалось, далі пливти нема куди. Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами. Але пароплав раптом звернув, і довга, спокійна смуга річки простяглася долі до ледве помітних пагорків на обрії. Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, […]...
- У ржі, на межі, на кривій березі Скорочено У ржі1, на межі, на кривій березі Там сиділа русалка. Просила русалка у дівочок сорочки: – Ви, дівочки, подружки, Да дайте мені сорочки, Хоча худенькую, да аби біленькую, Хоч не біленькую, та тоненькую! Коментар У русальній пісні “У ржі, на межі, на кривій березі…” відображені давні вірування людей у міфічних істот, наприклад, русалок, які бувають […]...
- Переказ – КРИНИЦЯ Дідусь присів навпочіпки над заглибинкою, де колись криниця була. Біля неї молода вербичка віти розпустила, а сама така зелененька стоїть, свіжа-свіжа. Так і тягне погладити її листячко. – Гарна була криничка,- мовив дідусь.- Це ж не так давно стали у нас на горі колодязі ставити, а раніше – з діда-прадіда – ось з цієї кринички […]...
- Переказ – ФЛОРЕНТІЙСЬКІ НОЧІ Така тиша, мов будинок стоїть не у великому місті, а серед великого саду. Повний місяць світить над головою. При його сяєві сад, котрий я бачу внизу з балкона третього поверху, здається розкішним та хорошим. Навкруги його високі будинки, за ними малюється проти темного зоряного неба готична дзвіниця. Чудно, що будинки не шкодять картині. Там скрізь […]...
- Intermezzo (більш стислий переказ) скорочено – Коцюбинський Михайло Intermezzo Присвячую кононівським полям Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки. Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. Залишилося тільки спакуватися. Це було одне з тих численнії треба, які ліричного героя так втомили, які нагадували йому “мне гоголового звіра”. Увільнитися від цього можна лише на деякий чаї бо, як говорить герой, […]...
- Переказ – СВЯТ-ВЕЧІР Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступає до праці. Першою магічною дією було добування “нового вогню”. Господиня діставала з покуття кремінь і кресало, які останні Дванадцять днів лежали під образами. Вона хрестилася тричі і, ставши обличчям до схід сонця, кресала “новий вогонь”. Цим вогнем вона розпалювала в […]...
- Михайло Коцюбинський – Intermezzo (Скорочений переказ, дуже стисло) Михайло Коцюбинський Intermezzo (Скорочений переказ, дуже стисло) Присвячую кононівським полям Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки. Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. Залишилося тільки спакуватися. Це було одне з тих численнії треба, які ліричного героя так втомили, які нагадували йому “мне гоголового звіра”. Увільнитися від цього можна лише на […]...
- Переказ – ЧОМУ ІСНУЮТЬ ПОРИ РОКУ? Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року. Щорічно в певний час Північна і Південна півкулі навперемінно отримують від Сонця то більше тепла і світла, то менше. В останньому випадку – холоднішає, і світловий день скорочується. Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж […]...
- Переказ – РІЗДВО У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво – свято перемоги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно газдам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають газди в цей день ватага – чарівника полонини, […]...
- Переказ – ДНІПРОВСЬКА ПРИРОДА Минуло тільки два тижні, а вже були готові до походу в море півсотні добрих чайок. Передав Сулима Січ наказному отаманові, і одного ранку, забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на чардак найбільшої чайки, щоб оглянути все військо. Велична та могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя з великими, блискучими очима і […]...
- Волт Вітмен На березі морському уночі Волт Вітмен На березі морському уночі Перекладач: М. Малаш Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. На березі морському уночі Стоїть дівчинка із своїм батьком І дивиться на схід, на осіннє небо. Там, угорі, у темряві, Зажерливі хмари, похоронні хмари в чорну […]...
- Пісні Марусі Чурай – Сидить голуб на березі Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені обіцявся Любити, як душу, Тепер мене покидаєш, Я плакати мушу. Будь щасливий із тією, Котру ти кохаєш, А над мене вірнішої На світі не знайдеш. Буду Бога я просити, Щоб ти був щасливий Чи зі […]...
- Переказ – “ПОДОРІЖЖЯ ОД ПОЛТАВИ ДО ГАДЯЧОГО” Укриті бростю верби лірично-замріяно хилили свої віти, прислухаючись до жебоніння бистроплинних ручаїв, що віддавали всю свою напругу повноводному роздоллю Ворскли. Відчував цей гомін пробудження, як подих оновленої сили, що наповнювала помисли і мрії. У службових справах їздив до Гадяча. Привіз стільки вражень, що годі було їм дати раду. Знову наслухався розповідей про розбійника Гнидку, про […]...
- Переказ – “ОДНА НЕСМІЛА, ЯК ЛІЛЕЯ, БІЛА…” Маленька, похилена під тягарем літ, уся в чорному, старенька, їмость зрідка показувалась на люди. Лише при добрій погоді, та й то надвечір, бачили, як дибала тісною вуличкою, затіненою бузиною та буйним пасльоном, до річки. Зупинялась аж коло верб, старих і дуплавих. Довго стояла, думала про щось своє, а відтак, спираючись на палицю, вертала назад. І^тєйска […]...
