Переказ – НЕВІЛЬНИЧА ДОРОГА

Related posts:

1. Переказ сюжету: “Дорога в ніч” Ричарда Лаймона Завершуючи тему людських чудовиськ від миру літератури, цього разу я торкнуся не визнаних шедеврів начебто Парфумера або Психозу, що зробили помітний вплив на сучасну культуру, а рядовий добуток у жанрі “злий маніяк женеться за добрими героями” – так сказати, не флагмана руху, а скромного трудівника, що робить своя справа в тіні більше гідних родичів по […]...
2. Переказ – ПОДОРОЖ На тій станції стрічалися поїзди – з Варшави до Петербурга, з Петербурга до Варшави. На станції був великий буфет. Інколи з “невідомих” причин поїзди стояли довше, ніж мали за розкладом, і простіші люди з другого й третього класів ремствували, що, певне, поїзд затримується, бо пани з першого класу просто не встигли пообідати. А тепер часто […]...
3. Твір Дорога долі, дорога болю Василя Стуса Дорога долі, дорога болю Василя Стуса В. Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозреченно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш “Як добре те, що смерті не боюсь я” можна вважати програмним для поета. […]...
4. ДОРОГА ДОЛІ, ДОРОГА БОЛЮ ВАСИЛЯ СТУСА Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозречно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш “Як добре те, що смерті не боюсь я” можна вважати програмним для поета. У цій поезії чітко окреслений трагічний […]...
5. Переказ – ГОЛУБКА СИЗОКРИЛА Панас поринув у роздуми. Увесь час бачив перед собою вразливі Гнатові очі. Коли бричка пішла піщаною дорогою, почав куняти. Нарешті знеміг сон. Ось наче розкрилася перед ним таємнича брама, за якою вимальовувалась країна, повита туманами. Важкі Хмари нависли над нею, лише визирав крайок неба, ледве освітленого сонцем, що десь пірнуло, ніби втомивпіись змагатися з пітьмою. […]...
6. Переказ – ФІНВАЛ Фінвал – другий за розмірами кит у світі. Його довжина перевищує 20 м, а товщина у шість разів менша. Тому цей кит здається дуже струнким. Фінвали темно-сірого кольору і тільки черево має сіро-білий відтінок. Головна їжа фінвалів – рачки, головоногі молюски та деякі дрібні стайні риби (мойва, оселедці). Склад їжі цих китів залежить від пори […]...
7. Переказ – ДЕ ВИПАДАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ? Чимало чинників визначають, скільки дощу або снігу випаде на земну поверхню. Це температура, висота над рівнем моря, місцезнаходження гірських ланцюгів тощо. Мабуть, одним із найбільш дощових місць у світі є гора Вайалеале на Гаваях, на острові Кауаї. Середньорічний рівень опадів становить 1 197 см. Містечко Черрапунджі, що розташоване в передгір’ях Гімалаїв, можливо, займає перше місце […]...
8. Переказ – ІКОНОПИС Серед багатої матеріальної і духовної спадщини чільне місце належить іконопису, у якому втілено душу українського народу, глибину сприйняття християнської віри, силу і мудрість традицій. Ікони як вид малярства поширилися у Київській Русі з прийняттям 988 року християнства від Візантії, звідки їх, на початку як взірці, привозили до Києва. Згодом навичок писання ікон набули місцеві малярі, […]...
9. Переказ – ЧОМУ ІСНУЮТЬ ПОРИ РОКУ? Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року. Щорічно в певний час Північна і Південна півкулі навперемінно отримують від Сонця то більше тепла і світла, то менше. В останньому випадку – холоднішає, і світловий день скорочується. Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж […]...
10. Переказ – РОДОВІД МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ Серед блискучих імен актрис світового театру 1880-1920-х років, таких як Елеонора Дуче, Сара Бернар, Марія Ермо-лова, Марія Савіна, Віра Коміссаржевська має своє особливе місце ім’я Марії Заньковецької – корифея української сцени, першої народної артистки України. Рід, родина дали М. Заньковецькій якості, які дозволили їй Стати однією з центральних особистостей українського культурного процесу другої половини XIX […]...
