Переказ – ПІСЛЯ ДОЩУ

Related posts:

1. Переказ оповідання Після балу Толстого Л. Н План переказу 1. Іван Васильович починає оповідання про випадок, що перевернув його життя. 2. Опис балу. Закоханість героя. 3. Після балу. Герой випадково стає свідком екзекуції, жорстокості батька Вареньки. 4. Цей випадок перевертає життя героя й порушує всі його подальші плани. Переказ Всіма шановний Іван Васильович зненацька для всіх присутніх висловлює думка про те, що […]...
2. Переказ – ГОЛУБКА СИЗОКРИЛА Панас поринув у роздуми. Увесь час бачив перед собою вразливі Гнатові очі. Коли бричка пішла піщаною дорогою, почав куняти. Нарешті знеміг сон. Ось наче розкрилася перед ним таємнича брама, за якою вимальовувалась країна, повита туманами. Важкі Хмари нависли над нею, лише визирав крайок неба, ледве освітленого сонцем, що десь пірнуло, ніби втомивпіись змагатися з пітьмою. […]...
3. Переказ – НОВІ ВРАЖЕННЯ Важко розвіяти Думи, коли вони опановують почуттями, викликають бажання збагнути невідомий світ. Тоді кожна видима під час подорожі картина породжує живе слово великої повісті-поеми, і уява перегортає її сторінки, переноситься в епоху, овіяну невмирущими піснями, Переказ – ами, думами. Другий день мандрівки приніс нові враження. Пан Сухопень був у доброму гуморі. Він навіть посадив найнятого […]...
4. Переказ – БУРЯ НА МОРІ Стугонить узбережжя. Буває, удень море на якусь годину притамується, перепочине, а під вечір, зібравшись з силами,- знов за роботу! З темряви накочуються вали ще грізніші, ніж удень. Гуркочуть з канонадним гуркотом. По той бік затоки вигинається впродовж берега рядок вогнів рибальського селища. Раз у раз у повітря – між нами й селищем – злітають цілі […]...
5. Переказ – ДЕ ВИПАДАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ? Чимало чинників визначають, скільки дощу або снігу випаде на земну поверхню. Це температура, висота над рівнем моря, місцезнаходження гірських ланцюгів тощо. Мабуть, одним із найбільш дощових місць у світі є гора Вайалеале на Гаваях, на острові Кауаї. Середньорічний рівень опадів становить 1 197 см. Містечко Черрапунджі, що розташоване в передгір’ях Гімалаїв, можливо, займає перше місце […]...
6. Переказ – КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте. І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає: – Лисице, а чому у тебе такі […]...
7. Переказ – ІКОНОПИС Серед багатої матеріальної і духовної спадщини чільне місце належить іконопису, у якому втілено душу українського народу, глибину сприйняття християнської віри, силу і мудрість традицій. Ікони як вид малярства поширилися у Київській Русі з прийняттям 988 року християнства від Візантії, звідки їх, на початку як взірці, привозили до Києва. Згодом навичок писання ікон набули місцеві малярі, […]...
8. Переказ – ЧОМУ ІСНУЮТЬ ПОРИ РОКУ? Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року. Щорічно в певний час Північна і Південна півкулі навперемінно отримують від Сонця то більше тепла і світла, то менше. В останньому випадку – холоднішає, і світловий день скорочується. Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж […]...
9. Переказ – КОРОВАЙ Весілля, з низкою ритуалів, обрядів, які об’єднували два роди, мало в народі більшу вагу, ніж церковне вінчання. Розпочиналося дійство з виготовлення весільного печива. Коровай – святий хліб, що раз на віку печеться, високий і круглий. Прикрашений голубами, квітками, барвінком і калиною, він був даром для молодят і мав накликати в дім, достаток, любов, згоду. Пекли […]...
10. Переказ – РІЗДВО У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво – свято перемоги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно газдам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають газди в цей день ватага – чарівника полонини, […]...