- Переказ – НОВІ ВРАЖЕННЯ Важко розвіяти Думи, коли вони опановують почуттями, викликають бажання збагнути невідомий світ. Тоді кожна видима під час подорожі картина породжує живе слово великої повісті-поеми, і уява перегортає її сторінки, переноситься в епоху, овіяну невмирущими піснями, Переказ – ами, думами. Другий день мандрівки приніс нові враження. Пан Сухопень був у доброму гуморі. Він навіть посадив найнятого […]...
- Переказ – УСЕ ЧЕКАЄ СОНЦЯ Настя попрошкувала стежкою через город у берег. Сон щось скаламутив у ній. Хотілося самій глянути й пересвідчитися, що справді нема тієї страшної ріки, яка приснилася посеред ночі і на очах у Насті перетворилася на невблаганне море. У лузі розлила свої роди інша ріка: умиротворена й весела. Верби та кущі за ніч позеленішали. А там, за […]...
- Переказ – АВАНТЮРА Коли я наважився на цю карколомну авантюру – набути власний будинок із шести кімнат з пивницею, за Дванадцять тисяч і сімсот доларів, маючи на конті Королівсько-Канадського банку всього лиш тисячу сімсот готівкою – мені здавалося, що я наважився, як не на справжнє самогубство, то в кожному разі на якусь довічну каторгу, з якої не було […]...
- Переказ – НЕВІЛЬНИЧА ДОРОГА Марія припала до руки мудреця, узяла в нього благословення і в сам обід, коли найдужче пекло сонце, квапилася з Мальвою колючим степом по бахчисарайській дорозі. Гори залишилися позаду. Вони ще манили до себе прохолодою дубових лісів, та попереду стелився наїжений злий степ, і треба буде його здолати. Він вигорів дотла і був неозірний, мов пустеля; […]...
- Переказ – ФОРТЕЦЯ В КРИМУ Фортеця Султанів – над самою протокою. Біля фортеці стоять дві поіржавілі велетенські гармати. Ядра, вистрілені колись із цих гармат, пробили віковічні мури Константинополя, і крізь пробоїни увійшов до міста Магомет II Завойовник, щоб стяти голову останньому візантійському імператорові Костянтину Палеологу і погрозити всьому світові своїм мечем. Тепер грізні жерла цих гармат уже не страшні нікому. […]...
- Переказ – Ми з матір’ю готуємо обід Аж на город, у зелене гарбузиння заїхала наша кабиця. За тим гарбузинням, що густо сплелося і випинає вгору свої батоги, не видно було б і кабиці, якби не високий димар, справжня тобі корабельна труба – чорна, з жовтим ободком посередині. Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша. Я підкидаю сухе […]...
- Переказ – НА БАШТАНІ Ось і широкі простори колгоспного баштану! Скільки тут кавунів, динь! Вони лежать і пишаються на сонці, визрівають, наливаються солодким запашним соком. А дітям яка радість! У хлопців на голих грудях і на животі сірі патьоки засохлого, солодкого соку. Усе кавунами та динями ласують! Ледве встигли в річці викупатись, а кавуна знову хочеться! Вороння цілими зграями […]...
- Переказ – КОЗАЦЬКІ ХИТРОЩІ З давніх-давен на лівому боці гирла Дніпра стояла турецька фортеця – Аслам-город, яка була перешкодою козакам під час виходу в Чорне море. Повз неї козацьким чайкам важко було пройти непоміченими – бусурмани відразу починали обстрілювати їх із гармат. Та Козаки, користуючись темрявою ночі, часто з успіхом минали небезпеку. Тоді за наказом султана навпроти Аслам-города була […]...
- Переказ – СОН-КВІТКА Такий день ясний, сонячний! На небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево. Але видно далеко-далеко. Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. Весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця. З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків. Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда. Десь під горбиком, […]...
- Переказ – САМООСВІТА Бабуся порають худобу, брат рубає дрова, а я сиджу у вікні. Хукаю на шибку і возькаю пальцем: займаюся самоосвітою. У нас худоби – теличка й троє курей. Та щоб їх вберегти, треба ховатися. Теличка стоїть не в хлівці, а в засторонку, який закладений соломою, кури сидять не в курнику, а вгорі на бантинах, як сови. […]...
- Переказ – ОДЯГ Назви одягу – це слова, які ми повторюємо щоденно, а часом і по кілька разів на день. А чи замислюємося ми над тим, звідки вони взялися, який шлях пройшли, що означали раніше? Як правило, часто повторювані, звичні слова стають для нас чимось на зразок п’ятаків, які ми дістаємо з кишень у метро: крім цифри “5”, […]...
- Переказ – ІКОНОПИС Серед багатої матеріальної і духовної спадщини чільне місце належить іконопису, у якому втілено душу українського народу, глибину сприйняття християнської віри, силу і мудрість традицій. Ікони як вид малярства поширилися у Київській Русі з прийняттям 988 року християнства від Візантії, звідки їх, на початку як взірці, привозили до Києва. Згодом навичок писання ікон набули місцеві малярі, […]...