11. Переказ – РІЗДВО У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво – свято перемоги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно газдам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають газди в цей день ватага – чарівника полонини, […]...
12. Переказ – ШВИДШЕ! ШВИДШЕ! О боже мій милий, хай уже закінчуються оці нестерпні останні хвилини перед від’їздом. Усе вже почуто – усі добрі напутні слова, поради, застере-побоювання. Навіщо їх так багато? Та ще при людях, при знайомих і незнайомих. Може, щоб бачили, який уважний, добрий чоловік і батько? Ні, ні, що я,- обриває ці думки Марія,- він не хизується, […]...
13. Переказ – ПІСЛЯ ДОЩУ Ніч попливла, мов корабель, захлеснутий водою. Чути, як то лопотів, то затихав дощ за вікнами. Жебоніли струмочки, а за ними снувалася каламуть роздумів, хвилюючих вражень, перемагаючи дрімоту. Розвихрені тіні негоди відміряли тривожні хвилини. Під ранок дощ ущух. Закліпали зволожені вранішні зорі. Сонце, не виринаючи з-за обрію, чекало золотаво-багряним віялом проміння по верхів’ях дерев, ніби довідувалось, […]...
14. Переказ – НА БЕРЕЗІ На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном. А на другому боці лежали іскристі, рівні […]...
15. Переказ – ДЕ ШУКАТИ АТЛАНТИДУ? Про Атлантиду, таємничий материк, похований десь на дні океану, написано чимало різних наукових праць і пригодницьких творів. Першим і єдиним джерелом відомостей про Атлантиду є Твори видатного вченого Стародавньої Греції – Платона. Платон при цьому посилається на свого вчителя – афінського державного діяча і поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів, […]...
16. Переказ – КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте. І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає: – Лисице, а чому у тебе такі […]...
17. Переказ – БУРЯ НА МОРІ Стугонить узбережжя. Буває, удень море на якусь годину притамується, перепочине, а під вечір, зібравшись з силами,- знов за роботу! З темряви накочуються вали ще грізніші, ніж удень. Гуркочуть з канонадним гуркотом. По той бік затоки вигинається впродовж берега рядок вогнів рибальського селища. Раз у раз у повітря – між нами й селищем – злітають цілі […]...
18. Переказ – ВІКОВИЙ ЛІС Це був чудовий віковий ліс, що починався далеко звідси у верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра, ніби прикриваючи його від поля, аж до пониззя. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами, і зеленими, рясними вершинами височіли вони над […]...
19. Переказ – Ми з матір’ю готуємо обід Аж на город, у зелене гарбузиння заїхала наша кабиця. За тим гарбузинням, що густо сплелося і випинає вгору свої батоги, не видно було б і кабиці, якби не високий димар, справжня тобі корабельна труба – чорна, з жовтим ободком посередині. Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша. Я підкидаю сухе […]...
20. Переказ – КОРОВАЙ Весілля, з низкою ритуалів, обрядів, які об’єднували два роди, мало в народі більшу вагу, ніж церковне вінчання. Розпочиналося дійство з виготовлення весільного печива. Коровай – святий хліб, що раз на віку печеться, високий і круглий. Прикрашений голубами, квітками, барвінком і калиною, він був даром для молодят і мав накликати в дім, достаток, любов, згоду. Пекли […]...
21. Переказ – ОРИСЯ Співають у пісні, що немає найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покійного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в дуброві, […]...
22. Переказ – АНТОВА ХИЖА Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився, прислухався. Усе віщувало добру днину: від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер, небо вгорі було чисте, а зорі на ньому ясні, срібний серп місяця спускався до правого берега, на травах лежала щедра роса, на Дніпрі й у затоках, прокидаючись, весело перекликались птахи. Ант вирішив, що йому не слід […]...
