Переказ оповідання Васюткино озеро Астафьева В. П

План переказу 1. Озеро, пам’ятне Васютке. 2. Життя рибалок чекаючи путини (часу, коли особливо вдалий лов риби). 3. Васютка в лісі. 4. Хлопчик заблудився. 5. Перший вечір у тайзі.

6. Васютка виявив невідоме озеро.

7. Хлопчик вийшов до Єнісею. 8. Васютка знайдений. 9. Озеро, нанесене на карту.

Переказ Це оповідання має автобіографічну основу. У ньому говориться про підлітка, що зумів вижити в суворих умовах тайги. В. П. Астафьев докладно не описує характер хлопчика, його образ розкривається в ході оповідання.

На початку оповідання ми знаємо

про Васютке тільки те, що він тимчасово живе із бригадою рибалок і своєю матір’ю в хатинці в низов’ях Єнісею. Він позбавлений спілкування з однолітками, щодня ходить у ліс, щоб набрати кедрових Горехів для вечірніх посиденьок. В один із днів Васютка заблудився.

Хлопчик виявив сміливість, спритність, витримку. Він не піддався паніці й, щоб не падати духом, початків розмовляти сам із собою вголос.

Слила власний розважливий голос, Васютка відігнав страх. Згадавши слова батька й діда про те, що тайга кволих не любить, він став пригадувати все, що знав про мисливське життя. Він зміг прокормити себе в тайзі, зумів

підстрелити й приготувати глухаря й утік.

Васютка не отчаивался, невтомно шукав вихід з положення, що створилося.

Один з описів допомагає відчути жах, що створилося положення Васютка, ще до кінця не зрозумів, що він заблудився, у тиші лісу почув дзижчання. Виявилося, що це б’ється муха в павутині, сплетеної павуком над тушкою зотлівай птаха. Велика муха, як не намагалася, не могла звільнитися.

Цей образ підсилює враження, що герой оповідання потрапив у важке, майже безвихідне, положення. Автор небагатослівний Описуючи загасаючий вечір на озері, він бачить його й очами голодного хлопчика.

Червоний колір неба, відбитий в озері, нагадує йому розпечену грубку. Йому здається, що, якщо покласти на поверхню води скибочки картоплі, можна запекти їх, насолодитися заходом і смаком цього нехитрого блюда. Один раз ранком він бачить осикові листи, які лежать на землі, “начебто тоненькі пластинки буряка, яскраві, темно-червоні”.

Васютка не розгубився в тайзі, зумів зберегти витримку, зміг по незначних прикметах зорієнтуватися на місцевості, завдяки чому й вижив. В основу оповідання ліг випадок, що дійсно відбувся з Астафьевим вдетстве. Оповідання можна вважати частиною світової “робінзонади”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Переказ оповідання Васюткино озеро Астафьева В. П