11. Переказ – ПОВАЖНИЙ СПІВРОЗМОВНИК Сідаючи, Мертенс надушує гудзик одного апарата й гукає в матове скло одривчастим, од вологлим басом: – Припинити. Давати тільки світло. І зараз же повертається всім важким, туго збитим тілом до Поклавши обидві короткі цупкі руки з товстими пальцями На поруччя, він злегка нахиляє велику голову, неначе збирається битися лобами з гостем. Зелено-сірі, гарні, на диво […]...
12. Переказ – ФІНВАЛ Фінвал – другий за розмірами кит у світі. Його довжина перевищує 20 м, а товщина у шість разів менша. Тому цей кит здається дуже струнким. Фінвали темно-сірого кольору і тільки черево має сіро-білий відтінок. Головна їжа фінвалів – рачки, головоногі молюски та деякі дрібні стайні риби (мойва, оселедці). Склад їжі цих китів залежить від пори […]...
13. Переказ – НА БЕРЕЗІ На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном. А на другому боці лежали іскристі, рівні […]...
14. Нгуєн Гюї Тионг – Як жаба дощу домоглася Казка в’єтнамського письменника про рішучу і сміливу жабу Кок, яка не побоялася вилізти на небо і вимагати у його володаря, аби той послав на землю дощ, щоб росли та буяли трави й дерева, були повноводні річки і озера, щоб жили птахи та звірі. Діти, ви бачили жабу? Не скажеш, що вона гарна, авжеж? дехто навіть, […]...
15. Переказ – ВІКОВИЙ ЛІС Це був чудовий віковий ліс, що починався далеко звідси у верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра, ніби прикриваючи його від поля, аж до пониззя. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами, і зеленими, рясними вершинами височіли вони над […]...
16. Переказ – Ми з матір’ю готуємо обід Аж на город, у зелене гарбузиння заїхала наша кабиця. За тим гарбузинням, що густо сплелося і випинає вгору свої батоги, не видно було б і кабиці, якби не високий димар, справжня тобі корабельна труба – чорна, з жовтим ободком посередині. Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша. Я підкидаю сухе […]...
17. Переказ – ЩО ТАКЕ ПОЛЯРНЕ СЯЙВО? Більшість часток сонячного вітру відхиляється земним магнітним полем і не досягає земної поверхні. Але деякі з них можуть проникати в деформоване магнітне поле. Ці частки збираються у “хвості” магнітного поля і в радіаційних поясах (вони розташовані на висотах 4 000 і 16 000 км) над нічною півкулею землі, де тимчасово затримуються. Полярні сяйва бувають різного […]...
18. Переказ – НЕВІЛЬНИЧА ДОРОГА Марія припала до руки мудреця, узяла в нього благословення і в сам обід, коли найдужче пекло сонце, квапилася з Мальвою колючим степом по бахчисарайській дорозі. Гори залишилися позаду. Вони ще манили до себе прохолодою дубових лісів, та попереду стелився наїжений злий степ, і треба буде його здолати. Він вигорів дотла і був неозірний, мов пустеля; […]...
19. Переказ – ДЕ ШУКАТИ АТЛАНТИДУ? Про Атлантиду, таємничий материк, похований десь на дні океану, написано чимало різних наукових праць і пригодницьких творів. Першим і єдиним джерелом відомостей про Атлантиду є Твори видатного вченого Стародавньої Греції – Платона. Платон при цьому посилається на свого вчителя – афінського державного діяча і поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів, […]...
20. Переказ – ВЕЛИЧНІ ЗНАКИ ВІЧНОГО БУТТЯ Блакитний океан над головою. Золоте море хлібів перед очима. Спекотне сонце і сухий легкокрилий вітерець, що приємно освіжає. Прохолодно-сині озера попереду: вони “всихають”, щезають, коли підходиш ближче… Степове безмежжя хвилює, бентежить, забиває дух. Тут дихається вільно й легко (а повітря напахчене тисячолітнім ароматом землі, хліба, сонця і квітів!). Тут думається красиво. Тут бачиш далеко-далеко: за […]...