23. Переказ – РИБИ-МЕТЕЛИКИ Біля тропічних коралових рифів вирує життя. Під захистом поліпів добре почувають себе актинії, черв’яки, морські губки, зірки та молюски. Місцеві води дуже багаті на планктон. Планктоном харчується багато риб, які, у свою чергу, стають кормом інших – більших хижих риб. Риби-метелики харчуються поліпами та іншими дрібними морськими мешканцями. Риф – це маленький світ, населений різнокольоровими […]...
24. Переказ – “ГЛУХІ ЧУТКИ” Особа Целіни Зигмунтовської цікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти, як казав Микола Вороний, “глухі чутки”. Целіна Зигмунтовська, справді, жила в його домі, він сам признався, що через неї з’явилось його “Зів’яле листя”. Широкому читачеві про Целіну Зигмунтовську вперше оповів син Франка, Тарас, у книзі “Про батька”, що вийпіла у Києві в 1964 році. “Пізнався,- писав […]...
25. Переказ – ПЕРША НАУКА Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем, у сухому бур’яні, на південному схилі горбика. Сюди не так часто потрапляють вороги, і до того ж близько зелена, соковита озимина. Навіть на три кроки людське око не помітить, що в сіро-рудій траві тихенько насторожився пухнастий живий клубочок. Зайченя сидить у […]...
26. Переказ – КРИМ Крим охоплює територію майже 25,6 тис. кв. км, що становить 4,3 % площі України. На 330 км простягнувся півострів від мису Кара-Мрун на заході до мису Фонар на березі Керченської протоки і більш як на 200 км від мису Сарич на півдні до північної межі на Перекопському перешийку. На півночі та північному сході береги Криму […]...
27. Переказ – ОДЯГ Назви одягу – це слова, які ми повторюємо щоденно, а часом і по кілька разів на день. А чи замислюємося ми над тим, звідки вони взялися, який шлях пройшли, що означали раніше? Як правило, часто повторювані, звичні слова стають для нас чимось на зразок п’ятаків, які ми дістаємо з кишень у метро: крім цифри “5”, […]...
28. Переказ – САРМАТИ Сармати вели кочовий спосіб життя і мали воєнізоване суспільство. Освоєння нових територій, як правило, велося шляхом набігів військових загонів на сусідні осілі племена, їхньою метою були грабунки або накладання данини. Сармати, як і скіфи, тісно взаємодіяли з античним світом через міста-держави в Північному Причорномор’ї, підтримували торговельні зв’язки з грецькими поселеннями, що входили до складу цих […]...
29. Переказ – КОЗАЦЬКІ ХИТРОЩІ З давніх-давен на лівому боці гирла Дніпра стояла турецька фортеця – Аслам-город, яка була перешкодою козакам під час виходу в Чорне море. Повз неї козацьким чайкам важко було пройти непоміченими – бусурмани відразу починали обстрілювати їх із гармат. Та Козаки, користуючись темрявою ночі, часто з успіхом минали небезпеку. Тоді за наказом султана навпроти Аслам-города була […]...
30. Переказ – МАРІЙЧИНІ КАЗКИ У зав’южені вікна зазирнули пелехаті зимові дні, приносячи несподівані вісті. Демон колючих сніговіїв тоскно застогнав у бовдурі, пересиливши сюркотливий голос веселого цвіркунця. У хаті пахло лежаними яблуками, сухими травами та свіжим хлібом. Трепетокрило, як світлячок, блимала в кутку лампадка, тьмяно освітлюючи почорнілу ікону, оздоблену вишиваним рушником. Усе тут дихало святковою простотою. Не порушував її сірий […]...
31. Переказ – КВІТИ І ПІСНІ Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець їх коливає, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа та чиста. Уже озимина зросла мало не по коліна. Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави густі, пахучі шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць розквіту і щастя. Спинимось тут […]...