- Переказ – ДЕ ВИПАДАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ? Чимало чинників визначають, скільки дощу або снігу випаде на земну поверхню. Це температура, висота над рівнем моря, місцезнаходження гірських ланцюгів тощо. Мабуть, одним із найбільш дощових місць у світі є гора Вайалеале на Гаваях, на острові Кауаї. Середньорічний рівень опадів становить 1 197 см. Містечко Черрапунджі, що розташоване в передгір’ях Гімалаїв, можливо, займає перше місце […]...
- Переказ – НАДІЯ Чудодійна, страшна річ – надія. То вона, а не страх, не покірність веде засуджених на смерть на ешафот; то вона найгордіших, найодважніших утримує від бажання кинутись на катів і в нерівній, безнадійній, але почесній боротьбі знайти смерть. Опортуністична, поблажлива, гнучка, улеслива, вона згодна на всяке пониження, на всяку ганьбу, аби відтягти останню хвилину на міліметр […]...
- Переказ – ПІСЛЯ ДОЩУ Ніч попливла, мов корабель, захлеснутий водою. Чути, як то лопотів, то затихав дощ за вікнами. Жебоніли струмочки, а за ними снувалася каламуть роздумів, хвилюючих вражень, перемагаючи дрімоту. Розвихрені тіні негоди відміряли тривожні хвилини. Під ранок дощ ущух. Закліпали зволожені вранішні зорі. Сонце, не виринаючи з-за обрію, чекало золотаво-багряним віялом проміння по верхів’ях дерев, ніби довідувалось, […]...
- Твір на тему: Баскетбольний щит на березі (твір-роздум на морально-етичну тему) Ця вулиця затишна, від невеличкої міської річки її відділяє кілька сот метрів. Вулиця неширока, на ній одноповерхові будинки старої забудови. І лише один будинок відрізняється від інших своєю архітектурою. Його збудував якийсь бізнесмен. Будинок має три поверхи, є кілька лоджій, мансарда. Високі красиві сходини ведуть до розкішного ганку, де стоять великі керамічні вази з квітами. […]...
- Переказ – ФІНВАЛ Фінвал – другий за розмірами кит у світі. Його довжина перевищує 20 м, а товщина у шість разів менша. Тому цей кит здається дуже струнким. Фінвали темно-сірого кольору і тільки черево має сіро-білий відтінок. Головна їжа фінвалів – рачки, головоногі молюски та деякі дрібні стайні риби (мойва, оселедці). Склад їжі цих китів залежить від пори […]...
- Переказ – ВІКОВИЙ ЛІС Це був чудовий віковий ліс, що починався далеко звідси у верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра, ніби прикриваючи його від поля, аж до пониззя. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами, і зеленими, рясними вершинами височіли вони над […]...
- Переказ – ШВИДШЕ! ШВИДШЕ! О боже мій милий, хай уже закінчуються оці нестерпні останні хвилини перед від’їздом. Усе вже почуто – усі добрі напутні слова, поради, застере-побоювання. Навіщо їх так багато? Та ще при людях, при знайомих і незнайомих. Може, щоб бачили, який уважний, добрий чоловік і батько? Ні, ні, що я,- обриває ці думки Марія,- він не хизується, […]...
- Переказ – ПРОГУЛЯНКА В САДУ Забувши про тронний зал, з якого вчора боявся вийти, про тисячі небезпек, які щодня чатують на султана, Ібрагім вийшов з палацу і на повні груди вдихнув свіже повітря. Пишний сад простягнувся схилами від Золотого Рогу понад Босфором аж до Мармурового моря. Стріли кипарисів виструнчились над пласкими кронами ліванських кедрів, понад протокою кружляли чайки, проводжаючи галери, […]...
- Переказ – БЛАКИТНИЙ ДОЩ Дощ не сіявся, не йшов, не періщив, а цідився з неба такими важкими, тугими і рясними цівками, що між ними не вмістилася б жодна краплина. Починався він десь за невидимим обрієм, вихлюпувався на промоклий зелений луг, покриваючи піною, у прозорих бульбашках і срібних бризках, водою молоду траву та жовті кульбаби. Через запітніле віконне скло, на […]...
- Переказ – АУ Як же саме птах приносив весну? З цього приводу було багато різних думок. У південній Україні казали, що першими вертаються ластівки, у центральній думали, що весну приносять жайворонки, а на півночі – на Поліссі – вважали, що це може зробити тільки такий серйозний птах, як лелека. Тому по-різному називалось і печиво у вигляді птаха, яке […]...
- Переказ – СЕРЙОЗНА РОЗМОВА Коридор був застелений м’якою доріжкою, по якій вони ступали беззвучно. Пройшовши цей коридор, вони перейшли в інший, поверхом вище. Потім ще вище. Коридори ті були коротенькі, А весь будинок був невеличкий і затишний – колишній готель повітового міста. Так вони з чемним сержантом пройшли всіма коридорами і опинилися на самій горі, на третьому поверсі. – […]...