21. Переказ – УСЕ ЧЕКАЄ СОНЦЯ Настя попрошкувала стежкою через город у берег. Сон щось скаламутив у ній. Хотілося самій глянути й пересвідчитися, що справді нема тієї страшної ріки, яка приснилася посеред ночі і на очах у Насті перетворилася на невблаганне море. У лузі розлила свої роди інша ріка: умиротворена й весела. Верби та кущі за ніч позеленішали. А там, за […]...
22. Переказ – АНТОВА ХИЖА Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився, прислухався. Усе віщувало добру днину: від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер, небо вгорі було чисте, а зорі на ньому ясні, срібний серп місяця спускався до правого берега, на травах лежала щедра роса, на Дніпрі й у затоках, прокидаючись, весело перекликались птахи. Ант вирішив, що йому не слід […]...
23. Переказ – РИБИ-МЕТЕЛИКИ Біля тропічних коралових рифів вирує життя. Під захистом поліпів добре почувають себе актинії, черв’яки, морські губки, зірки та молюски. Місцеві води дуже багаті на планктон. Планктоном харчується багато риб, які, у свою чергу, стають кормом інших – більших хижих риб. Риби-метелики харчуються поліпами та іншими дрібними морськими мешканцями. Риф – це маленький світ, населений різнокольоровими […]...
24. Переказ – ОРИСЯ Співають у пісні, що немає найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покійного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в дуброві, […]...
25. Переказ – НА БАШТАНІ Ось і широкі простори колгоспного баштану! Скільки тут кавунів, динь! Вони лежать і пишаються на сонці, визрівають, наливаються солодким запашним соком. А дітям яка радість! У хлопців на голих грудях і на животі сірі патьоки засохлого, солодкого соку. Усе кавунами та динями ласують! Ледве встигли в річці викупатись, а кавуна знову хочеться! Вороння цілими зграями […]...
26. Переказ – КРИМ Крим охоплює територію майже 25,6 тис. кв. км, що становить 4,3 % площі України. На 330 км простягнувся півострів від мису Кара-Мрун на заході до мису Фонар на березі Керченської протоки і більш як на 200 км від мису Сарич на півдні до північної межі на Перекопському перешийку. На півночі та північному сході береги Криму […]...
27. Переказ – “ГЛУХІ ЧУТКИ” Особа Целіни Зигмунтовської цікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти, як казав Микола Вороний, “глухі чутки”. Целіна Зигмунтовська, справді, жила в його домі, він сам признався, що через неї з’явилось його “Зів’яле листя”. Широкому читачеві про Целіну Зигмунтовську вперше оповів син Франка, Тарас, у книзі “Про батька”, що вийпіла у Києві в 1964 році. “Пізнався,- писав […]...
28. Переказ – БУДИНОК Дзвонковських Одноповерховий будинок Владислава Дзвонковського, котрий він придбав після приїзду в Галичину у тихому і спокійному Станіславі в 1871 році, знаходився при дорозі, що через Бистрицю вела до Коломиї. Будинок стояв під гонтою, як і, зрепітою, усі будинки в цьому передмісті. Засклений ганок посередині, а чотири пари вікон по обидва боки. До ганку від хвіртки вела […]...
29. Переказ – ГОМІН Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він народжувався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюже-них дорогах за міськими ворітьми – короткими перемовками, сонними вітаннями, скрипом коліс, брязкотом металу, старечим покашлюванням – сотнями маленьких струмінців, котрі плинули, Вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на агору. Часто, з похлипом калатав рибний дзвін, тугі м’ячі ударів […]...
30. Переказ – ПЕРША НАУКА Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем, у сухому бур’яні, на південному схилі горбика. Сюди не так часто потрапляють вороги, і до того ж близько зелена, соковита озимина. Навіть на три кроки людське око не помітить, що в сіро-рудій траві тихенько насторожився пухнастий живий клубочок. Зайченя сидить у […]...
31. Переказ – ОДЯГ Назви одягу – це слова, які ми повторюємо щоденно, а часом і по кілька разів на день. А чи замислюємося ми над тим, звідки вони взялися, який шлях пройшли, що означали раніше? Як правило, часто повторювані, звичні слова стають для нас чимось на зразок п’ятаків, які ми дістаємо з кишень у метро: крім цифри “5”, […]...