32. Переказ – “ОДНА НЕСМІЛА, ЯК ЛІЛЕЯ, БІЛА…” Маленька, похилена під тягарем літ, уся в чорному, старенька, їмость зрідка показувалась на люди. Лише при добрій погоді, та й то надвечір, бачили, як дибала тісною вуличкою, затіненою бузиною та буйним пасльоном, до річки. Зупинялась аж коло верб, старих і дуплавих. Довго стояла, думала про щось своє, а відтак, спираючись на палицю, вертала назад. І^тєйска […]...
33. Переказ – КОРІННЯ НАРОДУ Чи є в нас Історія, підоснова, підгрунтя, корені? Чи багаті ми багатством багатовіковим і неосяжним? Твоє походження, твоя історія, історія твого народу ніби підпирають тебе, намножують твої сили. Ти набуваєш багатомір-ності. Тобі здається, ніби життя твоє не обмежується скромними вимірами, як дозволяють закони природи. Адже ти заволодів ще й законами історії. І ось тобі вже […]...
34. Переказ – ЛЯЛЬКИ Коли я була малою, у мене було багато всяких ляльок та забавок. Пам’ятаю, наприклад, цілий “гарнітур” – канапка, столик і крісельця, стільчики з темного різного дерева для ляльчиних покоїв, зелену карету, усяку худобу тощо. Звичайно, було кілька ляльок, що мали дуже гарне вбрання: так – чорнява та синьоока мала чудове українське вбрання, червону шовкову сукню […]...
35. Переказ – ФЛОТ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ Морські походи запорожці здійснювали на чайках та дубах. Чайка – човен завдовжки 15,5-21,5 м, завширшки 4-6 м. Ці судна були видовбані з дерева і не мали кіля, палуби. Розмір човнів збільшувався завдяки прибитим дошкам. До бортів своїх човнів запорожці прив’язували сухий очерет, що робило їх непотоплюваними. На чайках встановлювали щоглу, до якої прив’язували вітрило. Але […]...
36. Переказ – ПОВАЖНИЙ СПІВРОЗМОВНИК Сідаючи, Мертенс надушує гудзик одного апарата й гукає в матове скло одривчастим, од вологлим басом: – Припинити. Давати тільки світло. І зараз же повертається всім важким, туго збитим тілом до Поклавши обидві короткі цупкі руки з товстими пальцями На поруччя, він злегка нахиляє велику голову, неначе збирається битися лобами з гостем. Зелено-сірі, гарні, на диво […]...
37. Переказ – НОВІ ВРАЖЕННЯ Важко розвіяти Думи, коли вони опановують почуттями, викликають бажання збагнути невідомий світ. Тоді кожна видима під час подорожі картина породжує живе слово великої повісті-поеми, і уява перегортає її сторінки, переноситься в епоху, овіяну невмирущими піснями, Переказ – ами, думами. Другий день мандрівки приніс нові враження. Пан Сухопень був у доброму гуморі. Він навіть посадив найнятого […]...
38. Переказ – МАМИНІ ПІСНІ Мама співала. Богдась повертався додому, чув її голос, і враз усі плани, увесь його хлоп’ячий клопіт відходили кудись далеко, і думки линули ген-ген за Сену, за Булонський ліс, за Париж, за Францію… Про що він міг думати, коли мама співала? Зажурилась Україна, Що ніде прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Найдужче він любив оці пісні […]...
39. Переказ – НА БАШТАНІ Ось і широкі простори колгоспного баштану! Скільки тут кавунів, динь! Вони лежать і пишаються на сонці, визрівають, наливаються солодким запашним соком. А дітям яка радість! У хлопців на голих грудях і на животі сірі патьоки засохлого, солодкого соку. Усе кавунами та динями ласують! Ледве встигли в річці викупатись, а кавуна знову хочеться! Вороння цілими зграями […]...
40. Переказ – АВАНТЮРА Коли я наважився на цю карколомну авантюру – набути власний будинок із шести кімнат з пивницею, за Дванадцять тисяч і сімсот доларів, маючи на конті Королівсько-Канадського банку всього лиш тисячу сімсот готівкою – мені здавалося, що я наважився, як не на справжнє самогубство, то в кожному разі на якусь довічну каторгу, з якої не було […]...