32. Переказ – САРМАТИ Сармати вели кочовий спосіб життя і мали воєнізоване суспільство. Освоєння нових територій, як правило, велося шляхом набігів військових загонів на сусідні осілі племена, їхньою метою були грабунки або накладання данини. Сармати, як і скіфи, тісно взаємодіяли з античним світом через міста-держави в Північному Причорномор’ї, підтримували торговельні зв’язки з грецькими поселеннями, що входили до складу цих […]...
33. Переказ – “ВЕСІЛЬНИЙ ГЕНЕРАЛ” Срібне небо низьке. Дюни, валуни. Десь у субтропіках земля родить чудернацькі плоди золоті, а тут вона родить каміння. Ціле життя люди визбирують його: цей рік визбирають, очистять від нього поле, а наступної весни каміння знову виросло, полізло головешками з грунту. Кажуть, морозами його тут витискає з землі. Понад затокою – рибальські селища та сосни де-не-де. […]...
34. Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Перекладач: Володимир Житник Джерело: З книги:Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 клас – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. Ні, це не в чомусь, Що можна викласти у красі чи у стилі, Це не Порохова башта, і не Староміська площа, і не Карлів міст, I не стара, й […]...
35. Переказ – КВІТИ І ПІСНІ Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець їх коливає, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа та чиста. Уже озимина зросла мало не по коліна. Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави густі, пахучі шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць розквіту і щастя. Спинимось тут […]...
36. Переказ – СЕРЙОЗНА РОЗМОВА Коридор був застелений м’якою доріжкою, по якій вони ступали беззвучно. Пройшовши цей коридор, вони перейшли в інший, поверхом вище. Потім ще вище. Коридори ті були коротенькі, А весь будинок був невеличкий і затишний – колишній готель повітового міста. Так вони з чемним сержантом пройшли всіма коридорами і опинилися на самій горі, на третьому поверсі. – […]...
37. Переказ – МАРІЙЧИНІ КАЗКИ У зав’южені вікна зазирнули пелехаті зимові дні, приносячи несподівані вісті. Демон колючих сніговіїв тоскно застогнав у бовдурі, пересиливши сюркотливий голос веселого цвіркунця. У хаті пахло лежаними яблуками, сухими травами та свіжим хлібом. Трепетокрило, як світлячок, блимала в кутку лампадка, тьмяно освітлюючи почорнілу ікону, оздоблену вишиваним рушником. Усе тут дихало святковою простотою. Не порушував її сірий […]...
38. Переказ – “ОДНА НЕСМІЛА, ЯК ЛІЛЕЯ, БІЛА…” Маленька, похилена під тягарем літ, уся в чорному, старенька, їмость зрідка показувалась на люди. Лише при добрій погоді, та й то надвечір, бачили, як дибала тісною вуличкою, затіненою бузиною та буйним пасльоном, до річки. Зупинялась аж коло верб, старих і дуплавих. Довго стояла, думала про щось своє, а відтак, спираючись на палицю, вертала назад. І^тєйска […]...
39. Переказ – ПОДОРОЖ На тій станції стрічалися поїзди – з Варшави до Петербурга, з Петербурга до Варшави. На станції був великий буфет. Інколи з “невідомих” причин поїзди стояли довше, ніж мали за розкладом, і простіші люди з другого й третього класів ремствували, що, певне, поїзд затримується, бо пани з першого класу просто не встигли пообідати. А тепер часто […]...
40. Переказ – ЛЯЛЬКИ Коли я була малою, у мене було багато всяких ляльок та забавок. Пам’ятаю, наприклад, цілий “гарнітур” – канапка, столик і крісельця, стільчики з темного різного дерева для ляльчиних покоїв, зелену карету, усяку худобу тощо. Звичайно, було кілька ляльок, що мали дуже гарне вбрання: так – чорнява та синьоока мала чудове українське вбрання, червону шовкову сукню […]...